BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Поступ життєзнавства.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
19 березня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:18 23-03-2017 -   Змонтовано 80% контактної мережі по трамвайному маршруту № 8 до «Санта-Барбари  
  11:16 23-03-2017 -   У центрі Львова озброєний напад: пограбовано ювелірний магазин  
  11:13 23-03-2017 -   Правоохоронці перевіряють черговий факт хабарництва  
  11:12 23-03-2017 -   На Золочівщині створили нову пам’ятку природи  
  11:10 23-03-2017 -   Аналог екологічного сміттєспалювального заводу у Кракові може постати на Львівщині  
Україна
  11:15 23-03-2017 -   В Україні з’явиться 40 заправок для електромобілів  
  11:8 23-03-2017 -   Названа причина вибухів у Балаклії  
  11:3 23-03-2017 -   Над палаючими складами у Балаклії закрили небо  
  17:8 22-03-2017 -   Гройсман показав найгірші дороги України  
  17:7 22-03-2017 -   Юлії Самойловій заборонений в'їзд в Україну на три роки  
Світ
  11:7 23-03-2017 -   Шотландія відклала обговорення референдуму  
  11:6 23-03-2017 -   Австрія збільшує виплати мігрантам, які добровільно виїжджають  
  18:36 22-03-2017 -   Земля і Марс можуть зіткнутися - геофізики  
  17:5 22-03-2017 -   Рокфеллера поховають на сімейному кладовищі  
  16:7 22-03-2017 -   Відкрите на ніч вікно може врятувати від діабету - вчені  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Це моменти пірнання й виринання, або Граючи, "не грають"
Світлана ВЕСЕЛКА
 
Студенти третього курсу акторського відділення факультету культури та мистецтва Львівського національного університету ім. Івана Франка на публічному іспиті з майстерності актора грали п'єсу Луїджі Піранделло "Як колись, але краще, ніж колись".

Ця п'єса -- абсолютно незаймана театральна територія. Ані постановочних зразків, ані аналогій, ані легенд. Це все концентрується у формулі: нуль сценічних штампів. Сценічні штампи -- це не з творчого арсеналу Володимира Кучинського, його привабила така визначальна риса драматурга, як суперечність "маски" й обличчя, ілюзії й реальності, що є філософською основою та передумовою конфлікту. Водночас всі персонажі -- живі, реальні люди, і про кожного можна розповісти щось цікаве, написати новелу.

Для студентів це надзвичайно вдячний матеріал: конкретність ситуацій і двоєдиність акторського є ства: обличчя й маски. Студентам курсу Кучинського до складності не звикати. Чи не заскладна, наприклад, у своїй кришталевій прозорості "Одіссея" Гомера (екзаменаційний матеріал 2002 року), яку було внесено до репертуару? До новел Піранделло педагогічний "штаб" Кучинського звертався і минулого року. Сьогодні -- комедія на три дії ( так і грається з двома антрактами!).

Володимир Кучинськиий: " Важливо, коли бачиш у людях щось тобі цікаве. У тих людях ти бачиш себе. Я -- це є всі вони. Якщо у людини є якась цікавинка, чи то талант, і я не можу цього використати, я погано сплю. Можу навіть захворіти. Театр пізнаю через акторів, це єдино правильна позиція. Я існую тільки так. Знайти в собі людину, яка на все відгукується -- це тотальний закон театру. Для мене актор, котрий відкривається одразу, хай би які "виграшні дані" в нього не були, насторожує, такий із часом "бронзовіє", закривається. Для мене найважливіше, коли актор чує перетікання енергії, сприймає її, насичується нею. Відчув себе, зловив у тих перетіканнях свою хвилю. Усіх вразив Микола Береза своїм снайперським попаданням у ті сфери підсвідомості, для яких ми, мабуть, не доберемо назви. Та це й не потрібно! А знаєте, Миколу не хотіли приймати на курс! І я особисто був проти! Все ж прийняли. Пожаліли. Та якось, слухаючи, як він "розцяцьковував" якогось вірша, я запропонував йому прочитати не для мене, а для себе. І сталося чудо! Ситуація завжди має бути відкритою"

Ці принципи сповідують, хоча й не формулюють їх, і педагоги. Це провідні актори Театру ім. Леся Курбаса, його фундамент: Андрій Водичев, Олексій Кравчук, Олег Цьона. Вони педагоги за покликанням, самовіддані, невтомні, а головне -- освічені, терпеливі, демократичні й такі, що широко мислять і всі теоретичні поради, настанови підтверджують власним прикладом у виставах. Теорією не зловживають. Та й неможливо відділити її від акторської практики. В основі їхньої праці,з одного боку, -- методологія власного акторського досвіду, а з іншого -- акторський досвід реалізується через студентів.

