BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
27 квітня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Аналітика у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Якої України хоче Росія
Олександр СУШКО
 
Зовнішня провінція

З формальної точки зору факт існування України як суб’єкта міжнародного права вже не підлягає сумніву. В Росії усвідомили, що статус України як незалежної держави – це всерйоз і надовго. Навряд чи в осяжному майбутньому Києву запропонують, як білорусам, розділити державу на кілька губерній та включити їх на правах суб’єктів у Російську Федерацію. Синьо-жовтий прапор, ймовірно, і надалі майорітиме над офіційними установами обабіч Дніпра. Державний гімн “Ще не вмерла України...” будуть вчити у школах, звісно, в частині, що не суперечить текстам Міхалкова на музику Алєксандрова.

Але державний суверенітет в умовах ґлобалізації та реґіоналізації – явище гнучке. І якщо “розмиття суверенітету” є універсальним фатумом сучасности, то чому б українцям не розмити свій суверенітет у звичному для них російському кориті? Адже иншої альтернативи в них немає (не вірите – спитайте в Брюсселі, що там вони сьогодні кажуть про перспективу членства України в ЕС?) Лещата митного союзу, який, за висловом прем’єра Касьянова, є мінімальною стадією ЄЕП, є достатнім інструментом для вирішення ключової задачі нинішнього моменту – виключити саму можливість будь-якої економічної інтеґрації України у напрямку, відмінному від російського. З теорії реґіональної інтеґрації відомо, що митний союз – це та стадія економічної інтеґрації, що жорстко фіксує прив’язку країни до певного економічного простору. Починаючи з цієї стадії вже митний союз (а не його держави-учасники окремо) виступає суб’єктом міжнародних торговельно-економічних відносин. Звісно, ніхто не відбере в України її місце в ООН, дароване Сталіним, але ніхто вже не буде вести з Києвом переговори про лібералізацію торгівлі, про доступ на ринки: їх вестимуть з тим ЄЕПом, куди Київ вступить.

Отже, в міжнародно-політичному сенсі Росія прагне бачити Україну інтеґрованою у спільний простір, що має статус „не нижчий за митний союз”. Цього достатньо, щоб припинити на практиці українську “багатовекторність”, яка справедливо дратує Кремль, та унеможливити самостійний курс України у стосунках із Заходом. Щоб досягти цього, Росії не потрібно вводити війська в Київ чи піднімати триколор на Банковій. В принципі, заради створення митного союзу не так вже й важливо засновувати якісь спільні керівні органи – достатньо лише „об’єднати митні території і запровадити спільний зовнішній тариф” (так, як це написано в угоді про ЄЕП).

Але росіяни прагнуть перестрахуватися – тому в тій же угоді з’явився пункт про регулюючий орган, рішення якого є обов’язковими для сторін. Голоси в даному органі будуть розподілятися “з урахуванням економічного потенціалу сторін”. Якщо взяти до уваги, що економічний потенціал Росії складає біля 80% сумарного ВВП “четвірки”, то зрозуміло, що йдеться не про взаємне делегування повноважень, а про однобічну відмову від частини суверенітету на корить Росії. РФ, володіючи контрольним пакетом голосів у регулюючому органі, зможе самостійно приймати будь-які рішення, що будуть обов’язковими для виконання Україною. Те, що при цьому Україна збереже свої герб, прапор та гімн, нікого вже не перейматиме. Навіть заклинання щодо спільної валюти, про що люблять говорити російські офіційні особи – це зайві деталі, викликані підвищеним під час їжі апетитом.

Росії Україна потрібна не як внутрішня провінція, а як формально незалежна країна-сателіт, яка виконуватиме на міжнародній арені ті завдання, які самій Росії виконувати небажано і непрестижно.

Пітерські критерії замість Копенгаґенських

Нині очевидно, що надії на розвиток російської політичної системи у напрямку конкурентної демократії не справдилися. Підготовка до цьогорічних парламентських виборів засвідчує, що пересічні росіяни мають у своєму розпорядженні що завгодно, тільки не право обирати собі владу. В Росії остаточно оформилась система, в якій влада сама себе призначає і реалізує, а суспільству при цьому дозволяється любити або не любити владу. Право пасивно-кухонної “нелюбові” – це все, що залишилось громадянам РФ від демократії. Правда, цей кухонний привілей не поширюється на тих, хто робить у Росії великий бізнес: вони зобов’язані любити владу такою, якою вона є, і щоденно обслуговувати її інтереси. Сумна історія комсомольського олігарха Ходорковского, який відважився мати самостійну позицію – тому приклад. Його менш самовпевнені колеги з ТНК працюють мудріше – вони лобіюють збитковий для себе реверс нафтогону Одеса-Броди заради геополітичних інтересів Росії з тим, щоб заслужити індульґенцію Кремля і, можливо, відтяти шматок активів зруйнованого “ЮКОСа”.

Закріплення подібної моделі в Україні – стратегічна мета “старшого брата”. Нікого вже не цікавить, наскільки “проросійською” є та чи инша політична сила. Цікавить лише та сила, що є владою. Інвестувати у самозбереження української влади – єдино можлива стратегія Росії. Тому хай не турбуються вітчизняні можновладці, переживаючи за ускладнення, викликані Тузлою: їм усе простять. Не тому, що люблять, а тому, що без них не можна законсервувати рух України у напрямі концептуалізованої Павловським “керованої демократії” – єдино прийнятної моделі, в межах якої може бути ефективно реалізовано сценарій реінтеґрації радянського простору. Основні характеристики цієї моделі:

Правляча еліта – корпоративне позапартійне (або мультипартійне) об’єднання привілейованих громадян, позбавлене тягаря колективної відповідальности перед виборцями.

