BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
19 липня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

post-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

За межею бананової країни
Юрко БАНЗАЙ
 
Не наш митник
Львів. "Покоцаний" автовокзал. Не першої свіжості "ікарус" із табличкою "Львів--Лодзь". Двома мовами. Слово "Львів" польською написане на український манер -- Lwiw. Кавалок України. Недобудована Солонка із 200-метровими котеджами, що здалеку нагадують якісь дивацькі дитячі садочки. Брудні, забідовані хати в селах.

Рава. До нашого транспорту підсідають якісь діловиті тітки. Просять перемитити блок цигарок. Погоджуюся, вкупі з десятком інших пасажирів. Митниця. Ні сліду від колишніх багатокілометрових черг до митного переходу. Єдина довга колєйка -- до паспортного контролю. Симпатична прикордонниця пильно розглядає мою скромну персону. Мушу показувати звичайний, внутрішній паспорт: на закордонному на світлині мене фотограф зробив рудим. Та й окулярів я вже не ношу багато років. Куримо, ховаючись за автобусом. Равські жінки тим часом у автобусі пакують під верхній одяг контрабандні цигарки.

"Якщо буде старий -- він нормальний, може, не "піщалкою" перевірятиме. Там зара' молодих практикантів набрали. Вони так просто не пропустять," -- бідкаються "контрабандистки". "Піщалка", вочевидь, портативний детектор металу, цигарки мають металеву фольгу. Польський прикордонний контроль -- повний антипод нашому. Прикордонник ходить з пристроєм, що сканує коди на візах і паспортах. Перевірка однієї персони забирає щонайбільше хвилину. Інша річ -- митники. На їхньому боці всіх виганяють з автобуса й шикують перед дерев'яним столом. На ньому -- наші речі, в котрі митник може встромити своє ручиско. Дивується вазі мого невеличкого наплічника. "Вудка, папєроси?" "Грушевський. Для ойца." Недовірливо коситься. Пхає руку. Йде далі. Відразу ж за митницею "контабандистки" ("Ух. Пропустили! "Піщалка" зломалася. Ти бачила? Він шось там шолопав. До годинника підносив") виходять. Далі їм не треба. Збирають в пасажирів свою контрабанду -- дешеві цигарки. "Наступного разу з вас -- пиво". "Добре, тільки їдьте цим автобусом!"

Трохи дивує та контрабандистська впертість. "А навіщо той екстрім вам потрібен? Це ж кожнісінького разу дико ризикуєш, перетинаючи митницю із цигарками за пазухою!" -- "А що нам робити? Хіба зможу я прогодувати дітей без того екстріму?"

Тим часом вечоріє. Стаємо за Гребенним попити кави. "По лісах" ніхто не розходиться. Туалет був на митниці. Безкоштовний. Мене обтраскав водою із роздовбаного крану. Я п'ю за дві злотувки каву на американський манер, але з польським присмаком у одноразовій склянці. Вона міцна, солодка, дешева, і її багато. Степ пахне травами, теплою після спекотного дня землею і "курчакем з рожна" із найближчої кнайпи. Їдемо. Помічаю, що, притуливши голову до зимної шиби, не товчуся об неї: дороги, на котрі так нарікають поляки, значно ліпші за східно-галицькі. Щоправда, найбільше вражає не стільки дорожнє покриття, скільки ілюмінація: так, ніби їдеш злітною смугою. Поряд із дорогою мигтять рекламні щити російською мовою, що пропонують все на світі: від будівельних матеріалів до найрізноманітніших продуктів харчування. Що ж, кілька років тому торгівля незле заробляла на українських "човниках". За тиждень пересічний власник двох-трьох торгівельних точок залишав у Польщі понад тисячу доларів.

Тепер із цим тихо. "Контрабандистки" оповідали, що ще й досі є кілька "шаленців", котрі намагаються перемитнювати продукти. Днями на митниці була якась перевірка, "човників" не пропустили, й у них зіпсувалися кількасот кілограмів курятини. Так і скидали в довколишні ставки смердюче м'ясо бізнесмени-невдахи.

У селах звертаю уваги на чепурні котеджики. Вони менші за солонківські чи глиннонаварійські, але гарніші, виконані у ліпших смаках. Їхні господарі доглядають травники перед ґанками, стрижуть кущі від дороги, фарбують фасади у веселі кольори, одне слово, докладають усіх зусиль, аби їхнє житло тішило своїх господарів не тільки теплом і затишком. Справедливості заради варто сказати, що й помежи ці симпатичні котеджики трапляються схожі на наші, побиті вітрами й прикрою долею, сірі й зачухані будинки. Проїжджаємо Краснистав -- село, котре ще кілька років тому забезпечувало мало не цілу Східну Галичину сметаною. Центральні вулиці з вікон автобуса виглядають добре освітленими й чистенькими.

