BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Екологічний Поступ.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
25 травня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:47 21-09-2017 -   На Львівщині СБУ затримала на хабарі слідчого Нацполіції  
  16:46 21-09-2017 -   Після удару блискавки помер курсант Львівської академії сухопутних військ  
  16:44 21-09-2017 -   У Львові хочуть добудувати колію на Коперника  
  14:20 21-09-2017 -   Слідчий Нацполіції погорів на хабарі на Львівщині  
  14:13 21-09-2017 -   Львівські «Леви» боротимуться за «бронзу» з київськими «Джокерами»  
Україна
  16:50 21-09-2017 -   На Хмельниччині внаслідок ДТП загинуло 11 корів  
  16:42 21-09-2017 -   У Києві назвали нові цифри щодо полонених на Донбасі  
  14:16 21-09-2017 -   Жінка, яка потрапила з дитиною під трамвай, померла у "швидкій"  
  14:14 21-09-2017 -   Мерія столиці евакуйована через звістку про міну  
  12:53 21-09-2017 -   На Волині голову селищної ради спіймали на хабарі  
Світ
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  
  11:40 21-09-2017 -   Російські вчені спрогнозували розкол Євразії  
  11:36 21-09-2017 -   Зустріч Трампа і Порошенка триватиме годину  
  13:27 20-09-2017 -   Киргиз надряпав своє ім'я на меморіалі Лінкольна у Вашингтоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ політики  »  ПРАВО

___________________________________________________________________________

Чи легітимним є уряд України?
Володимир Кампо *
 
Чи легітимним є уряд України?
Ось уже два місяці це питання не дає спокою провідним українським політикам і громадськості. Cама постановка даного питання – це серйозне досягнення суспільства, якому не байдуже – легітимним чи нелегітимним є його уряд після парламентських виборів 2002 р. Cуть питання у тому, чи Україна зберігає традиційні форми правління.


Чи вона стає на шлях легальної форми правління (за М. Вебером). Питання про легітимність, тобто законність діяльності уряду чи будь-якого іншого органу державної влади, має важливе значення для характеристики рівня додержання демократичних принципів та конституційності у державі, для визначення ступеню правоздатності цього уряду тощо. За словами класиків політичної філософії, якщо для суспільства легітимним є будь-який уряд, який формує верховна влада, то таке суспільство немає конституції.

Україна має Конституцію, як і має політичні сили, які готові її захищати від зазіхань із боку будь-яких владних чи політичних структур. Тому додержання конституційних принципів визначення легітимності органів влади – це обов’язкова норма для всіх владних і політичних структур. По суті Україна запрограмована на легальну форму правління і питання лише у часі, коли політичні сили її реалізують.

Після прийняття присяги народними депутатами України почалась легітимація Верховної Ради України четвертого скликання як єдиного органу законодавчої влади держави. Але для повноти цієї легітимації ще необхідно обрати керівників парламенту – Голову та його заступників, а також створити робочі органи – Комітети.

Легітимація парламенту після виборів 2002 року відбувається непросто. Але ще більш непросто складається ситуація навколо легітимації уряду після цих виборів. Згідно з Конституцією України легітимним є уряд, коли:

1. Прем’єр-міністр призначається Президентом після надання на це згоди більшості конституційного складу Верховної Ради (п. 12 ч. 1 ст. 85, п. 9 ч. 1 ст. 106 і ч. 2 ст. 114 Конституції);

2. Персональний склад уряду призначає Президент за поданням Прем’єр-міністра (п. 10 ч. 1 ст. 106 та ч. 3 ст. 114 Конституції);

3. Верховна Рада розглянула і прийняла рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України (п. 11 ч. 1 ст. 85 і ч. 4 ст. 114 Конституції);

4. Кабінет Міністрів України реально відповідальний перед Президентом та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді (п. 13 ч. 1 ст. 85; ст. 87; пп. 9 і 16 ст. 106 та ч. 2 ст. 113 Конституції).

Отже, Конституція України досить чітко регламентує принципи легітимності уряду. Як можна зрозуміти з конституційних норм, ключовим для легітимності уряду є положення про надання згоди Верховної Ради на призначення Президентом глави уряду. Це значить, що уряд юридично і фактично формується двома гілками влади, а не однією, як вважають прихильники традиційної форми правління.

На жаль, на практиці ці принципи діють із певними відступами. Так, окремі українські уряди тривалий час не мали легітимних Прем’єр-міністрів, не подавали парламенту Програми своєї діяльності з огляду на безперспективність її затвердження. Або подавали її, але Верховна Рада цю Програму не затверджувала, а уряди продовжували діяти. Фактично частина українських урядів діяла напівлегітимно.

