BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    25-й кадр.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
22 червня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Чому саме Львів
Тарас ВОЗНЯК
 
Оглядаючи всю історію розвитку Львова, ми можемо побачити принаймні чотири дивним чином втілені у львівській архітектурі періоди розвитку міста, що сформували його дух. Це руський Львів, що задав головний тон місту, ренесансний Львів – місто великого торгового шляху, сецесійний – місто трьох (українського, польського та гебрейського) національних Відроджень, а також місто українського і польського (маємо це визнати) національного резистансу.

Часто запитують, а чи є Львів европейським у повному сенсі слова містом, закладаючи у поняття европейськости лише позитиви. Звичайно, так, як, скажімо, Венеція чи Севілья, де, як і у Львові, немало історичного Сходу і чиє сьогоднішнє завдання і шанс – втримати це різноманіття, що є інструментом і перевагою.

Львів є містом полікультурного спадку. На його візантійську основу наклалися польське, німецьке, гебрейське, вірменське, австрійське, а згодом російське та совєтське нашарування, через Львів відбувалася трансляція европейських віянь, через нього йшли на Україну католицизм, протестантизм, контрреформація, хасидизм, франкізм, сіонізм. Сам же він зазнав ерозій соціалізму/комунізму і націоналізму. Місто спробувало всіх европейських великих стилів – ренесансу, бароко, рококо, класицизму, щоб знайти своє справжнє обличчя у розніженій віденській сецесії.

Свою самостійність Львів вибудовував на магдебурзькому праві, автономії Koenigreich Galicien und Lodomerien, австрійському парламентаризмі. У незалежній Україні місто намагається існувати на принципах хоча й обмеженого, однак самоврядування.

В історії українського національного руху Львів не раз відігравав ключову роль. Однак після здобуття Незалежности місто опинилося на роздоріжжі. Увага політичних лідерів сконцентрувалася на загальноукраїнських справах, націонал-демократичний політичний істеблішмент переїхав до Києва. Практично ніхто не займався власне регіоном та Львовом. Націонал-демократичні, а потім і постнаціоналістичні лідери бачили Галичину як своє завжди вірне запліччя, справний інструмент для здобуття чергового депутатського мандату. Як результат – регіон і місто почали деградувати: економічно, політично, суспільно.

Україна та Львів навіть не є центром стаґнуючого реґіону, а його периферією. Справжнім центром постсовєцького економічного реґіону є, звичайно, Москва, що концентрує на собі всі потоки ресурсів. Україні забракло політичної уяви, сили вирватися з могутнього центру тяжіння колишньої метрополії. Україна не ввійшла у динамічний новостворюваний економічний реґіон ЕС. Ба навіть зв’язки з ним у неї не надто розвинуті. Тому й не дивне скуповування російським капіталом усього в Україні – він тут струменить цілком природним чином, бо ми перебуваємо у його полі ґравітації, подобається нам це чи ні.

Роль такого міста, як Львів, що колись було в історичному світі-економіці Центральної Европи, а після 1939 року і до сьогодні – однозначно у евразійському економічному реґіоні, доволі специфічна. Навіть у XIX столітті це було прикордонне, периферійне не лише у адміністративному, але і в економічному сенсі місто. Можливо, саме у цьому шанс для нього.

Дивним чином багато міст, що були центрами історичних економік-світів, водночас були і його кордоном. Таким прикордонням були Венеція та Ґенуя, Антверпен та Амстердам. Навіть більше – центр світової економіки Нью-Йорк є такими прикордонним містом. Місцем зустрічі всього з усім, змішування всього і всіх. Можливо, саме у цьому одна із таємниць блискучої кар’єри?

Україна, Львів, опинилися на постсовєцько-ЕСівському прикордонні. Наш єдиний шанс – стати центром цього прикордоння. Натомість, нам не вистачає духу згодитися з нашою марґінальністю, щоб реалізувати врешті-решт свою посередницьку функцію.

Що для цього потрібно? Щонайперше – це точне формулювання завдання. Ми маємо позбутися ілюзій стати центром значного самостійного економічного реґіону – на це немає відповідних ресурсів. Ми мусимо скористатися з переваг прикордоння. Щоправда, тут є ряд неусвідомлюваних нами протиріч.

Першим протиріччям є протиріччя між містом та державою. У старі часи міста, а не держави чи імперії, були островами проґресу та свободи. Вони неначе хитрували з державою – існували під її крилом, однак відносно вільно. Як Львів під крилом Речі Посполитої. А там, де держави були сильні, як в Іспанії чи Франції, міста розвивалися повільно, окрім столиць, що були адміністративними машинами, як теперішній Київ, а не вільними містами. Може це парадоксально, але зараз Українська Держава в умовах відсутности розвинутого самоврядування, за потреби збільшувати централізацію, а отже – зміцнювати адміністрацію, не усвідомлено гальмує розвиток міст, у тому числі і Львова. І тут ми наштовхуємось на наш патріотизм і стоїмо перед вибором – або Українська Держава, реальна, така, яка у нас формується, з усіма її недоліками, постсовєцькими рудиментами та хворобами росту, або наша перспектива як міста, що грузне у периферії постсовєтського економічного, політичного та культурного простору, однак не користає повною мірою зі свого “прикордоння“.

