BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Листи у Поступ.    Економіка у Поступі.    post-Поступ.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
12 липня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:26 28-07-2017 -   У Шевченківському гаю з’явиться паркінг за 2,6 млн  
  14:48 28-07-2017 -   Синоптики попереджають про грози та пориви вітру на сьогодні і завтра  
  13:29 28-07-2017 -   За львів’янами спостерігають 140 відеокамер  
  13:25 28-07-2017 -   Турист впав з обсерваторії у Карпатах  
  11:53 28-07-2017 -   Сьогодні на Личаківському кладовищі вшанували пам'ять полеглих героїв України та Польщі  
Україна
  14:45 28-07-2017 -   На українців чекають дощові вихідні  
  13:27 28-07-2017 -   На отримання біометричного паспорту можна записатись онлайн  
  13:17 28-07-2017 -   В Одеській області знайшли судно з боєприпасами часів Другої світової  
  13:11 28-07-2017 -   У Білій Церкві спрацював вибуховий пристрій: поранена сімейна пара  
  12:0 28-07-2017 -   Луценко: Сума арештованого майна Клименка і його компаній – 6 млрд  
Світ
  14:46 28-07-2017 -   У спадкоємців Майкла Джексона відсудили 9,4 мільйона  
  13:23 28-07-2017 -   Заарештовано доньку екс-президента Узбекистану Карімова  
  11:59 28-07-2017 -   У Барселоні електричка врізалась у перон: півсотні постраждалих  
  11:10 28-07-2017 -   У Німеччині відкликають 22 тисячі Porsche  
  10:11 28-07-2017 -   У Британському музеї зникла каблучка за мільйон доларів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Вердівський співак, який мріє стати пасічником
Богдана БОДНАР
 
Якщо відверто, то цієї зустрічі я боялася, бо фактично не знала, як складеться моя розмова зі Степаном П'ятничком -- співаком, який уже відчув смак світової слави та якого у світі називають вердівським співаком. Нагода почути його в Україні з'являється дуже рідко, хіба один-два твори в якомусь концерті, адже, за контрактом з американським аґентом Джорджем Мартинюком, пан Степан немає права співати в жодній опері без згоди свого аґента. Тож нам залишається тільки тішитися, що хоч раз на рік можемо послухати його в якомусь концерті або хтось із нас потрапить у Париж чи Відень і там почує оксамитовий голос нашого земляка. Та для більшості з нас це поки що за межами реальності. Тож я йшла на зустріч з міфом, бо, властиво, не мала ніяких реальних відчуттів і емоційних спалахів від останніх оперних виступів Степана П'ятничка. Він виявився напрочуд милою людиною, спокійною та врівноваженою, без нальоту "зірковості". З ним хотілося говорити про все. Однак перше запитання, звичайно, стосувалося його дороги до світової кар'єри.

-- Ваш вихід на світову сцену, мабуть, мав свої труднощі?

-- Це все був Його Величність випадок. 1995 року українська громада та композитор Ігор Соневицький запросили мене на фестиваль української музики в США в Ґантері, є таке містечко в горах, і ще мав гастролі у вісьмох містах -- у Чикаго, Філадельфії, Вашинґтоні, Нью-Йорку та інших, де були українські громади. Я спочатку шукав гроші, а потім мені допомогли меценати, і я купив квиток -- на той час це були дуже великі гроші, 30 чи 40 мільйонів коштував квиток. І з волі Божої я полетів туди, а мене там ніхто не зустрів. І, дякуючи друзям, які мене забрали звідти, я працював на будові, трохи штукатурив, фарбував вікна по 12 годин, щоби відробити квиток і віддати гроші, бо я ще трохи назичив і треба було повернути все. Я там працював і мав деякі телефонні зв'язки. Подзвонив до одного чоловіка, українця за походженням, Джорджа Мартинюка, який є тепер моїм аґентом. Його мати -- львів'янка, а батько -- харків'янин. Та він народився вже у США. Я назвав себе і сказав, що хочу, щоби він мене послухав. Він попросив мої записи. Коли ж послухав касету, то зразу ж зателефонував мені і сказав, що хоче мене послухати "на живо". Я сказав: "Добре", але попередив, що немає в мене концертмейстера. Він сказав, що це не має мене хвилювати. Я заспівав. І він запропонував мені контракт. Цей контракт складався з 12 пунктів. Це, звичайно, була радість, адже це аґент, який працював з Паваротті, з Павлом Плішкою та з багатьма іншими відомими співаками. 1995 року ми підписали цей контракт і так працюємо разом до сьогодні. І дуже задоволені один одним. Три роки ми були зобов'язані відпрацювати один одному, а потім, якщо одна зі сторін хоче перервати контракт, то повинна попередити заздалегідь, хоча б за півроку. Та на щастя, я задоволений, у нас немає конфліктів.

