|
|
 |
Літературний Поступ »
|
|
 |
|
 |
___________________________________________________________________________
ЕТАЛОН НАУКОВОГО ВИДАННЯ |
|
Мартин ОРНАТОВСЬКИЙ |
|
Лучук Ольга. Діалогічна природа літератури: Перекладознавчі та літературознавчі нариси. -- Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2004. - 280 с., іл., табл.
Ольга Лучук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана франка, завідувач кафедри англійської мови Українського Католицького Університету, зібрала під однією обкладинкою свої перекладознавчі та літературознавчі праці й видала їх під назвою "Діалогічна природа літератури ". Цей том дослівно може слугувати наразі еталоном наукового видання. Фаховість та якість самих нарисів, виважена структура книги, додатки, покажчики та ілюстрації -- все свідчить про найвищий науковий рівень видання. Як полюбляли казати колишні літературознавці, за гамбурзьким рахунком, тобто за великим рахунком, це видання витримує найприскіпливішу критику. А ще, як писав колись Микола Васильович Гоголь, є жінки чудові у всьому. Так і ця книга є добротною в усьому.
Чотири основні розділи книги мають латинські назви, і це теж умотивовано науковою традицією, адже ще до відносно недавніх часів латина була мовою європейської науки. Перший розділ присвячений персоналіям -- Пантелеймонові Кулішу, Миколі Зерову, Миколі Лукашу та Юрію Луцькому. Надзвичайно цікавим є матеріал про перехрещення перекладацьких методів Куліша й Лукаша. Другий, найбільший за обсягом розділ всуціль присвячено Шекспіріані. Це й не дивно, адже Ольга Лучук свою перекладознавчу дисертацію захистила з проблем шекспірознавства. Шекспір, зокрема, постає й у контексті перекладацької діяльності тих же Куліша й Лукаша.
Ґрунтовно розглянуто також творчість Григорія Коруча в контексті української Шекспіріани.
Третій розділ розглядає українсько-американський літературний діалог наприкінці минулого тисячоліття, невід'ємною складовою якого є діяльність Ярої мистецької групи з Нью-Йорка, заснованої Вірляною Ткач при експериментальному театрі Ля Мама.
Ольга Лучук тут розповідає про працю над укладанням Антології української поезії ХХ століття в англомовних перекладах "Сто років юності", вихід якої спричинив справжній фурор у нашому літературному довкіллі. А саму антологію на восьмому Форумі видавців у вересні 2001 року було визнано найкращою книгою в номінації "Елітарна книга". Четвертий розділ присвячено суто теоретичним проблемам перекладознавства.
Окремої уваги заслуговують троїсті додатки. Тут вміщено публікацію Шекспірівського "Гамлета" в інтерпретації Гната Хоткевича. Вельми цінним історико-літературним матеріалом є чотирнадцять листів Юрія Луцького до Ольги Лучук. Своєрідним практичним ілюструванням теоретичних перекладознавчих поглядів є принагідні поетичні переклади з англійської таких авторів, як Вера Річ, Грегорі Орр та Дзвіня Орловська. Насамкінець слід відзначити ошатне й інтелігентне художнє оформлення Юрка Коха, яке надає виданню додаткового шарму, підкреслюючи, що й серйозне може бути гарним. |
 |
|
 |
АНТАГОНІСТИ: РОСІЯ І СВОБОДА |
|
Іван ЛУЧУК |
|
Незалежний культурологічний часопис "Ї". -- Число 31: Росія ХХІ. -- Львів, 2004. -- 266 с.
Незалежний культурологічний часопис "Ї". -- Число 32: Солодка свобода слова. -- Львів, 2004, -- 214с.
Завжди приємно брати до рук і перечитувати "запоєм" чергові числа незалежного культурологічного часопису "Ї", що його от уже 15 років самовіддано провадить визначний філософ сучасності Тарас Возняк. Протягом останніх декількох років для мене особисто доплюсовується ще й додаткова "інтимна" приємність, адже передовицю до кожного чергового числа дублюють ще й моєю "лучуківкою", тобто моїм авторським варіантом українського правопису на базі латиниці. Та, як скромно зазначив один з героїв архіпопулярного фільму "Іронія долі, або З легкою парою", зараз не про це. |
Детальніше>> |
|
 |
|