BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    25-й кадр.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
15 червня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Поліфонія особистості
Ірина СТРОЙ
 
Ігор Пилатюк
Кожна епоха переосмислює зміст і цінності культури в межах свого історичного часу. В умовах сучасного постмодерного стану культурна трансформація, підштовхувана ринковим пресингом, породжує, з одного боку, колапс мистецької креативності, а з другого -- нагальну потребу в особистостях-лідерах нової формації, духовній еліті, здатній зберегти прекрасні національні традиції і водночас не випасти зі світового контексту. Актуальні думки щодо чеснот елітної особистості знаходимо у Дмитра Донцова: "Насамперед мусять вони мати беззастережну віру в свою правду, в свого Бога, до того ж, мудрість, шляхетність і мужність (віртус) -- це три вияви того невгасимого формотворчого духа, який фасонує суспільство і не тільки держить його вкупі, але й упасти не дає".


Ім'я Ігоря Пилатюка -- музиканта, провідного педагога-скрипаля, натхненного діяча на ниві національної культури, який у рубіжний час початку нового століття очолив найдавнішу музичну академію України, -- є добре відомим у мистецькому просторі. Професіонал високого рівня, музикант з великим артистичним і педагогічним досвідом, енергійний, вольовий, він є людиною пасіонарного типу. Є тим, хто знає, вміє і може повести за собою до чітко накресленої мети. Навіть недавні осягнення -- європейський рівень науково-творчих акцій до 150-ліття музичної alma mater з попередньою реставрацією її будівлі і Великої концертної зали, відкриття кафедри музичної україністики, підготування регентів (уперше в Україні), численні перемоги студентів на поважних міжнародних конкурсах, відкриття Ради із захисту наукових праць, зрештою, очікуваний статус національної -- засвідчують глобальність зрушень, головним moto яких є професор Пилатюк.





Ювілейний вечір до 25-річчя творчої діяльності та 50-річчя від дня народження народного артиста України, професора Пилатюка викликав щире зацікавлення у львівської громади. Слово про ювіляра виголосила доктор мистецтвознавства, професор Любов Кияновська. На святочному концерті у контексті XXIII Міжнародного фестивалю "Віртуози" маестро дириґував Львівським камерним оркестром ДМА, який виконував твори Вівальді, Гайдна, Россіні, Паганіні, Скорика. Максимальна концентрація уваги, яку виявляли студенти камерного оркестру, гнучке реагування на найтонші інтерпретаційні ідеї дириґента переконували в осягненні різнобарвних музичних творів. Був серед слухачів у філармонійній залі і той, для кого цей вечір важив значно більше, ніж для самого маестро...

Батько

Чи були ви колись у Бучачі, цьому гарненькому містечку, справжній перлині галицького Поділля, що в оточенні високих горбів примостилося на терасі глибокого каньйону ріки Стрипа? Тут тато навчив маленького Ігорка рибалити (і до сьогодні це залишилось його улюбленим хобі). Біля потужних мурів Бучацького замку він оповідав синові про турецького султана Магомета IV, який, зайнявши і зруйнувавши Бучач 1672 року, здобути замку так і не зміг. Під ошатною кроною легендарної чотирьохсотлітньої Золотої Липи було підписано історичний Бучацький мир між Річчю Посполитою і Туреччиною.


Чудове українське бароко дивилося на хлопчика чи не щодня. Ратуша, збудована за проектом самого Бернарда Меретина (його роботі належить і собор Св. Юра у Львові) та прикрашена скульптурами майстра Пінзеля (Меретин привіз його до Бучача зі Львова), завжди притягувала його погляд.

