BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ в політиці.    Кримінальний Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
18 травня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:47 22-06-2017 -   У навчальні заклади Львова закупляють лінгафонне обладнання для вивчення іноземних мов  
  16:41 22-06-2017 -   Сміття з перенакопичених контейнерних майданчиків у Львові вивозити все ще нікуди  
  13:48 22-06-2017 -   1 серпня розпочне працювати зона паркування біля «Вернісажу» місткістю 73 паркомісця  
  13:20 22-06-2017 -   За отримання хабара у розмірі $2 тис. начальник львівського СІЗО сплатить ₴17 тис. штрафу  
  13:16 22-06-2017 -   На Львівщині визначать найкраще спортивне село  
Україна
  16:59 22-06-2017 -   ЗСУ перейдуть на нову систему харчування до кінця 2019 року  
  16:55 22-06-2017 -   Кучма: Обмін полоненими розпочнеться 5 липня  
  13:44 22-06-2017 -   13-річний школяр наклав на себе руки: мама заборонила ігри на телефоні  
  13:19 22-06-2017 -   У Дніпрі поліція оштрафувала жінку за георгіївську стрічку  
  13:9 22-06-2017 -   На Одещині в браконьєрських сітках масово гинуть дельфіни  
Світ
  13:46 22-06-2017 -   Археологи знайшли стародавнє забуте місто в Ефіопії  
  13:22 22-06-2017 -   У Польщі затримали двох українців за підозрою в убивстві жінки  
  13:18 22-06-2017 -   На фестивалі діаспори в Оттаві міністр оборони Канади приготував український борщ  
  12:6 22-06-2017 -   Хлопчики, народжені у немолодих пар, частіше виростають високоінтелектуальними  
  10:35 22-06-2017 -   Терористи ІДІЛ підірвали в Іраку мечеть ХІІ століття  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ в політиці  »  ОГЛЯД

___________________________________________________________________________

Парламент як “слідча камера”
Головне – відділити “рецидивістів” кримінальних від політичних
Тарас БАТЕНКО
 
Цього тижня четвертий парламент незалежної України намагався пройти бойове хрещення, розпочавши “спікеріаду”.

Наразі всі політичні сили – у відносній меншості. Лише фракція комуністів – третя за чисельністю (64 депутати) – гордо почувається в ролі головного болта парламентської карети. Симоненко нині може нагадувати філософа-коваля із “Формули кохання” режисера Марка Захарова. “Тут, – мовляв, – усе від мене залежить”, – гордо промовив “коваль щастя” і доламав при тім карету графа Джузеппе Каліостро. З огляду на політичне розшарування у Верховній Раді, саме комуністи визначатимуть, чи завершити “спікеріаду” у вівторок, 21 травня, чи протягнути, за аналогом 1998 року, більш як на місяць.

Імперія “Єди” стане конфедералістичною?

“Партія влади” вдруге наступає на ті самі граблі, що й у 1998 році. Тоді, як відомо, консолідована пропрезидентська фракція НДП піднялася до планки у 93 депутати. Що було згодом?..

Коли студенти запитують, чи є якісь абсолютні політичні категорії, як, скажімо, “абсолютна свобода” чи “абсолютна демократія”, відповідаю старим афоризмом: “Абсолютним може бути лише падіння”. Отож згодом було “абсолютне падіння” фракції НДП. Число “93” виглядало звичайним адміністративним капризом Валерія Пустовойтенка та Леоніда Кучми, бажанням мати “понадхмарну” фракцію. Нині каприз повторився. Стрімке сходження фракції “Єдина Україна”, яка станом на 17 травня нараховувала 177 депутатів, – це вже не трагедія, а фарс влади. “Єда” мала б розсипатися принаймні з трьох причин.

Причина перша: особа Литвина. Блок “За ЄдУ” склеювали під керівника президентської адміністрації з різних партійних шматочків, різнорідних за особистісними критеріями та лідерськими претензіями.
Експерти відзначали, що в перші парламентські дні психофізіологічний стан Литвина наче доводив, що він не у своїй тарілці. Виглядало так, що з трибуни лідер фракції “Єди” просто забував, що перед ним депутати, а не губернатори. Ніби й не було підписаного указу президента про його відставку. Обставини змусили Литвина впрягтися до парламентського воза замість того, аби залишитися в комфортному кабінеті, серед філософських книжок і “вертівок”. Литвин-спікер, як і будь-який спікер за нинішньої системи владних функцій, не матиме вирішального впливу на парламентські фракції. Це вже не Плющ першого призову, ані Мороз періоду “конституційного договору”, тим більше не Ткаченко, що не був “ні першою, ані другою людиною в державі”. Структура парламенту така, що результат можливий не за умов жорсткого “нажиму” з Банкової, а завдяки вмілому проходженню по лезу бритви. Але чи володіє таким мистецтвом парламентської дипломатії Володимир Литвин?

