BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Поступ технологій.    Тема Поступу.    Мій Дрогобич.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
27 травня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мій Дрогобич  » 

___________________________________________________________________________

Українські ЗМІ: очі дивляться – серцю боляче
Оксана СОКОЛИК
 
Переглянувши різноманітні друковані ЗМІ та ознайомившись із загальнонаціональними телевізійними програмами, я дійшла невтішних висновків.

Якщо найближчим часом не буде вчинено кардинальних дій, то від держави Україна залишиться тільки назва. Саму її зжере й перемеле у своєму шлунку зголоднілий за період нашої незалежності монстр – вампір, відомий під різними іменами, найдавніше з яких – Московське царство, а найновіше – ЄЕП.

З преси і коротеньких інформаційних повідомлень у новинах дізнаюся, що українка Руслана після перемоги у конкурсі Євробачення – гіт тижня у країнах тієї самої Європи. Відео із її виступом мало не цілодобово "крутять" провідні європейські телевізійні канали. Вона – перша, найкраща, модна. Перемикаю наші "загальнонаціональні"- анічичирк. Коротке повідомлення у теленовинах – і все. Натомість повно всяких "Аншлагів", "Хароших пєсєн", "Хароших шуток", різноманітних "шоу" для збоченців та ін. І раптом чую знайомий мотив: "Мой а-дрес – нє дом и нє у-лі-ца, мой а-дрєс Са-вє-цкій Саю-ю-юз!" Пісню, із якої сміялися і називали гімном (українською – славнем) волоцюг-космополітів, подають нам як еталон "хароших пєсєн" у концерті (сядьте, аби не впасти) "Наша родіна – есесесер". Московські артисти, серед яких чи не 90 % – українці за походженням, але хохли за духом, в чергу вибудувались, аби вийти і заспівати якусь пісеньку радянських часів.
Усе "шоу" супроводжувалося потужним аудіовізуальним інформаційним пресінгом, де акцент робився на дешевизні товарів і послуг, досягненнях науки, "трудових подвигах" та щасливому житті "простих радянських громадян". Мета концерту – викликати стійку і невиліковну тугу за радянськими часами. Особисто у мене цей концерт викликав стійку… нудоту, бо надто добре пам'ятаю "брєжнєвську демократію" із її лицемірною "турботою про людину", інформаційною блокадою, атеїстичною пропагандою ( шкільні анкети "Чи вірите ви в бога (з маленької літери) ?"), порожніми полицями магазинів ("маргарин – смачний, поживний…"), слоганом "15 республік – 15 сестер", де між рівними Росія була найрівніша та "вєлікім могучім русскім язиком", який, вибачте, заліз в усі сфери життя. А ще я згадала В.Стуса, Ю.Литвина, О.Тихого, В.Марченка, В.Івасюка та багатьох знищених фізично і морально, замовчаних і викреслених із української культури на довгі роки тільки за те, що насмілились бути українцями…

Дуже добре розумію мотиви російської сторони проводити таку політику. Схоже на те, що взята на довгі роки в оренду історія Руси-України мало вкладається у ментальність нації, яка за 13 років потроху почала "очищатися" від "нацменів" і "заспиртовуватися у власному соці". Стало видно, "хто є ху" і що Росії до Русі – як із Москви до Києва рачки. Тому поспішно почали вибудовувати нові ідеали. Копати нікуди, бо де не копни – всюди якась "чудь, лів, водь, ямь, чухна, вєсь, пєрм, мурома, мордва, мокша, мєщєра, югра" і т.д. (див. П.Штепа. "Московство", ВФ "Відродження". Дрогобич). Тому почали задивлятися у нещодавнє минуле, коли дерева були великими, а Ленін – такий молодий, і Путін – рядовий кадебіст, борець із дисидентами. Як не дивно, але цю політику підтримує величезна кількість відомих у Росії людей – від Йосипа Кобзона до силіконових барбоїдів "Блєстящих". Тільки до чого тут Україна? Для чого нашу свідомість ґвалтують чужомовними і низькопробними "піонерськими концертами"? Просто наші сусіди зрозуміли, що слова "канал" і "каналізація" – спільнокореневі. Тому зливають продукти своєї життєдіяльності на наші загальнонаціональні канали як у каналізацію. Дружба-2 : не перетравив сам – дай перетравити товаришу по ЄЕПівському простору. Подвійна вигода виходить: і вуха-очі українцям можна забити всяким… мотлохом, і ще й гроші на цьому заробити. Бо скажіть мені, хто ще у світі буде дивитися серіали про поганих чеченців, хороших російських мєнтів, веселих російських бандитів, добрих російських царів і вгодованих російських кріпаків, слухати всякі "пєсні о главном" із одними і тими ж фізіономіями та сміятися до сліз від "хароших шуток" у виконанні Фіми Шифріна та інших Клар із Карлами?