Та найбільшим захопленням із дитинства стала музика. Як пригадує Ігор Михайлович, "тато, не будучи професійним музикантом, мав чудовий слух та добре грав на різних музичних інструментах, зокрема на акордеоні, саксофоні, кларнеті. Він вклав у мене ту закваску, дещицю могутнього природного генератора, привернув мене до музики. До речі, він і зараз, розмінявши восьмий десяток, любить цілком серйозно позайматися (не пограти, а власне позайматися) кілька годин на кларнеті. І коли у Бучачі відкрилася музична школа, я став її першим учнем із класу скрипки. Та, пригадую, що не вмів бути чемним і йти тим шляхом, який мені визначали. Любив експериментувати на сцені. "Ігоре, ти знову почав грати те, чого я тебе не вчила", -- казала моя перша наставниця Людмила Лиско. А для тодішньої радянської методи бути іншим було неможливо. "Ти ніколи не вступиш до музичного училища", -- застерігала вчителька. Коли я був у четвертому класі, вона повезла мене на конкурс до Львова. Я грав скрипковий концерт №8 Роде. У комісії головував, як тепер пам'ятаю, Кос-Анатольський. Чекаючи на результат, я стояв у вестибулі біля барельєфу Крушельницької, аж до мене підійшов високий хлопець (це був Юрій Корчинський) і поблажливо-іронічно мовив:"Ти що приїхав сюди? Це ж школа талановитих дітей..." А результат був знаменитим: перше місце посів учень із Бучача, обірвака..."

Різьблені риси підборіддя, що свідчать про твердий і рішучий характер, -- це також від тата.

Життя і музика

1978 року Пилатюк закінчує Львівську консерваторію у класі талановитого педагога, знаного у світі соліста-скрипаля, професора Богдана Каськіва, який стає не тільки його вчителем, але й однодумцем, з часом -- другом. "Я прийшов у клас Каськіва, -- розповідає Ігор Михайлович, -- на третьому курсі, і він зробив мене таким, яким я є. Він пробачив мені усе, чого я не вмів, акцентувавши на тому, що я можу. Каськів, ведучи свій музичний родовід від таких корифеїв скрипкового мистецтва, як Михайлов, Циганов, Лекгер, Ауер, відкрив для мене незбагненну таїну виконавського мистецтва".

Зі Львовом молодий фахівець прощався, як кажуть, з легким серцем, не сподіваючись, що доля розпорядиться по-іншому. "Бачив гниль міщанства, філістерство (я поділяв Шумана) було чужим, не міг прийняти цю манірність, гру в добрий тон. Чому фальшують, а істини -- нема?"

Нова, фантастично щаслива творча сторінка його життя пов'язана з Івано-Франківськом і Києвом. "Тут, -- згадує Пилатюк, -- я міг бути Ойстрахом, Коганом..." В Івано-Франківську, працюючи викладачем у музичному училищі, він створив прекрасний камерний оркестр, який за короткий час отримав всеукраїнське визнання, багато гастролював за кордоном. Незабутній концерт із Вікторією Лук'янець (коли за одну ніч було підготовлено сім партитур) у Колонному залі під час Декади України в Москві -- останній концерт, на якому був великий Іван Семенович Козловський. А грандіозний бахівський "Магніфікат" із капелою Чернушенка, вівальдівські "Пори року" з Лідією Шутко...

Особливе місце у концертних програмах і особистісних уподобаннях Пилатюка займає музика Мирослава Скорика. Глибинна експресія, багатознаковість стильової амплітуди, краса і довершеність звукового виразу формують індивідуальне прочитання та інтерпретацію скрипкових творів, багатьох камерно-інструментальних композицій знаменитого сучасника. Накопичений виконавський досвід народжує цікаві роздуми і узагальнення щодо історико-теоретичних, естетичних узагальнень, які виношує маестро.

Утім за усіма порухами душі і творчими осягненнями стоїть його...

Муза

Вона почула його на вечорі старовинних сонат, а доля миттєво відчула рідкісну гармонію цієї зустрічі двох захоплених музикою сердець. Чудова піаністка, жінка витонченої європейської простоти і вродженої шляхетності Єлена подарує йому Анастасію, Назарія і маленьку Анну. "Матуся, -- зізнається Назарій, -- унікально світла добра людина. Моє найбільше натхнення. Своїм поглядом вона вмить пом'якшує будь-яку ситуацію, напруження, вміє добре налаштувати перед виступом".

