BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Літературний Поступ.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
8 травня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:2 27-04-2017 -   Молодь ознайомлять з традиціями українських етнічних груп  
  16:1 27-04-2017 -   Вивіз сміття з початку року вже коштував Львову 100 мільйонів гривень, - депутат  
  15:58 27-04-2017 -   Синоптики прогнозують грози сьогодні до вечора та вночі  
  15:55 27-04-2017 -   Археологи продовжили дослідження «Чорної кам’яниці» у центрі Львова  
  15:50 27-04-2017 -   Львівщина приймає Кубок України з авіамодельного спорту  
Україна
  15:52 27-04-2017 -   На Рівненщині вилучили бурштину майже на півмільйона доларів  
  15:51 27-04-2017 -   У Дніпрі СБУ припинила діяльність російського «конверту»  
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Коломийський сюрприз травня
Світлана ВЕСЕЛКА
 
Анонсів не було. Ніяких. Афіш -- також. Щит на фасаді театру ім. Заньковецької сповіщав: "Земля", і сприймалося те як повідомлення про ... наступну прем'єру господарів приміщення. Та й з'явився той щит чи не напередодні вистави.

Отак "гостинно" зустрів Львів прикарпатських наших побратимів зі Спілки театральних діячів - Театр з міста Коломиї. Міста, оспіваного в різних жанрах, національно екзотичного, де прадавня гуцульська мальовничість змагається з міською культурою, і на табло історії -- нулі; нічия!

Ну, а театр, той самий, що вранці приїхав, відіграв виставу і, супроводжуваний щирим захватом і вдячністю глядачів, від'їхав? У ніч... Воно начебто й не так далеко (три з половиною години автобусом), якби не денна репетиція "з коліс", та ще й на сцені уславленого театру, якби не шарпанина вічних театральних "накладок", помножених на екстремальні умови бліц-гастролей...

Мабуть, враховуючи все це, годиться подати найлаконічнішу інформацію про театр. Відроджено Коломийський драматичний театр наприкінці 1989 року (отже, є нагода привітати його з 15-річчям! -- за історичного прискорення часу, це вже ювілей. Театр було відроджено за ініціативи міськради, новітніх організацій та добродіїв Юзюка, Козлова, Чиборака (нині -- художній керівник), Козаренка...

Традиції Мельпомени у Коломиї дуже давні. Саме в цьому місті вперше в Галичині 1848 року аматорський гурток під орудою священика Івана Озаркевича відіграв п'єсу Котляревського "Наталка Полтавка" під назвою "Дівка на відданню, або На милуваннє нема силуваннє". Втім, як не кортить переповісти історію коломийського театру, але треба повертатися до показаної у Львові вистави "Земля" за повістю Ольги Кобилянської.

Ця повість, що за глибиною конфлікту й силою пристрастей може бути сміливо порівняна з античними трагедіями або творіннями Шекспіра, неодноразово зазнавала сценічної інтерпретації. Автор нинішньої інсценізації, режисер-постановник -- Дмитро Чиборак, сценографія Миколи Данька, музика Віталія Маника.

Невисоко піднятий над сценою, трохи вигнутий місток. Трохи нижче -- ще один, такої ж конфігурації. Між ними -- прохід. Перед містками, посередині -- величезний пень якогось предковічного дерева. Символ багатозначний: від подіуму до вівтаря. Містки -- наратив людської долі: тут зустрічі закоханих, тут житейські розкладки, тут містичні з'яви Сивочолого Чоловіка, тут убивство... Тут чути: земля, земля, земля. Вона у виставі не господарський об'єкт, не власність, не засіб збагачення. Вона є чинником етичним, моральним, психологічним. Як даність, частка духовної субстанції людини. Така вона для Івоніки та Марії Федорчуків, старшого сина їхнього Михайла. Основа буття, джерело смутку й ні з чим не зрівняних радощів, джерело любові й ненависті, пристрастей і благодаті.

"Гарна була земля. У своїх барвах жива й свіжа, шкода лиш, що не говорила. Івоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов самого себе" (О. Кобилянська). Земля відторгає того, хто її не любить, не розуміє. Згадаймо народне "І як такого земля носить" -- про відступників, злочинців. Сава і Рахіра -- відступники, вони зрадили землю, це найтяжчий з гріхів. Земля страшно покарала відступника: вбивством брата, втратою дому, відлюдністю, бо Каїнів гріх непрощенний.

Персонажі у виставі постають у своїй оголеній людській сутності. Вони очищені від житейських жалів і нашарувань. Але це не абстрактні носії певних доброчесностей чи вад -- ніякої заданості... Перший діалог на містку... другий, третій, четвертий... Ніби тчуть килим Долі... Ясно прокреслені до формулювання простим реченням -- відносини, зв'язки персонажів... Майже кінематографічний монтаж сцен-діалогів. Мінімалізм виражальних засобів... не буття -- Доля.