Олег Цьона так бачить суть творчого процесу актора: це моменти пірнання і виринання (Аби тільки було звідки виринати!). Тут опікуються кожним студентом, вірять у те, що в кожного є іскра Божа. Варто лише визначити міру цієї іскри.

Чи не найбільший клопіт -- уберегти майбутніх акторів від театру. Від того театру, який "напоює" ще, мабуть, ненароджених своїм отруйним чаром, щоб "красиво", щоб "аж", щоб "справжні" сльози та ін. Чи то якась генетична, естетична біда?

"Нас вчать, як треба нічого не грати..." -- не пам'ятаю, хто саме це сказав, але авторів може бути багато -- весь курс.

І вони "не грають", граючи.

Грають п'єсу Луїджі Піранделло "Як колись, але краще, ніж колись". Трагічний парадокс жіночої долі: дружина залишає чоловіка, не стерпівши його образ, вимушено стає напівкуртизанкою, а через багато років знову одружується з ним. Після спроби суїциду. Дочці ж сказали, що мати померла. Дівчинка свято шанує пам'ять матері й ... ненавидить свою мачуху, котра тяжко страждає, але оберігаючи репутацію своєї нової сім'ї, чоловіка, не може зізнатися... "Маска" -- знаменитий прийом Піранделло.

Студенти героїчно грають аж три дії. Розкуті, пластичні, вони, гадаю, не вповні усвідомлюють надзвичайну складність матеріалу, і, може, завдяки цьому діють органічно й безстрашно.

Тамара Горгішелі (Фульвія) -- з усіма небезпечними ознаками "зірки", але не піддається цій спокусі! Із вкрай розкутими манерами, з принадним співом -- біль розлуки з дочкою. Тамара вже зіграла декілька серйозних ролей у виставах чинного репертуару театру.

Зоряна Гуска у парі з Віталієм Вавринівим відіграли фантастичну за задумом і красою виконання пантомімічну "врізку" -- пластичне віддзеркалення -- спогад про кохання героїв вистави, Фульвії і Сільвіо. Зоряна -- німфа, яку переслідував і підкорив врешті чоловік, прудконога, легша за легкість... І вона ж -- стара гувернантка Бетта, особа не дуже симпатична (будеш тут симпатичним, коли в будинку бозна-що відбувається!).

Тарас Кищун -- Сільвіо Джеллі, чоловік Фульфії. Респектабельний і ще й ще респектабельніший. Маска? -- Так. "Рятуючи" репутацію віднайденої та коханої дружини, він примушує глибоко, не по-дитячому страждати дочку Лівію і розуміє це. Отакі психологічні глухі кути Сільвіо, і Тарас Кищун уперто шукає з них вихід.

Лівію грає Марія Копитчак. Обпечена нанавистю й презирством до "мачухи" (котру вважає шльондрою), ця дитина плекає своє горе, що живить її почуття честі й обов'язку. Водночас характер зовсім не монохромний! Раптом являє свій бешкетний лик комедія, коли Лівія вже готова від'їхати, виносить спаковані речі.

Такий персонаж, як тітка, якого б походження й національності вона не була, завжди має споріднені риси у сценічному втіленні. У театрі безнадійно побутових акторок називають тітками (то є фактично амплуа). Та не така Наталя Філіпович (тітка Ернестіна Галіффі)! Вона ,щоправда, не годна збагнути всіх хитросплетінь родинних подій Джеллі (а ми годні?), але щиро й симпатично зацікавлена долею рідних і, головне, зовсім не вдається до побутових спрощень ситуації.

Марко Маурі, щойно з'явившись, робить ситуацію аварійно небезпечною за рівнем емоційної напруги. Тут просто потрібно послатися на характеристику цього персонажа, як його уявляв автор: очі в нього "дуже виразні й палають якимось екстатичним шаленством. Говорить і жестикулює з деякою театральністю, яка властива людині екзальтованій. Втім театральність ця не позбавлена гарячковості й щирості".

