BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю Поступу.    Дати Поступу.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
1 червня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:38 27-06-2017 -   На модернізацію шахт «Львіввугілля» – 4 млн грн  
  14:36 27-06-2017 -   Мешканців Львівщини закликають не палити суху траву  
  14:35 27-06-2017 -   Інспекція ДАБК перевірить забудову по вул. Тучапського та Городницькій  
  14:24 27-06-2017 -   У п’яної матері у Львові забрали в притулок річну дитину  
  14:21 27-06-2017 -   У Львові затримали турка, що перебував у розшуку  
Україна
  14:28 27-06-2017 -   У затриманих податківців арештували майна майже на мільярд  
  14:25 27-06-2017 -   На Донеччині правоохоронці виявили вбитою шестирічну дівчину  
  14:22 27-06-2017 -   В Україну прийде шалена спека  
  14:19 27-06-2017 -   Парубій: Візи з РФ розглянуть наступного тижня  
  12:57 27-06-2017 -   Вибух авто у Києві: Міноборони підтвердило смерть полковника ГУР Шаповала  
Світ
  14:34 27-06-2017 -   У Берлінському зоопарку обживається пара панд з Китаю  
  14:31 27-06-2017 -   Канадська медсестра отримала вісім довічних термінів за вбивство пацієнтів  
  12:58 27-06-2017 -   Метеорит, який впав у Нідерландах, виявився ровесником Сонячної системи  
  10:36 27-06-2017 -   Європейське космічне агентство виявило, що з Чумацького Шляху «тікають» зірки  
  10:20 27-06-2017 -   Польща прийняла понад 1,4 мільйона біженців з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Поцілунок Папи
Патріархові катакомбних єпископів УГКЦ – 85 років
 
Поцілунок Папи
Сьогодні кир Софрону Дмитеркові виповнюється 85 років. 70 років тому він вступив до Василіанського чину, 60 років тому отримав священичі свячення. Філософію і богослов’я студіював у Празі. 30 листопада 1968 року був таємно висвячений на єпископа, в 1973-му успадкував Івано-Франківську єпархію. Того ж року його було ув’язнено на два роки (КДБ не знало про його єпископство). З 1998 року – єпископ-емерит.

– Владико, минулого року багато присутніх на літургії Святішого Отця у Львові звернули увагу на особливе ставлення Івана Павла ІІ до Вас: під час привітання з українськими єпископами Папа поцілував єдино Вас. Чи це вираз поваги як до репрезентанта катакомбної УГКЦ, чи як до особливо близької людини?

– Я не маю такого, як кажуть, героїзму – люди люблять перебільшувати. А з Папою зустрівся, коли скінчилася катакомбна Церква. Всі єпископи, які пережили лихоліття, в 1991 році поїхали у Ватикан представитися Папі. То були нові єпископи, про яких Ватикан не мав точної евіденції. І тоді Папа звернув увагу на мене. Потім я був кілька разів на особистій аудієнції в Понтифіка. Він дуже цікавився релігійними справами підпілля, бо для нього це все було новим. І Папа дійсно пам’ятає: тоді так сердечно привітав, обняв мене, а тепер прислав Апостольське благословення з нагоди 60-ліття мого священства.

Він є добряга, щира душа і хоче для України добра. Ніхто не сперечається, що він поляк, хоч походження його мами квестіонують, але щодо нас він є щиро відданою людиною. Такого Святішого Отця з чужинців уже не будемо мати – він особисто знайомий із багатьма українськими єпископами. Та й друга причина – комунізм він пережив на своїй шкурі. Андропов знав, що Польща може відійти через Папу, але бачите, як є: чоловік стріляє – Бог кулі носить. Андропов уже давно в могилі, а Папа пережив атентат і живе донині.

– Як виглядала організаційна структура катакомбної Церкви: базувалася на парафіях чи за позатериторіальними принципами?

