BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
7 липня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Клод ГОАСГЕН: Господарник не може бути мером
 
Клод Гоасген
Професор Клод Гоасген -- відомий і надзвичайно досвідчений політик з команди нинішнього президента Франції Жака Ширака. Дружба з президентом, яка розпочалася ще тоді, коли Ширак очолював мерію Парижа й призначив Гоасгена своїм заступником, не заважає професорові іноді гостро критикувати висловлювання чи вчинки чинного президента. "Це один з принципів демократії", -- говорить сам Гоасген, і Жак Ширак не має підстав на нього ображатися. Цікаво, що Україна будувала свою модель керування державою, спираючись на французьку. Однак те, що вийшло, нагадує прототип лиш здалеку. Французькі політики вважають свою систему наближеною до ідеальної, наші, натомість, постійно прагнуть її змінити.

Та нині розмова не про це. 2001 року, коли Париж знову обирав собі мера, на цю посаду претендував і Клод Гоасген. Він програв, бо праві сили, які представляє, не порозумілися й висунули на виборах одразу двох кандидатів. Соціалісти ж були більш згуртованими й у винагороду одержали владу в Парижі щонайменше на шість років. "Не виключено, що я кандидуватиму знову", -- сказав "Поступу" Клод Гоасген. Водночас він переконаний, що на наступних виборах здобути перемогу буде ще важче, аніж на попередніх. Річ у тім, що в Парижі не заведено обривати правління одного мера після першої ж каденції: вважають, що цього часу йому фізично замало часу, щоби показати те, на що він здатний. Наприклад, Жак Ширак керував Парижем впродовж 17 років. Клод Гоасген вважає, що в новітній історії це були роки найкращі для Парижа, бо Ширак, мовляв, був таким мером, якого й потребує Париж. "Він мав міжнародний вплив, особисто цікавився всім -- від економіки до культури, був зіркою світського життя й одночасно надзвичайно людяним і близьким до народу. Він вмів керувати містом і водночас розвинути його", -- говорить Гоасген, який, очевидно, мріє наблизитися до образу свого ідеального мера. Чи вдасться це йому, маєте можливість зрозуміти самі, а водночас є нагода провести очевидні паралелі: перебуваючи з неофіційним візитом у Львові, Клод Гоасген погодився на ексклюзивне інтерв'ю для "Поступу".


-- Пане Гоасген, якою є роль місцевого самоврядування, зокрема міських рад та мерів, у Франції, де, як відомо, діє централізована модель управління державою?

-- У житті будь-якого французького міста роль мера та його адміністрації є визначною. Це так великою мірою завдяки тому, що місцеве самоврядування в нашій державі, окрім усіх інших традиційних для мерій служб, має у своєму підпорядкуванні ще й поліцію. Отже, мер міста у Франції має велику, я б навіть сказав, величезну владу. Однак, що стосується нашої столиці, то в самому Парижі місцеве самоврядування дещо обмежене у правах і повноваженнях.

-- Окрім мера, Париж має ще й Комісара Республіки. Як ці двоє ділять владу в місті?

-- Париж -- це місто з більш ніж двома мільйонами мешканців, яке розташоване у центрі агломерації з 12 мільйонів мешканців. Мер Парижа має в розпорядженні величезний бюджет -- майже 8 мільярдів Євро щороку. В паризькій мерії працюють 45 тисяч службовців. Ви уявляєте, яка це велика адміністрація й як важко нею керувати?! Усі ці люди займаються такими проблемами, як підтримання чистоти в місті (нині це чи не основна проблема столиці Франції), а також у їхній компетенції питання громадського транспорту та дорожньої інфраструктури (місто перевантажене автомобілями). Вони дбають про культуру, соціальний захист, будують школи, коледжі, відкривають ясла та дитячі садки. Мер, який перебуває на вершині піраміди цієї адміністрації, має владу у вирішенні всіх цих питань, і майже всі галузі суспільного життя Парижа є в його компетенції. Однак поліцією він не керує. Тут слід нагадати, що посада мера виборною в Парижі є лише останні 30 років. Раніше держава та уряд боялися цього міста через його революційність, а тому не наважувалися дозволити його мешканцям обрати того керівника, якого вони хочуть. Це був реальний страх держави перед тією силою, яку може представляти лише обраний, а не призначений мер. Мер, якого обирають самі парижани, -- людина з величезними грішми та величезним впливом. Отже, нам довелося чекати аж до 1977 року, коли першим обраним парижанами мером став Жак Ширак.

