BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю Поступу.    Економічний Поступ.    Арт-Поступ у світ.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Фестивальний Поступ.    ТелеПоступ.    Наша Афіша.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
6 червня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Економічний Поступ  »  ОГЛЯД

___________________________________________________________________________

Український heavy metal: шоу мусить тривати
Юрій ТАНЮШИН
 
Український heavy metal: шоу мусить тривати
3 червня в Ряшеві під час зустрічі з прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом польський прем’єр Лешек Міллер заявив, що не виключає того, що Польща введе обмеження на експорт української металопродукції. Відповідаючи на запитання журналістів, Міллер підкреслив, що обмежувальний бар’єр відносно української металопродукції можливий на тих же умовах, що у Євросоюзі. Як стало відомо, поляки мають намір передбачати встановлення квот за окремими видами продукції для кожної з країн на рівні, що відповідає середньому рівню імпортних поставок за останні 3 роки плюс 10%. Поставки, які будуть поза межами цих квот, обкладатимуться додатковим митним збором у розмірі 25-30%. Без квот будуть ті види продукції, які не виготовляють у Польщі. Минулого року експорт з України в Польщу становив 525,7 млн. доларів, а метали і вироби з них у структурі цього експорту становили 22,76%.

Протягом усіх років незалежності економіка України залишається залежною. І це — не гучна фраза.
Це констатація факту, для усвідомлення якого достатньо бодай побіжного аналізу стану справ будь-якої із стратегічних галузей вітчизняної економіки. І одним із найбільш наочних прикладів цьому є український гірничо-металургійний комплекс (ГМК), який в експортозалежності випередив усі (!) країни земної кулі.

Протягом останніх чотирьох років наші підприємства вивозили за межі країни 70-80% виробленої продукції — цифра просто безпрецедентна. Не можна категорично твердити, що саме потужна експансія українського заліза на ринки Китаю, США чи Латинської Америки примусила керівництво цих країн вжити надзвичайних заходів. Не можна зі стовідсотковою впевненістю говорити й про політичний підтекст російських “трубних розслідувань”. Аксіомою є лише те, що без експортного фактору вітчизняному ГМК настане глобальний і неминучий кінець.

Що українська металургія мала в минулому році, не найкращому, але й далеко не найгіршому за останнє десятиріччя? Зниження порівняно з позаминулим фізичного обсягу і надходжень від експорту значне. Наслідки? Відчутне падіння завантаження потужностей і рентабельності роботи (протягом року на окремих меткомбінатах спостерігалося десятикратне зменшення цього показника), ріст собівартості продукції спричинило зниження стабільності роботи підприємств. Зрозуміло, погіршення фінансових результатів структур від ГМК призвело до зниження відрахувань у бюджет. Не надто суттєво, але таки знизилась зайнятість у галузі, зменшились зарплати. Нічого дивного, що проблеми галузі стали проблемами для всієї економіки. Ріст виробництва і ВВП, податки і валютні надходження — всі ці показники падають разом із погіршенням становища в металургії. Прикро, але констатуємо, що, крім металургії, ми маємо лише одну цікаву для планети галузь — хімічну промисловість, яка, проте, втричі менш потужна від ГМК. І ще, маленький нюанс, протягом 2001 року зросли витрати металургів на виробництво продукції, за рахунок росту цін на сировину, енергоносії, електроенергію і транспорт... І це не зазіхання олігархів. Це — актуальність недорозвинутої економіки, яка так і не адаптувалася до світових вимог... На жаль.

Інакше, як пояснити одностайне твердження всіх без винятку фахівців металургійної галузі, що альфа й омега будь-якої більш-менш нормальної економіки — внутрішній ринок споживання — в Україні може спожити лише 30% продукції вітчизняного ГМК. У найближчі три роки суттєвих змін не спостерігається. Помітні позитивні зрушення відбудуться (за умови, що сучасні тенденції в економіці країни збережуться) лише за п’ять років.

