BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Поступ життєзнавства.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    Мікроскоп пана Юрка.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
29 травня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:34 22-05-2017 -   На Львівщині завершився II тур Чемпіонату України з регбі-7 серед жінок  
  15:33 22-05-2017 -   Водойми Львівщини готують до сезону літнього відпочинку  
  15:26 22-05-2017 -   У Львові збирають речі для стареньких мешканців хоспісу в Угневі  
  14:31 22-05-2017 -   У сквері на вул. Дорошенка, 9 облаштують новий громадський простір  
  13:10 22-05-2017 -   У Солонці грабіжник з пістолетом напав на неповнолітнього  
Україна
  15:41 22-05-2017 -   Луценко не підтримав ідею створення антикорупційних судів  
  15:36 22-05-2017 -   У чотирьох областях очікуються заморозки  
  15:25 22-05-2017 -   Українцям більше не виплачуватимуть пенсії за пропискою  
  14:17 22-05-2017 -   У Києві на дитячому майданчику знайшли гранату  
  13:6 22-05-2017 -   Завтра Рада може встановити квоти української мови на телебаченні, - Парубій  
Світ
  15:39 22-05-2017 -   Франція допоможе Україні залучити допомогу ЄС для зміни ширини залізничних колій  
  15:31 22-05-2017 -   Люди досягнуть зірок через 100 років - вчені  
  13:7 22-05-2017 -   Російська компанія за 350 доларів організовує тури в «ДНР»  
  12:0 22-05-2017 -   США повернуть Україні частину грошей Лазаренка  
  10:7 22-05-2017 -   На Евересті загинули троє альпіністів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Дириґент Юрій ЛУЦІВ: Ця музика має прозвучати в історичних декораціях
 
Римо-католицька катедра зсередини
-- Маестро, чи можна назвати недільний концерт у катедрі прем'єрою "Обітниць Яна Казимира"?

-- Цей твір написаний 1895 року, тоді ж було й першовиконання у Львові. До I Світової війни, коли ще був живий Мечислав Солтис, цей його твір виконували і в Кракові, й у інших містах Польщі та за кордоном, зокрема в Берліні 1912 р. Потім повного виконання "Обітниць Яна Казимира" не було, бо воно вимагало дуже великих затрат, звучала тільки третя частина. Тому тепер можемо говорити про нове звертання до дещо призабутої музики.

-- Але партитура твору була доступною?

-- Властиво, зберігся в Польщі авторський примірник рукопису. Але жодних партій: ні для голосів, ні хорових. І нам для теперішнього виконання довелося докласти багато зусиль і часу, аби його "розшифрувати" і скласти нотний текст у комп'ютерній програмі без помилок. Звісно, це не нова версія, а лише сучасна редакція.

-- До якого жанру належить зараховувати цей грандіозний твір?

-- Це не є кантата, а класична ораторія, з огляду на 3-частинну структуру (пролог, ядро, фінал), наскрізну драматургічну лінію та наявність семи дійових осіб -- у загальному складі виконавців це солісти. Кантата ж більш возвеличує якийсь факт, а не розгортає хронологічну картину подій, як драматичний твір. Хоча драматургія ораторії відзначається дещо більшою умовністю, ніж, скажімо, оперна, утім, ми навіть помишляли, чи не варто вбрати рецитатора Збіґнєва Хшановського в королівські шати, але наразі відмовилися від цієї затії, щоб усе не виглядало, як дешевий театр.

-- А яка загальна характеристика стильових ознак музики "Обітниць"?

-- Зрозуміло, що в останні роки ХІХ століття в музиці ще панував романтизм, і відповідно, ораторія Солтиса вирішена в тому стилі, який був притаманний музиці Монюшка чи Невядомського. Музика є доволі цікавою, зрештою, Солтис написав кілька опер і багато хорів, симфоній, ораторій, літургійних творів. До того ж, ця ораторія дуже пов'язана з історичною підкладкою, що закладена в основі тексту.

-- І яка її структура?

-- Ораторія складається з трьох частин. Перша виконує роль прологу, який вводить слухача в той час "сум'яття", коли деякі роди польської аристократії підтримували шведів і йшли проти короля Яна Казимира, ставши, по суті, зрадниками інтересів батьківщини. У шести частинах прологу, який розпочинається оркестровим вступом, голосом наратора та сопрановим соло, що уособлює голос Матері-Польщі, йдеться про тяжкі часи нападу шведів, зрад та народного пригнічення. Злі сили, які повстали проти Польщі, символізує хор шайтанів: за польською легендою, диявол Борута, пан Ленчицьких боліт, несе дзбан меду, щоб усі впилися і випустили з рук зброю. Та голос Ангела закликає народ не звертати уваги на підступи злої сили, адже з наказу Матері Божої народ перебуває під його опікою...

