BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Духовний Поступ.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
21 травня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Щури, щури, а далі тиша, тиша
Марта ҐАРТЕН
 
"Мій Принце, це рояль, а не жиди..."

Лесь Подерев'янський. "Гамлєт, або Історія данського кацапізму"

Вже сама назва цього непересічного проекту молодих музикантів, підспудно таїла в собі можливість конфлікту, що врешті й вилився найогиднішим, що його тільки можна було помислити (якщо взагалі можливо таке уявити в XXI столітті в одній з культурних столиць Європи!), скандалом, спричиненим керівництвом Львівської філармонії, коли воно брутально обірвало концерт, наказавши вимкнути на сцені світло...

"Вільна зона". Промовиста назва. Такий собі сигнальний маркер над піктограмою вказівної стрілки (одвічний вектор мистецтва завжди скерований саме в той бік -- у бік свободи), -- хоч мур глухий, та вихід, мовляв, є. І свобода, ця засаднича філософська категорія, не фікція, коли вона нам явлена творчою тугою за нездійсненним та прагненням до неї. Територія справжнього мистецтва конгруентна свободі. Попри позитивістські висновки емпіричного досвіду про різні "ступені свободи", вона, однак, дає підстави наділяти її характеристиками іманентними -- як часу й простору, так і Абсолюту. Проте зводячи її до локусу, нехай і містичної "зони", арт-сталкери отримують врешті-решт окреслений контур її протилежності, неначе натяк на те, що маємо насправді...

А "те, що маємо", навіть під строгу дефініцію "доконечної потреби" не вміщується, бо є потворним, бридким, огидним мракобіссям, рагулізмом і забиченістю, ганьбою Львова та соромом нації. Вартувало тільки-но з'явитися афішам концерту "Вільна зона", як їх заходилися здирати навіть у самому осерді професійного музичного осередку Львова -- Академії ім. Лисенка. Аж врешті дійшло до зриву самого концерту! Отож не випадковість, а закономірна реакція внутрішньо невільного галицького поспільства на задекларовану духовну незалежність. Мистецтва захотіли справжнього й сучасного? Ну то маєте свою "вільну зону", а вона, панове, коли не освітлена-освячена з нашої ласки, вважайте, що віртуальна. Нема її і квит, уся ваша свобода в наших руках! Та й узагалі, ви хто такі, що вам так кортить тієї свободи, аж ви наважилися заявити про це вголос?

Власне на те сакраментальне: "А ХТО ви такі?" -- і наразилися одразу автори ідеї концерту "Вільна зона", продириґованого лауреатом Малерівського конкурсу Оксаною Линів і укладеного з Ab Initio Любави Сидоренко для скрипки соло та великого симфонічного оркестру "Симфонії" Золатана Алмаші для великого симфонічного оркестру, Дев'ятої симфонії Quid pro quo Євгена Станковича для фортепіано та струнних і концерту для гобоя з оркестром Virtuti Militari Павла Сидора. Оскільки така цікава програма заповідалася на травень, коли у Львові традиційно відбувається фестиваль "Віртуози", то цілком логічно, що організатори концерту "Вільна зона" запропонували керівництву філармонії, яка курирує "Віртуози", цю акцію до фестивальної афіші. Натомість почули у відповідь: "А хто така ця Оксана Линів? Ми такого дириґента не знаємо", що звучало приблизно як: "І знати не хочемо, бо в нас тут є свої заслужені артисти, професори..." Відповідь вельми симптоматична для нашої культурної ситуації. Вартувало естрадній співачці Руслані виграти конкурс "Євробачення", як президент України без зволікань підписав указ про присвоєння їй звання народної артистки (бо так, зрештою, і мають бути відзначені наші культурні "повпреди" на світовій арені). Однак щойно Линів здобула нагороду на міжнародному конкурсі дириґентів ім. Малера, культурні бонзи рідного міста зустріли її... бойкотом, задемонструвавши цим свій рівень розуміння важливості академічного мистецтва. Її не зустрічали в аеропорту з квітами ні міський голова, ні голова облдержадміністрації, ні їхні заступники з гуманітарних питань, зрештою, навіть аудієнції вітальної згодом не влаштували, не кажучи вже про прес-конференцію...