Потім Доля з'явиться в образі Сивочолого чоловіка (зиновій Симчич -- як персонаж античної трагедії: надзвичайне відчуття форми, постава, голос!) та Білоголової жінки (Людмила Євтушенко). На жаль, у другій половині вистави з'явилася непрохана, але така, що жени її у двері -- влізе у вікно, "гостя": мелодрама, незбориме акторське тяжіння до неї. Щоправда, "розгулятися" їй режисер не дозволив, але "свої п'ять копійок" вона таки втелющила. Це не зіпсувало вистави, зате на радість критикові, стало приводом для "але". Та й те казати: друга половина вистави -- неабияке випробування для акторів. Тут інфра- й ультраемоції, трагедійні спалахи, які так полюбляють актори і на які нервово реагують "просунуті" глядачі. Зауважимо: в разі сценічного фальшу, а він відкидався щирістю молодих і майстерністю старших акторів.

Захар Новицький -- Івоніка, батько, біблійний персонаж, який дуже точно розуміє і майстерно відтворює жанр вистави -- притчу ("Сучасна оповідь про несучасні речі" -- так визначив поняття притчі Пришвін). Особливо виразні його руки, його статика, непідробне, неакторське його горе-туга за вбитим Михайлом. Оксана Курко (Рахіра) -- така собі буковинська Кармен, але за циганською екзотикою -- розпач тяжко скривдженої жінки. Надія Комарова (Анна) грає у звичних параметрах знедоленої страдниці, не переходячи межі, за якою -- потоки сліз. Хороша якість! Чарівна Галина Угорська в невеликій і дуже виразній ролі Меланки. А тепер про тих, чиї імена найчастіше повторювали глядачі: Діна Жолобайло (Марія) і Лесь Король (Сава).

Схилимо голови перед найкращими українськими актрисами, які грають Матерів. Така, незаперечно, Діна Жолобайло, корифей Коломийського театру. Сава -- убивця рідного брата, але Марія не сміє втратити ще й його, він бо один лишився в неї. Ненависть свою спрямовує на невістку Рахіру, на "непутящу" Анну... Яке боріння пристрастей, яке розуміння-нерозуміння і при тому -- яка безмежна зболненість жіночої душі, ображеної Долею доброти!

І Сава. Негідник. Злочинець. Каїн. Чорна душа. Та чи ж воно те йому в радість? І як шматує свою душу Сава, бо не бачить виходу, як відчайдушно боронить свою "волю"!

Воістину найперше до Сави (у виконанні Леся Короля) можна віднести слова, що сконцентрували глибинну метафізичну суть вистави: "Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша".









» 
Минуле й майбутнє фортець і палаців
 
Під час виставки
У Львівській державній галереї мистецтв, чия основна експозиція закрита у зв'язку із ремонтом приміщення, нещодавно розгорнуто тимчасову виставку "Оборонні споруди Волині, Галичини, Закарпаття, Поділля в образотворчому мистецтві, фотографіях, проектах, реконструкціях і макетах", до участі в якій куратор і заступник директора галереї Володимир Пшик залучив Львівський історичний музей, Тернопільський краєзнавчий музей, Історичний архів, Бібліотеку ім. Стефаника, НДІ "Укрзахідпроектреставрація", кафедру реставрації "Львівської політехніки", а також Товариство прихильників фортець і палаців, засноване 1991 року Орестом Мацюком.
Детальніше>>
» 
Танці forever
Від "Коломийки" -- до "Сміху Самуеля"
Люна ГАЛАС
 
Рік Польщі в Україні вчора дав сатисфакцію не лише учасникам "живого" концерту, який на сцені театру Скарбка звів в одній програмі віртуозного польського кларнетиста Войтека Мрозека, камерний оркестр "Леополіс" та групу Turnioki, яка виконує гуральський джаз-рок-кантрі, а значно ширшій аудиторії. Бо саме ця широка верства меломанів від учорашньої офіційної презентації продюсованого Романом Зайцем компакт-диску Войтека Мрозека "Танці народів світу", яка відбувалася в присутності дипломатичних представників Республіки Польщі у вітальні спонсора - львівської "Цукерні", отримала змогу насолоджуватися його пропозицією до танцю де завгодно і скільки завгодно!
Детальніше>>
» 
Миттєвий спогад у день народження
Богдана БОДНАР
 