І це не було дивним для традиційної форми правління, яка встановилась в Україні у 1993-1994 рр. На практиці напівлегітимні уряди були ознакою системи роздільного правління, коли ситуативна парламентська більшість та напівлегітимний уряд разом із президентом діяли переважно за принципом – кожен сам собі пан.

До речі, напівлегітимні уряди ніколи не мали успіхів у співпраці з парламентом; з ними особливо не рахувалися іноземні уряди та міжнародні організації тощо. Такі українські уряди часто виконували суто корпоративні, а не загальнодержавні завдання. Отже, проблема легітимності уряду в Україні – це, насамперед, проблеми якості його діяльності.

Після виборів 2002 року об’єктивно постало питання про легітимність уряду А. Кінаха, якого президент у квітні 2001 р. призначив Прем’єр-міністром після надання згоди на це Верховною Радою України попереднього третього скликання. У громадській думці склались три точки зору щодо легітимності цього українського уряду.

Одні представники громадськості вважають, що він є легітимним, тому що йому довіряє президент України. Крім цього, вони переконані, що тільки з виборами президента Конституція пов’язує відставку уряду.

Друга частина авторів виходять із того, що уряд А. Кінаха є напівлегітимний, оскільки для повної легалізації він не представив на затвердження парламенту Програму своєї діяльності. Сам А. Кінах декілька разів заявляв, що він та його уряд продовжують реалізацію Програми уряду В. Ющенка, але це навряд чи може мати юридичне значення для легітимності діючого уряду. Очевидно, що прорекламоване внесення Програми урядом А. Кінаха, яка повинна була з’явитись у стінах парламенту ще 14 травня ц.р., але через “спікеріаду” так і не з’явилась, може розглядатись лише як повернення до практики напівлегітимних урядів.

І насамкінець: треті автори вважають, що уряд А. Кінаха є нелегітимним і повинен піти у відставку. Ця позиція громадськості ґрунтується на тому, що після парламентських виборів Прем’єр-міністр втратив право легітимно діяти, оскільки старий парламент, який надав згоду на його призначення президентом, припинив свою діяльність. Інакше кажучи, уряд не може продовжувати діяльність, якщо діючий парламент не дав згоди на призначення Прем’єр-міністра.

Отже, за логікою даних авторів, А. Кінах повинен подати у відставку з посади Прем’єр-міністра, а з ним, згідно з відповідним положенням Конституції (ч. 3 ст. 115), повинен піти у відставку й увесь склад уряду. Президент може знову представити його кандидатуру для отримання згоди Верховної Ради України на нове призначення його Прем’єр-міністром. Якщо ж А. Кінах не піде у відставку, то у такому разі парламент може сам винести уряду А. Кінаха резолюцію недовіри і відправити його у відставку. Але у такому разі президент навряд чи зможе вдруге вносити кандидатуру
А. Кінаха на розгляд парламенту.

Як свідчить практика, перші дві позиції громадськості щодо оцінки легітимності уряду А. Кінаха користуються підтримкою провладних політичних сил. Це позиція сил, які виступають за традиційну форму правління і тут немає нічого нового.

Більш актуальною є третя точка зору на це питання, яка виходить із необхідності встановлення в Україні легальної форми правління, оскільки саме вона відповідає європейським стандартам конституційної держави. Вибори 2002 року показали, що Україна зробила певний крок до цієї форми правління, хоча не виключено, що її ще чекає харизматична форма правління (знов таки за М. Вебером).

Тому якщо в Україні буде діяти напівлегітимний уряд, то ціна офіційних заяв про європейський вибір і т. ін. буде близькою до нуля. Очевидно, що створення прецеденту щодо продовження повноважень Прем’єр-міністра А. Кінаха після парламентських виборів без санкції новообраного парламенту, матиме великі негативні наслідки.

Юридичний факт втрати А. Кінахом згоди старого парламенту на його прем’єрство після припинення діяльності цього парламенту може засвідчити відповідний орган судової влади. Тому Прем’єр-міністр зобов’язаний у силу факту припинення дії Верховної Ради третього скликання подати президентові заяву про свою відставку (ч. 2 ст. 115 Конституції). У протилежному випадку – це вже перевищення влади: будь-який акт уряду чи міністра, прийнятий після конституювання Верховної Ради як єдиного законодавчого органу державної влади, може бути визнаний судом нечинним через нелегітимність уряду. Це значить, що уряд перетвориться в орган постійного напруження та нестабільності у державі, чого не можна допустити ні з яких мотивів.

