BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    25-й кадр.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
15 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Нафтова вісь
Девід Віктор, Надєжда Віктор
 
Нові російсько-американські відносини


Від моменту руйнації “залізної завіси” американські і російські дипломати намагались намацати таку особливу модель відносин між Москвою і Вашинґтоном, що стала би альтернативою до ворожнечі часів холодної війни. Але партнерство у сфері безпеки виявилось не надто плідним. У тому, що стосувалося питань розширення НАТО, стабілізації становища в Юґославії і війни у Чечні, сторони чекали одне від одного не так допомоги, як терпимости. Широкомасштабному діловому співробітництву завадили адміністративні й економічні проблеми у самій Росії. Новою важливою темою у російсько-американських стосунках поступово стає енергетика.

Падіння цін на нафту, викликане американським вторгненням в Ірак, може невдовзі виявити відмінності в інтересах обох держав. Росії потрібні високі ціни на “чорне золото”, щоб утримувати економіку на плаву, а на політиці США зниження цін на енергоносії практично не позначиться.

Мало того, ті, котрі аплодували новому нафтовому партнерству, не усвідомлюють, що уряди двох країн ледве чи здатні суттєво вплинути на світовий енергетичний ринок чи навіть на об’єм інвестицій у російський нафтовий сектор.

Окрім того, зосередившись на нафтовому питанні, Москва і Вашинґтон випустили з поля зору атомну енергетику, а тут в обох держав могли б знайтися глибші спільні інтереси. Спільні зусилля щодо створення нових технологій виробництва ядерної енергії і перетворення радіоактивних відходів може принести величезний прибуток і Росії, і США. Від цих двох аспектів безпосередньо залежить життєдіяльність ядерної енергетики. Формально вони включені в російсько-американський політичний розпорядок дня, проте насправді майже нічого не зроблено для розвитку співпраці у цій сфері. Враховуючи великий науковий інтелектуальний потенціял Росії і насущну потребу активізації програм, скерованих проти поширення ядерної зброї, порівняно невеликі дипломатичні зусилля і фінансові вкладення могли б забезпечити США серйозні довготривалі переваги.

Шлюб із розрахунку?

На перший погляд співробітництво в енергетичній сфері – крок мудрий. Америці потрібне вуглеводне паливо, а в Росії його багато: нафта і газ становлять дві п’ятих загального об’єму експорту. У 2002 році – вперше від кінця 1980-х – Росія знову зайняла першу позицію у нафтодобуванні.

Очікують, що у 2003-му об’єм видобутку перевищить* вісім мільйонів барель на день, і це не межа. У минулому році російські компанії здійснили перші поставки нафти на американський ринок. Символічно, що частину її Вашинґтон придбав із метою поповнення свого стратегічного нафтового резерву. Крім того, чотири російські нафтові компанії облаштовують у Мурманську новий великий порт, плануючи у найближчі десять років доставити в США понад 10% всієї нафти, яку закуповує Вашинґтон.

Америка і далі залишається найбільшим світовим споживачем та імпортером нафти. У поточному році близько 60% усієї нафти, що використовується у Сполучених Штатах як паливо, буде імпортовано. Згідно з даними Управління інформації з енергетики США, у 2010 році цей показник досягне 70% і далі поволі зростатиме, тобто залежність від імпортних енергоносіїв збільшиться.

Хоча сьогодні економіка США набагато менше чутлива до коливань цін на нафту, ніж три десятиліття тому, проблеми диверсифікації і стабілізації світових нафтових ринків однаково турбують Вашинґтон. Політичні розбіжності і побоювання, пов’язані з війною, створюють несприятливу атмосферу в районі Перської затоки, де добувається чверть світової нафти. Міжусобні чвари трясуть Нігерію, найбільшого африканського постачальника. Венесуела, головний виробник нафти у Латинській Америці, спробувавши збільшити свою частку у світовому експорті нафти, посприяла ґлобальному обвалу цін у кінці 1990-их і приходу до влади лівого уряду Уґо Чавеса. Згодом, у 2002 році, страйки, спрямовані на скинення того самого Чавеса, призвели до припинення відвантаження і підвищення цін на нафту до 30 з лишком доларів за барель. Порівняно із перечисленими країнами Росія виглядає як утілення стабільности.

І все-таки перспективи цього нового напрямку російсько-американських відносин не такі вже гарні. Процвітанню взаємовигідного партнерства у 2002-му сприяли високі ціни на нафту. Чи витримає воно перевірку у важкі часи?