– Парафій не було, ми користали з такого кличу, що “совіти” навчили: “Моя адреса – Совіцький Союз”. Хто й куди кого просив – священики йшли, не дивлячись, чи то Тернопільська, чи Львівська, чи Франківська єпархії, і служили всім. Духовенство менш-більш трималося своєї території, але мало юрисдикцію на цілий Союз. У великім секреті були єпископи, бо за найменшою підозрою, що то є владика, людей заарештовували. Треба зауважити, що люди дуже кріпко трималися віри батьків, керувалися основним принципом – чи то католицький священик, чи ні. Люди, навіть атеїсти чи комуністи, дуже цінували Греко-Католицьку Церкву та віру. Бачили її міць, бачили, як її переслідують.

– Знаю, що радянська номенклатура при потребі проведення того чи іншого релігійного обряду – найчастіше хрестин (так, про всяк випадок) – зверталася саме до католицьких священиків. Чи стикалися Ви з такими випадками?

– Так. Бо вони мали виразний доказ, що католицьким священикам це заборонено і що вони вміють тримати язик за зубами. А православні зобов’язані були доносити. Так, отець Петро Шошурак згадував. Прийшли до нього по секрету ввечері. Сказали, щоби вбирався, його беруть на священичі обов’язки. Він думав, що то підмова, а насправді ведуть заарештовувати. Взяли в машину, завезли. В котре місце, каже, донині не знає. Треба було якомусь великому офіцеру охрестити дитину – він дійсно охрестив, і його відвезли назад.

Спочатку (і то можна сказати про цілу катакомбну Церкву) віра була справді великою і твердою, сильною. Люди не жаліли труду, їхали автобусами 20, 30 і 40 кілометрів, щоби вислухати службу Божу в якомусь засекреченому приміщенні. Мій товариш і помічник, підпільний єпископ Яків Тимчук у Львові часто обслуговував членів Апостольства. За ніч він правив по три служби Божі в різних місцях. І всюди було повно людей, що чекали на Богослужіння, щоби висповідатися чи помолитися, бо чули живу Церкву. І тим самим виховувався дух народу. Не йшли вже до костелів, хоч і з костелів користали багато.

– Щоби катакомбна Церква могла діяти, треба було постійно її підживлювати священичими кадрами. Тут замало твердої віри – потрібні знання. Як у таких умовах проходило навчання, готували кандидатів?

– Наприклад, у Коломиї був о. Тимчук, доктор теології, габілітований в Інсбруку. До нього потайки приходили студенти, які хотіли бути священиками. Певно, що програму навчання було зведено до мінімуму. Не мали фізичної можливості ґрунтовно вивчити все. Але мусили перейти, скільки можливо, основне з таких предметів, як моральна теологія, догматика, історія Церкви, Святе Письмо й інші, – те, що конечно знати для Святих Тайн. Писали собі конспекти і так вивчали, здавали екзамен. Ті священики, що мали за собою стаж, знання і практику, опікувалися ними, навчали і представляли до освячення.

Траплялися різні випадки: одного разу у Львівській області ми мали щось близько 17 молодих кандидатів, не конче молоді за віком – переважно в середніх літах. Було, що православні покидали свою конфесію і переходили в Греко-Католицьку Церкву.

– Чи користувалася Церква можливостями офіційної освіти – православних семінарій в Одесі чи Ленінграді, чи посилала туди за знаннями кандидатів на греко-католицьких священиків?

– Були один або два випадки, я чув, у Львові отець спеціально посилав на ті студії. Але щоби більше, то ні. Дуже бідненькою була та їх едукація, там основне в них – кадити, співати, обряди заховати.

– Владико, Ви маєте в Церкві реноме продовжувача лінії єпископа Хомишина. Одне із питань, які він відстоював, – перехід Церкви на григоріанський календар, прийнятий у цілому світі.

– Це не є дуже пов’язано з правдою віри, це пов’язано з політикою. Політичних рацій тут більше, як релігійних. Усі є за тим, щоби був один календар, щоби об’єдналися всі, хто сповідує католицизм. Це об’єднало б нас зі всім католицьким світом, який є на сторожі самостійності національної свідомості і духовності. Але Москва не дасть перейти.