Неможливо припустити, щоби педагоги підтягували Миколу Березу, щоб він відповідав цій характеристиці. Бездоганно спрацювала інтуїція студента. Тут зашкалюють усі позначки не тільки здорового глузду, а й сценічно прийнятних норм божевілля від кохання. Безпросвітна тупість життя маленького італійського містечка довела суддю Марка Маурі, музиканта, людину вразливу, талановиту (він одружився тільки тому, що в жінки, єдиної в містечку, було піаніно!) до того, що він був на межі. Все, все -- у тій лякаюче щирій гарячковості благань, відчаю і чи то прокляття,. чи благословення кохання!

Цікаво, які ролі гратиме Микола Береза в театрі. Поки що не варто ставити таких запитань. Попереду ще рік навчання. Участь у виставах театру ("Садок вишневий" грають у молодіжному варіанті. За винятком ролей Раневської й Фірса).

Володимир Кучинський має намір продовжувати роботу над виставою "Як колись, але краще, ніж колись" з тим, аби показувати її глядачам. Роботи ще багато. Дуже багато. Але педагогічний "штаб" тільки цього й чекає! Що ж до студентів, то про це годі й казати: вони ж бо курбасівці! Передусім невгамовність у роботі.

Спасибі вам, діти (так у львівських театрах називають майбутніх акторів). І щоби по роках завжди було відчуття від вашої гри: як колись, але краще ніж колись!









» 
АРТ-АНОНС
 
Рисунок Зоряни Гуцуляк
Виставку рисунку Зоряни Гуцуляк буде відкрито в неділю о 16-й годині у арт-галереї "Ом", що на вул. Шпитальній, 13.

Зоряна Гуцуляк народилася у Львові 1966 року, від дитинства захоплювалася живописом, відвідувала художню школу. Свої емоції, почуття, внутрішній світ вона показувала за допомогою олівців та фарб. У 1986 р. закінчила Львівський державний коледж декоративного та ужиткового мистецтва ім. Івана Труша. 1992 року отримала диплом Львівської академії мистецтв.

За словами мистецтвознавця Ореста Голубця, Зоряна, хоч і пройшла повний цикл навчання реалістичного рисунку та малярства, однак теперішня її творчість базується на засадах, які цілком відрізняються від академічних. У знаковій формі відтворення навколишнього світу -- ключ до розуміння природного, первісного потягу до образотворчості.
Детальніше>>
» 
БОРНЯ, ПОЕЗІЯ, СКУЛЬПТУРА
Іван ЛУЧУК
 
Петренко М., Карби борні: Лірико-епічна поема. -- Львів: Афіша, 2004. -- 68 с.

Нова лірико-епічна поема Миколи Петренка "Карби борні", щойно видана львівською "Афішею", має не зовсім звичайний антураж. Ба, навіть зовсім незвичайний. Адже рідко коли поетичне видання є настільки багато ілюстрованим, до того ж, переважно світлинами із зображеннями скульптур. Але для цього існують логічні пояснення. Книжку, схожу радше на художній чи меморіальний альбом, оформили світлинами, на яких зображені скульптурні роботи митця Петра Кулика, а присвячена вона його братові -- Миколі Кулику, щирому патріотові Української державності, колишньому повстанцю, одному з організаторів багатотомного видання "Літопис УПА".
Детальніше>>
»  ПРЯМА МОВА
Особливий артист -- хор
 
Львів'ян, мабуть, дуже здивує звістка про те, що артисти хору Оперного театру працюють над російською класикою. Але це так, бо саме російську хорову класику наступного тижня на гастролях репрезентуватимуть вони у Франції. Отож, у хоровому класі кипить робота. Повторили "Князя Ігоря", і залунало "Батя, батя, выйди к нам" ("Хованщина"). Раптом відчиняються двері хормейстерської кімнати, що поряд із репетиційною. Хтось вигукнув "Батя!". Артисти перепрошуюче поглянули на Василя Севериновича Коваля, котрий саме замахнувся дати наступний ауфтакт, і запала тиша. В очах у кожного -- повага і любов, на вустах -- добра усмішка: до класу заходить Орест Іванович Кураш. Так, це його називають Батьком. І мабуть, не тому, що в театрі працює від 1958 року. За це його вважають "легендою Львівської опери", "музичною енциклопедією". Студенти консерваторії розповідають, що утікали з пар, аби побувати на репетиціях Ореста Івановича і поспостерігати за тим, як він працює. Співробітники не уявляють Ореста Івановича без театру, адже це -- джерело його енергії, з якого черпає сили, щоб жити і творити. Василь Северинович провадить репетицію, а я тим часом спілкуюся з Орестом Івановичем.
Детальніше>>
» 
"Поступ" із "ЛЯЛЬКОЮ"
 
