BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю в Поступі.    Арт-Поступ у світ.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    КіноПоступ.    Розмаїтий Поступ.    Наша Афіша.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
Після нас хоч потоп
 
Після нас хоч потоп

Трагедія тамтого Львова відома. Львів польських вулиць, а жидівських кам’яниць зник безповоротно.
Довоєнне населення було здебільшого винищене або виїхало. Натомість прибув савєцкий люмпен, позбавлений культури і сповнений ненависті до всього буржуазного. Він, цей люмпен, і заселив чудові кам’яниці центральної частини Львова, отримавши крім жилплощі ще й розкішні меблі та весь гардероб львівського міщанства. З цього власне і розпочалася руйнація Львова. Трощилися унікальні брами, люстри і дзеркала, нищилися сходові клітки з різьбленим поруччям, ламалися вітражі і декоративні решітки – все це викликало якусь незрозумілу ненависть заїжджого дрантя.

Але оте тотальне нищення продовжується й далі. Нищаться парки і сади, сквери, спортивні й дитячі майданчики. Весь зелений Львів зазнає агресії новітніх чінгісханів. Особливої руйнації зазнають колишні палаци й садово-паркова архітектура, яка зазвичай ці палаци оточує. Так на Зеленій,24 міститься палац графів Леваковських, який пізніше став належати графові Дідушицькому, а в міжвоєнний період митрополиту Андрею Шептицькому. Незважаючи на заборону зводити на території пам’ятки нові будівлі, тут безпардонно вирізали дерева і всадили багатоповерхове пуделко з боку вулиці В.Самійленка. Ця потвора, ясна річ, зруйнувала ансамбль і порушила архітектурну гармонію.

Ще одною привабою вважався парк Піщані Озера (колишні Алтайські). Не був я там, щоб не збрехати, років десять. Піду, думаю, подивлюся, як виглядає зараз ця львівська перлинка. Біля самих озер височить будинок, у якому живе наш колишній мікротатусько.

Те, що я побачив, справило на мене гнітюче враження. Територія довкола озера перетворилася на смітник. Хоча, можливо, саме такий пейзаж і до вподоби панові Василькові. Іржаві баняки, шланги, пляшки – хтозна, чи не вони саме надихають на високу поезію. Шиллєр, кажуть, любив нюхати гнилі ябка.

Не так давно біля озер розпочалося будівництво. При цьому було знесено волейбольний майданчик, а на тому місці встановлено виконробівську буду. І нікому не впало в око, що будинки повилазили на самісіньку рекреаційну зону, яка належала і належить до окрас Львова. За Польщі вважалося, що терен європейського вододілу – це охоронна зона і пам’ятка природи, адже саме тут проходить хребет, який розділяє територію Європи на два басейни – чорноморський і балтійський. Тому вулиця Рудницьких забудовувалася винятково малоповерховими будиночками, аби не пошкодити підземних джерел. Але людям, які ненавидять Львів, начхати на те, що нищиться чудова природа. Задля тих будинків було зрізано масу великих дерев діаметром до 60-70 сантиметрів. Більше того, в джерела, які насичують озера, запхали трубу. При цьому відбулася руйнація багатьох джерел, окремі з них засипано, котловани по-варварськи вирито під вододілом, мальовничі пагорби зрізано.

Якось вже й забулося, що будівельники обіцяли провести благоустрій і перетворити парк на справжню зону відпочинку. Всі спортивні майданчики, які під час будівництва були знищені, мали бути відновлені. Ну і бачимо, жи бодай тото востатне таки ся справджує – на місці волейбольного майданчика буде тепер шашлична. Бо волейбол волейболом, а їсти хочеться.

Територія ця підлягає уже Франківському району. Але й тут звикли працювати не стільки для міста, скільки – ну, самі розумієте. Для кого конкретно – нехай прокуратура розбирається. Бо шашлична будується, звичайно ж, без жодного дозволу і без рішення.

А за той час, поки ніхто не контролює, приватна фірма уже понавозила пеньки й колоди великих дерев (теж десь понищено лісок) і готує майданчик для шашличної. Як бачимо, на теренах Франківського району маємо ту саму безгосподарність і злочинне недотримання законів, що і в Галицькому. Компанійки там підібралися одна в одну.