"Вихованка нашої академії Оксана Линів, яка торік завершила навчання в класі дириґування Богдана Дашака, не просто дуже здібний, а таки по-справжньому талановитий молодий український дириґент, -- вважає проректор з наукової роботи ЛДМА ім. Лисенка, композитор Віктор Камінський. -- Вона надзвичайно перспективна. Просто молодчинка, такий конкурс, і така блискуча перемога! Можна тільки дивуватися її наполегливості..." Втім, дивуватися доводиться іншому: в тій же alma mater Линів скромне привітання її зі здобуттям премії вивісили на дошці оголошень лишень нещодавно, ніхто у Львові не здогадався запропонувати їй посаду дириґента в Опері чи філармонії, як цього слід було б очікувати, зважаючи на те, що коїться у цих закладах культури. Та ні! Цілковита ігнорація з боку консервативних галицьких кланів. І коли б не співпраця з оркестром Leopolis, з яким Оксана підготувала зірваний концерт, професіоналізм цього дириґента виявився б взагалі непотрібним на Батьківщині. Маленький штрих на підтвердження: знаючи, що про "Вільну зону" клопотало керівництво Музичної академії і Спілки композиторів, директор філармонії мав нахабство осадити дириґента, яка попрохала відчинити дириґентську перед концертом: "Який такий концерт? Ви відчуваєте різницю між концертом і екзаменом? Ми даємо вам зал для державного іспиту, а не концерту..." Коли б це сказала людина, далека від музики, їй можна було б вибачити незнання того, що іспити зі спеціальності в навчальних музичних закладах переважно відбуваються як академічні концерти. Та з вуст директора філармонії, який заздалегідь знав про цю акцію, однак відмовив напередодні концерту у вельми потрібній репетиції на філармонійній сцені, така репліка звучить по-дикунськи. Єдине, у чому п. Баран мав рацію, -- концерт справді був державним іспитом випускників кафедри композиції ЛДМА, тому в директорській ложі сиділа Державна екзаменаційна комісія у складі Олександра Козаренка, Віктора Камінського, Юрія Ланюка, Мирослава Скорика та під головуванням Євгена Станковича. Комісія мала оцінити твори випускниць кафедри композиції ЛДМА Любави Сидоренко та Марії Олійник. Опус Марії Олійник не входив до концептуальної програми концерту "Вільна зона", оскільки авторка ще не завершила над ним роботу, але він прозвучав своєрідною прелюдією до концерту, аби комісія зробила свій висновок про напрям творчого пошуку випускниці та її авторську мову. Решта творів з програми "Вільної зони" становили певний змістовий контекст, який, безперечно, порушила атака баранячої темряви...

Це так ніби глядачам Шекспірового "Гамлета" могли б відмовити в тому, аби додивитися виставу до кінця тільки на тій підставі, що екзаменаційна комісія планує оцінити лише гру актора, що виконує роль канцлера Данського королівства, а ця дійова особа, як відомо, гине на половині п'єси, отож після випаду шпагою Гамлета під вигук "Щури!" могли б цілком пасувати його останні слова: "А далі тиша, тиша". Приблизно так і трапилося з гобойним концертом польського композитора українського походження Павла Сидора, звідки невіглаством Барана було викинено близько семи хвилин звучання вельми складної у виконавському плані й актуальної за змістом музики. Одиноким голосом гобоя (партія соліста Національного ансамблю "Київська камерата" Богдана Галасюка) до народу, маніпульованого політичними провідниками, промовляв Митець. У фіналі соло гобоя... гине, але за це автор опускає народ сходами в пекло. Така символіка закодована в тесті музики. "Коли б мій батько довідався про цей інцидент, він би отримав атак серця, -- скрушно зізнався випускник Джульярдської музичної школи (Нью-Йорк, США) Павел Сидор.