Їх дім у Івано-Франківську став справжнім музичним салоном, у якому залюбки бували знамениті музиканти Сондецкіс, Кравченко, Ойстрах, Которович, Шутко, Горностаєва, Пархоменко, Горохов, Микитка, Рапіта, Бурко -- годі назвати всіх. Це був стиль їх світського життя -- творче спілкування і відкритість.

Фіялкоока, найпрекрасніша казали про Єлену давні греки, премудрою називали у казках. Є, напевно, щось символічне в іменах. Власне звуки імен стали предметом відомої філософської праці о. Флоренського, який вважав, що "не тільки казковому герою, але й дійсній людині її ім'я наче провіщує, ніби приносить її характер, її душевні і тілесні риси до її долі: verba efficiant quod significant -- ця формула Томи Аквінського є загальним переконанням народів, утім з доповненням: quomodo sonant. Особливо це стосується імен". Так літера "А" в імені Єлена, згідно з Флоренським, -- це символ міці і стійкості. Ідея, яку вона виражає, -- це ідея єдності і початку. Властиво єдність та вже в іншому сенсі, як передана традиція, вивершується в понятті...

Скрипкова школа

Упродовж усієї творчої діяльності професор Пилатюк учителює, навчає і виховує професійних скрипалів. Його вихованці сьогодні є вже відомими в Європі музикантами. Невипадково саме йому довірив свого часу (1993) увесь свій клас у Національній музичній академії імені Чайковського професор Богодар Которович, від'їжджаючи у відрядження до далекої Австралії.

Серед учнів професора Пилатюка є понад двадцять лауреатів міжнародних конкурсів. Так Олександр Семчук, лауреат десяти міжнародних конкурсів, працює в Італії як асистент професора Вєрнікова (одного із останніх учнів знаменитого Ойстраха) і вже має свій клас. Богдана Півненко грає в оркестрі "Київські солісти", а також в ансамблі з німецьким піаністом Юстасом Франсом гастролює країнами Європи. Солідний сценічний досвід, позначений перемогами на численних міжнародних конкурсах, має Анастасія Пилатюк -- цьогорічна абсольвентка музичної академії.

У ювілейному концерті Вчителя взяли участь студент другого курсу Музичної академії Федеріко Касік і випускник спеціальної музичної школи Назарій Пилатюк -- яскраво індивідуальні, різні за стилем скрипалі, які у житті немов брати і духовні товариші. Навіть на конкурсі імені Карла Флеша в Угорщині, що став для молодих музикантів високим творчим осягненням, вони розділили третє місце.

"Федеріко дуже теплий, інтелігентний скрипаль, який від десяти років виховується у нашій сім'ї. Його музична обдарованість органічно поєднується з рисами німецької ментальності. Певна стриманість, недомовленість і водночас абсолютна свобода визначають його манеру виконання", -- зазначає Ігор Пилатюк. До того, як знайшов свого Вчителя, Федеріко у Німеччині вже займався із дев'ятьма різними педагогами. Щоправда, жоден із них не зміг стати тим, ким став для Касіка професор Пилатюк -- абсолютним авторитетом. "Спочатку я приїхав до Львова на тиждень. Була сліпучо-сніжна зима. Я відчув зовсім нове, захопливе і таке близьке мені розуміння сенсу музики", -- згадує про свої перші уроки Федеріко.

Натомість Назарій, пригадаймо його дебют із Концертом Брамса на минулорічних "Віртуозах", який одержав високу оцінку слухачів, -- це імпульсивний, надзвичайно обдарований скрипаль, котрий, не зважаючи на вік, уже має артистичну харизму. Як на мене, він зробив за рік величезний поступ у своєму професійному розвитку. "Мені, -- зауважує Назарій, -- звичайно, важко, тому що я -- його син і повинен ставитися до нього одночасно як і до вчителя. Втім ніколи не відчуваю тиску, диктату, навпаки, Ігор Михайлович добре дає розвиватися самому, ставлячи при цьому дуже строгі вимоги щодо творчої дисципліни".

