Поступ
< bgColor="#ffffff" leftMargin=0 topMargin=10 marginwidth="0" marginheight="10"> Classifieds


  ·  · 
 
Погляд  » 


До учительських страйків звикли?
Парасковія ДВОРЯНИН
 
Львівські вчителі вдалися до голодування та вирішили кілька ночей поспіль провести відразу біля установ влади, сподіваючись на те, що високопосадовці відреагують. Освітяни мають надію, що гроші, зароблені ними з 1997 року, вдасться-таки отримати. Хай навіть такою ціною. Мимоволі пригадуєш події кількамісячної давнини, коли доведені до розпачу освітяни прорвалися в Ратушу на пленарне засідання сесії, де якраз затверджували бюджет міста. Мене інформація про "вчительський бунт" застала у кабінеті виконувача обов'язків начальника міської міліції, якому черговий рапортував про ситуацію біля мерії. І мушу зізнатися, що інформаційний привід, навіть для здобувача сенсацій, був жахливим. Ніяк з пам'яті не йде учителька, яка, очевидно, не один рік зусиль, досвіду та знань присвятила школі, вона показувала латану-перелатану полу свого плаща й розповідала, що нема за що купити подарунки дітям до Миколая. У таких прагматичних питаннях, як виплата заробітної плати та соціальний захист, може, й не варто керуватися емоціями та збуреннями, але прогалина у цьому ланцюжку неодмінно їх спровокує, що не робить честі ані місту, в якому вони виникають, ані державі, в якій розташоване це місто.

Журналісти, зважаючи на специфіку нашої професії, називають тему учительських боргів "затертою". Кажуть, що перед виборами тільки лінивий кандидат не скористався нею й не пообіцяв залагодити виконання відомої вже навіть найменшим школярам статті 57 Закону України "Про освіту". Педагогам і нині закидають, що їх використовують ті, хто більше дбає про власну кар'єру та перспективу, чи має намір дискредитувати владу.

Схоже на те, що всі звикли. Народні депутати звикли до тих аргументів, що висувають рік у рік, затверджуючи Державний бюджет без врахування коштів, які вчителі заробили та право на які довели в судах. Представники міської влади звикло для вуха журналістів кажуть, що цих грошей теж немає вже в міському бюджеті, а виплативши борги, освіту Львова можна паралізувати надовго. Вчителі ж час від часу про себе нагадують, доведені до відчаю вони все-таки сідають за стіл переговорів і традиційно вірять вмовлянням, що ще треба зачекати. Може, хтось, зробивши титанічні зусилля, таки викроїть якісь кошти і освітян вдасться вгамувати до наступної хвилі страйків. Такий сценарій давно було апробовано, його він раз у раз повторюють.

Той же, хто не звик, покладається лише на власні зусилля -- створює приватні школи, переконує батьків, що дитину треба за окрему плату "підтягнути" чи в критичній ситуації їде на заробітки. Що ж робити школяреві, котрий спостерігає за вчителями, які ночують просто неба, і вчиться 22 хвилини замість 45-ти? Чи повірить дитина, що фахівець є не лише потрібним суспільству, а за свою сумлінну працю він ще й мусить отримувати належну зарплатню. Допоки ми перетасовуємо кошти з однієї статті бюджету в іншу (нагадаю, на програму водопостачання у Львові закладено 25 мільйонів гривень на цей рік, а кошти від продажу земель чиновництво збирається витратити на розвиток нашого міста), школярі бачать перед собою в кращому разі зневірених ентузіастів, у гіршому -- зденервованих злидарів. Ще десять років тому половина дітей у класі виявляла бажання вчителювати, нині ж діти мріють стати митником, депутатом чи президентом.

Керівник інформаційної служби телерадіокомпанії "Люкс"

Обговорити в форумі



» 
Що робити, якщо відімкнули електроенергію?
Василь РІПКА
 
Якщо у вашому помешканні відключають електроенергію, то, очевидно, на це є якась причина, і потрібно про неї дізнатися. Причиною відімкнення може бути аварія, тоді слід зв'язатися з аварійною службою. Якщо ж причина не у цьому, то можна, звичайно, телефонувати в якісь установи, але телефонні дзвінки можуть не принести ніякого результату. Тому, щоб розв'язати проблему, можна звернутися письмово до начальника РЕМу. Втім, якщо від електроенергії відімкнули не окрему квартиру, а весь будинок, то в такому разі потрібно зв'язуватися з ВАТ "Львівобленерго", яке надає мешканцям цього будинку послуги.
Детальніше>>
» 
Період напіврозпаду Росії
Олег КУКАРЦЕВ
 
Одна із фундаментальних максим філософії твердить, що все, що мало початок, має кінець. Немає й не може бути політики, яка у змозі зупинити об'єктивний, а значить, незворотний процес фрагментації державного цілого. І не так важливо, чи домінують у цьому цілому доцентрові чи відцентрові тенденції. У макроісторичній перспективі дезінтеграція будь-якої держави -- явище цілком природне. Це тільки питання часу.

Якщо поглянути на сучасну політичну карту світу, то чи не найбільше запитань викликає майбутнє такого велетня, як Росія. Дехто навіть вважає, що жити їй залишилося декілька років. Нещодавно на сайті ЦРУ з'явилася доповідь провідних аналітичних центрів США, яка містить прогноз розвитку світу на найближчі десять років. Росію в ньому розглядають як зону нестабільностей, як країну, яка, межуючи з державами Центральної Азії, цілком імовірно, розпадеться до 2015 року на 6-8 держав.
Детальніше>>