BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю Поступу.    Реклама в Поступі.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:22 23-11-2017 -   На автотранспортних підприємствах Львівщини бракує водіїв  
  17:13 23-11-2017 -   У старих львівських трамваях встановлюють нову систему опалення  
  16:8 23-11-2017 -   Трьох ведмедів з Самбора перевезли у реабілітаційний центр «Синевир»  
  15:27 23-11-2017 -   У Домі Франка відбудеться моновистава "Голос тихої безодні"  
  14:14 23-11-2017 -   Сьогодні на пл. святого Юра відкрили бронзовий макет Святоюрського комплексу у мініатюрі  
Україна
  17:15 23-11-2017 -   У їдальні Верховної Ради розповіли, чим обідають нардепи  
  16:5 23-11-2017 -   Гройсман пообіцяв українцям дешевший газ  
  11:3 23-11-2017 -   Українським військовим дозволили носити вуса і бороди  
  10:56 23-11-2017 -   В Україні впало виробництво горілки  
  10:30 23-11-2017 -   У Полтаві побили суддю Ларису Гольник  
Світ
  17:20 23-11-2017 -   У Польщі спростували заяву Дещиці про згоду на відновлення пам'яток УПА  
  11:1 23-11-2017 -   Кріштіану Роналду побив черговий рекорд Ліги чемпіонів  
  10:55 23-11-2017 -   Великобританія вилетіла з п'ятірки найбільших економік світу  
  10:17 23-11-2017 -   У Мінську понівечили пам’ятник Адамові Міцкевичу  
  10:11 23-11-2017 -   У Польщі змінюють правила працевлаштування іноземців  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Юрій ЛУЦЕНКО: Бачити спікером Литвина – “дубова” позиція Кучми...
 
Юрій Луценко – один із організаторів наметового містечка на Хрещатику (весна 2001 р.)
Юрій Луценко – народний депутат без стажу, за результатами березневих виборів уперше потрапив до Верховної Ради і завдячує цим своєму прохідному номеру в першій п’ятірці виборчого списку Соціалістичної партії України. Поза тим, Юрій Луценко відомий політик. Саме він – та людина з мегафоном, яка завжди була попереду колон під час минулорічних опозиційних акцій “Україна без Кучми”. Тому, очевидно, одне із завдань Луценка в парламенті – продовжити недоведену до кінця справу. Наразі ж Юрій Луценко є представником однієї з сил парламентської четвірки, яка намагається бути альтернативною провладним структурам. Його погляди на парламентську буденність, як і на український політикум, вирізняються екстравагантністю як за змістом, так і за формою висловлювань.


– Пане Юрію, виходячи із ситуації, яка склалася минулої п’ятниці у Верховній Раді, як ви охарактеризуєте взаємозвинувачення комуністів і депутатів із “Нашої України”?

– Думаю, ті, хто від початку не хотів єднання демократичних сил різної ідеологічної спрямованості, насамперед “Нашої України” та комуністів, добилися свого. “Наша Україна” має таких депутатів, які галасують, а не голосують: мовляв, їм не можна бути з комуністами. Скажімо, робить це пан Удовенко – з дитинства відомий “антикомуніст”... З іншого боку, і в комуністів є люди, які виступають за єдність із “Єдою”, посилаючись на спільний проросійський інтерес, маю на увазі насамперед Леоніда Грача. Агенти впливу проти демократичної єдності зробили свою “чорну” справу.

– Як гадаєте, нинішня ситуація може свідчити про остаточний розвал четвірки, чи можливі ще компромісні варіанти?

