У політиці дуже часто буває так, що якщо не виходить, як у людей у джинсах, одержати все і одразу, то треба, задовольнившись мінімумом, хоча би щось та й понадкушувати. Вічні аутсайдери можуть лише позаздрити вічним лідерам: демократам і республіканцям у США, лейбористам і консерваторам у Британії, християнським демократам і соціал-демократам у Німеччині. Вони приречені бути постійно біля керма влади. Аутсайдери ж у кращому разі, як британські ліберали чи німецькі вільні демократи і зелені, можуть час від часу підігрувати лідерам, створюючи відповідні конфігурації для парламентської більшості. Але є і категорія аутсайдерів-невдах, які фактично мало на що впливають.
Останніми роками до категорії політичних невдах потрапили російські та українські ліві. Ліва ідеологія відходить у минуле. Поїзд пішов, і Бобік здох: стійкі ветерани, комуністи-ленінці вимирають, на їхнє місце приходити немає кому -- покоління, яке вибирає "Пепсі", лівими лозунгами не цікавиться. Для повернення популярності лівої ідеї серед народу, потрібні такі економічні потрясіння, щоб мало не видалося, але навряд чи є для цього зараз реальні умови. Ліві залишилися на марґінесі світової історії, і їм зараз світить лише роль підстригачів мізерних політичних дивідендів, поки не вимер останній старий ленінець.
Українські соціалісти могли би теоретично претендувати на європейську соціалістичну і ліву соціал-демократичну нішу, але її вже зайняли інші, більш спритні, і взагалі для такого опортунізму треба би було переродитися, на що зараз немає ні сил, ні бажання. Краще йти старими манівцями на старих ідеологічних засадах.
Мороза не влаштувала угода з Ющенком і Тимошенко, яка, звичайно ж, передбачала би і певні посади для соціалістів у новому уряді. Мороз обрав не синицю в руці, а журавля в небі. Спогади про свої два треті місця на виборах 1994 і 1999 років, очевидно, не давали Сан Саничу спокою, незважаючи на тодішні невисокі 14 і 11 відсотків і тенденцію подальшого зниження рейтингу соціалістів. Мороз про вибори 1999 року каже, що він вийшов у другий тур, але не зміг здолати адмінресурсу і посилається на плівки Мельниченка, де ще тоді донецький губернатор Янукович доповідає Кучмі, що сфальсифікував наполовину, тобто з 12-13% до 6% голоси, подані за Мороза.
Усе правильно, але ж Янукович на цих плівках конкретно висловився, зокрема і для Мороза, що "чудес не бывает", і для мудрої людини зрозуміло, що і на цьогорічних виборах адмінресурс зможе здолати лише опозиційний кандидат, який має переважну підтримку народу, таку підтримку, яка би могла виходити за межі можливої фальсифікації. Мороз же такої підтримки явно не має.
Українець залишається українцем, і якщо не з'їм, то понадкушую, а якщо не дожену, то хоч зігріюся. У першому турі Мороз понадкушує у Ющенка трохи електорату, дарма що за даними Центру імені Разумкова, все ж у другому турі за Ющенка проголосує понад 70% виборців Мороза. Отже, електорат Мороза ніде не дінеться, але все ж таки, якби Олександр Олександрович об'єднався з Ющенком і закликав своїх виборців голосувати за Віктора Андрійовича, то останній мав би шанси перемогти уже в першому турі, коли фальшувати владі буде трохи важче. У другому ж турі влада вже краще освоїться, набуде нового досвіду, в неї буде більше часу приборкати членів виборчих комісій, і таким чином, вона може подякувати великому опозиціонеру і своєму "ворогові" Морозу за такий гарний подарунок. |
