BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    25-й кадр.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
22 червня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 23-05-2017 -   У Львові 34-річна жінка випала з балкону дев’ятого поверху  
  14:16 23-05-2017 -   Польські художники надали фінансову допомогу для 15 дітей з важкою формою інвалідності  
  13:40 23-05-2017 -   У неділю на Львівщині відзначать Свято Героїв  
  13:37 23-05-2017 -   Жителів Львівщини попереджають про підйом рівня води у річках  
  12:27 23-05-2017 -   У Львові затримали шахрая, що продавав неіснуюче взуття  
Україна
  13:21 23-05-2017 -   На Закарпатті знесли угорські стели  
  12:24 23-05-2017 -   Рада ввела 75% квоти української мови на телебаченні  
  12:17 23-05-2017 -   У центрі міста на Закарпатті застрелили бізнесмена  
  12:15 23-05-2017 -   Замість Лук'янівського СІЗО побудують нічний клуб  
  11:10 23-05-2017 -   Пасажиропотік через лінію розмежування на Донбасі зріс на 25%  
Світ
  13:23 23-05-2017 -   У Лондоні евакуювали залізничний вокзал  
  12:14 23-05-2017 -   «ІД» взяла на себе відповідальність за теракт в Манчестері  
  10:29 23-05-2017 -   В Японії через спеку госпіталізовано майже тисячу осіб  
  10:25 23-05-2017 -   Поліція: Вибух у Манчестері влаштував смертник  
  15:39 22-05-2017 -   Франція допоможе Україні залучити допомогу ЄС для зміни ширини залізничних колій  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Талант служіння українській музиці
Львівська організація Національної спілки композиторів України висунула на здобуття премії імені Станіслава Людкевича видатну піаністку, професора Марію Крушельницьку
Наталія КАШКАДАМОВА
 
Марія Крушельницька
Українська музична культура може похвалитися не тільки виконавцями, але й видатними композиторами, твори яких втілили неповторні особливості почувань, думок і переживань нашого народу. Проте їхня музика має в світі значно менше поширення, ніж мистецтво українських виконавців. Легко здобуваючи визнання у загальновідомому класичному європейському репертуарі, вони здебільшого не відважуються взяти на себе відповідальність і запропонувати слухачам нові, поки що невідомі і невизнані твори. Адже промоція чогось нового завжди вимагає значно більше зусиль, таланту, переконливості, аніж повторення відомих і звичних речей.

Парадоксальність ситуації криється в тому, що не тільки в світі, але й в Україні українська музика складає незначний відсоток того, що звучить на концертах чи в ефірі. Причина не в тім, що твори українських композиторів гірші від інших. Маємо повний якісний діапазон творів -- від талановитих і навіть ґеніальних до посередніх. Однак на перешкоді стоять інерція сприймання, виховане десятиліттями поневолення, зневажливе ставлення до української культури. Тому особливої уваги заслуговують нечисленні музиканти, які є послідовними, талановитими і фаховими пропагандистами української музики.

Піаністка Марія Крушельницька -- визнаний інтерпретатор творчості українських композиторів. Навряд чи знайдеться сьогодні в Україні інший піаніст, який може зрівнятися з нею широтою українського репертуару чи послідовністю та серйозністю його опрацювання. Особливість, що зумовила глибину і переконливість трактування Крушельницької, криється у ґрунтовності її підходу до цієї справи: звернувшись до творчості того чи іншого українського композитора, вона ніколи не зупиняється на виконанні одного чи двох творів, а вивчає повністю всю або майже всю його спадщину. Так з'явилися підготовані нею об'ємні програми фортепіанної музики Миколи Лисенка, Левка Ревуцького, Віктора Косенка, Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Нестора Нижанківського чи Миколи Колесси. Ґрунтовність вивчення дозволила Крушельницькій ледь не вперше застосувати до української музики питання про індивідуальні особливості інтерпретаційних стилів. Таке відоме всім музикантам, коли йдеться про Баха, Шопена чи Бетговена, це питання у нашому випадку підміняли (і часто так роблять ще й сьогодні) узагальнено-зневажливою формулою "українська п'єса", ніби цим композиторам не дано особистого мистецького обличчя чи власного, неповторного бачення світу.