Україна мені часто нагадує якусь сюрреалістичну каліку із великим горбом. Вона усім його демонструє із якоюсь мазохістичною насолодою, приймає співчуття, жаліється на свою нещасливу долю, гнеться, плаче, але при цьому пильно із-під брів відслідковує реакцію оточення на своє каліцтво. Навіть зігнувшись, свідомо зібгавши всю себе у конвульсивному корчі, вона не набагато нижча від інших. Маючи від природи хороший окомір, бачить: розігнеться, випростається – стане набагато вищою за сусідів. Вона навіть підозрює, що горб – і не горб зовсім, а зібгані, скручені крила… От розправити б їх, розпростерти, змахнути і полинути до омріяних висот. Але за стільки років неповносправного існування вона звикла до думки про своє каліцтво, змирилася з ним. Як у Т.Шевченка: "Не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить, не знав, нагинався…"

Не став гітом тижня у ЗМІ і сам Т. Шевченко. А нагода була. 22 травня – річниця перепоховання поета на Чернечій горі. Тільки Національне радіо присвятило цій темі кілька передач. УТ-1 – одну півгодинну передачу і фільм "Тарас Шевченко", який демонструвався далеко за північ. А решта "моголів" багатозначно промовчала. А це ж був день усвідомлення українцями своєї єдності:

Йшла вперше Україна
по дорозі
У глибину епох
і вічних злетів –
Йшла за труною
сина і пророка.
За нею по безсмертному
шляху
Ішли хохли, русини,
малороси,
Щоб зватись українцями
віднині.
(Іван Драч)

Цей матеріал задумувався як аналіз преси з "тамтого боку барикад". Я хотіла відслідкувати, що ж пишуть такі газети як "Комсомольская правда", "Аргументи і факти", "Московский комсомолец", "Факти", "Бульвар" та ін., які зазвичай не читаю. Накупивши цілу купу того мотлоху, я не дізналася для себе нічого нового, а лише зайвий раз переконалася, що це – брудна жовта преса, яку поширюють з метою повної дебілізації українського народу. Аналізувати нема що. Єдине бажання, яке у мене виникло після цього "спілкування", – вимити милом руки. Я мила їх, щедро намилюючи і тручи щіткою, а в раковину стікав жовтий, коричневий і червоний бруд. Більше я не буду купувати цих газет. І вам не раджу. Чисті руки – запорука здоров'я.









» 
Дрогобич – не Шанхай
Василь КИРИЛИЧ
 
"Ми йдемо до Європи", – любимо часто говорити, надаючи словам цим буквального значення, та акцентуючи тим самим на своїй "цивілізованості". Та дивлячись тверезо на деякі речі, можна сказати, що поки ми наблизимося хоч трохи до Європи, – Азія повністю поглине нас. Ні, я не стану зараз повертатися до популярної теми "ЄЕП чи ЄС", бо перетягування канату на найвищому політичному та економічному рівні тут відбувається в інтересах не тільки певних держав, а й "двох світів" – прогресивного цивілізованого, та вчорашнього "світлого майбутнього". Мова йтиме про те, що відбувається буквально на наших очах, у нашому рідному місті Дрогобичі.
Детальніше>>
» 
За волю платили життям
Іван ТИХИЙ
 
