Давно літературна Україна не бачила такого шедевру! Воістину геніальна поетична збірка нещодавно надійшла до шкільних бібліотек Києва. У ній, як не дивно, оспівано постать міського голови Олександра Омельченка, гаранта Конституції та інших героїв нашого часу. А що? Школярі, як, зрештою, і вся Україна, мають знати героїв у обличчя. У збірці особливо вражає не лише змістове наповнення та оригінальний поетичний стиль, а й ґрунтовне знання української мови.
"В нашій незалежній Україні
у казковім Києві-Герої
Олександр Омельченко є нині --
Він оберігає всіх покой...
Оберіг -- це його турбота
Про єлектро и про газ.
Щоб не в когось була "Тайота",
А ще краща і у вас...
Це ж Омельченко про все --
Щастя й радість всім несе".
От-так, а без Надії Суховець, яка, власне, й написала поетичну збірку під назвою "Барви України", київські діти й не знали б, який прекрасний у них мер.
"Хочь різно дебатували, --
О. Омельченка зібрали
І вже таки докорінно,
бо працює навідмінно!!!
Та офіційне джерело
Міськдержадміністрації
То ж досконально довело:
Не буде більш руйнації!"
Та присвятити всю поетичну збірку одній людині було б, ну надто вже несправедливо, навіть якщо це Олександр Омельченко. Тому пані Надія не змогла не згадати й інших київських достойників, наприклад, депутата Київради Олександра Кондратьєва, який, до речі, був меценатом збірки й навіть розмістив там своє фото.
"...вуха кращого єкономиста,
зачіска молодого скромниста...
Це Олександр, Шура, Саша,
Це КОНДРАТЬЄВ -- гордість наша!
Це депутат Київради --
Ми йому безмежно раді!!!"
Зрозуміло, що поганий піар -- це теж піар, але й цьому є якісь межі... Було б щонайменш дивно, якби у збірці хоч віршика, хоч найменшого, але не присвятили Л.Д.Кучмі. Тож ось він -- ще один шедевр:
"Але ж є тверда надія
всіх на казковий рай...
Щоб збулась мрія -- Л.Кучму знову обирай!!!"
Ба більше, ви навіть уявити не можете, на які рядки надихнули поетесу події 9 березня 2001 року. У вірші "В пам'ять Т.Г.Шевченка", розмовляючи з його пам'ятником вона нагадує Шевченкові: "Сам Президент тобі вклонився". Цікаво, чи бува не сутички опозиції з правоохоронцями та побиття львівських студентів надихнули поетесу на такі рядки? |