– Шанси на збереження четвірки є. Бо сесійна зала, навіть якщо не в питанні спікера, то щодо зміни системи влади все одно буде сходитися в єдиному голосуванні. Але є проблема відносин лідерів. Чи вдасться Вікторові Ющенку знайти підходи до Петра Симоненка? Тут ідеться навіть не про вибачення, а про налагодження нормальних взаємин, які все одно будуть потрібні – нікуди не дінешся, із “золотою акцією” комуністів доведеться рахуватися. Хоча я не дивлюся настільки песимістично на цю ситуацію, бо навіть за цих обставин ще є питання, чи бути Литвинові спікером. Однак очевидно, що єдиний демократичний фронт укотре було розбито внаслідок тиску зовнішніх і внутрішніх факторів.

– Які Ви бачите ситуативні та довготривалі союзи в парламенті?

– У блоці політичних реформ, зміни системи влади так чи інакше існуватиме варіант четвірки з можливими голосами представників навіть провладного блоку, насамперед із фракції СДПУ (о) і тверезомислячих депутатів “Єди”. Інше питання, що законопроекти про, наприклад, розширення повноважень парламенту щодо формування уряду, збільшення самостійності уряду тощо наразяться на вето президента. Тоді як економічний блок матиме іншу – ситуативну – більшість. Тут, швидше за все, “Наша Україна” голосуватиме з “Єдою”, СДПУ (о). У деяких випадках Блок Юлії Тимошенко та соціалісти будуть долучатися до розумних виважених економічних реформ.

– Ви згадали тверезомислячих народних депутатів з фракції “За ЄдУ”. Скільки їх, кого саме маєте на увазі?

– На око, це 20 % від загальної чисельності депутатів “Єдиної України”. Правда, вони страшенно контрольовані. Не в плані фінансовому, бо бізнесменів я не називаю тверезомислячими, вони завжди були під владою: вона зміниться – і вони будуть під іншою владою...

Під тверезомислячими маю на увазі депутатів, які пройшли велику школу як керівники підприємств, держслужбовці високих рангів. Вони розуміють, що і чому треба міняти. Щиро кажучи, чимало з цих єдунів підходять і тиснуть мені руку за нападки на Литвина, в душі вони аплодують цьому, розуміючи, що сьогодні нікчема керує Україною і диктує волю цій фракції. Вони свідомі, що можна було знайти нормальну кандидатуру, а не цього “писарчука”, який учора виносив нічні горщики за секретарями ЦК, а сьогодні начебто став великим політиком. Це примітив! Багато цих депутатів були готові підтримати кандидатуру Романа Безсмертного, і саме тому в четвер-п’ятницю було розіграно такий переполох – щоб не дійшло до цього голосування. Вони знають, що є чимало людей, яким остогиднули чвари і “дубова” позиція президента України Кучми – бачити спікером тільки Литвина.
Їм набридло бути рабами і пішаками, тому вони готові були вийти з цієї гри. У кожному разі, хто б не став спікером, ці люди покинуть фракцію “Єдина Україна”.

– Пане Юрію, яким є ваше ставлення до запропонованого Віктором Ющенком міжфракційного Договору?

– Цей документ – дуже сильний хід, створення фундаменту для реформаторської більшості Верховної Ради. Єдине, за чим жалкую, що Ющенко вніс Договір уже після виборів. Якби цей документ, як ми й пропонували, з’явився до виборів, була б основа для непоборювання на виборах. Усе ж правий був Олександр Мороз, коли пропонував єдиний список – від рухівців до комуністів. Сьогоднішні події в цій залі свідчать, що це був єдиний правильний хід – ми б відсікли імовірність псевдопартії “Єдаі” скористатися моментом і захопити так званих “незалежних” депутатів. І демократичні сили отримали б не 224, а зо 300 мандатів. Не було б цієї “свистопляски” навколо спікерської посади, як і долі Договору Ющенка, урешті-решт – дострокових президентських виборів. На жаль, рухівці та комуністи не побачили стратегічності ідеї Мороза, а були зашорені давньою ворожнечею лівих і правих, яка впродовж усіх цих років незалежної України приводить до влади шахраїв.

– Чимало політиків і політологів перед початком сесійних засідань були впевнені, що “спікеріада” закінчиться в перший же тиждень. Прогнози не справдилися. Чому?