Друга частина -- Ченстохова. Той історичний відтинок часу в Польщі називають Потопом, адже шведська навала залила цілу Польщу: впали Краків, Варшава, Львів за наказом Карла Густава розграбувало військо (до речі, це стало причиною подальшого занепаду Львова, який перед тим був багатим купецьким містом). Шведи зайшли аж під самі Татри, одна Ченстохова мужньо боронилася, цієї твердині шведи не могли скорити. Опір Ясногурських ченців, які стояли на смерть, був мотивований ще й тим, аби не поступитися протестантам-шведам і не дати їм осквернити чудотворної ікони Матері Божої. Така стійкість надихнула повстати народ, і шведські війська змушені були відступити. Це сприйняли за чудо, яке сотворила Матір Божа, щоб урятувати польську державу і народ від загарбників. Епізоди третьої частини змальовують наступ шведів, бій з ними, міркування зрадників та патріотів, є тут і арія шведського генерала Мюллера, і арія Кордецького - одного з монахів-паулінів, який був ідейним керівником оборони. Цікаво, що у вуста патріотів вкладено гімн "Богородиця Дівиця" -- оригінальний твір XII століття, співаний архаїчною старопольською мовою, який співали польські війська перед наступом на ворога! Отож, завершується все перемогою польських військ: лунає славословіє "Хвала, хвала, хвала!".

У третій частині йдеться про те, як король Ян Казимир входить до Львова і в катедрі символічно складає своє берло і корону Матері Божій, передаючи під її опіку народ Речі Посполитої. Від того часу Мати Божа стала в Польщі називатися Королевою корони польської, тому що Ян Казимир віддав під її охорону королівство. Починається третя частина тим, що на тиху музику оркестру накладається рецитація вірша, зі звертанням до Львова, який переживає урочисту мить зустрічі з королем, що повертається сюди з вигнання, а по молитві, клякнувши перед образом Матері Божої, промовляє такі слова... І далі (знову ж таки накладкою на музику) озвучується промова Яна Казимира в її дослівному історичному тексті! Це не так присяга, як офіра. У подальших музичних епізодах повертаються образи боротьби, народного здвигу. Хор оповідає, як відбувалися ці вікопомні події. Завершується твір гімном Матері Божій -- повільним розлогим славнем!

--Тож яким заповідається святочне виконання?

-- Направду, не знаю докладно, як вдасться. Бо народжується цей твір у дуже великих труднощах. Насамперед тому, що він є великим за обсягом, звучить понад півтори години. По-друге, Солтис написав його для великого (як для того часу, бо в XX столітті це стало нормою) складу: повний великий оркестр, потрійне дерево, потрійна мідь, ударні... Цікаво, що оркестр поєднується зі звучанням органа. Побачимо, як то вийде, бо оркестр тут, а органіст там, він нас не бачитиме, але сподіваюся, що все вдасться, бо я пробував те органове ля -- воно є добре. Я мав проби з польським хором, ось щойно повернувся з Кракова. Тяжкими до виконання інтонаційно й ритмічно є чимало місць в ораторії, зокрема, де два хори ведуть між собою діалог... Задум цікавий, але все йде страшно тяжко. Однак ми вважали, що ліпшої імпрези до Днів Кракова у Львові та Року Польщі в Україні, як постановка "Обітниць Яна Казимира", нема. До того ж, увесь смак цього проекту -- зробити поновлену постановку ораторії саме в тому місці, де відбулося історичне складання офіри і присяги Яна Казимира.

-- Але впродовж останнього десятиріччя публічних концертів у катедрі майже не було, за винятком хіба "Реквієму" Пендерецького, виконаного в рамках фестивалю "Контрасти"...

-- Було б неправильно робити таку постановку деінде, а не в катедрі. У Польщі давно звикли до найрізноманітніших концертів у костелах. Я виступав безліч разів у костелах багатьох польських міст, і знаю, що там якийсь сакральний твір краще прозвучить у костелі, для якого, властиво, й написаний, аніж у концертному залі, де він багато втрачає. Усвідомлюючи історичні, політичні й релігійні чинники нашої постановки, ми зв'язалися із кардиналом Яворським та біскупом Бучиком, і вони підтримали цю справу, як і консулат. Костел іде нам назустріч, нам виділили цілу захристію і між богослужіннями зачиняють вхідні двері, аби ми могли проводити репетиції. І це не дивно -- із забуття повертаємо твір, який змальовує подію, що мала велике значення для Польщі, і що найважливіше -- не містить жодних контроверзій з огляду на українсько-польські взаємини, чогось схожого на "Вогнем і мечем" там і близько нема! Це, безперечно, позитивний бік нашої спільної історії та цього мистецького проекту зокрема, він постав внаслідок українсько-польської співпраці з посвятою Львову.