"Проблема в тому, що у нас дуже часто руки не доходять до української музики, -- говорить піаністка, -- ми повинні працювати над нею так, як підходимо до кожного стилю. Бо, без сумніву, працюючи над Бахом чи Бетговеном, ми вивчаємо час, в якому жив композитор, його особистість, його піанізм. Так само ми повинні думати про українських композиторів. І ось тут є великі прогалини. Українська фортепіанна музика дуже багатостилева. Ну, чей же ж дійсно не можна грати Людкевича так, як граємо Косенка, не можна грати Миколу Колессу, як граємо Барвінського. І в чому суть? Суть, очевидно, в індивідуальності композитора. Але найважливіше: їх об'єднує українство. Передусім, у мелодиці, в ритмах, не кажучи вже про світ, який вони відтворюють. Мені здається, що більш детально зачепивши кожного окремого композитора, можна було б точніше з'ясувати, про що йдеться".

Про виконання творів Людкевича Марія Крушельницька розповідає таке: "Його музику пізнала я ще в школі, в класі моєї вчительки О. Процишин. Треба сказати, що вона навмисне давала своїм учням твори українських композиторів, зокрема й львівських. І навіть в часи заборони ми грали твори В. Барвінського та Н. Нижанківського. Тоді, працюючи над "Гуморескою" Людкевича, я зрозуміла, що мова його музики дуже самобутня і вимагає під час шліфування великої розумової праці". Після того, як Марія Крушельницька стала лауреатом конкурсу імені М. Лисенка, їй запропонували в Києві 1963 року підготувати виконання Концерту для фортепіано з оркестром Людкевича до його авторського вечора у столиці. Робота виявилася архіскладною, але була здійснена у рекордний термін -- менш ніж за 3 місяці. Піаністка вперше виконала цей концерт повністю у трьох частинах, дириґував Степан Турчак. Композитор подарував їй після цього виконання ноти твору з написом: "На пам'ять блискучого захисту чести й цілости мого фіс-мольного концерту". Виконання записали, зберігали у фондах українського радіо, воно часто звучало в ефірі, супроводжуючи своїми урочистими акордами найбільш важливі радіоповідомлення.

Наступним етапом стала підготовка великої сольної програми з фортепіанної музики Людкевича. "В листопаді 1978 р., після цілорічного неграння, я зрозуміла, -- продовжує розповідь піаністка, -- що мушу мати готову сольну програму до 100-літнього ювілею С. Людкевича. Мені дуже залежало на тому, щоби підважити загальну думку, що фортепіанна творчість Людкевича є не настільки значимою, як хорова і вокальна. Чи вдалось це мені? Дві платівки з фортепіанною музикою Людкевича повинні дати відповідь на це запитання". Платівки були записані у червні 1980 р. і вийшли в світ 1983 року. Та ще до того Крушельницька виконала сольну програму з фортепіанних творів Людкевича на ювілейних святкуваннях у Львові (21 січня 1979 року) і багато разів повторювала під час гастрольних поїздок у Києві, Житомирі, Сумах, Ужгороді, Чернівцях, Умані -- в 20 містах України. На концерти відгукнувся Микола Колесса, який писав у київській газеті "Культура і життя": "Глибина та багатогранність обдарування С. Людкевича знайшли адекватне вираження у грі Марії Крушельницької. Виконавиці властива творча всеосяжність, відмінний артистичний смак, технічна досконалість, які забезпечують точне, переконливе й оригінальне звучання п'єс будь-якого стилю і складності. Марія Крушельницька не лише по-новому прочитала фортепіанні твори С. Людкевича, багато з яких невідомі навіть обраному слухачеві, з великою вдумливістю поставилась до авторських вказівок, а й внесла у виконання своє, особисте відчуття музичних образів і тем. Ця піаністка, безумовно, належить до найкращих радянських виконавців. Її програма з творів корифея української музики зайвий раз це засвідчила".

Випуск тодішньою Всесоюзною фірмою "Мелодія" комплекту з двох платівок із записом фортепіанних творів Людкевича був фактом для свого часу надзвичайним і (хоча тираж випуску був до смішного малим) відіграв неоціненну роль як у приверненні уваги до невідомого, та високохудожнього музичного явища, так і у демонстрації унікального, глибокого і майстерного трактування. Високу оцінку цій роботі дав професор Національної музичної академії С. Лісецький: "Поява грамплатівок, на яких записані майже всі фортепіанні твори класика української музики Станіслава Людкевича у високопрофесійному виконанні заслуженої артистки України, професора Марії Крушельницької є явищем великої ваги. Значення цього явища збільшується від того, що виконавська інтерпретація творів Людкевича є чи не першою і дуже вдалою: твори Людкевича постали перед слухачем в усій повноті їх мистецького ореолу... Варіації Людкевича і за глибиною задуму, і за віртуозністю техніки можуть стати поруч з кращими досягненнями європейської романтичної музики. М. Крушельницька переконливо відтворила всі емоційно-образні лінії твору: епічну, лірико-пейзажну, драматичну, героїчну, лірико-проникливу."