-- І все ж, держава не дала Парижу тієї свободи, яку мають інші міста. Чи тисне державна влада в особі Комісара Республіки на місцеве самоврядування столиці й наскільки він є відчутним?

-- Так. Такий тиск є, хоч тепер уже менший, аніж був ще кілька років тому. Ще раз повторюю, що державна влада має страх перед Парижем і боїться віддати у його розпорядження поліцію. В усіх інших французьких містах поліцією керує мер, у Парижі -- це прерогатива Комісара Республіки. Інтереси мера дуже часто перетинаються з інтересами Комісара. Виникають спірні ситуації вийти з яких деколи надзвичайно важко.

Проте в руках мера -- гроші, а в руках Комісара -- сила. Хочуть вони того чи ні, але врешті мусять сідати й обговорювати конфліктне питання. Це обговорення може тривати як завгодно довго, але спільну мову буде знайдено. Це й є демократія.

-- Демократія -- це коли всі мають рівні права, а громада Парижа в особі свого мера виглядає дещо ущемленою порівняно з громадами решти французьких міст...

-- Так, це правда. Багато парижан, до яких, до речі, належу й я, вимагають, щоб мер Парижа мав такі самі повноваження, як і мери інших міст. Вірю та знаю, що колись воно так і буде. Та мабуть, не скоро, бо історія -- це важкий і повільний процес.

-- Зараз в Україні мери міст воліють виглядати в очах своїх виборців радше господарниками, аніж політиками, й користуються кожною нагодою, щоби наголосити, що є далекими від політичних партій, що їхня завдання у тому, щоб вирішувати лише комунальні проблеми, а політика, мовляв, їм взагалі нецікава. Цікаво, як позиціонують себе французькі мери?

-- Вважати, що мер не є або не має бути політиком, -- цілковита нісенітниця. Якщо мер не є політиком, значить, він не є мером, значить, він не є людиною, яка має право затверджувати рішення в місті й вибирати, що для цього міста буде добре, а що зле. Не існує в місті адміністративного вибору. Будь-який вибір мера є політичним. Навіть коли він вирішує питання реконструкції одного будинку в місті, яким керує, то робить політичний вибір і реалізовує ту політику, прихильником якої є. Політика в роботі мера є визначальним чинником -- і мешканці міста мають чітко знати, якої політики дотримується мер, бо саме ідеологічне підґрунтя, на яке опирається мер, формує його уявлення про те, яким має бути місто сьогодні, завтра і за багато років. Мер зобов'язаний бачити розвиток міста на далеку перспективу й знати, чого потребує це місто, що воно ставить собі за мету. Це суто політика. Господарник не має широкого бачення. Він мислить занадто вузько, щоби йому можна було довірити місто загалом.

-- Для України, а надто для Львова, актуальним є мовне питання. Українська мова дедалі більше втрачає свої позиції, і коли Львів намагається зупинити цей процес, то його звинувачують у ксенофобії та роздмухуванні міжнаціональної ворожнечі. Схожі проблеми має і Франція. Як, на Вашу думку, можна з ними боротися, не наражаючись на неконструктивні конфлікти?

-- Так, Франція має проблеми з англійською мовою, і ці проблеми дуже схожі на ті, що Україна має з російською мовою. Схожі, але зовсім не ідентичні. Мовне питання є дуже важливим у сучасному світі, який щороку стає дедалі уніфікованішим. Кожен народ має власну історію й намагається захистити її, підтримати всіма можливими культурними засобами. Наприклад, у Франції 10 років тому ухвалили закон, що змушує телеканали транслювати значний відсоток французької музики. Було вжито багато й інших заходів, які були покликані захистити французьку мову. Та на мою думку, найкращий спосіб зберегти свою унікальність продемонстрував Квебек у стосунку до США. Я вважаю, що захищатися замало, треба перейняти ініціативу -- підтримувати вчителів, сприяти поширенню мови.