Декоративна демократія: вибори зберігаються, проте не як інструмент ротації влади, а як засіб її періодичної самолеґітимації. Реальна конкуренція за владу відбувається в позапублічній сфері, “під килимом”.

Великий капітал має право не існування, лише якщо він працює на владу і інвестує у владу. Великий бізнес і влада – єдине ціле.

Єдність виконавчої, законодавчої і судової влади як цілісного механізму контролю над суспільством та гарантування незмінности становища панівних груп. Прикладний інструмент такого контролю – непідконтрольні суспільству “силові структури”.

Ці чотири пункти можна вважати “пітерськими критеріями” на честь переможної команди ФСБ з північної столиці, яка ці критерії явочним порядком встановила і успішно реалізує у себе в країні, і до того ж допомагає своїм однодумцям у “близькому зарубіжжі”.

Серед цих неформальних критеріїв можна назвати й вельми вибірковий підхід до проблеми дотримання прав людини в Україні. Наприклад, з російського боку було багато скарг на порушення мовних прав російськомовного населення, щодо “закриття російських шкіл” тощо. Водночас російську сторону не надто цікавлять порушення громадянських прав російськомовних українців в инших галузях. Наприклад, якщо такого російськомовного “примушують” говорити українською – це проблема, але якщо його ж таки катують у СІЗО, переслідують податковими органами чи позбавляють доступу до об’єктивної інформації – це не така вже й проблема. Це теж до питання про “критерії”.

Отже, образ “ідеальної” України з погляду Росії є надто специфічним і дуже нагадує Білорусь. Звісно, більшості раціонально мислячих росіян не хотілось би бачити в Києві ще одного непередбачуваного і неконтрольованого “батьку”. Тому сценарій для України є більш м’яким, максимально наближеним до нинішньої російської дійсности.

І не варто забувати, що невід’ємним елементом російської дійсности є колоніальні війни на етнічно-релігійному ґрунті, які виконують функцію мобілізації нації та підтримки суспільного тонусу, згуртовують суспільство навколо влади. І що там Леонід Грач каже про бази ісламських бойовиків на Ай-Петрі?









» 
Двозначне партнерство
Юрій БОРКО
 
Серед зовнішніх партнерів України Російська Федерація демонструє загрозливу послідовність втілення свого бачення “проекту Україна”. Як слушно зауважив Олександр Сушко у Росії принципові питання щодо сприйняття України вже не лише вирішені, але й оформлені у певний проект, а за своєю інтенсивністю українсько-російські відносини 2003 року набули небаченої динаміки. Амплітуда коливань вражає: від бездонних глибин ЄЕПу до космічних висот Тузлинської дамби. Від готовности віддати все і одразу (через той же ЄЕП) до небажання поступитись клаптиком піщаного суходолу у Керченській протоці. Так чи инакше, ми маємо дякувати Російській Федерації за її праґматичний максималізм, який дозволяє нам прозоро розуміти логіку поведінки однієї з найнепрозоріших політичних машин у світі. Українське питання – ідеальний сюжет для аналізу ціннісного та інструментального підходу правлячої російської еліти до навколишньої реальности.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Вчителі голодують 
  ·  Грузинський лідер в Україні 
  ·  Українців у Іраку побільшає 
  ·  Штаб Ющенка очолить ТИМОШЕНКО 
  ·  Бойові "маївки" 
Погляд
  ·  Першотравневі пристрасті 
  ·  Хто стає вчителем школи? 
  ·  Естонія -- інтернетовий парадиз 
Поступ у Львові
  ·  Війни за житло 
  ·  Подарунки до сумної дати 
  ·  Сусіди до нас -- з грошима 
  ·  Літо з гарячою водою 
  ·  Ринок не дав гарантії 
  ·  Вчимося бути європейцями 
  ·  Дизентерії вже нема 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Як сфальсифікували вибори 
  ·  "Нашоукраїнців" судитимуть у Мукачевому 
  ·  "Народний президент" з'явиться у червні 
  ·  Як допомогти ВІЛ-інфікованим 
  ·  Марчук посилає в Ірак гелікоптери 
  ·  "Плазма" відмовляється платити 
  ·  Литвин "топить" політреформу 
  ·  Лавринович реєструє козаків 
  ·  ОБСЄ здивована подіями у Мукачевому 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Американці перепочивають 
  ·  Індія обирає парламент 
  ·  Росіяни скаржаться на тортури 
  ·  Австрія обрала президента 
  ·  Доналд Рамсфелд -- суперзірка 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Перспективи ЄЕПономіки 
  ·  Французи купують "Сібнєфть" 
  ·  google йде на біржу 
  ·  Ірак будуватиме не Україна 
  ·  Недоторканні енергокомпанії 
  ·  СОТ розгляне заявку України 
Аналітика у Поступі
  ·  Двозначне партнерство 
  ·  Якої України хоче Росія 
Арт-Поступ
  ·  Бар-до художньої творчості 
  ·  Мертвий сезон не є фатальною необхідністю 
  ·  aVRIL LAVIGNE -- пісні важчають 
Літературний Поступ
  ·  Жорстока проза від Яворівського 
  ·  Моральність свободи 
Спорт-Поступ
  ·  Коли тягар не завада 
  ·  Ганьба суддям 
  ·  Московські бої 
  ·  Так тримати 
  ·  Фаворит помилок не вибачає 
  ·  Помаранчевий квартет 
  ·  На шляху до перемоги став секундант 
  ·  Сила, краса і шоу 
25-Й КАДР
  ·  Телерадіоцитати тижня 
post-Поступ
  ·  Геть від Європи 
  ·  На США сподівайся... 
  ·  Право на аборт 
Пост-Faktum
  ·  Чортова скеля 
  ·  КАЛЕНДАР