А що ж Захід, який ще з часів Бендера планує нам допомогти? Тенденція останніх трьох років загрозлива. США свій і до того не надто гостинний ринок закрили майже цілком. За даними Мінекономіки України, 2000 року Україна експортувала в США продукцію зі сталі на 440 млн. доларів, а 2001 року — на 128 млн. доларів. Експорт ж української металопродукції в США, між іншим, складає близько 50% усього експорту українських товарів у цю країну. Фахівці вважають, що втрати України від уведення США ввізного мита на сталь складуть приблизно 200 млн. доларів у рік.
Щодо Євросоюзу, то співпрацю із сусідами по континенту добре змальовують такі цифри: 2000 року Україна експортувала в країни ЄС (включаючи поставки за квотами) 2,13 млн. тонн металопродукції на суму 369,13 млн. доларів, 2001 році — 2,48 млн. тонн на суму 469,4 млн. доларів Оптимізм трохи присутній, однак асортимент нашого експорту у Старий Світ не надто привабливий. Україна вивозить у Євросоюз напівфабрикати (близько 40%), брухт і відходи чорних металів (близько 30%), чавун (6-8%) і лише приблизно 5% гарячекатаного плоского прокату. Нові річні квоти на експорт металопродукції в ЄС складуть близько 15% від українських поставок на цей ринок і трошки більше 0,5% від фізичного обсягу всього експорту металопродукції з України. Ось і траурний марш для нашого оптимізму. На “східному фронті” також сумно — минулоріч плоский прокат став нев’їздним в Індонезію та Таїланд, Індія веде перманентні антидемпінгові розслідування щодо українського заліза. Наприкінці минулого року задумався над перекриттям кисню і найпривабливіший партнер наших металургів — Китай.

І нарешті, наш найстратегічніший сусід, на якого найвекторніше орієнтовані. Росія, наш найбільший торговий партнер, активно, хоч і не завжди юридично коректно почала захищати свій ринок ще 2000 року. Спочатку з потужним резонансом у ЗМІ були введені драконівські квоти на українські труби, згодом, уже без особливого галасу було введено в односторонньому порядку касовий метод стягнення ПДВ. А це означає, що вітчизняний ринок залишається незахищеним перед російською металевою продукцією. 2001 року розпочато компенсаційне розслідування щодо “субсидованого імпорту” в РФ арматури й антидемпінгове розслідування щодо імпорту оцинкованого прокату. Не факт, що не почнуть росіяни і давно обіцяні розслідування щодо сортового прокату, жерсті, гарячекатаному товстому листу etc.

Однак повернемося до ситуації за океаном. Низка рішень адміністрації Буша щодо ввезення в країну металопродукції (і не лише щодо України, а й Канади і ЄС) цілком реально могла спровокувати глобальну світову кризу в цій сфері індустрії. Наслідками могли бути масштабне надвиробництво металу і абсолютно несприятлива цінова кон’юнктура. Замкнений у собі гігантський ринок Сполучених Штатів міг би спричинити те, що великі обсяги металургійного експорту опиняться в підвішеному стані й урядам країн-імпортерів не залишиться нічого іншого, як закривати власні ринки, аби вберегти їх від здешевілої експортної навали.

Хоча, не все так погано у нашому домі. Мабуть, саме цією досить дивною і не надто розумною ідіомою, яку породило вітчизняне (також дивне і не надто розумне) телебачення, можна охарактеризувати свіжі повідомлення щодо нашої теми. Wall-street Journal нещодавно заявила, що американські промислові підприємства страждають через зростання цін і дефіциту сталі внаслідок введення в березні мита на імпорт деяких видів стальної продукції в США. Багато компаній уже погрожують звільненнями. Радники президента США Джорджа Буша усвідомлюють, що не сподівалися такого негативного ефекту. Навіть більше: поважне американське видання твердить, що під час прийняття рішення про обмеження поставок (очевидно, мається на увазі не лише український метал) радники брали до уваги і власні дослідження, і ненав’язливу експертну підтримку американських металургійних компаній. Голова корпорації U.S. Steel Томас Ашер під час свого виступу в Сенаті в лютому заявив, що введення мита на імпортну сталь “приведе лише до помірного підвищення цін”.
Торговий представник США Робер Зеллік в унісон промисловому магнату твердив, що буцімто ціни можуть згодом піти вгору, але це не матиме значного впливу на процес відновлення економіки і її зростання. А причиною появи статті стала заява заступника міністра торгівлі, який займається питаннями міжнародної торгівлі, Гранта Алдонас, що спрогнозував різке погіршення ситуації на американському ринку металопродукції. Алдонас, який отримав від президента Буша доручення стежити за ситуацією, ще сподівається, що проблеми є тимчасовими. За його словами, в уряді не думали, що введення мита приведе до падіння прибутків промисловців. “Те, з чим ми зараз стикаємося, відбувається з вини Вашингтона”, — говорить Френк Мехвольд, голова підприємства з випуску автомобільних компонентів Atlantic Tool & Die. За останні декілька тижнів усі постачальники сталі для його виробництва, як порушення умов контрактів, підняли відпускні ціни на 20%. Річард Макклейн, голова компанії Metalforming Technologies, що також виготовляє автозапчастини, постраждав ще більше — кілька тижнів тому посередники підвищили ціни на сталь для його виробництва на 30%. Американські експерти відзначають, що зростання цін на сталь почалося ще до введення мита, внаслідок чого внутрішні ціни підскочили на 40-75 доларів за тонну. Подібний дефіцит Штати переживали ще 15 років тому. Для прикладу, ціни на гарячий прокат зараз становлять 300 доларів за тонну. Минулоріч не перевищували 210 доларів.