-- Як Ви час розподіляєте між Європою, Америкою та Україною?

-- Знаєте, останні роки я лишень встигав розриватися між Європою та Америкою: то я співав у Сан-Франциско в "Аїді" партію Амонасро, потім летів у Європу співав партію Манфредо в Цюріху в опері "Любов трьох королів", згодом повертався й співав Ріголетто у Сан-Франциско, далі повертався співав і "Дон Карлос" на фестивалі Верді, на фестивалі в Брегінці співав "Демон" Рубінштайна. Дуже красива партія. Шкода, що в Україні ніде цієї опери немає. Я співав ще "Бал маскарад" у Вашинґтоні, Берліні, Балтіморі, Нью-Йорку, Відні... Важко, але я задоволений долею. Багато знайшов друзів, багато спробував, багато навчився, знаю, що багато чого мені ще треба навчитися.

-- А як Ви готуєте нові партії?

-- Там нікого не цікавить, як ви готуєте партію, цікавить лише те, що вказано в контракті. Я маю приїхати зранку. Їх не цікавить, як я прилетів, де сплю, що їм. Їх цікавить лише творчий процес. Репетиції бувають два-три рази на день. В Америці вони більш виснажливі й короткі. У США два тижні -- і вже є вистава. Там немає державних театрів, все приватне, тому навіть такі опери, як Чикаго лірік опера, працюють лише чотири місяці в році, а більше грошей немає -- не працюють. Та їх передусім цікавить професійне ставлення. Дириґент слухає, чи ти готовий, чи ні, дає добро на подальшу роботу. Це процес такий самий, як у нас, тільки точніший. В Америці з вас викручують усе, що можуть, якнайбільше експлуатують голос, бо для них це насамперед гроші. І співаків вони сприймають як бізнесменів. У них все, щоб ви не робили, це бізнес. З одного боку, дуже прикро, що на тебе дивляться не як на актора, а як на бізнесмена, з іншого -- роботу відповідно оцінено. Перед виставою є один-два вихідні, щоби поновити сили. А потім прем'єра. Вистави йдуть блоками -- 8-10 спектаклів поспіль, якщо є по двоє на одну роль, то блок довший, а ти співаєш через день. Одного разу я співав Брегензі, на березі озера там збираються 8 тисяч глядачів, а на острові є сцена. Це величезне озеро Бодензе на межі Німеччини, Австрії та Швейцарії. Сцена розташована на австрійському боці, але звідусіль приїжджають глядачі. Там було 26 вистав поспіль. Приємно, коли зустрічаєшся зі знайомим тобі дириґентом, співаком.

-- Чи доводилося Вам співати з українцями?

-- Доводилося. Наприклад, у Швейцарії співають люди, які мають постійний контракт, серед них -- українець Павло з Вінниці, прізвище його забув. Виконує пісні Валерій Бурга з Києва. А ще співає на контракті, щоправда живе в Люксембурзі, Лєна Прокіна -- одеситка, закінчила Санкт-Петербурзьку консерваторію, у неї дуже гарний голос, я з Лєною "Дон Карлоса" співав. Ще зустрічався з Василем Герелою із Чернівців, він більше гастролює із санкт-петербурзьким театром. Зустрічався з Володею Гришком, мені з ним не доводилося співати, хіба паралельно: він співав у Метрополітені, я -- у Карнегі-холі. Я співав "Розбійники" Верді, а він -- "Хованщину" із Санкт-Петербурзькою оперою. Ще з Павлом Плішкою, він американець українського походження, дуже милий і добрий дядько. Є дуже багато українців, які співають, особливо в Німеччині. Там дуже багато оперних театрів і дуже добрі ставки. Їм навіть не вигідно гастролювати. У них є таке прислів'я: "Не народися багатим, а народися співаком". У Кьольні співає тенор Володя Кузьменко.

