BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
4 червня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Історія, передана музикою під склепіннями катедрального собору
Яким ГОРАК
 
Яскравою сторінкою фестивалю музичного мистецтва "Віртуози", а водночас знаковою подією в низці заходів, які відбуваються у Львові з нагоди Року Польщі в Україні стало недавнє виконання ораторії Мечислава Солтиса "Присяги Яна Казимира".

Автором цього твору є Мечислав Солтис (1863-1929) -- польський композитор, дириґент, педагог, організатор музичного життя, пов'язаний з нашим містом роками свого навчання в консерваторії Галіційського музичного товариства. Потім після закінчення навчання у Львові довершував своє професійне становлення у Відні та Парижі, а відтак, повернувшись до Львова, працював у цій консерваторії. Згодом його було призначено директором і керівником товариства, тож він був вагомою постаттю музичного життя Львова.

Зі Львовом пов'язана й тематика запропонованої ораторії "Присяги Яна Казимира". Виконання цього твору ще більше символічне, оскільки цьогоріч минає 75 років від часу смерті композитора, а наступного року буде 110 років із часу першого виконання цього твору. Слід, до речі, дещо пояснити стосовно назви, оскільки твір афішували під різними назвами: "Шлюби Яна Казимира" (калькуючи оригінальну польську назву), "Присяги Яна Казимира", навіть "Обітниці Яна Казимира", хоч всі ці три поняття (шлюб, обітниця, присяга) суттєво різняться за значенням та сферою застосування. Навіть у програмці концерту, яку розмножено поміж слухачами, на титульній сторінці назва -- "Присяги...", а на розвороті - "Шлюби...". З огляду на зміст твору (де, очевидно, не йдеться про жодний шлюб (у сенсі одруження)), найдоцільнішою була б назва "Присяги Яна Казимира", або "Шлюбування..." (у сенсі посвячення себе чомусь).

Художньо твір сам собою є цікавий, значний і глибокий: у нерозривному синтезі в ньому поєднується і історична тематика, і патріотична ідея, і, врешті, глибокий релігійний підтекст. А загалом об'єднує все це чудова музика, в якій наче застигають навіки всі ці ідеї, втілені в історичних образах. У основі цього тричастинного твору історична подія 1656 року: облога шведами польської Ясної Гури, зішестя Богоматері, яка рятує поляків від облоги та неминучої смерті та як результат присяги Яна Казимира у львівській катедрі, за якою король символічно складає атрибути своєї влади -- берло й корону -- Богоматері й таким чином віддає свій народ під опіку Матері Божої. Тому не диво, що презентація цього твору в катедральному соборі була символічною, на місці історичних подій, що додавало урочистості події і містичності сприйняттю. Не менш символічною була й добірка ансамблю виконавців. Подібно до того, як історичні події твору, доля композитора поєднали Львів з польською історією, у виконанні взяли участь як українські, так і польські виконавці: лауреат Національної премії імені Т.Шевченка, заслужена капела України "Трембіта" (мистецький керівник -- заслужений діяч мистецтв України Микола Кулик), гості з Кракова -- капела "Краков'єнсіс" (керівник -- Станіслав Глонський), камерний оркестр "Віртуози Львова" (керівник та концертмейстер -- заслужений артист України Володимир Дуда), оркестр штабу Західного оперативного командування (начальник оркестру -- підполковник Микола Орач), а також солісти Маріанна Лаба (сопрано), Світлана Мамчур (сопрано), Корнелій Сятецький (тенор), Марцін Воляк (бас, Польща), Яцек Озімковський (бас, Польща), читці -- заслужений діяч культури Республіки Польщі Збігнєв Хшановський та Люба Лєвак. Всі названі виконавці діяли й творили під загальною батутою дириґента -- народного артиста України, лауреата Національної премії імені Т.Шевченка, професора Юрія Луціва.