В іншій парковій зоні Залізні води так само бачимо повно сміття, а біля джерела на вулиці Ярославенка виросла семиблокова споруда для тих, що мають добрі гроші. У джерелі тепер і машини можна помити. Дуже зручно. А фонтан із русалками, звичайно, теж знищено.

Ведеться наступ і на Погулянку. І там так само виросли новітні багатоповерхові будівлі. Вирубано вікові дерева на Рєпіна. Під загрозою Личаківський парк. Про вирубування дерев у Брюховичах я вже писав не раз. Хтось кмітливий влаштував там навіть лісопильню. Це там, де за Польщі була курортна зона. Але нові рускі галичани мусять жити красіво. Тим більше, що красиво жити жодна міська рада, як виявляється, не може заборонити.


На цвинтарі тихо небіжчики сплять


А живі зате чубляться. У Львові ні за що не хочуть поступитися польським вимогам. Правду кажучи, поляки нічим не ліпші. Вони теж дуже ревниво ставляться до своїх власних національних інтересів. Але якщо польські поховання на теренах України руйнувалися тоталітарним, окупаційним режимом, а не галичанами, то німецькі поховання у Польщі руйнувалися поляками. На землях “одзисканих” по війні дуже дбайливо було затерто геть усі свідчення колишньої німецької присутности. Знищено цвинтарі й пам’ятники. І зараз при відновленні окремих з них поляки не погоджуються на ті варіанти написів, які пропонує німецька сторона.

Гучний скандал викликала недавня пропозиція Адама Міхніка розмістити музей “Центру проти вигнання”, створений у Німеччині, у Вроцлаві. Музей мав би займатися історією примусових переселень різних народів Європи, в тому числі й п’ятнадцяти мільйонів німців. Але також і поляків, українців, чехів, угорців, депортованих зі своїх батьківщин. Міхніка зі всіх сторін стали атакувати щирі патріоти. Та як можна у Вроцлаві? Адже саме з цього міста й було вигнано німців!

Сліди українців у східній частині Польщі затиралися не менш активно. Спустошені лемківські села заросли хащами – там так ніхто й не поселився.

Зараз поляки дорікають нам нашою непоступливістю. Але виглядає так, що яке їхало, таке здибало. Бо чи поступилися поляки українцям Перемишля, які просили повернути їм катедру? Не зглянулися навіть на прохання Папи! Зруйнували стару баню, котра неприємно свідчила своїм візантійським стилем про колишню присутність “різунів” і перетворили нашу катедру на костел. І начхали на всі наші емоції.
Бо ми для них ніхто. Це вони для нас – “вікно в Европу”. Ставлення поляків до українців відомо яке. Вбивця Кудрі й досі на волі. А якби їхній поліцай застрелив німця, о-о, то вже би був процес!
Однак наша влада здатна тільки принижуватися, а не захищати свої інтереси.

Нещодавно Кваснєвський попросив вибачення за акцію “Вісла”. Боже, який рейвах зчинився! Обурені польські патріоти не могли отямитися з подиву. Щоб у тих зарізяк, у яких руки по лікті в крові, та й вибачення просити?

Та що там казати – звичайно, поляки значно успішніше від нас уміють обстоювати свої інтереси.
Але чи завше нам варто брати з них приклад і чи слушними є наші вимоги? Усі телевізійні канали наголошують на те, що найголовнішим каменем спіткання є вираз “героїчно загинули”. Чесно кажучи, я не доберу позиції наших депутатів. Що їм тут не до шмиги? Вони вважають, що поляки загинули не героїчно? Тоді як? Ганебно, чи що? Це вже нагадує більшовицьку термінологію періоду Золотого Вересня – “жалкоє польскоє отрєбьє не сумєло протівостоять побєдоносной Красной Армии”.
Питається, якщо поляки гинули НЕ героїчно, то кому ж ми тоді програли війну?