Центр, окрім того, гальмує ще й тому, що гроші та капітали повсюдно у постсовєтській економіці мають не чисто економічну сутність, але й адміністративну. Тому вільних міст та чистих від адмінресурсу грошей тут немає. Практично вся “буржуазія“ у нас компрадорська, а капітали посередницькі. Та Львів не є навіть таким значним владним центром, як Донецьк чи Дніпропетровськ, то ж звідки взятися адмінресурсу?

Другим протиріччям є протиріччя між містом, як “машиною прискорення цивілізації” та традиційно рустикальним українським суспільством, що гальмує оберти цієї машини. Скупчення рустикалів не означає появи динамічного міста. Хоча, звичайно, місто потребує припливу людности, однак вона має вливатися саме у міську соціальну структуру, а не розмивати її. Инакше завжди буде небезпека, що ми отримаємо не Freiburg, а Freidorf. Місто як ефективна “машина для життя” та сконсолідована “громада” може стати неефективною, дуже часто “картина світу терену” не дає змоги створити та реалізувати візію міста.

Для сучасного Львова, якщо він хоче стати ефективним як місто, важливо щонайперше вибудувати саме цю свою візію як “місця” на “терені”, що хоче стати “містом”, а не розчинятися у ньому. За два століття до Томи Аквінського Ален де Ліль казав: “Нині все – це не Цезар, а гроші”. Сказати “гроші“ – це те саме, що сказати “міста” (1.1.440). Можливо, саме на цій основі можна буде вже вкотре його відбудувати.









» 
Архітектурна мультикультурність Львова
Фрагменти доповіді виголошеної на семінарі «Ї» 11 грудня 2003
Микола БЕВЗ
 
Сучасна розбудова Львова
Попри численні наукові розвідки «сутність» Львова досі викликає запальні суперечки, - хто збудував і за яким каноном, «хто такі львів’яни», де закінчується національне і починається мультикультурне нашої малої батьківщини. Незважаючи на всі передумови до бурхливого економічного розвитку та «п’ємонтський» імпульс, Львів досі перебуває у постійних злиднях. Свого часу розквіт Львова почався з вольового рішення австрійської адміністрації розмістити тут центр найбільшої провінції Королівства Галичини та Володимирії. А у другій половині XIX століття завдяки лібералізації Львів розцвів як самоврядний економічний суб’єкт – “вільне місто“. Зараз наше місто потихеньку валиться, російський капітал почуває себе набагато вільніше, ніж вдома, однак львів’яни, засліплені золотоверхими Софіївськими банями, досі вперто цураються роздумів над долею свого міста, загубленого у прикордонні, марячи великими євразійськими битвами та перемогою над галицькими сепаратистами, головними ворогами Львова.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Загадкові візити Януковича 
  ·  Знайдено вбивцю Ґонґадзе? 
  ·  Ірансько-британський скандал 
  ·  Компроміс від Ющенка 
  ·  Хто очолить передвиборний штаб провладного кандидата? 
Погляд
  ·  Заява ЦГЗ УМВС України у Львівській області 
  ·  Кому перейде "Західенерго"? 
  ·  Російське питання знову актуальне 
  ·  Фантастична крадіжка 
  ·  Дочка Саддама йде в президенти 
  ·  Ознаки потепління 
Поступ у Львові
  ·  Законсервована руїна 
  ·  У львівських селах -- патріоти 
  ·  Залізниця до літа готова 
  ·  Проблеми з електроенергією 
  ·  Коронували королеву Львова 
  ·  Сокільники посміялися над Львовом 
  ·  Безпечний відпочинок 
  ·  АНОНСИ 
  ·  Польща задоволена співпрацею 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  independent написала правду 
  ·  Виборчі одкровення Мартинюка 
  ·  Положення про теледебати 
  ·  Депортація українського журналіста 
  ·  Ющенко не здасть Тимошенко 
  ·  Доля політреформи 
  ·  Наступник Януковича -- Тігіпко 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Урядова криза у Польщі 
  ·  Іракські фільми жахів 
  ·  "Абу-Грейб" не знесуть 
  ·  Чи буде в ЄС голова? 
  ·  Ходорковський з Росії не поїде 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  План на тоді, коли... 
  ·  Приватизація під мікроскопом 
  ·  Виноробів непокоїть акциз 
  ·  Газовидобувники проти 
  ·  Електрики побільшало 
  ·  transpetrol за експеримент 
  ·  Деркач -- головний тарифник 
  ·  Експорт знизиться 
  ·  Пільги видавцям 
Ї-Поступ
  ·  Архітектурна мультикультурність Львова 
  ·  Чому саме Львів 
Арт-Поступ
  ·  Талант служіння українській музиці 
Літературний Поступ
  ·  Один з крайових провідників 
Спорт-Поступ
  ·  Кара за зраду самому собі 
  ·  Обережно: двері зачиняються 
  ·  Вікно в Європу для молодих 
  ·  Допомога небесної канцелярії 
  ·  Чехи відібрали шанс 
  ·  Чемпіонат без чемпіонів 
  ·  У фінал не поцілили 
25-й кадр
  ·  Сталеве серце України 
post-Поступ
  ·  Бій за головного комісара 
  ·  Міському голові Львова п. Любомирові Буняку 
Пост-Faktum
  ·  Борщівський край 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Рекорди Ірини Білик 
  ·  Кальян поза законом 
  ·  Найкраща партія світу 
  ·  Алея Слави Рода Стюарта 
  ·  mAROON 5 -- незвичний мейнстрім