BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
18 червня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Чи варто читати фантастику?
Андрій СУДИН
 
Те, що фантастика належить до інтелектуально вагомої і культурно цінної літератури, ні в кого ніколи не викликало сумнівів (хіба що в частини скептиків, які вважають її "немистецтвом"). Свого часу, особливо на початках, то була взагалі мало не елітна література, яка, щоправда, з часом стала масовою, навіть, як тепер кажуть, попсовою, породжуючи громадсько-політичні течії і рухи (згадаймо антиутопії Курта Воннегута, які викликали ажіотаж навколо антивоєнних, антиглобалістських ідей).

Однак після відходу якоюсь мірою в тінь, тобто до складу класиків таких фантастів, як А. Кларк, А. Азімов, Р. Бредбері, С. Лем і навіть К. Воннегут, що на них орієнтувалося чимало письменників-фантастів 70-80-х років не так давно минулого століття, видається, наукова фантастика почала відмирати. Зрештою, навіть той же К. Воннегут спонукав (ну, хоча б своїми "Сиренами титана") новий напрям у фантазуванні і шельмуванні науки в літературі. Мабуть, йому допомогли ще й такі, як Р. Шеклі та інші.

Так-так, нині багато хто з нас читає в нових авторів і дивиться в кіно вже не фантастику. Створився цілий потік того, що почали називати "фентезі", та й інші відгалуження, які у більшості "серйозних" читачів і авторів фантастики викликають спротив і певну зневагу, як ото пустопорожнє чтиво на зразок криміналу (за винятком тих творів, які асоціюються часом за образністю і трактуванням певних явищ чи осіб із філософією чи теологією, наприклад, окремі твори Р. Желязни).

Цілком можна погодитися з обуренням Станіслава Лема, що останнім часом і в книжкових публікаціях, і в кіномистецтві в жанрі так званої фантастики фантастикою і не пахне. Твори, які звично називати нині фантастикою і які викликають ажіотаж серед молоді, начебто, на перший погляд, мають у собі глибинно сховані грандіозні ідеї, а насправді мертві і готові до швидкого забування, вже не кажучи про відсутність плодотворності, тобто спонукання до розвитку чогось нового. Навіть сюжети їхні не витримують критики, як тільки почнеш докопуватися до логіки і пов'язаності між собою, виправданості викладених подій.

Адже справжня фантастика -- це головно творчість (звичайно ж, із популярними ознаками "екшн", тобто гострого сюжету), побудована на логічно обґрунтованій футурології. Тобто не на пересмикуванні фактів і перебільшенні окремих їх ознак, аби потішити чи налякати читача (глядача), а на трактуванні потенційно можливих шляхів розвитку. Якоюсь мірою вона попереджувальна, а якоюсь -- прогностична. Навіть той же ж К. Воннегут дотримувався цього правила, хоча і виходило так, наче він з усіх сил шпетить науку. Твір фантастики -- які б неймовірні події там не змальовувалися -- як звикло, збудований на реально можливих відгалуженнях розвитку цивілізації. Усе в ньому ґрунтується на науково обумовлюваних концепціях.

А коли поглянути на твори сучасності, то більшість із них, вихопивши із наукових знань навіть не ідею, а аркушик із описом якогось потенційно можливого явища, вибудовує фантасмагорію, яка може лише задурити голову і не більше. Користі від такої творчості -- сама розвага. Можете посперечатися зі мною щодо прикладів із масовішого за літературу виду мистецтва (тобто кіно), але, на мою думку, "Матриця", "Шостий день" чи всілякі там "Судді Дредди", "Руйнівники", не вже кажучи про "Зоряні війни" тощо дуже далекі від фантастики. Інтелектуальної праці (та часто і духовної) вони не потребують і її не будять. Це призначене тільки для швидкого і легкого споживання. Ну, хіба що іноді опирається на штампи суспільної моралі і частково схематично і таки ж "попсово" формує, а трапляється й руйнує, моделі моральної поведінки. Ну, начебто є вихованцем понять честі, гідності, свободи, демократії, ба навіть кохання...

Звісно ж, опираючись на дослідження літературних критиків, ми тепер можемо ділити жанри літератури на наукову фантастику (science fiction) і всілякі техно, фентезі, навіть "наукове фентезі", чи "жорстоку фантастику". Це ніби заспокоює: мовляв, хто що любить -- хто мудрувати над шляхами технологічного розвитку, а хто потішатися страшилкою про якихось то розплоджуваних за кілька хвилин клонів, яким пересаджують (ти ба!) людську свідомість. Однак якщо замислитися над соціальною значущістю взагалі будь-якої творчості, то все виглядає не так уже і "незлобливо".