– Думаю, тут було втрачено момент. Під час перших переможних голосувань четвірка могла б обрати спікера, але була втягнута в “розборки” щодо кандидатів. На жаль, блок Ющенка виявився все ще настільки несформованим і різнополярним, що не зміг винести якоїсь об’єднавчої кандидатури зі своїх лав. Пропозиція про Романа Безсмертного з’явилася лишень другого тижня голосувань, та й то з великим скрипом усередині “Нашої України”, що досі не склалася як команда однодумців. Це, думаю, головна причина, чому поруч із Мартинюком від комуністів “Наша Україна” не змогла виставити когось об’єднавчого, але не Плюща.

Скажімо, наша позиція, коли ми голосували проти Плюща, базувалася на тому, що народ би сприйняв проходження його кандидатури як чергову перемогу Кучми. Ми не зможемо пояснити, що це вже не той Плющ, що це – ющенківський, новий сорт Плюща. Ні, це той самий Плющ, який добив демократію всередині парламенту, який фактично зробив Верховну Раду департаментом Адміністрації президента.

– Отже, на вашу думку, цілком виправданими є розмови про швидкий розвал фракцій “Наша Україна” та “Єдина Україна”?

– “Єдина Україна” розійдеться на різні фракції в будь-якому випадку – і в разі перемоги, і в разі поразки Литвина. Донецькі угруповання, НДП, Аграрна партія вже хочуть волі, але сьогодні стримуються наказом Кучми: оберіть Литвина, а там робіть, що хочете. Боюся, і “Наша Україна” також розійдеться. Бо минулого тижня стала очевидною наявність у ній крила “твердоющенківців”, які поставили на його президентську перемогу, і “попутчиків” – готових продатися “Єді” за посади. Та й такі люди, як Костенко чи Удовенко, уособлюють бажання негайно віддатися владі. Вони не хочуть чекати два роки, до можливої перемоги Ющенка, адже так звикли до статусу наближених до владного трону, хоч і з бубонцями на голові, що не можуть стати в позу нормального політика, який хоче перемогти. Але мені приємно, що там є й тверді опозиціонери, які представлені переважно членами ПРП і які будуть рятувати честь правої опозиції.

– Чи актуальним для парламенту нині є питання прем’єр-міністра України?

– За сьогоднішньої системи влади прем’єром має залишатися Кінах, хоча він працює абсолютно неефективно. Було б нерозумно віддавати зараз цю владу, наприклад, Ющенкові, щоб він висьорбав усе непридатне до їжі, що наварив Кінах. Рік на цій посаді має завершити саме Кінах – щоб відчути відповідальність за те, що він став прем’єр-міністром. Соцпартія голосувала за Кінаха, наші голоси були вирішальними, але сьогодні Кінах став не прем’єром, він став другим номером “Єди”. В цій якості перебуває в кріслі – стовідсотковий гвинтик у системі Кучми.

– Пане Юрію, а наскільки реальною є за нинішнього складу Верховної Ради процедура імпічменту президентові?

– Завершити цей процес нереально – потрібні три чверті голосів парламенту на остаточній фазі голосування. Але реально ініціювати. План наразі такий: створити спеціальну слідчу комісію і продовжити справу народного депутата Жира (не сумніваюся, що Жира буде обрано на довиборах і він знову очолить комісію); опісля прийняти закон про спеціальні слідчі комісії, про порядок імпічменту президентові, все те, що описано в Договорі Ющенка. Правда, на це підуть абсолютно прогнозовані вето президента...

– У цьому контексті варто повернутися до подій 9 березня 2001 року. Вам не здається, що слід було тоді довести ситуацію в країні до впровадження надзвичайного стану, щоби опозиція перемогла в такий спосіб?