П'ятнадцять років тому, коли я вперше потрапив до Польщі, здавалося, що поринув у цілком інший світ: із неоновими вивісками, полицями, що вгиналися від розмаїтих наїдків (у часи, коли в торговому центрі "Іскра" на Сихові вітрини викладали банками із морською капустою. Більше не було чим їх заповнити), світлими вулицями, західними брендами на рекламних біґбордах, жувальними ґумками, ненашими цигарками, газованою водичкою, гот-доґами та іншими штуками, про котрі проста совіцька людина могла тільки мріяти. Зараз Україна є не меншим споживачем всілякого китайського мотлоху. У нас теж є фірмові автосалони, барвисті вивіски різних кнайп та нічних клюбів, здоровецькі вітрини великих магазинів, але все воно видається якимось іграшковим. Здається, що це життя ми ще не живемо, лише пишемо якусь чернетку, щоби потім прожити. Так, як би ми мали жити.

Так, щоби не економити на спідній білизні, їді, транспорті, відпочинкові... На одягові, цигарках, каві, пиві, комунальних послугах, словом, на всьому, на чому не варто економити. Хотіло би ся без проблем взяти кредит на житло під 4,9% річних, і щоби квадратний метр порядного помешкання не дорівнював місячній зарплатні тих, кому ми заздримо, бо самі за стільки грошей... Ох, як би хотілося б, щоби моя бабця і теща, і мама, і тато, і тесть діставали принаймні доларів по двісті пенсії, щоби всі ми могли мати медичне страхування, щоби не потрібно було переживати, як сприйме Захід президента, що мав кілька термінів у "мєстах нє столь атдальонних". Але хто її знає, ту примару цивілізованого світу? Хто, крім громадян "бананових країн", таких, як наша, досконаліше може розгледіти її обличчя? Обличчя, яке могло би бути нашим майбутнім?









» 
Піший виграє
Ілько ЛЕМКО
 
Серед львівського поспільства шухер і рейвах. Підняли ціну за проїзд у маршрутках до однієї гривні. А мені по цимбалах, піднімайте хоч до десяти. Річ у тім, що я вже десять років поспіль чимчикую на роботу і назад пішки, за цей час я пройшов відстань, яка дорівнює майже двом екваторам. Сідаю до маршрутки лише тоді, коли надворі сильна злива, а таких днів випадає не більше ніж п'ять на рік.

В іншому великому місті це не мало би сенсу, але власне у Львові, який є напрочуд компактним, ходити на роботу і назад пішки цілком можливо, набагато реальніше, аніж це собі уявляє більшість львів'ян. Погляньте на карту міста. Від найвіддаленіших спальних районів, наприклад від кінця Стрийської, Городоцької чи Кульпарківської, до центру міста не більше від семи-восьми кілометрів, тобто не більше аніж півтори години нормальної ходи. У середньому ж для більшості львів'ян похід до місця праці займатиме не більше за одну годину, а про тих, у кого робота ближче, взагалі нема мови.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Сходження Ющенка 
  ·  Дві "Наші України" 
  ·  Таємний лист Радзiєвського 
Погляд
  ·  Приватизаційні плани-2005 
  ·  Польща чи Росія 
  ·  Пінчука звинуватили в хабарництві 
  ·  Корчинський іде в президенти 
  ·  Японія-Росія: новий курс 
Поступ у Львові
  ·  Вдаримо супермаркетами по вуличній торгівлі 
  ·  Депутати хочуть коштів 
  ·  Михайло НАКОНЕЧНИЙ: Венеції у нас не буде 
  ·  Галерея окупує Палац Потоцьких 
  ·  Комфорт відтерміновується 
Поступ з краю
  ·  Селянами керує Засуха 
  ·  Ще один бідняк 
  ·  ...і два претенденти 
  ·  Ющенко гарантує свободу слова 
  ·  Нова українська політика 
  ·  Медіа будуть моніторити 
  ·  Кірпа за Януковича 
Поступ у світі
  ·  Палестина в хаосі 
  ·  Ірак вибуховий 
  ·  Радянський музей у Латвії 
  ·  "Аль-Каїда" вербує американців 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  "Леоні". Один рік на Львівщині. Політ нормальний 
  ·  Спільна Європа для молоді 
  ·  Міністр-неофіт 
  ·  Яке зерно піде на експорт? 
  ·  Дивовижне ВВП 
  ·  Штати стануть ближчими... телефонічно 
  ·  Алкогольне страхування 
  ·  Панельна криза 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Йосип ВІНСЬКИЙ: Перемогти Януковича може тільки Мороз 
Історія у Поступі
  ·  20 липня 1944 року 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Простір між просторами 
  ·  Майстер експресії 
  ·  Скульптор, який творив правду світу і людини 
  ·  АРТ-МОЗАЇКА 
Спорт-Поступ
  ·  Львів вітає переможців 
  ·  Зузана ЗЕМЕНОВА: Збираюся в Сполучені Штати... 
  ·  Кубок Стенлі у Києві 
  ·  Перший млинець глевкий 
  ·  В Європі тренуються 
  ·  Аргентина та Колумбія пройшли 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
post-Поступ
  ·  За межею бананової країни 
  ·  Піший виграє 
Пост-Faktum
  ·  Віталій КОЗЛОВСЬКИЙ: Відчуваю себе маріонеткою 
  ·  Марсом задом наперед 
  ·  Кар'єра -- тільки для худих 
  ·  u2 згубили альбом 
  ·  Марка імені Шварценеґґера 
  ·  КАЛЕНДАР