Обидві держави справді зацікавлені у збільшенні об’ємів експорту російської нафти. Америка у цей спосіб розширює коло постачальників, а Росія отримує і гроші, і нові робочі місця. Однак добрі стосунки між двома урядами не можуть суттєво вплинути на ділову кон’юнктуру, яка насправді визначає об’єм приватних інвестицій у російський нафтовий сектор. Мало того, коли ціни на нафту впадуть, Москва і Вашинґтон зрозуміють, що їх інтереси таки різні.

Що стосується інтересів Росії в Іраку, то тут найбільша увага прикута до іракського боргу, який залишився ще із совєтських часів (за різними оцінками, він становить від семи до дванадцяти мільярдів доларів), і до прагнення російських компаній активно брати участь в іракських нафтових проєктах. Контракти на розробку родовищ були укладені з урядом Саддама Хусейна.

Проте, і те, і те цілком можна зачислити до категорії фікцій. Будь-хто, кому доводилось укладати орендні договори з урядом Саддама Хусейна, скаже вам, що вони іще нічого не гарантують. Керівники “ЛУКОЙЛа”, найбільшої російської нафтодобувної компанії, не мали жодних ілюзій із цього приводу і передбачливо зустрілись із лідерами іракської опозиції з надією “застовпити позиції” на випадок зміни режиму. Реакція Саддама, коли від довідався про ці маневри, підтвердила їхні найгірші побоювання: іракський президент розірвав контракт із “ЛУКОЙЛом” щодо розробки великого родовища Західна Курна. Росія намагалася вмовити Сполучені Штати виступити у ролі гаранта існуючих договорів, проте Вашинґтон вирішив, що ліпше не втручатися. Розпочати поділ ласих шматків іще до приходу нового уряду означало б підтвердити підозри арабів, що зміна режиму – насправді лише прикриття для нафтового переділу.

Росія нарікає, що Ірак і досі не повернув їй борги, однак не будемо забувати, що загроза війни призвела до підвищення цін на нафту на світових ринках (від минулого літа вони зросли на п’ять доларів за барель), а отже Москва заробила немалі гроші – приблизно половину того, що їй винен Баґдад. Погодьтеся, маючи справу з правителем-ізгоєм, якому нині-завтра доведеться розлучитися зі своїм кріслом, не варто особливо перейматися тим, хто саме сплачує вам рахунки*. Головне, що вони сплачені.

Першою випробою для молодого російсько-американського партнерства стануть наслідки війни в Іраку. Реальна проблема, з якою зіткнеться Росія по завершенні війни, – це можливе, хоча і не обов’язкове, зниження цін на нафту, яке наступить після з’ясування ситуації з експортом із району Перської затоки і поновленням поставок із Іраку. Ніхто не може передбачити, наскільки сильно війна і диверсії вдарять по нафтових родовищах в Іраку і сусідніх країнах. Америка могла б частково зняти напругу, використовуючи нафту зі свого стратегічного резерву, як це було під час війни в Затоці 1991 року. Коригуючи об’єми виділення нафти зі стратегічного резерву залежно від стану нафтових промислів повоєнного Іраку, США допомогли б ринкові швидко пристосуватися до коливань іракського нафтовидобутку.

Однак використати стратегічні резерви задля контролювання цін – крок неправильний і неефективний. Наслідком подібних дій може стати значне зниження цін на нафту, а воно, своєю чергою, може ускладнити стосунки між країнами-споживачами і країнами-постачальниками нафти, такими, як Росія. Зниження ціни на один долар означає для російського бюджету втрату мільярда доларів.

Падіння цін нижче 18 дол. за барель призведе до дефіциту бюджету (у ньому закладена ціна 21,5 долара). А якщо це ще і викличе замішання в ОПЕК, то тривалий період дешевої нафти боляче вдарить по бюджету країн-експортерів.

Раніше падіння цін на світовому нафтовому ринку на політику Сполучених Штатів не впливало. Американські енергетичні компанії, як правило, нелегко переживають такі часи, проте це вигідно пересічному споживачеві, який за ті самі гроші отримує більше. До того ж, низькі ціни сприяють економічному зростанню.