Можете закинути мені нудне моралізаторство, але суспільство жування чіпсів і сьорбання кока-коли впереміж із тирликанням мобільників у кінотеатрі вже починає діставати. До того ж, ось така "фантастика" (і все щодо неї) і породжує саме таке суспільство, в якому тільки яйцеголові і здатні думати "над майбутнім усього людства", а натомість посполиті громадяни лише жують. Підтримувати в дорозі сходинками вгору така фантастика нездатна, а лише потихеньку підштовхувати вниз. Ринок відібрав у фантастики стрижень, який стимулював поступ, зокрема уми тієї ж молоді в уяві удосконалення свого життя. Наука перестала бути ідеалом, ідеалом стала казка. Навіть не поєднання науки з казкою, що є часто основою фантастики і часто виявляється дуже продуктивним у вихованні свободи та сміливості наукової творчості, а тільки безсила мрія про нереальне або такий самий безсилий страх перед тим, що може принести наука.

Тепер щодо української фантастики. Тут проблема склалася якось іще гостріше. Якщо на Заході хоча б якісь натяки на збереження жанру були і є (там письменники заробляли і заробляють на цьому жанрі), то у нас його час відроджувати. Писати фантастику в Україні віддавна вважалося справою якщо не ганебною, то, принаймні, негідною справжнього письменника. З "товстих" журналів фантастику час від часу брався друкувати хіба "Дніпро", по невеличкому оповіданнячку в номер давали "Знання та праця". Єдиним видавництвом, яке не цуралося української фантастики, було столичне "Молодь", яке навіть започаткувало популярну у 70-80-х роках минулого століття серію "ППФ" ("Пригоди, подорожі, фантастика"). Зрідка щось з'являлося (але перекладного) у видавництві "Дніпро". Дитячу фантастику час від часу продукувала "Веселка". Решта ж видавничого світу поглядала на земляків-фантазерів з малоприхованою насмішкою: серйозні ж, мовляв, люди, а займаєтесь...

І все ж, незважаючи ні на що, фантасти в Україні не переводились. Від перших років після утвердження більшовицької влади для мільйонів українських читачів почали творити фантастику Володимир Винниченко, Дмитро Бузько, Микола Трублаїні, Юрій Смолич, а далі -- Микола Дашкієв, Василь Бережний, Володимир Владко, Олесь Бердник... За ними прийшло нове покоління -- Олександр Тесленко, Володимир і Віктор Савченки, Ігор Росоховатський, Віктор Положій, Людмила Козинець, Леонід Панасенко, Олег Романчук, Володимир Заєць, Сергій Кургузов, Юрій Константинов... Не маючи змоги вийти за рамки дозволеного радянською системою, все ж власною творчістю вони об'єктивно сприяли духовному пробудженню -- бодай у майбутніх чи інших світах -- своїх читачів. І ті не залишалися в боргу -- українська фантастика на полицях книгарень не залежувалась.

Здавалось би, після бурхливих перебудовних років, зі здобуттям Україною незалежності та певною демократизацією суспільства все повинно було стати на свої природні місця: письменники (і видавництва!) позбутися залишків упередженості до "ідеологічно шкідливого", чи то пак "легковажного" жанру і переключитися зі слюсарів та доярок на роботів і драконів; видавці -- донести любі серцю читача твори до його рук; а всі разом -- допомогти вивести українську літературу (і видавничу справу) на новий рівень і посприяти усуненню її головних недоліків -- елітарності (у найгіршому сенсі цього слова), замкнутості та відірваності від масового читача. Однак... На з'їзді письменників, який відбувався у ті часи, голова НСПУ висловив усе те ж ортодоксальне ставлення українського письменницького офіціозу до популярних жанрів: "Звичайно, ми всі могли б кинутися писати модні тепер детективи та фантастику...". Не вийшло... Принаймні, донині професійні творці колгоспних та робітничих романів нових Лемів та Чейзів зі свого середовища не висунули. То що ж ми маємо нині? А от про це -- завтра!









» 
Література пізнього середньовіччя
Іван ЛУЧУК
 
Українська література пізнього Середньовіччя
Пелешенко Ю. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ -- XV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. -- Київ: Поліграфічний центр "Фоліант", 2004. -- 423 с.