-- Щодо мови слід здійснювати протекціоністську політику?

-- Безумовно, але не тільки це. Люди, які є носіями тієї мови, яку хочуть захистити, мають робити це активно -- кожен у тій галузі, в якій працює. Все, де задіяна ця мова, має бути дуже сучасним і конкурентоспроможним, таким, що відповідає всім потребам новітнього часу.

-- Чи можливо досягнути бажаного результату заборонами, наприклад, заборонити слухати російськомовну не надто якісну музику в громадських місцях?

-- Я не думаю, що це було б добрим рішенням. Краще було б допомогти охочим створити таку україномовну музику, яку б добровільно й із задоволенням вмикали в громадських місцях замість нинішньої російської. Наприклад, французький уряд багато допомагає українському кінематографу, бо він суттєво програє американському. Французьке кіно має бути більш якісним, інакше, і це нікому не треба пояснювати, люди підуть дивитися те, що видасться їм більш привабливим.

-- Чи можна сподіватися, що влада окремого міста зможе щось кардинально змінити в такій ситуації?

-- Так, звичайно. Проте бажаними є зусилля всієї держави. Наприклад, Франція зараз домагається того, щоби дебати в Раді Європи вели не тільки англійською мовою. Ми проводимо так звану політику мовного розмаїття, політику диверсифікації. Європа побудована на багатьох мовах. Європа хоче зберегти диверсифікацію, і протистоїть всьому англійському, а особливо американському. Англійці, до речі, часто скаржаться на американців.

-- Так, але що Ви б порадили Україні, де навіть найвище урядове керівництво, більшість якого в побуті спілкується російською, а дехто навіть не володіє українською?

-- Це трохи дивно, бо, на мою думку українські керівники -- чи то на Заході, чи то на Сході країни -- самі повинні бути зацікавлені в розвитку автентичної української культури. Захист національної культури, й чи не насамперед захист мови, є найкращим способом зберегти незалежність. Краще зберегти незалежність держави за допомогою відродження культури, ніж за допомогою гармат. Тим паче, коли йдеться про такі історичні проблеми, які ваша країна має з Росією. На мій погляд, культурне питання в Україні є дуже вагомим елементом на шляху збереження та зміцнення державної незалежності.

-- Пропоную повернутися до Парижа. Які проблеми цьому місту найбільше дошкуляють?

-- Париж має силу проблем, і найголовніша з них екологічна -- забруднене довкілля, смог та сміття. Інша проблема, яка частково спричиняє попередню, -- транспортна. Йдеться тут про надмірну кількість автомобілів та недостатньо розвинуту дорожню інфраструктуру. Проблема третя -- житло. Нинішній мер Парижа не хоче дозволити будівництво житлових будинків настільки, як цього вимагають потреби мешканців. Це справжня політична проблема, бо він зараз заглиблений у іншу ідеологію. Паралельно загострюється проблема безпеки парижан, хоч, не можу не визнати, що за останні два роки ситуація з охороною правопорядку в Парижі трохи покращала.

Та все, що я назвав, -- проблеми типові для всіх сучасних метрополій. Натомість хочу сказати про інше.

Париж дуже інтернаціональне місто, по-перше, через туризм, а по-друге, через університети. Париж був і залишається дуже вагомою для всього світу культурною столицею. Та з іншого боку, це місто має дуже великі економічні проблеми, бо багато підприємств вирішило перенести перебратися поза межі Парижа. Як наслідок місто втрачає підприємства та робочі місця. І є реальна небезпека, що Париж стане колись схожим на Венецію, яка дивиться в історію, а не в майбутнє. Париж недостатньо розвивається в економічному плані, і багато парижан це заохочують, бо самі мають чудовий рівень життя. Такої політики дотримується лівий блок, репрезентований у Парижі чинним мером. Натомість праві сили, які представляю я, хочуть, щоби місто отримувало прибуток, адже так він залишить за собою статус великої столиці. І це питання є зараз темою численних дебатів у Парижі.