Марія Крушельницька не зупиняється на досягнутому. Думаючи про подальшу виконавську долю української фортепіанної музики, вона виховує продовжувачів своєї справи серед студентів ЛДМА. Серед її колишніх учнів є сьогодні вже визнані майстри. Так, міжнародне схвалення здобув своєю інтерпретацією творів сучасних українських композиторів Валентина Сильвестрова, Ігоря Щербакова, Валентина Бібіка та інших високоталановитий і своєрідний піаніст Йожеф Ермінь. Інший її блискучий вихованець, Яромир Боженко, зацікавився спеціально творами В. Барвінського. Підростає молода зміна: цьогорічна випускниця ЛДМА Мар'яна Самотос здивувала комісію на державному іспиті прекрасним виконанням неймовірно складних варіацій Нестора Нижанківського, яких не грав ще ніхто з піаністів в Україні, окрім світової слави Любки Колесси. Дбайливо і розумно ведучи роботу у різних напрямках, Марія Крушельницька вміло розвиває справу змістовної інтерпретації та концертного виконання української фортепіанної музики. Вона не просто плекає розуміння національної класики, а через нього веде до усвідомлення духовної суті, самобутності українського народу.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Загадкові візити Януковича 
  ·  Знайдено вбивцю Ґонґадзе? 
  ·  Ірансько-британський скандал 
  ·  Компроміс від Ющенка 
  ·  Хто очолить передвиборний штаб провладного кандидата? 
Погляд
  ·  Заява ЦГЗ УМВС України у Львівській області 
  ·  Кому перейде "Західенерго"? 
  ·  Російське питання знову актуальне 
  ·  Фантастична крадіжка 
  ·  Дочка Саддама йде в президенти 
  ·  Ознаки потепління 
Поступ у Львові
  ·  Законсервована руїна 
  ·  У львівських селах -- патріоти 
  ·  Залізниця до літа готова 
  ·  Проблеми з електроенергією 
  ·  Коронували королеву Львова 
  ·  Сокільники посміялися над Львовом 
  ·  Безпечний відпочинок 
  ·  АНОНСИ 
  ·  Польща задоволена співпрацею 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  independent написала правду 
  ·  Виборчі одкровення Мартинюка 
  ·  Положення про теледебати 
  ·  Депортація українського журналіста 
  ·  Ющенко не здасть Тимошенко 
  ·  Доля політреформи 
  ·  Наступник Януковича -- Тігіпко 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Урядова криза у Польщі 
  ·  Іракські фільми жахів 
  ·  "Абу-Грейб" не знесуть 
  ·  Чи буде в ЄС голова? 
  ·  Ходорковський з Росії не поїде 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  План на тоді, коли... 
  ·  Приватизація під мікроскопом 
  ·  Виноробів непокоїть акциз 
  ·  Газовидобувники проти 
  ·  Електрики побільшало 
  ·  transpetrol за експеримент 
  ·  Деркач -- головний тарифник 
  ·  Експорт знизиться 
  ·  Пільги видавцям 
Ї-Поступ
  ·  Архітектурна мультикультурність Львова 
  ·  Чому саме Львів 
Арт-Поступ
  ·  Талант служіння українській музиці 
Літературний Поступ
  ·  Один з крайових провідників 
Спорт-Поступ
  ·  Кара за зраду самому собі 
  ·  Обережно: двері зачиняються 
  ·  Вікно в Європу для молодих 
  ·  Допомога небесної канцелярії 
  ·  Чехи відібрали шанс 
  ·  Чемпіонат без чемпіонів 
  ·  У фінал не поцілили 
25-й кадр
  ·  Сталеве серце України 
post-Поступ
  ·  Бій за головного комісара 
  ·  Міському голові Львова п. Любомирові Буняку 
Пост-Faktum
  ·  Борщівський край 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Рекорди Ірини Білик 
  ·  Кальян поза законом 
  ·  Найкраща партія світу 
  ·  Алея Слави Рода Стюарта 
  ·  mAROON 5 -- незвичний мейнстрім