– А мусимо зважати на Москву, визнавати свою вторинність? Чи не можна прийняти рішення без огляду на її позицію?

– Якби в Церкві була одна думка, то може. Все в руках Божих.

– У Церкві є різні думки?

– Так. Часами дуже акцентують, аж занадто, на східному обряді. Я вважаю, що це не на часі, бо наближає нас до русифікації, до російської візії. Бо православна практика зводиться до того, щоби тільки обрядово, назовні, маніфестувати велику помпу.

– Як з такої точки зору оцінювати задекларований переїзд митрополії УГКЦ у Київ?

– Якщо йде “о престіж”, то треба. Якщо йде про сепарацію від православної схизми, то не треба було б. Для нас під цю пору, я вважаю, є небезпека русифікації. В Україні багато польських єпископів. Вони хоч і по-українськи говорять, і правлять, але уже робляться інтриги, щоби припинити їх діяльність – усе то йде від Москви, бо вони є бар’єром її геополітичних впливів.

– Може, вони несуть загрозу спольщення? Взагалі,чи є загроза латинізації в Україні?

– Ні, нема. Польські єпископи мусять зважати на наш уряд, нашу державу, націю. Як ми були під Польщею під кожним оглядом – і адміністрація, і політика, і освіта – і все одно перевага була в нас.

– Чи може в нас поряд з Українською Греко-Католицькою Церквою існувати Українська Римо-Католицька Церква, латинська за обрядом, але українська за духом?

– Це можливе. Уже є багато українців-римо-католиків. Обряд – то не є ще віра.

– Чи не зрада це України, українськості?

– Ні, я б сказав – навпаки, в нас більша небезпека з боку Росії, як від Польщі. І якраз латинський обряд міг би бути бар’єром перед Росією, а перед Польщею ним буде рідна мова і наша держава. Обряд щойно твориться. Віра – то визнання науки Ісуса Христа, є одна правда – тут відхилень бути не може. Але не щодо обряду.

– Ви сказали “наша держава”. За назвою – так, наша, але за духом, за змістом?

– По ділах впізнати їх. Як Кучма є президентом суто російського духу, на кожному кроці підкреслює дружбу з Росією, самі себе піддаємо в неволю – то що я маю думати, яка є Україна зараз? Перспективи зараз не є найкращими, але все робиться волею Божою. Була “імперія зла”, як казав президент Рейган, і одного дня розсипалася. Тішить, що групуються діти, молодь більше горнеться до Церкви. Думаю, що з них ще виростуть добрі люди.

Розмовляв Орест ДРУЛЬ









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Час фанатів настав 
  ·  Узаконення кадрового пасьянсу 
Погляд
  ·  Міжфракційний рух у Верховній раді 
  ·  Спільна охорона кордонів Євросоюзу 
Поступ у Львові
  ·  Знання, які зміцнюють віру 
  ·  Комунальники встановлюють правила гри 
  ·  Теплолічильники коштують дорого, але окуповуються 
  ·  Свято за гроші 
  ·  День захисту дитини 
  ·  Іще одна смерть на Бандери, 1 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Президент написав листа депутатам 
  ·  Прем’єри гинуть за метал 
  ·  Самогубство віце-президента НТКУ 
  ·  Нафтогін Одеса-Броди-Гданськ 
  ·  Помер Борис Шарварко 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Радикальна реформа ФБР 
  ·  Пакистан краятимуть, як ковбасу 
  ·  Криваві вибори в Алжирі 
  ·  США зловили кубинського шпигуна 
  ·  Розчищено руїни WTC 
  ·  Парламент поховав Югославію 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю Поступу
  ·  Поцілунок Папи 
Дати Поступу
  ·  Смерть та життя святої Жанни д’Арк 
  ·  Кілька думок про Орлеанську Діву 
Пост-Factum
  ·  Літо буде! 
  ·  КАЛЕНДАР