Чому взагалі з означенням “героїчно” виникли проблеми? Не вважаю також за образу нашого гонору фігури американського і французького вояків. Ну, найманці. У нас теж були найманці і теж в авіації. Те, що їхній пантеон помпезніший за наш, – то це вже і зовсім маразм. Наш пантеон міг би бути не гіршим, якби у нас менше крали. Перейдіться цвинтарем і пересвідчіться, скільки нових поховань там з’явилося. При цьому навіть використано старі гробівці. Але лежать там зовсім не заслужені для Львова і неньки особи, а звичайні громадяни. І родич пана екс-бургомістра в тому числі. Яким чином потрапили на Личаківський цвинтар-заповідник прості смертні, можна здогадатися.
І най би наші депутати зробили врешті комісію та перевірили, що там діється. Бо так виглядає, жи всі нагло стали відвідувати цвинтар іно з того боку, де пантеон.

Єдине, що виглядало кумедним у тому варіанті напису, який обстоювали раніше поляки, це – “загинули за незалежність Польщі”. Бо ж не про незалежність Польщі йшлося, ніхто на неї не зазіхав, а лише про те, аби Галичина зосталася під польською окупацією.

Про галицько-польську війну написано багато. І одна річ мене завше вражала – достоту джентльменські стосунки. Війна війною, але, аби не постраждали бібліотеки та музеї, галичани і поляки виставляли спільну варту. Бо для одних і других Львів був надто дорогим. Коли діти йшли до школи, припинялася перестрілка. Таких випадків було чимало. Я не хочу ідеалізувати наших стосунків, бо вони ідилічними не були, але й не були вони також такими, як у стосунках галичан з москалями. Брати зі Сходу бібліотеки нищили в першу чергу. А в музеях влаштовували конюшні.

Незважаючи на всі утиски, яких зазнали галичани під Польщею, незважаючи навіть на пацифікацію, ми тут не мали ані голоду, ані терору. Більше того, подивіться на карту України, де зазначено, хто і як голосував. Найбільш національно свідомими виявилися саме ті області, які були під Польщею. В тому числі й центральна Україна з Поділлям, котра значно пізніше потрапила під чобіт русифікації.
Це я до того, що поляки нам не вороги, вони для нас не представляють жодної небезпеки. Львів уже ніколи польським не буде. І наша затятість тут абсолютно не логічна.

Ми на смерть стали проти якогось малозначного напису, який комусь може не сподобатися тільки тоді, якщо він припреться на цвинтар і його прочитає. І разом з тим наші патріотичні депутати крізь пальці дивляться на тотальну русифікацію Львова, на те, що у кожній маршрутці реве та стогне рускоє радіо, і не допросишся водіїв, аби вимкнули те свинство. Ще й нахамлять. Не знаю як в кого, а в мене “Наше радіо” викликає таку саму реакцію, як у бика червоний колір. Але так виглядає, що таких як я в міській раді нема. Московська псевдокультура й імперська ідеологія нахабно лізуть у наші вуха й очі на кожному кроці. І цього ніхто не бачить.

Шкіль буде збивати польський напис! Та ти йди поперекидай книжкові ятки з антиукраїнськими книгами! Та ти вилізь з іномарки, переїдься в одній-другій маршрутці і послухай, що меле кацапня по радіо в нашому патріотичному Львові! “Двє тисячі лєт назад васкрєс Ісус Хрістос!” Та ти вхопи того рагуля-водія, який помішаний на кацапській попсі, і дай в рило! Хтось нарешті має тото зробити, чи нє? Та ти перейдися за гідами, які водять екскурсії, прислухайся до перлів типу “Успєнскую церкавь пастроілі за дєньгі рускіх царєй”. І теж дай в рило. Потім зайди в Ратушу і так ввічливо поцікався, хто тут відповідає за туристичні фірми, за ліцензії для гідів. І попередь, що коли не наведуть порядку, то дістануть в рило. Бо все це лунає щодня безліч разів! А тепер порахуй, скільки разів середньостатистичний львів’янин побачить протягом цілого свого життя той напис.

