buy visitors
|
|
|
|
post-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
ПРОСТЕ ПИТАННЯ |
|
|
| |
| |
Чи вдарить по вашій кишені подорожчання проїзду в маршрутках?
Ярослав ВОВЧАК
начальник управління транспорту та зв'язку Львівської міськради
Ні, я не відчую. Я живу недалеко. Тому на роботу ходжу пішки. Для мене це не проблема.
Василь ЛОЗИНСЬКИЙ
заступник міського голови з питань містобудування та землеустрою, член міськвиконкому
Я постійно ходжу пішки. Моя дружина також. Я рекомендую їй так само ходити пішки. Тобто в принципі, для мене байдуже, який буде тариф. Хоча я завжди вважав і вважаю, що і 75 копійок було забагато. Тому що коли в інших містах було 50 копійок, у нас -- 75. Кажете, 80 копійок? Ну, хай 80. Тому я хотів би, звичайно, щоб проїзд у Львові коштував найдешевше.
Володимир ЯНІВ
заступник міського голови з питань промисловості та підприємництва, член міськвиконкому
Звичайно, відіб'ється. Але іншого виходу немає. Треба зрозуміти, що ніхто не буде працювати збитково. Ні ми, ні перевізники, ні будь-хто інший. На майбутнє, думаю, ми будемо шукати інші важелі впливу. Щоб вони не піднімали ціни так сильно і різко. Будемо, можливо, залучати інших перевізників, шукатимемо інші маршрути, щоб було конкурентне середовище між ними. Тоді вони не зможуть так різко диктувати свої умови. Але оскільки нині пальне підскочило так раптово, іншого виходу немає.
Богдан ПІХ
начальник Львівської державної залізниці
Я власне, не в курсі, не маю інформації, наскільки подорожчав проїзд. Я живу поряд зі своєю роботою і маршруткою не користуюся. Університет, де навчається син, і робота дружини також поряд. Тому сім'я моя також не користується маршруткою. Щодо ціни одна гривня за проїзд, то це залежить, який комфорт громадяни за це отримають. Якщо їхатимуть, як оселедці в бочці, то це нікуди не годиться. Є частина людей, які зможуть собі це дозволити, а частина -- ні. Треба ще порадитися і з радою, і з владою. |
|
|
|
|
Мікроскоп пана Юрка |
|
|
| Юрій ОХРІМЕНКО |
| |
|
Широковідома східна притча розповідає, що якийсь милосердний владика відігнав мух від виразок на тілі жебрака. Замість подяки той почав докоряти: "Мухи, яких ти відігнав, вже наїлися, на їх місце сядуть голодні і будуть докучати мені ще дужче." Після цього цар передумав міняти своїх візирів. Мовляв, старі вже накралися, а нові крастимуть ще більше. Не знаю, як на сході, але у наших умовах ця притча не спрацьовує. У нашого, як тепер модно говорити, істеблішменту бездонні апетити. Нам більше підходить анекдот про голову колгоспу, котрий казав: "Позаминулого року ми посадили 2 га -- з'їв жук. Посадили минулого року 5 га -- з'їв жук. Давайте посадимо 10 га, нехай вже вдавиться." От-от. Нехай би вже вдавилися. |
| Детальніше>> |
|
|
|
На страх чи на совість |
|
|
| Тетяна НАГОРНА |
| |
|
Колись один поважний генерал, якому на той час було довірено керувати Управлінням МВС Львівської області, в неофіційній розмові зі мною зізнався, що на схилі літ і бозна-якому десятку років бездоганної роботи в українській міліції раптом відчув потребу докорінних змін. "Міліція у нас в державі виконує практично бездоганно будь-які функції, окрім тієї, яка засадничо на неї покладена як основна -- забезпечення громадської безпеки, -- казав він. -- Я хочу, щоби це змінилося, щоби люди могли довіряти міліції, щоби були впевнені в тому, що міліція завжди прийде на допомогу у скрутній ситуації, бо зараз ситуація така, що люди бояться самих міліціонерів". Довго цей генерал на високій посаді не протримався -- на його місце призначили нового, такого, який не брав собі дурного до голови. Через кілька місяців нового начальника львівських міліціонерів підвищили по службі, перевівши на постійну роботу до Києва, а на його місці з'явився ще один такий, який не гірше за попередника знав, чого насправді від міліціонерів чекає влада нинішньої української держави. Натомість наш генерал ось уже не перший рік після відставки ходить у безробітних... |
| Детальніше>> |
|
|
|
