buy visitors
|
|
|
|
Погляд »
ЕПОПЕЯ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Третя крапка на Личакові... |
|
|
| Оля ІГНАТОВА |
| |
Міський голова Львова Любомир Буняк не підписав ухвали Львівської міської ради стосовно польських військових поховань на Личаківському цвинтарі від 16 травня, а тому відкриття поховань 21 травня не відбулося, – повідомила прес-служба Львівської міської ради.
Правда, ухвали про польські поховання міськрада й не проголосовувала – міський голова не ставив на голосування пропозиції депутатів про зміни дати відкриття цвинтаря, то й ніби підписувати Бунякові не було що. Зате була проголосована і підписана секретарем місьради (про це “Поступ” повідомив сам Зиновій Сірик) заява міської ради стосовно негідних спекуляцій навколо цвинтарних тем. Проголосована, зрештою, вдруге, оскільки як зазначив в обговоренні на сесії екс-секретар ради Василь Білоус, аналогічне звернення вже приймалося радою 22 січня з приводу підписаного в Києві Валерієм Черепом протоколу його розмов з Анджеєм Пшевозніком щодо бажаного вигляду польських поховань на Личакові.
Але у сучасному світі не так важлива подія, як її інтерпретація, а прес-служба пояснює, що відкриття цвинтаря не було, оскільки не було підписаної ухвали, і це правда. Любомир Буняк пояснює: “Ми вже організаційно не могли підготуватися до відкриття – і це факт. 30 числа у нас буде чергове пленарне засідання сесії Львівської міської ради, на яке буде винесено питання терміну відкриття польських поховань. Тоді буде призначена дата, тоді і буде поставлена крапка – кінцева. Інших термінів не буде”. Кілька таких крапок Личаків уже пережив, як поведуть себе цього разу депутати – спрогнозувати важко, адже на засідання сесії очікується приїзд небайдужих політиків і зацікавлених урядовців уже київського рівня. Можна лише поспівчувати міському голові: від політичних партій він, як відомо, не залежний – деякі з них, які зараз рішуче виступають проти змін ухвали, самі прийняли рішення його підтримувати. Але таку ж позицію займає і Юрій Шухевич, який, за словами Буняка, власне, спричинився до зміни мера у Львові. Тому, можливо, щоби умити руки, найкращим виходом для мера і стане перепідпорядкування музею “Личаківський цвинтар” безпосередньо Києву.
Директор музею “Личаківський цвинтар” Ігор Гавришкевич, який зараз є ще й депутатом міської ради, коментуючи таку можливість, зазначив: “Не беруся сказати, можуть чи не можуть без рішення міської ради забрати Личаківський цвинтар у київське підпорядкування. Є чинне законодавство, яке передбачає певну форму надання музеєві статусу національного. Один із законів – “Про охорону пам’яток історії і культури” – регламентує, що таке рішення має прийматися спочатку органом самоврядування з подачі обласної організації охорони пам’яток архітектури, потім має бути звернення до обласної ради та до Кабінету міністрів. І тільки тоді можливий перехід у підпорядкування Києву. Хоч, з іншого боку, маємо приклади рішень, які переходили межі закону. Ніхто від того не застережений”.
До речі, ще один цікавий штрих. Коли нещодавно польська делегація, очолювана Секретарем ради Національної безпеки Республіки Польща Мареком Сівцем, оглядала місце поховань польських вояків, українці запропонували знести кавалок стіни, що розділяє польські поховання та меморіал воїнам УГА і встановити на цьому місці фігуру, що мала би символізувати українсько-польське примирення. Проте, за словами очевидців, високопоставлений поляк заявив: “Не буде того!”. |
|
|
|
|
Назріває війна у Кашмірі |
|
|
| Ігор МЕЛЬНИК |
| |
Учора прем’єр-міністр Індії Атал Бехарі Ваджпаї заявив під час інспекції військових частин на індійсько-пакистанському кордоні у Кашмірі, що “настав час вирішальної битви”. Обидві країни сконцентрували вже вздовж спільного кордону до мільйона вояків і уже сьомий день обмінюються артилерійськими обстрілами. Одночасно кашмірські партизани здійснюють напади на індійських солдатів. Десятки тисяч мешканців покидають свої оселі в зоні конфлікту.
Продовжуються взаємні замахи проти політиків. У вівторок застрелили двох діячів правлячої індійської партії в Кашмірі. Того ж дня у столиці штату Срінагарі невідомі убили поміркованого лідера мусульманських сепаратистів Абдулу Гані Луна. Поряд із Кашміром від лютого тривають сутички між мусульманами та індуїстами в індійському штаті Гуджарат, де вже загинула майже тисяча осіб.
Уряд Індії стверджує, що не розпочне переговорів із Пакистаном доти, доки пакистанські муджахеди не перестануть переходити на індійську територію. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Бензин дорожчає |
|
Уже з 1 червня прогнозується зростання цін на пальне в півтора раза |
| Руслан РЕБІЗАНТ |
| |
Як уже повідомляв “Поступ”, з 1 червня цього року Росія планує підвищити експортне мито на нафту з 9,2 до 20,4 долара за тонну. Однак це, на думку українських трейдерів, не повинно суттєво вплинути на роздрібні ціни на українських бензозаправках. “Роздрібні ціни на нафтопродукти не піднімуться адекватно на таку ж величину, що й експортне мито в Росії, адже на них дуже мало і повільно впливають коливання цін на сировину і гурт”, – заявив в інтерв’ю перший віце-президент і виконавчий директор підприємства з іноземними інвестиціями “ТНК-Україна” Сергій Лізунов. Він пояснив, що, окрім російської, в Україні є вітчизняна нафта, яка займає 30% ринку. Крім того, нафта надходить з Казахстану.
Але це лише теорія. На практиці тільки у першій половині травня ціни на бензин “підскочили” на 10-20% і таким чином продовжили підвищення, яке розпочалося ще у квітні. З початку року ціни на дизельне пальне у середньому по Україні підвищилися на 26,7-39,9% (до 1,30 грн.), ціни на бензин А-76 – на 21,3-42,2% (до 1,15 грн.), бензин А-92 – на 35,4-40,1% (до 1,62 грн.), бензин А-95 – на 32,1-50,0% (до 1,81 грн.). |
| Детальніше>> |
|
|
|