Це — справи заокеанські, а що робити в рідних пенатах металургам не знає, здається, ніхто. Лобі в українського ГМК більш, аніж поважне. Перший віце-прем’єр Олег Дубина має за спиною досвід доволі солідного Алчевського меткомбінату та найбільшого підприємства в країні — “Криворіжсталі”.
Представництво металургів у Верховній Раді також доволі серйозне. Варто згадати хоча б гендиректора Маріупольського комбінату імені Ілліча Володимира Бойка, президента ВАТ “Запорізький алюмінієвий комбінат” Івана Бастригу чи першого заступника гендиректора “Запоріжсталі” Геннадія Горлова. Однак повноцінно лобіювати інтереси власної галузі їм, очевидно, не вдасться, бо люди вони занадто різні, а лідера, який би повів сталеварну еліту за собою, на разі не має.
Експеримент у ГМК, запроваджений 1999 року (нагадаємо, що він передбачав пільгове оподаткування, збереження на контах підприємств низки відрахувань і т.д.), уже завершив своє функціонування у повному обсязі. Відсутність ж справжнього лобі не навіює оптимізму стосовно його відновлення. Хоча, на думку більшості спеціалістів, нашим металургам не дуже і потрібні зараз якісь суперпільги. Їм потрібна стабільність в українській політиці, зменшення податкового пресу, розвиток вітчизняної економіки і нормальна кон’юнктура на зовнішніх ринках. Останній чинник, можливо, й стане реальністю. Говорити про перші три з наведених — поки що science fiction.

dовіdка

Розподіл власності в чорній металургії 2001 року завершено. Сьогодні галузь приватизовано на 80%.
Серед найбільших метпідприємств є неприватизованими: “Криворіжсталь”, Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського, Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського і Макіївський комбінат. До речі, останні три підприємства, не маючи формального власника, перебувають в зоні впливу тих чи інших бізнес-груп. “Криворіжсталь” є найпривабливішою для інвесторів, і патронує її перший віце-прем’єр Олег Дубина. Саме Дубина, як вважають ЗМІ, допомагає як “донецькій”, так і “дніпропетровській” бізнес-групам. Стовідсотково у державній власності залишається Константинівський металургійний завод (КЗМ) ім. Фрунзе, проте сьогодні він практично не існує.

Більшість підприємств чорної металургії України (виробництво агломерату, сталі і прокату) контролюють (де-юре або де-факто) вітчизняні фінансово-промислові групи або український менеджмент. Відсутність точної інформації про розподіл акцій в статутному фонді низки підприємств змушує при визначенні сили впливу на них українських чи зарубіжних груп брати до уваги інші покази.

Серед основних гравців не лише в чорній металургії, але і в гірничо-металургійному комплексі, а також в українській політиці можна виокремити насамперед донецьку групу (корпорація “Індустріальний союз Донбасу” і ще декілька великих компаній), дніпропетровську (структури “Інтерпайпу” і ПриватБанку), київсько-запорізьку (консорціум “Металургія”) і групу УкрСібБанку.
Щодо групи “Фінанси і кредит, то вона зуміла зберегти певний вплив лиш на Полтавський ГОК, який не є підприємством чорної металургії. Для цих компаній металургійний бізнес не основний. Тож розподіл сил, який є сьогодні в чорній металургії, через кілька років може суттєво змінитися.
Однак, беручи до уваги залучення необхідних коштів на модернізацію виробництва, сподіватися на солідних інвесторів із-за кордону не варто.