Як справді війна вплине на нафтову кон’юнктуру, прогнозувати, ясна річ, важко. Тривалий конфлікт, складний процес відновлення країни можуть позбавити світовий ринок іракської сирої нафти (у 2002 році Баґдад експортував близько двох мільйонів барель на день). Шкода, завдана поблизьким родовищам у Кувейті і Саудівській Аравії, призведе до ще гострішої нестачі нафти. Додайте до цього недостатні запаси “чорного золота” і тривалий безлад у Венесуелі – і цілком можливо, що ціни піднімуться до неба. Однак найбільш імовірний сценарій розвитку подій не обіцяє Росії нічого доброго: стрімка воєнна кампанія в Іраку з наступним незагайним збільшенням об’ємів баґдадського нафтового експорту плюс чітка політика виділення нафти зі стратегічного нафтового резерву для запобігання спекуляцій.

Переклала Наталка Римська









» 
Заправляємо майбутнє
Фіона ГІЛЛ, Флоренс ФІ
 
У цих статтях на основі порівняння багаторічного вивчення матеріалів про російську енергетику розглянуто поточний розвиток російської нафтової індустрії. Ми пропонуємо частину аналізу сучасного стану російського енергетичного сектору, зміну обличчя Росії на ґлобальному економічному ринку, оцінку перспектив російської нафтової та газової промисловости для західних інвесторів. Відомо, “люди гинуть за метал”, але і за “чорне золото” точаться війни не менш жорстокі. Росія може пробитися на деякі енергетичні ринки лише як додатковий постачальник, проте не зможе витіснити Середній Схід – базового світового постачальника нафти. Навіть якщо рівень видобутку нафти у Росії зростатиме, її запаси значно менші, аніж у Саудівській Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів та Ірану. Водночас, Росія на газових ринках є тим, чим Саудівська Аравія на нафтових.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Янукович "копає" під Марчука 
  ·  Олійник судиться з Януковичем 
  ·  КС проти русифікації 
  ·  Як повернути заощадження? 
Погляд
  ·  Чому львівські музеї в жалюгідному стані? 
  ·  Лазаренко і Кириченко "майже брати" 
  ·  Дітям війни 
  ·  Зелені проти ЄС 
  ·  Шістдесят років депортації 
Поступ у Львові
  ·  Нові будинки руйнують старі 
  ·  День Європи триває 
  ·  Військові вивчають право 
  ·  Річниця Кінгірського повстання 
  ·  Спроба друга 
  ·  До Евересту на "Запорожці" 
  ·  У колоніях теж крадуть 
  ·  Вчительські борги -- питання політичне 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Алла ЛАЗАРЄВА: Україна має перехворіти 
  ·  Традиційний прийом Януковича 
  ·  ЄС відкриває кордони 
  ·  Пауел дає Україні шанс 
  ·  Україна програла Євросуд 
  ·  Єдиного "лівого" не буде 
  ·  "Іракський" конфлікт у парламенті 
  ·  Кінець євроінтеґрації 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Смерть за чеченським зразком 
  ·  Операція "Відплата" триває 
  ·  Переконлива Соня Ганді 
  ·  Вшанування пам'яті Горбачевського 
  ·  Непростий вибух 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Новий нафтовий рекорд 
  ·  "Хрещатик" вже у Львові! 
  ·  Костусєв -- головний антимонополіст СНД 
  ·  Мандрівників побільшає 
  ·  Росія за зміни в кліматі 
  ·  Буде швидкісна колія 
  ·  "Впала" індійська біржа 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Ї-Поступ
  ·  Заправляємо майбутнє 
  ·  Нафтова вісь 
Арт-Поступ
  ·  "Замок" -- слово з дитинства 
  ·  Сольний концерт Юрія Лисиченка на фестивалі "Віртуози" 
Літературний Поступ
  ·  РУСИЧІ Й ВІКІНГИ 
25-й кадр
  ·  Кучма в самому соку 
Спорт-Поступ
  ·  Перемога в один дотик 
  ·  Півстоліття без боротьби 
  ·  Українці в дивізіоні А-1 
  ·  Мундіаль-2010 відбудеться в ПАР 
  ·  На "Джиро" зміна лідера 
  ·  Історія повторюється 
  ·  Переможний гол екс-львів'янина 
  ·  Без права на поразку 
  ·  Без віри не має спасіння 
post-Поступ
  ·  Піррова перемога 
  ·  "Коні" -- рушії господарки 
Пост-Faktum
  ·  Синява над Сяном 
  ·  КАЛЕНДАР