BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Поступ технологій.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Арт-Поступ.    Мій Дрогобич.    Спорт-Поступ.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
15 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Повернення традицій костельних концертів
Сергій КАЛІБЕРДА
 
Під час концерту
Важко пригадати інше грандіозне музичне дійство у Львові, яке б вимагало такого великого складу музикантів, як виконана у римо-католицькій катедрі ораторія Мечислава Солтиса "Обітниці Яна Казимира" для двох змішаних хорів, шести солістів, оркестру та органа, до роботи над якою були залучені чотири музичні колективи: львівська хорова капела "Трембіта" (мистецький керівник -- заслужений діяч мистецтв України Микола Кулик), краківський "Краков'єнсіс" (керівник -- Станіслав Галонський), камерний оркестр "Віртуози Львова" (керівник та концертмейстер -- заслужений артист України Володимир Дуда) та оркестр штабу Західного оперативного командування (начальник оркестру Микола Орач) -- загалом, з солістами, читцем, органісткою та дириґентом, близько 150 музикантів! Не так багато в музичній практиці творів, які виконує така велика кількість артистів. Пригадується, звичайно, Дев'ята симфонія Бетговена, останні симфонії Брукнера та Малера, і ось -- грандіозне виконання забутого твору львівського композитора...

Загалу не дуже відомий цей львівський композитор, органіст, дириґент, педагог, музично-суспільний діяч. Упродовж свого життя він творив музичну культуру нашого міста і водночас належав культурі Польщі. Народився Мечислав Солтис 7 лютого 1863 року у Львові, помер 11 листопада 1929 року. Після закінчення філософського факультету Львівського університету присвятив себе музиці. Вчився грі на фортепіано у Кароля Мікулі у Львівській консерваторії, з 1887 року продовжував музичну освіту у Відні під керівництвом Ф. Кренна (орган) та Р. Хиршфельда (композиція), удосконалював вміння в Парижі у видатного композитора і органіста Ежена Жигу (орган та контрапункт) і Каміля Сен-Санса (композиція).

Після повернення до Львова був призначений професором фортепіанного класу в консерваторії Львівського музичного товариства, а також професором співів та фортепіанної гри у жіночій вчительській семінарії, пізніше обраний директором Музичного товариства. З 1891 року викладав композицію, музично-теоретичні предмети та гру на органі у Львівській консерваторії. 30 років, з 1899-го, був її директором. Очолював музичне життя Львова упродовж сорока років -- керував Галицьким музичним товариством (близько 30 років був його дириґентом), хорами "Ехо" і "Лютня". Під його керівництвом виконувались класичні ораторії, меси, симфонічна музика І. Падеревського, М. Карловича, а також Р. Вагнера та Р. Штрауса. Був редактором музичного журналу Wiadomosci Artystyczne (1897-1900 рр.), головою профспілки композиторів й музичних педагогів (з 1919 року). Як композитор близький традиціям неоромантичного напряму.

Всі його опери були вперше поставлені саме у Львові: "Бабська республіка" (Rzeczpospolita Babinska), написана 1894 року, поставлена 1905-му; "Марія, українське оповідання" (Maria, opowiesc ukrainska), перша дія написана і поставлена 1909 року; "Озеро-душа" (Jezioro-dusza) -- драматична легенда, написана 1921 року; "Мій милий" (Panie kochanku) написана і поставлена 1924 року. Написав також ораторії: "Королева корони польської" (Krlowa Korony Polskiej") 1885 року на слова Риделя, "Обітниці Яна Казимира" (Sluby Jana Kazimierza) з двома змішаними хорами і органом 1895 року. Для оркестру написав дві симфонії (друга з хором у фіналі), три симфонічні поеми та інше. В його доробку також є кантати, оди, гімни, фортепіанний концерт, камерно-інструментальні твори, п'єси для фортепіано, твори для органу, хори, романси, обробки народних пісень.

Під час діяльності та життя у Львові Мечислав Солтис виступав у концертах духовної музики, які відбувались у костелах міста. Відомі його виступи на урочистому відкритті органів, зокрема у костелі Марії Сніжної під час відкриття нового органа консерваторії. І от сталось, що його твір прозвучав у концерті там, де він сам виступав, де упродовж довгого часу органістом був його учень, випускник львівської консерваторії, Юзеф Новаковський...