Розмовляла Марта ҐАРТЕН









» 
Кобзарю-бандуристу Лайошу Молнару -- 50!
У суботу 29 травня о 15 годині в концертному залі музичного училища ім. С. Людкевича (Львів, площа Шашкевича, 5) відбудеться творчий вечір ювіляра
Богдан ЖЕПЛИНСЬКИЙ
 
Лайош Молнар (крайній праворуч) з народною артисткою України Людмилою Посікірою та головою Національної спілки кобзарів України Володимиром Єсипком під час ІІІ Фестивалю бандурного мистецтва ім. Юрія Сінгалевича
Репертуар Лайоша Молнара цікавий та розмаїтий. Він багато спілкується з іншими кобзарями і бандуристами як з Львівщини, так і з усієї України, переймає в них окремі пісні, хоч має і власні твори та обробки. В його репертуарі історичні "Пісня про Морозенка", яку перейняв від київського кобзаря П. Супруна, "Прийшов указ" (в обробці Г. Китастого), "Про Аскольда і Дира" -- з репертуару Ф. Жирка та інші. Від кобзаря П. Супруна перейняв він народну пісню "Віє вітер, віє буйний", від учителя Юрія Даниліва -- "Та не жур мене моя мати", виконує "Думу про козацькі могили" А. Кос-Анатольського, "Виший, виший, кохана, мені" Г. Китастого та твори інших композиторів, має у своєму репертуарі стрілецькі пісні та багато творів на вірші Тараса Шевченка. Лайош Молнар опанував не лише гру на сучасній вдосконаленій бандурі, але й на старосвітській бандурі, а також лірі. Він -- добрий імпровізатор як на бандурі, так і на фортепіано...
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Бензинова паніка 
  ·  Андрій Шевченко стане батьком 
  ·  До СОТ -- окремо 
  ·  Виборчі веб-камери 
Погляд
  ·  Крим -- в оренду Росії 
  ·  Коаліційне насильство 
  ·  Радіоактивна Україна 
  ·  Смертна кара за гомосексуалізм 
  ·  "Наша людина" у Вашинґтоні 
  ·  ПИТАННЯ ДНЯ 
Поступ у Львові
  ·  Дні Кракова розпочалися 
  ·  Реактивні снаряди утилізують 
  ·  Інститут "третього сектору" 
  ·  Міністр у Львові 
  ·  Спортом по криміналу 
  ·  Міськрада легалізує підприємців 
  ·  Ющенко в інтернеті 
  ·  Почесний львів'янин -- меценат 
  ·  Минулі і майбутні міфи Галичини 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ющенко та Мороз визначаються 
  ·  Мороз порушує Конституцію 
  ·  Удавані політичні конфлікти 
  ·  Симоненко запропонував себе Морозові 
  ·  "Відбілити" Януковича не вдалося 
  ·  Лазаренко чекає на вирок 
  ·  Цвіль хоче відставок 
  ·  Кінах йде на вибори 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Від перестановки президентів... 
  ·  Муки очікування 
  ·  Басків не пустять у Європарламент 
  ·  Повінь змиває села 
  ·  Вантажівка розчавила весілля 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Багатовекторна труба 
  ·  Польських зброярів кинули 
  ·  Експорт лише за ліцензіями 
  ·  Польські металурги за ІСД 
  ·  Вдаримо по фальсифікату... 
  ·  volkswagen збудує завод 
  ·  "Нафтогаз" їде в Угорщину 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Поступ життєзнавства
  ·  Тягар жіночої честі 
  ·  Марність атеїзму 
  ·  Аргумент пігмеїв 
Арт-Поступ
  ·  Дириґент Юрій ЛУЦІВ: Ця музика має прозвучати в історичних декораціях 
  ·  Кобзарю-бандуристу Лайошу Молнару -- 50! 
Літературний Поступ
  ·  Разок казочок 
Спорт-Поступ
  ·  Іспанці змінюють стиль 
  ·  Рахуємо європейські шанси 
  ·  Мауріньйо шукає роботу 
  ·  "Карпатам" потрібні голи 
  ·  Шевченко в збірній Ліги чемпіонів 
  ·  Фінал Кубка України 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Гуморист 
post-Поступ
  ·  Злиденність літератури 
Пост-Faktum
  ·  Голуби масового знищення 
  ·  Справжня російська посмішка 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Шрек -- рекордсмен