BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
18 червня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Вовків боятися -- до лісу не ходити
Світлана ВЕСЕЛКА
 
Троє поросят
Це прислів'я щосезону підтверджував кожний театр для дітей. Бо завжди там грали казки. А у "тваринних", тих, які глядачі люблять найбільше, завжди діяв Вовк. Глобальне лихо всіх мирних лісових мешканців! Злющий, підступний, безжалісний... Щоправда, дурнуватий, і цю слабинку хижака завжди вгадували розумні й сміливі маленькі герої казок і пошивали вовчище в дурні, та ще й разом з його "міністром надзвичайних ситуацій" -- лисицею. Конфлікт набував детективної гостроти, коли на прю з Вовком ставав Заєць.

А до чого тут Заєць, коли йтиметься про трьох поросят, також не останньої шпиці в колесі одвічного конфлікту? А до того, що автор п'єси "Троє поросят" (нова версія!), актриса Першого українського театру для дітей та юнацтва Ольга Гапа, не раз одержувала на сцені перемогу над Вовком, граючи Зайця. Зайців... Симпатично полохливих і завжди готових -- підсвідомо! -- довести, що вони зовсім не такі боягузи, як про них думають усілякі там письменники. І вже точно не дурні. Ольга, провідна травесті театру, грала, звичайно, не тільки зайців. Ця актриса, ролі, нею зіграні, -- мистецька дитяча енциклопедія. І от, коли не за горами двадцятиріччя її роботи в театрі (1985 року закінчила студію при Театрі ім. М. Заньковецької), з'явилася ніби зненацька, а по тому, витіснивши всілякі інші бажання, думка: а що, як спробувати самій поставити виставу? Тільки де взяти п'єсу, адже з репертуаром для дитячих театрів завжди -- а нині й поготів -- сутужно? П'єсу можна ... написати! Самій! Думка видалася зухвалою, утім... вовків боятися -- до лісу не ходити. Нехай це будуть класичні троє поросят, ні, зовсім не класичні! У них залишаться різні погляди на будівельні матеріали для хаток і ставлення до власної безпеки, але... Яка там безпека-небезпека, коли у лісі так гарно, коли така красива квітуча галявинка і світить сонечко! Танцювати! Грати у футбол! Співати! Це буде вистава-шоу. Музичне шоу! Так одного разу визначила жанр досвідчена артистка і драматург-початківець. Шоу для "горщиківців", як називають у театрі основний контингент своїх глядачів. (Від критика непочатківця: репертуар останнього сезону наштовхує на думку, чи, бува, не змінити Першому українському театру для дітей та юнацтва назву й іменуватися Театром казок, як 1920 року, при народженні?)

Шоу... Цей заморський жанр давно втратив свою екзотичну загадковість. Його демократичність набула в наших умовах рис всеїдності без будь-якої смакової корекції. Шоу -- естрадний пісенний непотріб, який не тягне на гіти, кавеківські приколи власного розливу, танці -- на дискотеках буває ще й не таке... Але шоу на сцені державного театру, звичайно ж, є на кілька щаблів вищим, хоча й зберігає рідний дух, визначна риса якого -- невибагливість, особливо до тестового матеріалу. У "Трьох поросятах" саме текстовий матеріал є найбільш уразливим компонентом. Не вживаю слова "п'єса", бо це радше сценарій для шоу, в якому є безпосередність, добрий ласкавий погляд і на ті події, що відбуваються на сцені, і на ті, що відлунюють у залі, але автором загублено, свідомо чи несвідомо, конфлікт. Вовка, яким він є на сцені, ніхто не боїться, про це тільки подейкують так, для вигляду, з пошани до традиції. Бо для малечі це інформація на зразок лисичка -- хитра, котик -- пухнастий тощо. Це суттєво. А щодо деяких дотепів на невибагливо естрадний кшталт, то ... дорослі глядачі, напевно ж, споживають TV, вибачте, гумор.., а це нині -- індульгенція нерозбірливості. Є така данина телевізійщині і в Ольги Гапи.