– Річ у тому, що 9 березня було програшним днем, бо кучмівська агентура змогла спровокувати силове протистояння. З фразою, яку я завжди промовляв на майдані, погоджувалися всі – від УНСО до комсомольців: наша сила є в тому, що ми не застосовуємо сили, а безсилля влади – в тому, що вона не може протиставити нам нічого, крім сили. Коли на розі Банкової та сама агентура зламала цей принцип для публіки, то це стало підставою для розгрому опозиції, врешті-решт – для затримання 16 хлопців, на яких звалили відповідальність за цю ситуацію.

– До речі, ви приходите в “Загреб” на судові засідання у справі унсовців, як ви оцінюєте це дійство?

– Це таки справді дійство. Люди сидять 14 місяців за ґратами, судовий розгляд ледве просувається, а судді відмовляються відпустити підозрюваних на поруки депутатів. Це судовий спецназ, якій діє проти політичних опонентів влади. Його мета – не покарати цих хлопців, а залякати суспільство: хто виступить проти Кучми, буде покараний, незалежно від того, були ознаки злочину чи ні. Я запропонував Андрієві Шкілю, і ми внесемо після спікеріади, законопроект про створення Тимчасової спеціальної слідчої комісії ВР “Про політичні переслідування в Україні”. Ця комісія буде відвідувати судові засідання і добиватися перекваліфікації статті зі старого Кримінального кодексу на чинний. Бо наразі їм інкримінують злочин з нечинного кодексу за статтею, яка не підлягає амністії. А на носі – великі свята, була б актуальною амністія для тих, хто безневинно сидить за ґратами.

– І насамкінець запитаю вас як представника Соціалістичної партії. Чи бачите ви перспективи лівого руху в Україні? Які вони?

– Результатом виборів стало виразне ослаблення лівого руху. На сьогодні представники лівих у парламенті втратили майже половину своїх мандатів. Насамперед це стосується комуністів і псевдолівих різних ґатунків “а ля нашої вашої Наташі, нашого і вашого Вані” тощо. Це сигнал для реформації лівого руху.

Думаю, Соціалістична партія це усвідомила раніше, тому взяла результат, який не прогнозував ніхто, в тому числі наші закляті друзі з лівого табору. Далі СПУ буде позиціюватися як лівоцентристська сучасна партія. Наша перспектива – приєднання до “Соцінтерну”, який об’єднує лівоцентристські, соціалістичні, соціал-демократичні партії світу. До речі, немає секрету – на цих виборах Соціалістична партія ставила собі за мету вижити. І виборці нам допомогли виконати це завдання з честю. Наступне завдання – виграти.

Розмовляла Ольга СНІЦАРЧУК, Київ









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Екуменічна пілігримка Папи 
Погляд
  ·  Україну відрізають від Європи 
  ·  Ющенко в опозиції 
  ·  Перша поразка без Лобановського 
Поступ у Львові
  ·  Політичні маневри на обласному полі 
  ·  Дні Кракова завершилися демаршем 
  ·  Карпачова створює у Львові прецедент 
  ·  Львів’яни будуть пікетувати ВРУ 
  ·  7 мільйонів за демократію 
  ·  На горищах з’являться мешканці 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Треба змінити політичну еліту 
  ·  Двічі легітимний Симоненко 
  ·  У Дніпропетровську “прали” брудні гроші 
  ·  Борг України скоротився 
  ·  У “чорному списку” FATF 
  ·  Масове отруєння православних 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Колумбія – за рішучого президента 
  ·  У Нормандії висадився Джордж Буш 
  ·  Груповий портрет суспільства 
  ·  Компартія Росії на межі розколу 
  ·  Пакистанська ракета 
  ·  Култхард відновив інтригу 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю Поступу
  ·  Юрій ЛУЦЕНКО: Бачити спікером Литвина – “дубова” позиція Кучми... 
Реклама в Поступі
  ·  Стежками Героїв – 2002 
Пост-Factum
  ·  Роман Поланський здобув “Золоту пальмову гілку”