Розмовляла Тетяна НАГОРНА

Переклад Софії ЦИХОЛЯС

Інтерв'ю опубліковано зі значними скороченнями. Повна версія -- у наступному (№ 8) числі журналу "Місто"

Професор Клод Гоасген, який свого часу очолював факультет юридичних та політичних наук в Університеті "Парі-Нор", на сьогодні є депутатом Національних зборів Франції від Парижа та Ради Парижа, де керує фракцією UMP (Союз за народний Рух).

У Національних зборах Франції Клод Гоасген є членом комісій з питань законодавства, з питань інформування щодо релігійних питань у школах, з питань вивчення питань внутрішньої безпеки, освіти та імміґрації. З травня до листопада 1995 року обіймав посаду міністра з питань державної реформи, децентралізації і громадянства. З 1989-го до 1995 року працював заступником мера Парижа з питань міжнародних відносин, а з 1995-го до 2001 року -- заступником мера Парижа з питань середньої та вищої освіти.

Одружений, має двох дітей.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Проти хімікатів 
  ·  Львів'янин -- уповноважений Ющенка 
  ·  Клод ГОАСГЕН: Господарник не може бути мером 
  ·  Труба спотикання 
Погляд
  ·  Сподівані фаворити 
  ·  Праця вилікує наркоманів 
  ·  Михайло Сендак потрапив до лікарні 
  ·  Масхадов пропонує мир 
  ·  Білорусь у Євросоюзі 
Поступ у Львові
  ·  Проблеми львівської води 
  ·  СЬОГОДНІ 
  ·  За покупками -- до колонії 
  ·  Українці готові їхати у Косово 
  ·  Грозове знеструмлення 
  ·  Референдум через суди 
  ·  Депутати йдуть у відпустки 
  ·  Купальські забави 
  ·  Львів'яни непідкупні 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Чи посадять Юлію Тимошенко? 
  ·  Литвин проти брудних технологій 
  ·  Жовтяк спростовує темники 
  ·  Зінченко вірить в українців 
  ·  З'явилася перша четвірка 
  ·  Крушельницький не знає про міліціонерів 
  ·  Ющенкові загрожують псевдонаціоналісти 
  ·  Мороз бачить себе в другому турі 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Експропріація по-грузинськи 
  ·  Санкціоноване бомбування 
  ·  Боргів можна не повертати 
  ·  Фаворитів визначено 
  ·  Ґаага: наступний 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Хліб дешевшим не буде 
  ·  Жнива наближаються 
  ·  125 мільйонів для АЕС 
  ·  Транскордонні перевезення зростають 
  ·  Голограми для водіїв 
  ·  Заступник для Ярошенка 
  ·  Полякам залізли до кишені 
  ·  ЮКОС продає майно 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Клод ГОАСГЕН: Господарник не може бути мером 
Арт-Поступ
  ·  "Меса за мир" як потяг до просвітлення 
  ·  Клони кланів 
Літературний Поступ
  ·  Ігри розуму 
  ·  Інтелектуальні мрії: невідома еротика 
Спорт-Поступ
  ·  На курорті не відпочивали 
  ·  Солодкий спогад про перемогу 
  ·  Десятилітнє панування Вінниці 
  ·  Кільські старти вітрильників 
  ·  Кубковий покер Дідуха 
  ·  Рекордні секунди та метри 
  ·  Невгамовний "Шахтар" 
  ·  Потрійна перемога 
post-Поступ
  ·  Шансон у столиці під забороною 
  ·  Життя триває 
Пост-Faktum
  ·  Марш героїв 
  ·  Прихована історія 
  ·  Екологія без піджаків 
  ·  Елвіса відзначили 
  ·  Бити чи не бити 
  ·  КАЛЕНДАР