Зрозуміло, що за першим і єдиним почутим виконанням важко правильно зрозуміти цей твір, справедливо оцінити виконання. Слід врахувати, що виконання відбулося у незвичайних акустичних умовах -- під склепіннями величезного костелу, де закони розповсюдження звукових хвиль мають свої особливі властивості для оркестру, хорів, органа. Втім можна визнати, що виконання ораторії пройшло з великим успіхом, викликало захоплення присутніх та принесло естетичне задоволення. Особливо чудово і проникливо звучали ліричні епізоди ораторії, коли спів солістів супроводжував струнний склад зведеного оркестру. Вдалим слід визнати залучення до участі у виконанні ораторії музикантів військового оркестру Західного оперативного командування. У музиці ораторії велику роль відіграють духові інструменти. Розпочинається ораторія звуками мідних та дерев'яних духових, які з першої секунди нагадали давнину -- звучання стародавніх військових інструментів шалмеїв (їх різновидів -- бомбард, померів) та серпентів (цинків). Ці перші звуки прологу ввели слухачів у звукову атмосферу середини XVII століття, коли відбулись відображені ораторією історичні події, і оркестрантам вдалось зберегти цей особливий тембр звучання впродовж усього часу виступу.

Проте не все вдалось бездоганно організаторам концерту. Замало місця було відведено музикантам -- відчувались тіснота та незручність. Можливо, слід було поекспериментувати зі звуком на репетиціях, розмістивши хор та оркестр ближче до вівтаря. Не завжди вдало поєднувались живе звучання хорів та оркестру з електронним словом читця та ведучої: луна, яка утворювалась у такі моменти, ламала створене історичне середовище. Дещо блідо, більше схоже до фісгармонії, прозвучала партія органа. Орган кафедрального костьолу, побудований 1839 року фірмою Романа Духенського і перебудований наприкінці ХІХ століття майстрами фабрики Яна Слівінського, не дивлячись на свій давній вік, перебуває у доброму стані і дозволяє використовувати його можливості з більшою ефективністю. Зрозуміло, що ці дрібні недоліки належать до так званих ефектів живого звуку і анітрохи не завадили загальному сприйняттю ораторії.

Цей твір не виконувався повністю дуже довго, тому 30 травня 2004 року увійде в історію музичного життя Львова як день повернення музичній спільноті грандіозного та цікавого твору в новій редакції, відновленій за авторським рукописом. Здійснена постановка -- це творчий подвиг музикантів Львова та Кракова і насамперед продюсера проекту -- художнього керівника Львівської філармонії, заслуженого діяча мистецтв України Сергія Бурка та дириґента-постановника, народного артиста України, професора Юрія Луціва, яких слід назвати ентузіастами музичної справи у найкращому розумінні цього слова. Дуже символічно, що Дні Кракова у Львові та Рік Польщі в Україні відбуваються у єдині для народів та церков дні, коли релігійні свята Православної та Католицької Церков збігаються. Таке відбувається раз на 400 років! Хочеться сподіватись, що львів'янам буде відкрита багата спадщина видатного львівського композитора Мечислава Солтиса, а традиції духовних концертів повернуться у львівські храми.









» 
Вісімнадцята ''Манюня''
Іван ЛУЧУК
 
Манюня
Вінграновський Микола. Манюня: Повісті. Оповідання. Все. -- Львів: Літопис, 2003. - 320 с.

Учитель фізкультури у моїй школі всіх нас, хлопців, називав "туманами вісімнадцятими". Мабуть, є таки якась магія числа вісімнадцять, а не лише стандартних магічних чисел три, сім і дев'ять. А тепер літературними колами блукає актуальна легенда про те, що Микола Вінграновський переписував свою повість "Манюня" саме вісімнадцять разів. Певно, є в тому і логіка, і магія, адже на все воля авторська. Можливо, саме цей вісімнадцятий остаточний варіант і опублікований львівським видавництвом "Літопис" у книзі вибраної прози та есеїстики Миколи Вінграновського. Зрештою, те, наскільки авторові дорога повість "Манюня", підтверджується не лише багаторазовим її переписуванням, тобто стилістичним шліфуванням, але й присвоєнням книзі прозового вибраного саме її ніжної назви.
Детальніше>>
» 
Текстиль і пластика: подружній діалог
Учора в Палаці мистецтв відкрилася виставка художників із Чорткова Тетяни та Михайла Витягловських
Орися КРАСНИК
 
У великій експозиції творчого тандему цього мистецького подружжя, розгорненій поряд з виставкою "Срібний квадрат" на третьому поверсі Палацу мистецтв, переважають гобелени Тетяни. Дерев'яна пластика її чоловіка Михайла вносить просторовий акцент у довкілля, яке можна було б назвати малярським, бо тільки, наближуючись до творів, вивішених на стінах, помічаєш, що це не живопис, а ткацтво. Об'єднує ж їх тяжіння до абстрактного.