Причина друга: донеччани і “трудовики”. Представники донецького клану як одні з найбільш амбіційних регіоналів досі підраховують свої втрати після 31 березня. Вважається, що партія “Регіони України” зробила невдалу ставку на Литвина та в цілому на “За ЄдУ”, бо мала всі шанси повторити подвиг “Громади” чотирирічної давності – пройти до парламенту завдяки окремо взятій області. А так за списком “За ЄдУ” донецький клан не дорахувався кільканадцятьох своїх депутатів.
Тим не менше, донеччани мали б і далі поводитися все більш самостійно в рамках “Єди”, фактично диктуючи керівництву фракції тактичні ходи. А в перспективі може статися, що саме Донецьк виступить у ролі могильника “Єдиної України” і, не виключено, самого Литвина. На формального виразника інтересів донеччан у сесійній залі напрошується Валерій Коновалюк. Цікава річ – він не є офіційним уповноваженим представником фракції “Єди” і потрапив у керівництво групи, що готувала першу сесію, завдяки протекції комуністів. Саме Коновалюк озвучив ініціативу донеччан клопотати про внесення до пакету “Єди” двох представників “Нашої України” на віце-спікера. Олександр Волков згодом зацькував таку ініціативу. Ще одна обставина – окремі заяви лідера “Трудової України” Сергія Тигипка, який дав зрозуміти журналістам, що в разі необрання Литвина спікером “Єда” розпадеться на партійні фракції. Іншими словами, федералістична концепція “Єди” невдовзі може перетворитися на конфедералістичну, де окремі партійні фракції (насамперед “регіонів” і “трудовиків”) володітимуть чималим набором самостійних функцій у парламентській залі.

Причину третю немає великої потреби описувати. В її основі лежить особа президента. Міць фракції “Єдина Україна” майже прямо пропорційна міцності президента Кучми. Ближче до президентських виборів дискусії на тему узгодженого спадкоємця можуть призвести до бурхливих полемік у таборі “партії влади”, що теж розтягне “Єду”.

Дражливий випадок стався вже в перші дні роботи. 15 травня було урочисто заявлено, що мажоритарний депутат від Миколаївщини Віктор Горбачов вступив у фракцію “Єди”. Однак уже зранку наступного дня він вийшов із неї. В інтерв’ю УНІАН Горбачов заявив, що “незалежність цінує більше, ніж владу”.
Хоча причина, ймовірно, лежала в поглядах на кандидатуру спікера. Депутат додав, що Литвин є хорошим лідером блоку, фракції, але спікером має бути більш досвідчений представник “Єдиної України”.

“Гетьманат” “Нашої України” може погубити “Директорія”?

Вихід із фракції “Наша Україна” маловідомого депутата Кирила Поліщука Ющенко потрактував як хід провокаторів. А таких він особисто повиганяє з фракції. Тим не менше, якщо “устрій” “Єди” більше нагадує імперський (радянсько-російського номенклатурного типу), то “устрій” “Нашої України” може відповідати класичним зразкам української козаччини.

Фактично тут є все: “наказний гетьман”, що має схильність одноособово вирішувати кадрові питання; “Гетьманат” – якщо Павло Скоропадський демонстрував близькість до Росії, то Ющенко не може позбутися тяглості до президента (хоча самостійність і рівновіддаленість в обох випадках зберігалися); є “Чорна рада”, вона ж “Директорія” – група депутатів-мажоритарників, які критично ставляться до плаваючої й інертної опозиційності Ющенка.

Однак “директорії” можуть бути різними. Нині у фракції “Нашої України” налічується 119 депутатів (інтригуючу відсутність в офіційних списках Геннадія Удовенка скоріш можна пояснити його відрядженням за кордон, унаслідок чого він не встиг пройти необхідних формальностей). В основі “Нашої України” є кілька депутатських груп: УНР, НРУ, ПРП, “Солідарності” та бізнесменів. Остання може викликати найбільше занепокоєння (орієнтовно вона нараховуватиме 20 осіб), адже саме на неї в “спікеріаді” розраховуватиме фракція “Єдина Україна”. Волков, кажучи про двадцятку депутатів від “НУ”, які мали б віддати свої голоси за Литвина, мав на увазі саме прошарок вітчизняного “Уолл-стриту” у фракції Ющенка. Найсумнішою перспективою для “Нашої України” може бути втрата низки мажоритарників і контролю над більшістю спискових бізнесменів. Ющенко вже запропонував визначитися можливим провокаторам у фракції, аби не ускладнювати майбутніх взаємостосунків.

“Наша Україна” фактично змирилася з тим, що спікером буде не її представник. Але вона ще спробує переламати впертість “Єди” щодо Володимира Литвина як голови Верховної Ради. 17 травня Ющенко заявив журналістам, що “формулу спікера потрібно закріпити за “Єдиною Україною”, хоча ми категорично проти кандидатури Володимира Литвина”.