Отож концерт прем'єр творів сучасних композиторів, який мав всі підстави стати однією з незабутніх подій у духовному житті міста, лишив по собі зґвалтовані чиновницькою обмеженістю слухацькі сподівання. Баран, який наказав темрявою витиснути і виконавців, і слухачів із залу, бо, мовляв, ліміт концертного часу вичерпався, зневажив цим не тільки публіку чи музикантів, а й саму Музику. І дарма керівник "Київської камерати" Валерій Матюхін кинувся благати, щоб увімкнули світло: ця темрява була іншого ґатунку. Та кому, якій зловорожій силі вигідно, щоб через таких Баранів Львів справляв враження не культурної столиці Галичини, а глухого рагульського задуп'я? Чому "п'ятирічка баранізації", попри гостру реакцію преси, завжди здобувалася на покровительство державних чиновників? Чому ті "слуги народу", посадові обов'язки яких передбачають плекати культуру, її безкарно нищать? Філармонія тому наочний приклад: тут занепадає мистецьке керівництво оркестром, тут дощ капотить крізь дірявий дах на рояль, а директорові та його покровителям це байдуже, бо їх насправді цікавить не мистецтво, а торговище храмом! І доки це триватиме ця кругова порука, йтиметься про зневажену гідність Львова і зґвалтоване майбутнє нашого мистецтва (читай -- "свободи").









» 
Сторіччя тріумфу Крушельницької
В опері "Мадам Батерфляй"
Ігор ТИМОЦЬ
 
Сторіччя тріумфу Крушельницької
Сто років тому Соломія Крушельницька повернула до життя оперу Джакомо Пуччіні "Мадам Батерфляй", яка перед тим зазнала гучного провалу в міланській "Ла Скала".

1904 року на сценi театру "Гранде" в провінційному італійському місті Брейшеї українська оперна примадонна трiумфально виконала партiю Чiо-Чiо-Сан в оперi "Мадам Батерфляй", яка до того зазнала краху в "Ла Скала". Опера йшла з шаленим успіхом. Публiка сiм разiв викликала акторiв i композитора на сцену. Пiсля вистави зворушений i вдячний Пучiнi надiслав Крушельницькiй свiй портрет iз написом: "Найпрекраснiшiй i найчарiвнiшiй Батерфляй". Вiн до кiнця життя пам'ятав, як вона захистила його музичний витвiр, знехтуваний публiкою "Ла Скала".
Детальніше>>
» 
АРТ-АНОНС
 
Сьогодні, у п'ятницю 21 травня, народному художнику України, відомому львівському скульпторові Еммануїлу Миськові, який відійшов у вічність кілька років тому, мало б виповнитися 75 років. З нагоди ювілею педагога й професора у Львівській академії мистецтв, з якою його пов'язують близько півстоліття творчого життя -- від студента до ректора, об 11 годині заплановано наукову конференцію-меморіум.
Детальніше>>
» 
Театральні реалії
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Хоч у нашому місті ще не тепліє, але театри якось нестримно тягне у подорожі. Ось сьогодні в дорогу вирушить ТО "Театр в кошику": нічним потягом до Києва, а звідти -- літаком до Сургута. Це буде перший український театр, який виступить в цьому краї. Велика українська громада вже звикла до різноманітних концертів -- від "Соколів" і до Руслани. До речі, про перемогу Руслани, Ліді Данильчук, акторці "Театру в кошику", повідомили саме представники української громади зі Сургута. Тепер Сургут готується прийняти "Театр у кошику", який покаже "Украдене щастя" Івана Франка, "Білі мотилі, плетені ланцюги" за творами та листами Василя Стефаника, "На полі крові" Лесі Українки. А також Ліда Данильчук та її партнери Володимир Губанов та Роман Біль готові показати концертну програму, до якої ввійде українська та російська поезія та пісні українською, польською та російською мовами. Виявилось, що в Сургуті зараз дуже тепло, понад 20 градусів тепла, то ж наші актори там не змерзнуть, але й зігріють сургучан своїм мистецтвом.
Детальніше>>
» 
iNSO гастролюватиме Західною Україною!
 