Це вже п'ята персональна виставка Тетяни та Михайла Витягловських, уродженців Бучаччини, які здобували вищу освіту художню освіту у Львові (перед тим у Тетяни було навчання на відділенні художнього ткацтва Вижницького училища прикладного мистецтва, а в Михайла -- відділення художньої обробки дерева Косівського технікуму народних художніх промислів). Як пояснив Михайло, мистецького середовища, схожого на львівське, в теперішньому Чорткові нема, ніхто нікого не тягне на каву... Це тихе містечко, де можна зосереджено працювати. Тут мешкали батьки дружини, отож молодята приїхали сюди після того, як завершили навчання у Львові, тоді були скрутні часи -- початок 1990-х... Тут і прижилися, тут пішли до школи їхні діти. Подружжя час від часу робить виставки в Тернополі, бере участь у групових виставках. З їхньою творчістю знайомі не тільки земляки, а й мешканці Славутича та Києва.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  UMC відбирають у росіян 
  ·  Партія Кірпи 
  ·  Ребров знову в "Тотенгемі" 
  ·  Європейські паспорти 
  ·  Чому зараз розкручують справу Юлії Тимошенко? 
Погляд
  ·  Турботи великих 
  ·  Одкровення Леоніда Кучми 
  ·  Футбольний десант 
  ·  Ватикан відкриває архіви 
Поступ у Львові
  ·  Парки -- не ліс, будувати можна 
  ·  Судноплавство по-львівськи 
  ·  Авторитетний погляд на Шевченка 
  ·  День народження королеви 
  ·  Кондомініум з усіма вигодами 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  ЄЕСУ: нескінченна історія 
  ·  Нусер стане губернатором? 
  ·  Генпрокуратура посадить Лазаренка 
  ·  На Вінниччині новий губернатор 
  ·  Литвин став лідером АНПУ 
  ·  СПУ: Ми вимагаємо негайно припинити обкрадання народу шляхом штучного збільшення 
  ·  Віктор Янукович обмежує апетити російських нафтових компаній 
Поступ у світі
  ·  Принцип напівокупації 
  ·  Як увіковічнити Рейгана 
  ·  Слов'янська винахідливість 
  ·  Кінець катарського суду 
  ·  В Іраку підірвали нафтопровід 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Львівщина відзначилася 
  ·  Особливості творення енергокомпаній 
  ·  Претенденти на "Криворіжсталь" 
  ·  Валюти фізособам не дадуть 
  ·  Нове відділення "Електрон Банку" 
Поступ технологій
  ·  Як заробляти гроші на ІР-телефонії 
  ·  НОВИНИ ТЕХНОЛОГІЙ 
Тема Поступу
  ·  Сидимо на валізах 
  ·  Зелене -- значить модне 
  ·  Андрій КЛІМАШЕВСЬКИЙ: Наплив туристів -- колосальний 
  ·  Екстрім без екстріму 
Львівські обсервації
  ·  Привид Кучми-3 
Арт-Поступ
  ·  Вісімнадцята ''Манюня'' 
  ·  Текстиль і пластика: подружній діалог 
  ·  Повернення традицій костельних концертів 
Мій Дрогобич
  ·  Мирослав ГЛУБІШ: Дуже легко на чужій славі робити свої справи 
  ·  ЧИ ВНЕСУТЬ ДРОГОБИЦЬКІ ЦЕРКВИ У СПАДЩИНУ ЮНЕСКО? 
  ·  Ну його в баню з такою лазнею 
  ·  Наша Україна” презентує 
  ·  У районі електричних мереж – новий начальник 
  ·  Діти – про корупцію 
  ·  Будинок шерифа... у Бориславі 
  ·  Виховання юних правопорушників 
  ·  Вогонь забрав у Дрогобичі два людські життя 
  ·  Три постріли "Ґонти" в знущання над українським народом 
Спорт-Поступ
  ·  Борцівський іспит студентів 
  ·  Стрибок за рекордом 
  ·  Кущ нагород 
  ·  Наліт гостей 
  ·  Велосипедист, який не став боксером 
Поступ реляксу
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
post-Поступ
  ·  Не економити на пам'ятці 
  ·  Закритий світ монастиря 
Пост-Faktum
  ·  Назарбаєв з Путіним у золоті 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Львівський Фауст