Але вистава відбулася! І не всупереч, а завдяки! Завдяки талановитій постановочній команді: сценограф -- Дарія Зав'ялова, композитор -- Борис Раденко, балетмейстер -- Ірина Мазур (яку принагідно вітаємо з присвоєнням їй почесного звання заслуженої артистки України), художник зі світла -- Василь Сидір... Для режисера, тим паче дебютанта, така команда -- рай без вигнання. Те, що діти переймаються ритмами сучасної музики і йдуть за нею і поряд з нею по виставі, -- не новина. Але в Бориса Раденка мелодія також не на узбіччі. Легко, як то й годиться, викрешує вона теми вистави. Святково-казкова -- це квіти, їхні квіткові "проблеми", бурхливо-бешкетна -- невгамовні свинки з розкішним апофеозно-поросячим "гітом": "Хрю-хрю-хрю, я тебе люблю!" (тексти пісень також написала Оля Гапа: вона така, все вміє). В особі Дарії Зав'ялової театр має художника, з яким можна (і треба!) будь-якими казковими просторами "долати й шукати, знайти й не здаватися". Гарно, ошатно, скромно на лісовій галявинці. Тільки чому якісь похнюплені парасольки на стовпчиках? Та у незнанні ми перебуваємо недовго (казкова мить ще миттєвіша за житейську). Парасольки зраджують свою таємницю: вони ж бо є прихистком квітів. Ось відкрилися -- а там чарівні тоненькі молоденькі Катя Кур'ята, Юля Кузьм'як, Люба Мовчан, Богдана Бончук, Уляна Пастернак! Ціла клумба! Граціозні костюми казкові у сучасній стилістиці, пишні карнавально-театральні коміри-жабо називають нам ім'я квітки: Мак, Ромашка, Волошка, Чорнобривець, Гвоздика...

Оскільки ж легковажні поросята (у смішних, пухких костюмах), які не заважають танцю, все ж таки щось будували, то художник з повагою поставилася до їхньої "праці". Ніф-Ніф обрав очерет -- на голові в нього ... "хатка" -- крислатий, відповідно оздоблений капелюх. Нуф-Нуф уподобав гілочки -- прошу дуже, та сама гра. Ну, я кам'яниця розумного Нафа -- гарний легкий макет з усілякими казковими європрибамбасами. Що ж до самих поросят, то призначення деяких актрис на ці ролі спочатку викликало подив (ау, травесті, де ви?), але все спокутувала така творча самовіддача, що якби отаке на реальний господарський ґрунт, ми б уже давно не плакалися на гальма у впровадженні реформи в аграрному секторі! Ці офірні поросята -- актриси Олена Крилова і Леся Шкап'як (Наф), Ліка Діденко (Нуф), Марія Самсонова (Ніф).

Ну, а Вовк? Ходіть, панове, до "лісу", не бійтеся. Ви переконаєтеся, що коли там десь на тамбовщині спорудили пам'ятник сірому "товаришеві", то на нашого чекає постамент щонайменше у дитячій пісочниці! Тільки от кого саме: адже їх, Вовків, три, і кожен виконавець найменше думає про те, що він злий і голодний і що за сюжетом йому належить вистежувати поросят і поласувати ними. Наші Вовки шастають лісом з наміром "відтягнутися": поспівати, потанцювати, пожартувати. Юрій Мисак -- весь у танцювальних ритмах, навіть коли не танцює. Чого він опинився в лісі? Чи не в пошуку гідних партнерів? Танцює Юрій казково, хоч би й не на поросячі смаки. У лісі він не пропаде! Юрій Глущук -- це заблуканий "бітл", такий собі Елвіс Преслі (що й костюмом підкреслено!). Скептично споглядає навкруги... Шукає сильних вражень. Поросята? Згодяться... Але він естет, аби думати про їжу, та й музика навертає на мистецтво. Згадати своє славне минуле? Ігор Задніпряний, молодий, відкритий, гарний, наш чоловік. І співає, і танцює, і відчувається, що має якусь хитру задумку: чи не ансамбль поросячо-квітковий організувати та й майнути на якийсь фестиваль? А що?! Фестивалів тих до дідька! В одному тільки всі ці вовки однакові -- у найвищому принципі честі: артист артиста не їсть! (Репліка -- куля!).

Ірина Мазур, фахівець високого класу у шоу-бізнесі, врахувала в танці особливості пластики кожного актора, його технічну підготовленість. У танцях масових -- стилістична єдність, чистота малюнку, що, на жаль, не часто спостерігаєш на сцені драматичних театрів попри поголовне їхнє захоплення балетними вставними номерами. Глядачі прощаються з акторами, наспівуючи разом з ними улюблену поросячу "Хрю-хрю-хрю, я тебе люблю!", вона відлунням перелітає на подвір'я театру. До речі, про Відлуння. Зовсім незвичайний і на диво казково доречний персонаж! Невсипуще і всюдисуще, з неабияким почуттям гумору Відлуння акумулює добро, його луна відлунює в залі! Це все артистка Люба Кузь.