Минулого року відомий Міжнародний симфонічний оркестр INSO (Internazional New Symphony Orchestra), який базується у Львові, вперше здійснив турне Україною. Його концерти відбулись в Одесі, Кіровограді, Вінниці, Києві і, ясна річ, Львові. Цього року керівник INSO, відомий швейцарський дириґент Гунгард Маттес вирішив концертувати західноукраїнськими обласними центрами, на чиї сцени (окрім Львова) не часто останніми роками ступає нога виконавців класичної музики такого рівня. Перше західноукраїнське турне оркестру стартує 22 травня у Львові, в його п'ятиденній програмі заплановано чотири концерти в Луцьку, Рівному, Івано-Франківську та Тернополі.
Детальніше>>
» 
Живий звук Анички
Інна КОРНЕЛЮК
 
Окрім класичної музики, року, автентики, в Україні є ще така, розповсюджена на широкий загал, популярна музика, яку умовно можна поділити на два окремих "слухацьких поля". На першому з них натхненно працює молодий український шоу-бізнес, до того ж, уже збирає перші врожаї, а на другому -- гарує старенька українська естрада, та кінця-краю її роботі не видно. Йдеться про представницю сучасної української естради (за океаном, зокрема, де Аничка й живе) -- Анну Чеберенчик (Аничку).
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Буняка не оцінили 
  ·  День Європи у Львові 
Погляд
  ·  Українська місія Буша 
  ·  Шоп-тури в Україну 
  ·  Плівки Мельниченка проігнорували 
  ·  Полювання за Шевченком 
  ·  Повна декадебізація 
Поступ у Львові
  ·  Андрій СОКОЛОВ: Наша мета далека від політики 
  ·  Тарас ЧОРНОВІЛ: Проблема Буняка в небажанні розуміти чужі проблеми 
  ·  Аукціони перенесено на осінь? 
  ·  Екзит-пол в Україні 
  ·  Аварії на поганих дорогах 
  ·  Європейська зустріч 
  ·  Студенти не пікетували 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Рефат ЧУБАРОВ: Нас слухають, але не чують 
  ·  Подарунок для Ґонґадзе 
  ·  Медведчук став батьком 
  ·  У парламенті буде "Союз" 
  ·  Національна телерадіокомпанія без ліцензії 
  ·  Парламент позбувається сумісників 
  ·  Українці залишаться в Іраку 
  ·  Підкоп під Тимошенко 
  ·  Смердючі політтехнології 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Гусинський врятує Ходорковського 
  ·  Нова галерея жахів 
  ·  Кримінал на Паксаса 
  ·  На захист Олімпіади 
  ·  Віддайте Хусейнові гроші 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Бензин вкотре подорожчає 
  ·  Гості на залізниці 
  ·  Скільки коштуватиме газ? 
  ·  Чечетов з чистим сумлінням 
  ·  Бюджет-2005 майже без дефіциту 
  ·  Єврокомісія зацікавилась Huty Czestochowa 
  ·  Форум східних ринків 
Духовний Поступ
  ·  Уся палітра релігійного життя на кінофестивалі у Варшаві 
  ·  eNGLISH WEEKEND 
Арт-Поступ
  ·  Сторіччя тріумфу Крушельницької 
  ·  АРТ-АНОНС 
  ·  Театральні реалії 
  ·  Щури, щури, а далі тиша, тиша 
  ·  iNSO гастролюватиме Західною Україною! 
  ·  Живий звук Анички 
Літературний Поступ
  ·  МАТІНКА ГУСКА ПРЕЗЕНТУЄ 
Спорт-Поступ
  ·  Дрогба не забив -- "Марсель" програв 
  ·  П'ятий титул поспіль 
  ·  "Джиро" пройшла екватор 
  ·  Через Бухарест до Афін 
  ·  Перший крок зробили 
post-Поступ
  ·  Чи потрібна Україні люстрація? 
  ·  Хто замовляє музику? 
  ·  Аморальна професія 
  ·  Як не стати жертвою теракту? 
Пост-Faktum
  ·  РУСЛАНА: Не відпочиватиму щонайменше рік 
  ·  КАЛЕНДАР