Я думав, що ми вже виросли з ідеології клюмби, а виглядає, що лишилися на тому ж рівні. Скільки ще білозірів має загинути, аби наші патріоти врешті почали прокидатися від сплячки не на місяць, а бодай на рік? Згадаймо, які ініціативи буяли у Львові після загибелі Білозіра! Які рішучі заклики! Які жести правицями! Які прапори замайоріли! “Не дамо! Відплатимо! Оборонимо!” з усім традиційним набором вигуків на зразок “геть – ганьба” і “чумайдан – вокзал – Росія”. І Росія відразу насторожилася. Вона повірила, що ми ще на щось здатні. Путін відразу свиснув Татуськові, аби пильнував ситуацію. Татусько відрапортував, жи ше ані їдного москаля не забито. Всьо в порядку. А якби шо – то прісєчьом! Російський люмпен тим часом ширив легенди про погроми і вже навіть дехто в Галичину остерігався в’їжджати на авті з російськими номерами. З переляку на книжкових ятках навіть з’явилися українські книги. Російська попса теж трохи вщухла. Але піна зійшла, трохи ще поклекотіло поміж клюмбоцьоць і клюмбовуйків та й врешті стихло зовсім. Благоденствіє.


Юзьо підключений


Інтернет – сила! Телевізор – могила! Своїми мандрами в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1 (76-84-05, 76-84-01). Увага для матолків! То є телєфони фірми, а не приватні телєфони Юзя. Прошу мене за тими телєфонами не вимагати!!! Пишіть ліпше листи.

Моя елєктронна адреса: juzyk_observator@yahoo.com









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кракуси образились на львів’ян 
Погляд
  ·  Назріває війна у Кашмірі 
  ·  Бензин дорожчає 
  ·  Третя крапка на Личакові... 
Поступ у Львові
  ·  Міська рада загрузла 
  ·  Церква шукає причини занепаду 
  ·  Відпустка на селі – дешево і сердито 
  ·  Вода буде, якщо подорожчає 
  ·  Прем’єр канадської провінції у Львові 
  ·  Бесіди з Масариком 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Чи замовляв Лазаренко Гетьмана і Щербаня? 
  ·  Спікеріада” у глухому куті? 
  ·  Другий шанс для невдах 
  ·  Деркач під ударом Мельниченка 
  ·  Гурвіц програв суд 
  ·  Україні прогнозують процвітання 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  95-та пілігримка Папи Римського 
  ·  Криза уряду Шарона 
  ·  Політичні ігри навколо історії 
  ·  США не дружитиме з Кубою 
  ·  Російська “справа дітей” 
  ·  Управління кризами в ЄС 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю в Поступі
  ·  Марек Подстольський: Був би щасливим, коли б Шульц був доступний українцям 
  ·  Скрипаль Олег Криса: Хочеться ствердити себе як творчу індивідуальність 
Арт-Поступ у світ
  ·  Матісс і Пікассо: чудові конкуренти 
  ·  Знайдено викрадені картини 
  ·  Шедеври у стічній канаві 
  ·  Премія Набокова для Маріо Варгаса Льоси 
  ·  Французи проти Церетелі 
  ·  pro Europa – призи європейської культури 
  ·  Портфоліо ХХ століття 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ технологій
  ·  Майже все, що ви хотіли знати про домашній кінотеатр, але боялися спитати 
КіноПоступ
  ·  Кінематографічне свято триває 
  ·  Будні Каннського фестивалю 
  ·  Іменинниця”: ефектний кастинг – порожні обіцянки 
Розмаїтий Поступ
  ·  Знаменита виставка квітів 
  ·  АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ 
Наша Афіша
  ·  АРТ-АНОНС 
  ·  ТЕАТРИ, ІМПРЕЗИ, ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  НІЧНІ КЛУБИ ТА БАРИ, КНАЙПИ 
  ·  Криваве кохання у ритмі аркану 
  ·  Презентація книжок Тимофія Гавриліва 
Спорт-Поступ
  ·  Львів’янин - срібний призер першості Європи 
  ·  Шевченко не потрібен “Реалу” 
  ·  Корейці можуть стати найбагатшими 
  ·  Чорноморець” за крок від “вишки” 
  ·  Михайличенко став біля керма “Динамо” 
  ·  Не стало Ярослава Гев’яка 
  ·  Блаттер каже, що він переможе 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Пост-Factum
  ·  Розмова Анни і Володимира Костирків 
  ·  КАЛЕНДАР