У загальній картині давньої української літератури, яка загалом охоплює період від ХІ до ХVІІІ століття, найменш дослідженим і "найтемнішим" залишається проміжок часу, який збігається із запізненням Середньовіччя, тобто ІІ половиною ХІІІ -- кінцем ХV століття. Але із виходом у світ книги Юрія Пелешенка "Українська література пізнього Середньовіччя" проблема недослідженості цього періоду зникає з порядку денного. Так висвітлюється ще одна темна пляма, заповнюється ще одна суттєва прогалина в історії нашої літератури.
Детальніше>>
» 
Десятка чужомовних лідерів
Мартин ОРНАТОВСЬКИЙ
 
Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914-1939): Бібліографічний покажчик / За загальною редакцією Ольги Лучук,Тараса Лучука; Науковий редактор Роксолана Зорівчак. -- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. -- 194 с. - (Українська бібліографія. Нова серія. Ч.13).

Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка, якою впродовж останніх років керує знаний науковець Богдан Якимович, випустила вже тринадцяте число нової серії української бібліографії. Цей тузінний (проте, все ж, щасливий від того, що таки з'явився на світ) бібліографічний покажчик присвячений чужомовному письменству на сторінках західноукраїнської періодики приблизно від початку Першої світової війни десь до початку Другої. Цей проект зреалізовано спільно із Науковим товариством ім. Шевченка, властиво, з однією його ланкою -- Комісією всесвітньої літератури ім. Миколи Лукаша, якою від самого часу заснування керує академік Роксолана Зорівчак. Щоправда, коли на початку дев'яностих років Комісія всесвітньої літератури НТШ працювала над збором матеріалів для цього покажчика, то вона ще не мала світлого імені Лукаша.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  НЕМАЄ КУРОНЯ 
  ·  Землю не продаватимуть до 2010 року 
  ·  Українці побороли рак? 
  ·  Моє сумління чисте як сльоза 
Погляд
  ·  Кінець позаблоковості 
  ·  Учімося у французів 
  ·  Гапочка захищає Тимошенко 
  ·  Ахметов серед найвпливовіших 
Поступ у Львові
  ·  На "Львівсільмаші" неспокійно 
  ·  Найбільш шкідлива професія 
  ·  Квітники львів'янам не потрібні 
  ·  Річниця УГВР 
  ·  На курортах не вистачає питної води 
  ·  Підводні камені кредитування 
  ·  Влада відмовила в референдумі 
  ·  Львівські маршрутки -- найдорожчі? 
  ·  Напад на російське товариство 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Васильєв викликає невдоволення 
  ·  СДПУ(о) вже не любить Януковича? 
  ·  Лазаренка і ЄЕСУ розшукує Інтерпол 
  ·  Депутати домовились із Ярошенком 
  ·  Омельченко пропонує імпічмент 
  ·  Чи буде восени Мороз? 
  ·  Мукачівські політрепресії 
  ·  Фельдман підозрює президента 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Саміт песимістів 
  ·  Іракське антидосьє 
  ·  Іракці проти іракців 
  ·  Басаєв втік до Європи 
  ·  Де ховаються косовські генерали 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Бюджет нашвидкуруч 
  ·  Зв'язківці добре заробили 
  ·  Кувейт нам допоможе 
  ·  Альтернативна енергетика 
  ·  "Трансформу" не буде 
  ·  Електровозів буде більше 
Аналітика у Поступі
  ·  Масштаб штабу Ющенка 
Арт-Поступ
  ·  Вовків боятися -- до лісу не ходити 
  ·  Народження театрів 
Літературний Поступ
  ·  Література пізнього середньовіччя 
  ·  Десятка чужомовних лідерів 
  ·  Чи варто читати фантастику? 
Спорт-Поступ
  ·  Непоступливість синів Еллади 
  ·  Російська надія померла останньою 
  ·  "Золото" підкріплене рекордом 
  ·  З мрією про європейські баталії 
  ·  Такі стрибки вартують "золота" 
  ·  Злидні Пажина 
  ·  Ярцев розгнівався 
  ·  Останній шанс "Карпат" 
post-Поступ
  ·  Перемога євроскепсису 
Пост-Faktum
  ·  "Мрія" збувається 
  ·  Телепортація -- це реальність 
  ·  КАЛЕНДАР