Оскільки твір пролунав уперше після тривалої перерви (після Другої світової війни його не виконували) і не було можливості ані попередньо його почути, ані ознайомитися з партитурою (яка збереглася лише в авторському рукописі в Польщі, виконавці змушені були докласти зусиль до складення нотного тексту, щоб можна було виконати твір), то важко детально говорити про якість виконання, а тому доводиться обмежитися хіба загальними характеристиками, що виконання вийшло вдалим, як мистецьке явище залишило після себе глибокий слід у душі кожного слухача й повністю заслуговує на те, аби бути увіковіченим у записі. Виконавці продемонстрували пророблену грандіозну, дуже потрібну й шляхетну працю, яка потребує, щоб її підхопили й продовжили. Адже таким чином хай у малій частині повернено із забуття твір Митця з грандіозною європейською музичною освітою, який хоч і був поляком, все ж значна частина його життя пов'язана зі Львовом, а його творчість і діяльність відображають етап розвитку музичної культури на галицьких теренах. Твори М.Солтиса -- в нас забуті, невідомі загалу, довго не виконувані -- є високопрофесійними з погляду музичної композиції, не позбавлені своєї аури, свого колориту, притягують до себе слухача й уже тому гідні ширшої популяризації з концертних сцен. Коли зважити, що творчість М.Солтиса охоплює всі музичні жанри, то очевидним є непочатий і вдячний край роботи для професійних музичних колективів нашого міста щодо численнішого репрезентування спадщини цього митця.

Пропонований твір вже дещо говорить про музичний стиль композитора. Мечислав Солтис постав з твору одним з плеяди композиторів кінця ХІХ -- початку ХХ століття, сформованих під впливом пізньоромантичного стилю. Цей романтик не є радикальним новатором, не претендує на яскраво виражену оригінальність, а швидше є просто добротним майстром, професіоналом, що відразу відчувається в його володінні всіма використовуваними ним засобами музичної виразовості. Це виявляється у своєрідному мелодичному обдаруванні композитора, податливому для вокального відтворення: звично дуже яскравими й свіжими в нього є початки нової мелодичної думки, які під час музичного розвитку якось пригасають, наче відходять на задній план. Композиторові притаманне тонке відчуття колористики й прянощів гармонії, за якими не раз можна вгадати впливи опер Р.Вагнера. З німецьким романтиком творчість композитора зближує пристрасть до хоральності викладу (як у інструментальній, так і у хоровій тканині), а особливо тих "лоенгрінівських" небесних хоралів, які є музичним втіленням образів кришталевої чистоти, божественності та надприродності. Сама сюжетна канва (поява Богоматері) давали для реалізації таких впливів у цьому творі вдячний ґрунт: прикметно, що в музичній тканині твору композитор використав навіть оригінальні гімни ХІІ століття. Романтизмом позначена також багата темброва, але м'яка, гнучка й еластична оркестрова палітра (нагадаймо, що в Парижі Солтис був учнем Сен-Санса), із замилуванням до шляхетного, оксамитового, квазіорганного звучання мідних духових. Драматургічне мислення композитора відчувалося у знанні законів слухацького сприйняття, вмінні динамічно музично розгортати сюжетну канву твору, попри загальну статику самого жанру ораторії, у чергуванні у творі номерних і наскрізних сцен.

Показником значного інтересу львів'ян до самого виконання може бути той факт, що, незважаючи на недешевий квиток, вже за півгодини до початку концерту на лавах у притворі катедрального собору важко було знайти вільне місце, аби сісти, а наплив людей заповнював поступово вільні проходи. Більшості слухачів довелося прослухати весь твір (понад півтори години музики!) стоячи, і вони із затамованим подихом ловили кожен порух виконавців і разом з розгорненими в музиці подіями переносилися в часі на чотири століття назад.









» 
Кулуарна дегустація "солянки збірної"
Чи стане перша спроба нового міжнародного фестивалю традицією літніх вакацій у Львові?
Люна ГАЛАС
 