КОМЕНТАР

Володимир Стеценко,
заступник держсекретаря Міністерства економіки і євроінтеграції України

Антидемпінгові претензії країн ВТО одна до одної вирішуються зовсім на іншому рівні й не є такими болісними, як у випадку з не членами цієї організації. Це і нормальний переговорний процес, і пошуки компромісу, і більш низькі ставки митних зборів. Є можливість вирішити такі суперечки в рамках відповідних інститутів ВТО. Без сумніву, вступ у ВТО допоможе нашим металоекспортерам ефективніше захищати свої інтереси на світових ринках.

Звичайно, при цьому нам необхідно йти в ногу із ВТО — підвищувати якість експортованої продукції, сертифікувати її за міжнародними стандартами. Така продукція буде мати більш високу вартість і набагато менше піддана антидемпінговим претензіям.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Расизм чи турбота про безпеку? 
Погляд
  ·  Ряшівська зустріч прем’єрів 
  ·  Провал посередницької місії Росії 
  ·  Світло з Банкової у тунелі комітетіади 
Поступ у Львові
  ·  Нові пріоритети міста 
  ·  Волинь і Поділля будуть Карпатами 
  ·  У Львові викрали людей 
  ·  У Львові буде свій Хрещатик 
  ·  Податківці змінюють імідж 
  ·  Сесію обласної ради знову перенесено 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Юлія Тимошенко знову під прицілом 
  ·  Чи стане Україна 145-им членом CТО? 
  ·  Сумнівна безплатність медицини 
  ·  Громадське радіо” поза ефіром 
  ·  Журналіст – небезпечна професія 
  ·  Кінах не відпускає Дубини 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Тепер уже й німці критикують Ізраїль 
  ·  Тегеран вітав палестинських терористів 
  ·  Монархія або громадянська війна 
  ·  Слідство проти ЦРУ та ФБР 
  ·  Японія долучилася до Кіотського протоколу 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю Поступу
  ·  Зіновій Шкутяк: Україна “кинула” Львів 
Економічний Поступ
  ·  Український heavy metal: шоу мусить тривати 
Арт-Поступ у світ
  ·  Джакометті замінили підробкою 
  ·  Прах Астрід Ліндгрен поховано у її рідному місті 
  ·  2002 – рік Германа Гессе 
  ·  Букера зроблять американським 
  ·  Анні Жирардо стала мадам Маргаритою 
  ·  Вчитель украв тисячу книг 
  ·  Міста на дні 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
Поступ технологій
  ·  divХ ;-), Xbox і злі хацкери 
  ·  Майже все, що ви хотіли знати про домашній кінотеатр, але боялися запитати 
  ·  НЬЮЗ 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Фестивальний Поступ
  ·  Нью-Йорк – столиця незалежного кіно 
  ·  Майкл Джексон знову стає вовкулакою 
  ·  Політика під каннськими пальмами 
  ·  Велике пограбування потягом, 
ТелеПоступ
  ·  Відкриття вартістю у 8 мільйонів доларів 
  ·  Марсель Десаї – “Чорний принц” французького футболу 
Наша Афіша
  ·  ТЕАТРИ, ІМПРЕЗИ, ВИСТАВКИ, КІНОТЕАТРИ 
  ·  НІЧНІ КЛУБИ ТА БАРИ, КНАЙПИ 
  ·  Творчому об’єднанню “Театр у кошику” – п’ять років! 
Спорт-Поступ
  ·  Чи скористається “Шахтар” своїм шансом? 
  ·  Америка б’є Португалію  
  ·  Броварський повернувся! 
  ·  Металіст” – без Фоменка 
  ·  Таврія” – без тренера 
  ·  Полісся” продовжує боротися 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Пост-Factum
  ·  Пожежа для свята – не перешкода! 
  ·  АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ 
  ·  Загадки міста Лева 
  ·  КАЛЕНДАР