Восьмого травня йому б виповнилося 70, але вже чотири роки його немає з нами. Я подумки повертаюсь у свій підлітковий світ, в якому він, Анатолій Кравчук, народний артист України був своєрідним дитячим ідолом. Від безконечної біганини в "козаки - розбійники" в садку лісотехнічного інституту мене могла відірвати лише екстравагантна пара, яка, жваво жестикулюючи про щось розмовляла, прямуючи з маленьким хлопчиком тоді ще вулицею Пушкіна. Чомусь мені на згадку спадає величезна парасоля, яка в руках Анатолія Кравчука була чарівним жезлом - ось зараз на вулиці розпочнеться священнодійство. Анатолій Кравчук й Ірина Кравчук видавалися мені найчарівнішою парою, і я по-дитячому заздрила цьому маленькому хлопчикові, який увесь час міг жити у світі театру. Я тоді не знала його імені та й не думала, що через роки він піде шляхом своїх батьків. Льошка Кравчук здавався мені маленьким принцом в оточенні королівської сім'ї. Та з часом наша майже нерухома тоді вулиця стала пустою. Сімейство Кравчуків вже не дискутувало, його просто не було видно. Кудись переїхало. І найбільш екзотична окраса нашої вулиці зникла. Залишилися лише вистави. Скільки їх було!
Детальніше>>
» 
welcomeback, пані Фостер!
 
Чарівна цьоця Джоді Фостер, екс-подруга пана людожера Ганнібала Лектора із моторошного фільму "Мовчання ягнят", після двох років розлуки із кінематографом таки вирішила повернутися на великі екрани.

Зважаючи на те, що успіх пані Фостер і трилери -- поняття майже тотожні, наступне кіно Джоді належатиме до цього жанру. Ще б пак! Хто би то став при здоровому розумі нищити золоту жилу, котра свого часу забезпечила акторку двома золотими балванчиками американської кіноакадемії (відомими в народі також під назвою "Оскар") та вогниками в маніяцьких очах (досить згадати принаймні єльського студента Джона Гінклі, котрий через пристрасть до її 12-річної повії в "Таксисті" вчинив невдалий атентат не президента Рейґана у 1981 р.). Два роки тому на екрани вийшла стрічка "Кімната страху", і відтоді про Джоді ні слуху ні духу.
Детальніше>>
» 
Дизней любе Буша
 
Кіносвітом гуляє великий шкандаль. Walt Disney Company забороняє своєму підрозділові, компанії Miramax, пускати "в люди" стрічку Майкла Мура Fahrenheit 9/11. Річ у тім, що в ній автори активно критикують президента Буша за дії у період після терактів 11 вересня. Щобільше, кіно мало би бути представленим у конкурсній програмі каннського фестивалю. Наразі його присутність на цьому фешенебельному збіговиську поставлена під великецький знак питання.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львівщина на пороховій бочці 
  ·  Новий Путін 
  ·  Іван Павло ІІ закликає віддати власність 
  ·  ФОТОФАКТ 
Погляд
  ·  Небезпека не минула 
  ·  Війна без війни 
Поступ у Львові
  ·  Василь БІЛОУС: Храми мають належати Церквам 
  ·  Перебудемо без води 
  ·  Наїзд біля Парку культури 
  ·  Підліткова злочинність зростає 
  ·  Не сховатись за парканом 
  ·  Свято наших мам 
  ·  Музей техніки буде 
  ·  Перукарі не хочуть в ПТУ 
  ·  Грузинські інтереси у Львові 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  ПАРЄ розлютило Мукачеве 
  ·  Захід забув про Україну 
  ·  Письменникам заблокували рахунки 
  ·  Архів Гаврилишина в Києві 
  ·  Солідарність "Нашої України" 
  ·  Освіта європеїзується 
Поступ у світі
  ·  Бен Ладен замовив Аннана 
  ·  Доля Доналда Рамсфелда 
  ·  ООН підтримала палестинців 
  ·  Релігійна різанина 
  ·  Гинуть журналісти 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  "Світоч" простоює 
  ·  НБУ не послухався МВФ 
  ·  Автонавантажувач заарештували 
  ·  Активи Григоришина "звільнили" 
  ·  Страхівок не повертають 
Історія у Поступі
  ·  Петлюра. Політичний некролог 
  ·  АРХІВАРІУС 
Літературний Поступ
  ·  Триликий Неборак 
Арт-Поступ
  ·  Минуле й майбутнє фортець і палаців 
  ·  Танці forever 
  ·  Миттєвий спогад у день народження 
  ·  Коломийський сюрприз травня 
  ·  welcomeback, пані Фостер! 
  ·  Дизней любе Буша 
Спорт-Поступ
  ·  Гольова систематика Дроґби 
  ·  Чи наздожене "Баварія" "Вердер"? 
  ·  "Металіст" виходить у лідери 
  ·  Королівські перегони Шумахера 
  ·  Бронза на Spring cup 
  ·  Морієнтеса хочуть повернути 
  ·  У НХЛ знову несподіванки 
  ·  Кленові листки ''відскочили'' 
  ·  "Зелено-біле" протистояння 
post-Поступ
  ·  Брюховицькі боєзапаси: Невдовзі цю проблему буде знято 
Пост-Faktum
  ·  А тепер -- "горбатий"! 
  ·  Нелегальне минуле Кваснєвського 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  "Львівське без фільтрації" варте дегустації