Від перших чуток про майбутній фестиваль "Галіція/Галичина" віяло сподіваннями, що наше місто здобуде якусь симпатичну (і що важливо -- традиційну) атракцію на літо. Хотілося тішитися бодай тому, що нарешті надходить усвідомлення того, який то гріх перетворювати літні місяці туристичного паломництва до Львова на "мертвий сезон". Адже в останнє десятиліття закріпилася сумна практика припинення будь-яких виявів культурного життя у червні-липні-серпні: театральні трупи й філармонійні колективи йшли у відпустку, музеї не поспішали змінювати виставки, книжкові презентації притримувалися до Форуму видавців тощо. Тобто зазвичай одразу ж по завершенні навчального року і фестивалю музичного мистецтва "Віртуози" у Львові залишалася "крутитися" хіба що одна "Дзиґа". Осмисленого бачення, як перетворити наше місто влітку на "свято, що завжди з тобою", не було ані в міських, ані в обласних влад. Культурна "політика літа" взагалі була відсутня у державних та самоврядних стратегіях. Ніхто навіть не брався підрахувати, скільки можливих прибутків втрачає Львів, не пропонуючи нічого до культурної забави ані своїм мешканцям, ані гостям. На питання: "Куди податися теплого літнього вечора?" -- відповідь була одна: пити пиво під муром на пр. Свободи під танцювальну музику. І це тоді, коли всі міста Європи влітку перетворюють свої площі на сценічні майданчики, де нон-стоп вирують багатолюдні фестини із ретельно продуманою і цікавою культурною програмою (складеною й розафішованою за півроку наперед)! До речі, саме там, а не в рідних стінах найчастіше й можна було зустріти на заробітках львівських митців...
Детальніше>>
» 
Подорожі і мрії
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Швидко спливає час. Ось уже з далекого Сургута повернувся "Театр у кошику". Це був перший український театр, який гастролював у цьому сибірському місті! Хвилювались і актори театру, і організатори гастролей. Усі пережили безмежну радість: зали палаців культури, в яких доводилось грати, були переповнені, публіка в захопленні. Справжня літня погода, яка навіть інколи сягала позначки 30 градусів, сприяла дружньому спілкуванню. Розпочав театр свої гастролі виставою "Украдене щастя" (яку, на жаль, майже не грають у Львові через відсутність власного театрального приміщення). Сказати, що вистава пройшла з успіхом, означає не сказати нічого. Вистава так припала до душі сургутському глядачу, що зразу ж виникла пропозиція перенести виставу на сцену Сургутського молодіжного театру і, звичайно, сургутчани хотіли би бачити у своєму "Украденому щасті" Анну -- Ліду Данильчук.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Офіційно-конфеденційний візит 
  ·  Проїзд подорожчає з понеділка 
  ·  Любомир Гузар зустрівся з Папою Римським 
  ·  Коли на вулицях Львова не буде сміття? 
Погляд
  ·  Армію ділять і скорочують 
  ·  Лазаренком зацікавилися присяжні 
Поступ у Львові
  ·  Буняк і його заступники 
  ·  Сміттєспалювальний завод не потрібен 
  ·  Надгробний пам'ятник Білозору 
  ·  Обіцянки-цяцянки? 
  ·  Реінкарнація "Ляльки" 
  ·  Чужі серед своїх 
  ·  Країна із хворим серцем 
  ·  Діти на дорозі 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  НАТО попередить Кучму 
  ·  Янукович втрачає позиції 
  ·  Знову контрабанда зброї 
  ·  Литвин не піде в президенти 
  ·  "Більшість" не здається 
  ·  ...Литвин їм допоможе 
  ·  Депутати себе захистять… 
  ·  Северінсен повернеться восени 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Польща залишається без влади 
  ·  Буш найняв собі адвоката 
  ·  Хаос у небі над Британією 
  ·  Путін ігнорує саміт НАТО 
  ·  Жиріновський поховає Лєніна 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Нафту -- селянам, експорт -- експортерам 
  ·  Права задурно 
  ·  АМКУ зацікавився залізницею 
  ·  Автострахування – обов’язок 
  ·  Нафта у світі подешевшала 
  ·  Білоруси за єдину валюту 
  ·  Нацбанк проти монополії 
  ·  Кучма в трубу не вірить 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Блаженнійший Любомир кардинал ГУЗАР: Нам бракує щирості 
Арт-Поступ
  ·  Кулуарна дегустація "солянки збірної" 
  ·  Подорожі і мрії 
  ·  Історія, передана музикою під склепіннями катедрального собору 
Літературний Поступ
  ·  ЕТАЛОН НАУКОВОГО ВИДАННЯ 
  ·  АНТАГОНІСТИ: РОСІЯ І СВОБОДА 
Спорт-Поступ
  ·  Останній бар'єр на шляху до Євро 
  ·  За п'ять хвилин до вищої ліги 
  ·  Європейське "срібло" "Колоса" 
  ·  Репетиція олімпійських розбірок 
  ·  Переможна хода Бондаренко 
  ·  Клочкова розпочинає з перемоги 
  ·  У Париж без Шевченка 
  ·  Доходилися до "бронзи" 
post-Поступ
  ·  d-Day 
  ·  Час ставити на Кірпу 
  ·  Журналістів вітають заздалегідь 
Пост-Faktum
  ·  Друге одруження принца Чарльза? 
  ·  КАЛЕНДАР