23 травня у м. Дрогобичі відбувся урочистий вечір "Лицарі Ідеї і Чину", приурочений Дню Героїв.
Захід благословив о. Мирослав Соболта. Реферат виголосив заступник міського голови, директор департаменту гуманітарної і соціальної політики Костянтин Іваночко. Він, зокрема, сказав, що в день Свята Героїв ми маніфестуємо єдність із княжими дружинами, козацтвом, гайдамаками, січовими стрільцями, героями Крут і Базару, націоналістами-підпільниками та повстанцями, ми присягаємо вірність справі Святослава Хороброго, Володимира Великого, Романа Мстиславовича, Байди-Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Мазепи, Гонти і Залізняка, Шевченка, Міхновського, Петлюри, Коновальця, Бандери, Шухевича, мільйонів відомих і незнаних сьогодні синів України. У вечорі взяв участь міський голова Дрогобича Михайло Лужецький.
Детальніше>>
» 
Борислав – проблема за проблемою
Анатолій ВЛАСЮК
 
19 травня у Бориславі відбулося виїзне засідання колегії Львівської обласної держадміністрації. На ньому розглянуте питання діяльності Бориславської міської ради щодо забезпечення економічного та соціально-культурного розвитку.

Напередодні колегії голова Львівської обласної державної адміністрації Олександр Сендега побував на фарфоровому заводі, меблевій фабриці, озокеритовій шахті, біля недобудованого корпусу міської лікарні (мікрорайон Баня), біля недобудованої школи (вулиця Коваліва), на місці згорілого будинку (Джерельна, 20).
Детальніше>>
» 
Борислав і Дрогобич відстають
Галина МАДЕЙЧУК
 
Непомітно прийшло літо. Щоправда, лише за календарем, бо холодний травень якось не давав змоги думати про тепло.

Незабаром розпочнуться літні канікули, а з ними – й оздоровлення школярів.

На Львівщині створена обласна спеціальна міжвідомча комісія, яка слідкуватиме за підготовкою організації літнього відпочинку. Так, робочі групи вже перевірили оздоровчі табори. Не всі вони перебувають у належному стані.

За наявною інформацією, найгірший стан справ, крім Самбора, в таборах Борислава та Дрогобича. За час, що залишився до початку літнього оздоровлення дітей, слід чимало зробити, аби в цих оздоровчих таборах не виникало проблем.
Детальніше>>
» 
Чи зробимо ривок?
Галина МАДЕЙЧУК
 
На повну потужність може тепер працювати команда голови Дрогобицької райдержадміністрації Івана Мізерника.

З Києва надійшло "благословення", за яким його заступниками з гуманітарних питань призначений Орест Біль, а з питань сільського господарства – Михайло Волинець. Залишилися на своїх посадах перший заступник Богдан Бугай і заступник голови, керівник апарату Олександр Філіпенко.
Якщо голова райдержадміністрації приступив до роботи ще наприкінці грудня минулого року, то його заступники знаходились у "підвішеному" стані майже п'ять місяців.

Думаємо, що тепер Дрогобиччина зробить новий ривок у своєму розвитку.
Детальніше>>
» 
Дрогобич – Калуш. Творче побратимство
Василь КИРИЛИЧ
 
23 травня творча еліта Дрогобича взяла участь у святкуванні Дня міста-побратима Калуша.
У міській картинній галереї цього дня відбулося відкриття виставки дрогобицьких художників.
Саме святкування Дня міста Калуша, проходить протягом десяти днів (20-30 травня) і насичене різноманітним заходами - від параду-презентації автомобілів, до гала-концерту, де серед інших колективів є виступи дрогобичан.
Детальніше>>
» 
Хай успіх його надихає
Роман ПАСТУХ
 
Учімося бачити, підтримувати й цінити наші таланти не лише тоді, коли вони вже стали визнаними, але й тоді, коли вони піднімаються по висхідній лінії до своїх майбутніх перемог на мистецькій ниві.

Молодий диригент Юрій Бервецький. Уродженець м. Дрогобича, чиє родове коріння – у селі Макуневі на Мостищині. Тут закінчив музичну школу (батько – музикант і педагог, директор музею "Дрогобиччина", мати – вчителька середньої школи) і музичне училище ім. В.Барвінського, відтак з відзнакою – Львівську музичну академію (на кафедрі оперно-симфонічного диригування у професора І.Юзюка). Наразі головне місце його праці – посада диригента у Львівській опері. Замешкавши на постійно у Львові, він, однак, двічі на тиждень їздить до Дрогобича диригувати симфонічним оркестром музучилища. Образно кажучи, Юрій, дарма, що достатньо обтяжений працею в театрі та сімейними клопотами (росте синочок), має сили і, головне, бажання успішно тримати в руці одночасно дві диригентські батути.
Детальніше>>
» 
Зорепад Алли Кобилянської
АЛЛА КОБИЛЯНСЬКА: "МАМИНУ СОРОЧКУ" СПІВАТИМЕ ВСЯ УКРАЇНА"
Віктор МАЦІВ
 
