Національний банк перейшов від планів до дій у справі викорінення монополії і врегулювання ринку міжнародних грошових переказів. Наразі він готує нову редакцію інструкції, яка регулює здійснення транскордонних переказів грошей фізичними особами. Поки що не відомо, коли вона набуде чинності, але покращання обіцяє суттєве -- відповідно до неї, сума, яку можна буде переказати без відкриття банківського рахунку, збільшується майже удвічі. За ідеєю НБУ, це зменшить кількість переказів, які здійснює одна особа, а отож, зменшить для неї їх сукупну вартість.
Крім цього НБУ уже підготував проект змін у ЗУ "Про платіжні системи і переказ грошей в Україні", в якому є вимога визнати недійсними в умовах угод, які укладають платіжні системи з їх аґентами, пункти, що обмежують права банків щодо участі в інших системах переказу коштів. "На наш погляд, цей пункт зробить середовище платіжних систем, які працюють в Україні, більш конкурентним, що своєю чергою призведе до зменшення вартості їх послуг", -- йдеться в повідомленні НБУ. Конкуренція між основними учасниками ринку міжнародних переказів, на думку НБУ, також сприятиме швидшому вирішенню інших питань: оператори ринку будуть змушені розширити спектр валют, які переказуються, адже зараз вони працюють тільки із американським доларом. Тоді, як громадяни України, що здійснюють перекази з країн Євросоюзу, змушені додатково витрачати на конвертацію євро у долари.
»
Кабмін взявся за зброю
Маргарита МАРКО
Кабінет міністрів України має намір створити спеціалізоване державне підприємство з утилізації застарілих боєприпасів на базі підприємства Міністерства промислової політики та Міністерства оборони. Про це повідомив віце-прем'єр Андрій Клюєв, коментуючи підсумки засідання спеціальної урядової комісії з розслідування причин вибухів на складах боєприпасів під Мелітополем. Він також зазначив, що уряд розробив комплекс заходів з безпечної утилізації старих боєприпасів і підвищення безпеки місць зберігання таких боєприпасів, -- повідомляє інформаґентство Українські новини.
Облігації з повернення ПДВ експортерам не виправдали очікувань українських банкірів, які думали, що купуватимуть їх на 30% чи 40% дешевше від їхньої реальної вартості і матимуть з того дуже хороші дивіденди. Однак виявилося, що все не так просто: на ринок прийшли конкуренти -- російські і навіть американські банки. До того ж уряд випустив ПДВ-облігацій удвічі менше, ніж заявляв раніше. З огляду на те, що під кінець року уряд має сплатити за отриманими паперами 8% дохідності, аналітики радять експортерам продавати облігації якнайдорожче. Як наслідок, на сьогодні свої облігації продали тільки маленькі компанії, а великі чекають, коли між конкурентами розпочнуться перегони пропозицій на найвищу ціну.
Підробити можна все, що завгодно, -- такий висновок напрошується після вчорашнього прецеденту у Києві. Там управління з боротьби з економічною злочинністю київського ГУ МВС разом із СБУ припинили діяльність підпільного цеху, в якому на повну силу виробляли платіжні картки усіх сучасних банківських систем. Було вилучено 200 ще тепленьких карток.
За повідомленням начальника Центру громадських зв'язків ГУ МВС в Києві Дмитра Андрєєва, цех належав групі осіб, яка мала тісні зв'язки із кримінальними структурами за межами України. Він повідомив, що злочинці реалізували свою продукцію у країнах СНД, та поза її межами -- у Польщі й Туреччині. Щомісяця вони заробляли 80 тисяч доларів. Ці кошти псевдобанкіри вкладали у нерухомість і в удосконалення технологічного процесу.
Конфлікт між українськими меблярами та виробниками ДСП, який розпочався на початку цього року, досі не вщухає. Виробники меблів стверджують, що підвищення ввізного мита на польську та словацьку ДСП може призвести до кризи у меблевій галузі України. Про це заявила виконавчий директор Української асоціації меблярів на прес-конференції, що відбулася у середу.
Впливове британське видання Financial Times оприлюднило рейтинг 500 найбільших за капіталізацією компаній світу, а також 100 найбільших компаній Східної Європи. І якщо відсутність українських назв у рейтингу світ-500 цілком зрозуміла, то відсутність їх у переліку Східна Європа-100 змушує замислитись.
Виявляється, це не свідчення бідності українських бізнесменів. Експерти навіть не намагалися оцінювати українців через непрозорість бізнесу, велику частку держави у великих компаніях та нерозвиненість фондового ринку в Україні. Тобто, з погляду британців ми є не сходом Європи, а чимось на кшталт заходу Азії.
Уперше українське пиво визнано найкращим у своїй категорії. "Пшеничне Еталон", пиво баварського типу Wiessbier, яке продукує корпорація "Рідна Марка", визнане найкращим в категорії South German-Style Hefe-Weissbier (пшеничне нефільтроване пиво баварського типу) і отримало золоту медаль світового конкурсу World Beer Cup 2004. За офіційними стандартами конкурсу золоту медаль отримує пиво "світового рівня, яке є прикладом у даному класі та має відповідні характеристики смаку, аромату та виду".
World Beer Cup (Пивний кубок світу) -- це найбільший світовий професійний конкурс, який проводить Асоціація пивоварів. Найкраще пиво вибирали у 81-й категорії. Нагородження призерів відбувалося 17 квітня у Сан-Дієго (Каліфорнія), а переможцям з країн Європи нагороди вручали на початку травня у Німеччині.
Минулого тижня у Женеві Міжнародна організація праці оприлюднила свою доповідь, присвячену проблемам міґрації. За даними МОП, минулого десятиліття кількість міґрантів на нашій планеті збільшувалася на шість млн щороку. За станом на 2004 рік за межами своєї батьківщини проживають 175 млн людей, з них 86 млн здійснили переїзд, шукаючи собі кращого місця працевлаштування.
Щороку міґранти переказують на батьківщину приблизно 80 млрд доларів, що, за словами МОП, для країн, які розвиваються, є другою статтею прибутку після зовнішньої допомоги. Однак за останні два роки на шляху трудової міґрації виникли чималі перепони. Експерти ООН зазначають, що боротьба з тероризмом в США зробила правила перетину кордонів і проведення фінансових трансакцій значно жорсткішими. "Багато із цих заходів мають руйнівний побічний ефект, принаймні у короткотерміновій перспективі", -- вважає Йєн Карлссон, співголова Комісії ООН з міжнародної міґрації. "Зокрема, фактично призупинено діяльність багатьох фінансових інститутів, які займаються міжнародними грошовими переказами, що було спричинено побоюваннями, що спонсори терористів користуються їхніми послугами для фінансової підтримки екстремістів. Відтак під загрозою опинилися приватні інвестиції, які, незважаючи на їх малий середній розмір, у сукупності мають велике значення для країн, що розвиваються", -- наголошував Карлссон.