-- Чи є мовні проблеми?

-- Звичайно, одна з найбільших проблем мовна, бо в кожній країні своя мова. І навіть ті держави, де, наприклад, мова німецька, але вона відрізняється вимовою, або ж це діалект, я якось собі даю раду, трохи англійською, трохи німецькою, італійською. Тепер почав забувати французьку. Та я кажу, що як захочеш їсти, то завжди навчишся. Біда завжди людину організовує, як писав колись Сковорода, що грудочка, яка лежить на дорозі струмка, не ослаблює струмка, а надає йому сил -- і він потім все змітає на своєму шляху. Так само і з людиною: якщо виникають проблеми, то вони її організовують. Я завжди сконцентруюся, бо на завтра твоє місце займе інша людина. Конкуренція зараз у світі дуже жорстока.

-- Чи Вам би не хотілося підписати контракт з якимось одним європейським театром?

-- Мені це неодноразово пропонували, навіть дуже добрі контракти. Та це мені невигідно, тому що я маю контракт і в ньому написано, що я зобов'язаний. З одного боку, такий контракт важчий, але я відспівав у одному театрі й поїхав співати в інший, а працюючи в театрі, мене б відразу завантажили і я би був змушений співати і те, і се, і ще щось. Треба було б підкорятися статуту того театру, в якому тобі доводиться співати, а там тобі дадуть співати оперети ще й німецькою мовою, якщо це в Німеччині, а я ніколи не співав німецької музики, то навіть боюся, чи вона мені вдасться. І тому я відмовився від таких пропозицій, хоча були дуже гарні.

-- Про що ще, крім успіху на сцені, ви мрієте?

-- Я мрію колись це все залишити та мати пасіку в селі й у гамаку читати книжки, на які зараз не маю часу, бо читаю лише те, що має стосунок до опер, які виконую. Мій тато мав пасіку, і я на тому добре розуміюся. Своєю мрією я поділився з однією панею у Швейцарії, то вона після вистави прислала картку, в якій дякувала, що я ще не втік на пасіку, а співаю. Мені було приємно, бо це радість, коли хтось дістає задоволення від твого співу. Та все-таки треба своєчасно піти зі сцени. Я боюся, щоби не переборщити. Проте я ще співак-початківець і попереду в мене ще багато роботи, купи ролей, сила театрів. Головне, щоб був спокій на світi, здоров'я та затишок.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Троє грають самі, а троє підтримали Януковича 
  ·  Суперкубок у "Динамо" 
  ·  294 мільйони доларів у лотерею 
  ·  Одкровення Кучми в "Епіцентрі" 
Погляд
  ·  Похорон президента Австрії 
  ·  Повернення Казанської Божої Матері 
  ·  Опозиція поділила Україну 
Поступ у Львові
  ·  Боргові баталії 
Поступ з краю
  ·  Антиєвропейський реверс Кучми 
  ·  Розмежування в НДП 
  ·  Нова "Єдина Україна" 
  ·  Кірпа за Януковича 
  ·  Кінах перейшов дорогу Януковичу 
  ·  СПУ співпрацюватиме з КПУ 
  ·  Українська бібліотека в Москві 
  ·  СДПУ(о) підтримала Януковича 
  ·  Екзотична експедиція 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Полiтична стiна 
Спорт-Поступ
  ·  Суперкубок у Шовковського і Ко. 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Читання мавпячих думок 
  ·  Заборона кальяну 
Листи у Поступ
  ·  Патріархія УГКЦ -- кому й чому? 
Економіка у Поступі
  ·  Польща не в захопленні 
post-Поступ
  ·  Україна -- ворог України 2 
Арт-Поступ
  ·  Вердівський співак, який мріє стати пасічником 
Історія у Поступі
  ·  Взяття Бастилії