209 голосів, які пакет “Литвин – Мартинюк – Зінченко” здобув пізно ввечері 15 травня, вселяє владі чималу надію. За другим заходом пакет на чолі з Литвином мав би взяти більше, відповідно до зростаючого тиску на депутатський корпус з боку урядово-банківських структур. Елементарно можуть здати нерви...

В основі компромісу між “НУ” та “Єдою” має лежати, на думку Ющенка, системний підхід. Обрання керівництва парламенту повинно ув’язуватися з урядом та обласними держадміністраціями. Такий метод із табору соціал-демократів вже назвали фантастикою, “навіть не науковою”. Схоже скептичне ставлення і в “єдунів”. “Системний підхід” дозволяв би Ющенкові максимально зберегти на цьому етапі фракцію. Однак зашкодив би йому в очах тих виборців, які чекають від лідера блоку більш різкої опозиційності. Усе ж багатьом експертам запропонований підхід Ющенка видається малореальним. Сумнівно, щоб президент забажав докорінно змінювати керівників облдержадміністрацій на більш лояльних до “НУ”, і вже тим більше віддавати прем’єрство “нашоукраїнцеві” (про розвиток цієї ситуації читайте також у вівторковому числі “Поступу”).

Тож наступного тижня Ющенко мав би готуватися до переходу в опозицію – із високо піднятою головою. І зі всіма наслідками, що з цього випливають.

КПУ трансформується у КППУ?

На біду Симоненкові до парламенту пройшов політолог Томенко, який вирішив “перейменувати” КПУ в Комуністичну партію президента України (КППУ). Натяк красномовний. Томенко – один із найвідоміших політологів України, він неодмінно доведе цю свою “пропозицію” до найширшого загалу.
Михайло Жванецький якось переконував, що “люди з іншими переконаннями повинні сидіти окремо” (під “місцем сидіння” сатирик, звичайно ж, мав на увазі тюремну камеру). Комуністи чимось можуть нагадувати “ув’язнених”. Вони та пропрезидентська “Єда” справді мали б сидіти (відтак і голосувати) окремо. Бо верхом цинізму в часи сталінізму чи брежнєвщини було садовити в одну камеру кримінальних злочинців і політичних рецидивістів. А верхом цинізму в демократичній державі є змішувати непримиренну опозицію з безкомпромісною владою. Безкомпромісність “Єди” в перші сесійні дні проявилася вже в категоричному бажанні посадовити у крісло голови ВР Володимира Литвина. Симоненко ж заявив про своє можливе спікерство мигцем. І це скоріш нагадувало дитячу забаву в переломлення променя сонця за допомогою скельця. Хіба ледь на секунду “тимурівська команда” під проводом Симоненка подражнила пропрезидентську “Єду”. Та все гаразд, Симоненко знав міру у словах і фантазіях.

Є ще одне томенківське визначення поведінки фракції комуністів: “Вони працюють зі всіма і ні з ким одночасно”. Притчею во язицех стало купування і перекуповування депутатів у парламенті минулого скликання, ті ж розмови точаться і нині. Тому, гадаємо, влада не матиме проблем з тим, аби натягнути якихось 17-20 депутатів-”партизанів” із кількох фракцій (“КПУ, “НУ”, позафракційних), яких потім ці ж фракції піддадуть остракізму. І нема на то ради. Бо часом парламент може нагадувати “слідчу камеру” – кожен чекає на вирок у близькій чи далекій перспективі. Принаймні від електорату.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кваснєвського у Львові не буде 
  ·  Україна-Росія: узгодження векторів 
Погляд
  ·  Збіґнєв Бжезінський: “Україна буде в НАТО” 
  ·  Який цвинтар без президентів? 
Поступ у Львові
  ·  На Боїмах економити не можна 
  ·  Теологію визнали наукою 
  ·  Товар – добрий, якщо дорогий... 
  ·  Чеське консульство у Львові 
  ·  Чому ми так голосували? 
  ·  Мовознавці проти Уряду України 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Спікеріада”: далі щось буде 
  ·  Убивця залишається на волі 
  ·  ПДВ відшкодують усім... у 2003 році 
  ·  Чергова чорнобильська криза 
  ·  Крісло глави АПУ лишається вакантним 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Бельгія узаконила евтаназію 
  ·  Папа не планує йти у відставку 
  ·  Вроцлав – центр вигнанців Європи? 
  ·  Нові супутники Юпітера 
  ·  Черговий рейд у Дженін 
  ·  Шрьодер – не фарбований 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Поступ в політиці
  ·  Парламент як “слідча камера” 
Кримінальний Поступ
  ·  Віктор СТЕЛЬМАХ: Чотири оперативники на тисячу повій... 
  ·  Мамочка” Віка і її “мєнтовський дах” 
  ·  Посада куратора інтимних послуг – вакантна 
Пост-Factum
  ·  Карети диявола 
  ·  КАЛЕНДАР