Мальовнича та щедра на таланти буковинська земля подарувала чимало особистостей, які своєю творчістю складають нині золотий фонд України. До таких належить заслужена артистка України Алла Кобилянська. Її пісні "Зорепад", "Несу свій хрест", "Люби мене", "Любисток долі", "Яблуневий розмай" принесли їй визнання. Торік на бенефісі дрогобицького поета-пісняра Йосипа Фиштика Алла Кобилянська презентувала "Любисток долі". Той вечір і досі залишається приємним спомином у відомої співачки.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Секретні матеріали 
  ·  Новий контракт Шевченка 
  ·  Кучма затвердив прожитковий мінімум 
  ·  Поранено українця 
  ·  Нащадок Шевченка позиватиме Бузину 
Погляд
  ·  Саакашвілі пропонує мир 
  ·  Підписи проти Буняка 
  ·  Більшість українців вважає, що влада відірвана від народу 
  ·  Кінець справи Лазаренка 
  ·  Нові правила для міґрантів 
  ·  Супертаємний уряд Росії 
Поступ у Львові
  ·  Як зберегти історичний Львів 
  ·  Депутатські будні 
  ·  Ревізори нарешті їдуть 
  ·  Діти святкуватимуть 
  ·  Краще, ніж в інтернаті 
  ·  Чиновники заопікувалися підприємцями 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Тимошенко теж стане кандидатом 
  ·  Україна без демократії 
  ·  І знову Мельниченко... 
  ·  Україна йде до фашизму 
  ·  Політреформа повертається 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Хто контролюватиме Ірак? 
  ·  Кількість жертв стихії зростає 
  ·  Активізація в Чечні 
  ·  Нещасливі гастролі Мадонни 
  ·  СВІТООГЛЯД 
  ·  Право на смерть 
Економіка у Поступі
  ·  Шкура невбитого ведмедя 
  ·  Європа вже у Львові! 
  ·  Банківська картка "Електрон Банку" -- це більше, ніж платіжна картка 
  ·  Краса по-львівськи 
  ·  Товарна біржа: погляд зсередини 
Поступ технологій
  ·  Як то працює 
  ·  Флеш-моб в українському інтернеті 
  ·  НОВИНИ ТЕХНОЛОГІЙ 
Тема Поступу
  ·  Кучма назавжди 
Мій Дрогобич
  ·  Дрогобич – не Шанхай 
  ·  За волю платили життям 
  ·  Борислав – проблема за проблемою 
  ·  Борислав і Дрогобич відстають 
  ·  Чи зробимо ривок? 
  ·  Дрогобич – Калуш. Творче побратимство 
  ·  Хай успіх його надихає 
  ·  Українські ЗМІ: очі дивляться – серцю боляче 
  ·  Зорепад Алли Кобилянської 
Арт-Поступ
  ·  Травень, цей чародій 
  ·  МИСЬКО 
Літературний Поступ
  ·  Прозовий феномен 
  ·  Серія "Бібліотека слов'янської літератури" 
Спорт-Поступ
  ·  Катерина ПАЛЕХА: Не можеш терпіти -- нічого робити в спорті 
  ·  У ритмі фунікулера 
  ·  "Бронзові" спогади про Угорщину 
  ·  Надія лише на Тетяну 
  ·  Фінальні розбірки друзів 
  ·  Тверезе суспільство -- запорука здорової нації! 
Поступ реляксу
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
post-Поступ
  ·  Кафедра україністики краківського вокзалу 
  ·  Львівські обсервації 
Пост-Faktum
  ·  Lamborghini крутіший за Брітні 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Китайський палац на Золочівщині 
  ·  Відпочинок у кредит 
  ·  Гюнтер НІШЛАГ: Ми не економимо на безпеці наших пасажирів