Успіх вистави визначений глядачами без "але". Успіх вистави іронічно сприйнятий батьками старших дітей. Підстави для скепсису можна знайти. Ну так, відлуння тривоги: шоу -- це добре, це сучасно. Але в кіно -- шоу, на телебаченні -- шоу.. "І ми, Химко, люди", як кажуть в Україні. Щасливі, що більше ніхто не вимагає вистав дидактичних, занудно-моралізаторських, ми якось безтурботно з водою, як кажуть, виплеснули дитину. І та дитина вже пускає бульки. Тому вкотре процитую прекрасні слова мудрого батька, котрий сказав народному артисту Сергію Кустову: "У театрі батьки рятують душі своїх дітей".









» 
Народження театрів
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Здавалося б, що бум утворення нових театрів, який охопив Україну в кінці 80-х -- на початку 90-х років ХХ століття вже давно минув. І на це є дуже багато причин. Але світ мистецтва завжди звик жити всупереч причинам, умовам і безконечним економічним проблемам. Ось зовсім недавно в Києві народився новий театр при Києво-Могилянській академії -- Студентський театральний колектив, який очолила акторка Київського експериментального театру Тетяна Шуран. Її львів'яни пам'ятають, зокрема, з вистави "В очікуванні Годо" Беккета та інших вистав, які привозив Київський експериментальний театр на Міжнародний театральний фестиваль "Золотий Лев".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  НЕМАЄ КУРОНЯ 
  ·  Землю не продаватимуть до 2010 року 
  ·  Українці побороли рак? 
  ·  Моє сумління чисте як сльоза 
Погляд
  ·  Кінець позаблоковості 
  ·  Учімося у французів 
  ·  Гапочка захищає Тимошенко 
  ·  Ахметов серед найвпливовіших 
Поступ у Львові
  ·  На "Львівсільмаші" неспокійно 
  ·  Найбільш шкідлива професія 
  ·  Квітники львів'янам не потрібні 
  ·  Річниця УГВР 
  ·  На курортах не вистачає питної води 
  ·  Підводні камені кредитування 
  ·  Влада відмовила в референдумі 
  ·  Львівські маршрутки -- найдорожчі? 
  ·  Напад на російське товариство 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Васильєв викликає невдоволення 
  ·  СДПУ(о) вже не любить Януковича? 
  ·  Лазаренка і ЄЕСУ розшукує Інтерпол 
  ·  Депутати домовились із Ярошенком 
  ·  Омельченко пропонує імпічмент 
  ·  Чи буде восени Мороз? 
  ·  Мукачівські політрепресії 
  ·  Фельдман підозрює президента 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Саміт песимістів 
  ·  Іракське антидосьє 
  ·  Іракці проти іракців 
  ·  Басаєв втік до Європи 
  ·  Де ховаються косовські генерали 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Бюджет нашвидкуруч 
  ·  Зв'язківці добре заробили 
  ·  Кувейт нам допоможе 
  ·  Альтернативна енергетика 
  ·  "Трансформу" не буде 
  ·  Електровозів буде більше 
Аналітика у Поступі
  ·  Масштаб штабу Ющенка 
Арт-Поступ
  ·  Вовків боятися -- до лісу не ходити 
  ·  Народження театрів 
Літературний Поступ
  ·  Література пізнього середньовіччя 
  ·  Десятка чужомовних лідерів 
  ·  Чи варто читати фантастику? 
Спорт-Поступ
  ·  Непоступливість синів Еллади 
  ·  Російська надія померла останньою 
  ·  "Золото" підкріплене рекордом 
  ·  З мрією про європейські баталії 
  ·  Такі стрибки вартують "золота" 
  ·  Злидні Пажина 
  ·  Ярцев розгнівався 
  ·  Останній шанс "Карпат" 
post-Поступ
  ·  Перемога євроскепсису 
Пост-Faktum
  ·  "Мрія" збувається 
  ·  Телепортація -- це реальність 
  ·  КАЛЕНДАР