Зарубіжна практика країн із змішаною формою правління (Франція, Польща, Фінляндія) засвідчує, що після парламентських виборів старий уряд сам йде у відставку і натомість на базі нової парламентської більшості утворюється новий уряд. Останній приклад – Польща, де після осінніх виборів 2001 р., на яких перемогли лівоцентристи, уряд правоцентристів Є. Бузека пішов у відставку.

Очевидно, що причини, з яких президент та А. Кінах відстоюють легітимність діючого уряду, є поза межами Конституції і права. Очевидно, що у разі відставки уряду А. Кінаха, новий дієвий уряд може сформуватися лише на базі парламентської більшості з участю політичних блоків “Єдиної України” та “Нашої країни”. В іншому випадку дієздатний уряд України ще довго не з’явиться.

Саме створення цієї урядової коаліції намагаються попередити (у силу різних причин) президент та деякі політичні сили: як лояльні, так й опозиційні до нього. Але обраний ними шлях викликає скоріш сумніви, аніж надії. Фактичний захист нелегітимного уряду – не кращий спосіб розв’язання проблеми дієздатного уряду. Для лоялістів підтримка нелегітимного уряду – це ніби свідчення особистої підтримки президента, а для опозиціонерів – це спроба не дати владі сформувати дієздатний уряд, наприклад, на чолі з переможцем виборчих перегонів 2002 р. В. Ющенком.

Але, по-перше, новообраний парламент рано чи пізно (дехто вважає восени) буде розглядати питання про відставку уряду А. Кінаха (ч. 1 ст. 87 Конституції), оскільки в очах значної частини новообраного парламенту та суспільства він не має достатньої легітимності і Програму його діяльності діюча Верховна Рада навряд чи затвердить.

По-друге, опір із боку противників формування парламентської більшості та нового уряду з участю представників політичного блоку “Наша Україна”, насамперед, його лідера В. Ющенка, може викликати широке громадське невдоволення владою. Адже народ на виборах у багатомандатному виборчому округу, який визначає реальну політичну вагу кожної партії (виборчого блоку), віддав перевагу саме цьому політичному лідерові та його блоку. По-третє, нелегітимний уряд А. Кінаха буде поглиблювати кризу у відносинах України із зарубіжними державами, які звикли мати справу із легітимними урядами.

Що ж у даному випадку робити? Найкраще прислухатися до голосу народу та керуватися здоровим глуздом і Конституцією. Усе-таки наша Конституція – не найгірша, а народ – не найдурніший у Європі. Отже, Україна визріла для встановлення чітких принципів легітимності уряду, які так необхідні для кращого управління державними справами.

22.05. 2002 р.

довідка

* Володимир Кампо – провідний український фахівець у сфері конституційного права. Завідувач кафедри муніципального та адміністративного права Академії муніципального управління, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка, голова Товариства конституційного права, член Міжвідомчої комісії з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України. У 1992 році виконував обов’язки міністра юстиції України. Автор понад 190 наукових праць та 10 монографій.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  У НАТО разом із Росією 
  ·  СПРОСТУВАННЯ 
Погляд
  ·  Володимир Лановий: За красивими лозунгами ховаються клани... 
  ·  Гаряче літо 2002-го 
  ·  Буш та Путін підписали договір СНП 
Поступ у Львові
  ·  Куди зникає львівська бруківка? 
  ·  Винники матимуть свою більшість 
  ·  Хабарі як форма подарунків 
  ·  Донеччанам бракує львівської кави 
  ·  Бізнес – це моральна одиниця 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Парламент, на жаль, не Секстинська капела 
  ·  Мельниченко про вбивство Ґонґадзе 
  ·  На депутатів тиснуть компроматом 
  ·  Аншлюс” ДПА і НБУ 
  ·  Візит Дубини в Тегерані 
  ·  Свобода” поза ефіром 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Єврокомісія як уряд Європи 
  ·  Коли бракує грошей на цигарки... 
  ·  Мілітаристський Ізраїль 
  ·  Папа Римський у Болгарії 
  ·  Ринок стільникових телефонів 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Спорт-Поступ
  ·  Роя Кіна вигнали зі збірної Ірландії 
  ·  Американці – найбагатші, камерунці – найбідніші 
  ·  М’яч – витвір мистецтва 
  ·  До Львова приїдуть бразильці 
  ·  Китайці вже просять вибачення 
  ·  Дощова погода на чемпіонаті 
  ·  Без телефонів та газет 
  ·  Японці дають добро 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Пост-Factum
  ·  Бульбашкова війна 
  ·  КАЛЕНДАР 
Екологічний Поступ
  ·  Рятуймо Землю! 
  ·  На грані другого Чорнобиля 
  ·  НА ЕКОЛОГІЮ БРАКУЄ ГРОШЕЙ