Цього вечора талановиті скрипалі винесли на суд публіки вершинні за складністю виконання твори Паганіні, а саме "Пальпіті" і "Танок відьом", які через їх карколомну складність не кожен скрипаль візьме у програму. Учні Ігоря Пилатюка продемонстрували все: техніку, красу тону, яскравість музичної індивідуальності. Гадаю, це був гарний дарунок Учителю.

Нехай не гасне світло пошуку і творчості, з роси та води, Вам, шановний Ігорю Михайловичу!









» 
Галіційське дійство
Ігор МЕЛЬНИК
 
У понеділок у рамках ІІ видання Полікультурного фестивалю "Галіція" відбулась у Львівському будинку вчених Міжнародна наукова конференція "Львів і Галичина в Європі". Щоправда, не всі заявлені у програмі теми знайшли своє висвітлення, поступившись театральному мейнстріму, та й формат імпрези дещо відрізнявся від звичних академічних наукових конференцій вільнішим ставленням до неї доповідачів та авдиторії. Але вона теж стала своєрідним фестивальним дійством розмовного жанру.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  "Криворіжсталь" відтепер належить союзу Пінчука з Ахметовим 
  ·  Зінченко очолив штаб Ющенка 
Погляд
  ·  Європейська апатія 
  ·  Литвин захищає Тимошенко 
  ·  Пустовойтенко за Януковича 
  ·  Кучма не готовий до НАТО 
Поступ у Львові
  ·  Паркові алеї як автостради 
  ·  Військових вчать роззброювати 
  ·  Гаряча вода не для всіх 
  ·  Мікроавтобуси для сиротинців 
  ·  Таксисти судяться з міськрадою 
  ·  Альтернатива комп'ютерним клубам 
  ·  З батьками -- до гармонії 
  ·  Облрада в очікуванні 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Президентські мрії Кремля 
  ·  Нідерланди проти України в ЄС 
  ·  Медики-перевертні 
  ·  Жердицький подав апеляцію 
  ·  Омельченко шукає допомоги 
  ·  Кучма на Мелітопільщині 
  ·  Політреформа знову буксує 
  ·  Бомж-викрадач на волі 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Сухим з води 
  ·  Буш-молодший: проблема № 1 
  ·  400 років Дон Кіхоту 
  ·  Буш-старший -- не юний орел 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Нардепи взялися за пальне 
  ·  Аграрії вимагають більшого 
  ·  "Новий" змінив власника 
  ·  Львівщина в цифрах 
  ·  Кредити подорожчають 
  ·  Рейтинг найдорожчих міст 
Ї-Поступ
  ·  НЕВЛОВИМА ХВОРОБА 
  ·  Академічна корупція в Україні 
Арт-Поступ
  ·  Поліфонія особистості 
  ·  Галіційське дійство 
Літературний Поступ
  ·  Каскад теоретичних концепцій 
  ·  Книга Павліва про Кривенка 
Спорт-Поступ
  ·  Класика футбольної музики 
  ·  wBC -- банкрут 
  ·  "Газовик-Скала" в першій лізі! 
  ·  Олімпійський жереб 
  ·  До Данії -- з гострими клинками 
  ·  Море привітне до українців 
  ·  Сумно, сумно, аж за край... 
  ·  Футбольні боги і безлад 
  ·  Сподівання Клюйверта 
25-й кадр
  ·  Злодій -- значить опозиціонер 
post-Поступ
  ·  Шaнс для Пoльщi 
  ·  Чому українські політики люблять російських політтехнологів? 
Пост-Faktum
  ·  Борщівський край 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Бути Шакірою стомливо, повірте мені