У суботу молодь Львова та гості міста гоцали на Dysko-Лялька.ua, а от у неділю "Ляльку" заполонили Елвіси. Це була 51 річниця від дня народження rock'n'roll'у -- Elvis Party. Вечірка в стилі 50-60-х вдалася на славу. У вівторок був супердень для фанатів Роджера Вотерса (вокаліста гурту Pink Floyd). Кіно-клуб презентував: найкращі концерти ХХ ст. -- фільм-концерт The Wall (Live in Berlin).

У середу всі "ковбасилися" на Techno Party з Dj Gi Gi Onix та Dj Axel.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кучма хоче недоторканості 
  ·  "Донецькі" купили Доренка 
  ·  Євро-2012: Україна з Росією? 
Погляд
  ·  Вибори Суркіса 
  ·  Україна середньорозвинута 
  ·  ОБСЄ пришле спостерігачів 
  ·  Янукович зробить послугу 
  ·  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ 
Поступ у Львові
  ·  Ігор КУЗЬМАК: Міста потребують меж 
  ·  Подорожчання не остаточне? 
  ·  Новий конкурс "АнтиСНІД" 
  ·  Нагороди за працю 
  ·  Боротьба зі столиками 
  ·  Нам потрібні ПТУ! 
  ·  Музей Крушельницької розширюється 
  ·  Вуличної торгівлі не буде 
  ·  "Наша Україна" проти політичного тиску 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Євген СТАХІВ: Діаспора хоче бачити Ющенка сильним 
  ·  Влада заговорила про чесні вибори 
  ·  Більшовики наїжджають на Тимошенко 
  ·  Засуха очолить інших селян 
  ·  Тігіпко погрожує Ющенкові 
  ·  Майбутніх мам обстежать безкоштовно 
  ·  Віктор ЯНУКОВИЧ: Найжорстокіший контроль за апаратом чиновників 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Зупинка Лос-Аламоса 
  ·  Заручники окупації Іраку 
  ·  Ймовірний арешт Караджича 
  ·  Столичні амбіції Санкт-Петербурга 
  ·  У Китаї бракує дівчат 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Українські ліки подобаються полякам 
  ·  Старі борги за рахунок нових 
  ·  Кредити виявились неефективними 
  ·  hyundai не поспішає 
  ·  bosch -- на Львівщині 
  ·  Будемо з хлібом 
  ·  Гроші на статистику 
  ·  "Інвестсервіс" йде в реґіони 
  ·  Європа починається в Ужгороді 
Поступ життєзнавства
  ·  Слава визначається майбутнім 
  ·  Біль -- запорука насолоди 
  ·  П'єдестали ще можуть знадобитися 
Арт-Поступ
  ·  АРТ-АНОНС 
  ·  Це моменти пірнання й виринання, або Граючи, "не грають" 
  ·  БОРНЯ, ПОЕЗІЯ, СКУЛЬПТУРА 
  ·  Особливий артист -- хор 
  ·  "Поступ" із "ЛЯЛЬКОЮ" 
Спорт-Поступ
  ·  Перипетії "Кубка Галичини" 
  ·  "Адзурріні" українцям не суперники 
  ·  Арешт Фішера 
  ·  Вирішальні дуелі робінгудів 
  ·  Вдалий дебют 
  ·  В Перу чвертьфінали 
  ·  Стартовий вояж у Київ 
  ·  Реванш-нокаут "гірників" 
  ·  ФОТОФАКТ 
post-Поступ
  ·  Шняга 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  hubble потребує ремонту 
  ·  Ліки з мух 
  ·  Божевільна втеча 
  ·  Вогняні кулі з неба