|
|
|
|
Літературний Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Самодостатня внучка Франка |
|
|
| Іван ЛУЧУК |
| |
Зеновія Франко (1925-1991): Статті. Спогади. Матеріали / Упорядник і науковий редактор М. Вальо; передмова О. Романіва; відповідальний редактор Л. Крушельницька. -- Львів, 2003. -- 368 с.
Кожен учень вивчає у школі біографію Івана Франка. До біографічних матеріалів про великого письменника слід додавати бодай мінімальну інформацію про його нащадків, хоча б про тих, котрі залишили вагомий слід в нашій науці та частково літературі. Цей збірник присвячений внучці Каменяра -- Зеновії Тарасівні Франко. Хоча контекст Франкіани є надзвичайно важливим для цієї постаті, проте вона й сама може бути самодостатньою, адже відбулася як визначний вчений та громадський діяч. Найбільше прислужилася Зеновія Франко українському мовознавству, проте вона має здобутки й у галузі історії культури та франкознавства.
У передмові до збірника "З Його Духа печаттю (Дещо про Зеновію Франко та її час)" академік Олег Романів, президент Наукового товариства імені Шевченка у Львові, ґрунтовно висвітлив місце Зеновії Франко у вітчизняній науці та її роль у суспільному житті. Зокрема, автор передмови спроектував постать Зеновії Франко на наше сьогодення, зробивши припущення, яке радше є певним висновком: "Її, особистість, виховану на традиційних цінностях, напевно, вразила би відсутність у більшості наших сучасників риси, так потрібної в час будівництва нової держави, а саме -- безкорисливого патріотизму, на місце якого прийшла епідемія владної корупції та хтивості, безпринципність у виборі місця і роду праці та проживання, чим далі від батьківщини, її традиційної моралі та звичаїв". Гадаю, що кожна інтелігентна й мисляча людина солідаризується з академіком Романівим.
Після передмови є вступне слово упорядника -- Марії Вальо, відомого бібліографа, подруги Зеновії від юнацьких літ. До речі, серед багатьох світлин, які супроводжують це видання, є одне чудове фото з 1954 року (таке враження, що перед Львівським університетом), на якому зображені "три грації", три молоді красуні, кожна з яких внесла в українську науку свою вагому лепту -- Зеновія Франко, Уляна Єдлінська і Марія Вальо. Перший розділ збірника поділяється на три блоки, кожен із яких висвітлює певну грань творчої спадщини Зеновії Франко. Спершу йдуть матеріали про родинні справи, з яких можна почерпнути багато цікавої та нестандартної інформації. Далі -- нотатки про шістдесятників, зокрема про Аллу Горську та Миколу Лукаша. А третій блок має назву "З Франком і про Франка", яка говорить сама за себе. Своєрідним додатком до цього розділу є бібліографія основних наукових праць Зеновії Франко, сумлінно укладена Ольгою Кровицькою. Щоправда, в таких ситуаціях подають наскрізну нумерацію бібліографічних позицій. Через те, що такої нумерації тут нема, я не полінувався їх порахувати, і вийшло 203.
Окрім уже згаданих матеріалів, у збірнику є чотири наукові статті, присвячені мовознавчим зацікавленням Зеновії Франко. Надзвичайно важливим є розділ спогадів про неї. Тут постає вельми привабливий образ жінки, яку близькі їй люди називали просто Зенею. Коли, наприклад, у шістдесяті Дмитро Павличко заохочував її до "нових сміливих вчинків", то казав: "Не бійся, тебе не рушать! Ти -- Франко!" На що вона відповідає: "І ти -- Франко!" -- маючи на увазі, щоб кожен українець був, як Франко.
Слід зазначити, що вихід у світ цього ошатного тому став можливим завдяки плідній співпраці Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України з Науковим товариством ім. Шевченка. Виглядає, що ця книжка може бути цікавою і для студентів, і для науковців, і взагалі для всіх, про кого теж можна сказати: "І ти -- Франко!" |
|
|
|
|
ДРУГЕ ВИДАННЯ ВАДЕМЕКУМУ |
|
|
| Іван ЛУЧУК |
| |
Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / За редакцією Марії Зубрицької. 2-ге видання, доповнене. -- Львів: Літопис, 2002. -- 832 с.
Коли 1996 року вийшло перше видання упорядкованої Марією Зубрицькою "Антології світової літературно-критичної думки" під додатковою промовистою назвою "Слово. Знак. Дискурс", це було справжньою революцією в нашому літературознавстві, в нашій гуманітаристиці загалом. Якщо вдатися до ризикованого порівняння, то антологія Зубрицької була "оксамитовою революцією" у процесі розвитку нашої літературно-критичної думки. Знову ж таки, якщо взяти друге видання й перше, то найбільш промовистим буде порівняння їхніх обсягів -- перше мало 634 сторінки, а друге -- вже 832. Що саме додано, допитливий читач зможе визначити й самотужки, лишень за єдиної умови -- якщо придбає це друге видання у книгарні. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Видавництво "Каменяр" пропонує |
|
|
| Анастасія КАНАРСЬКА |
| |
Народні пісні з батьківщини Івана Франка: Зібрав і упорядкував Василь Сокіл. / Національна академія наук України. Інститут народознавства. -- Львів: Каменяр, 2003. -- 407 с.
Уже давно не доводилось тримати в руках такого об'ємного видання, яке містить в собі неоціненні скарби українського народу -- народні пісні, та ще й зібрані в одній місцевості, в родинному селі Івана Франка. Можливо, саме ці пісні розбудили поетичну душу в маленького хлопчика. І якщо ми всі справді родом з дитинства, то незаперечно, ці пісні мали неабиякий вплив на формування душі поета. Перші пісні, почуті від матері Марії Кульчицької, яка походила з сусіднього села Ясениця Сільна, можливо, надихнули поета на збирання їх у зшитки. Тому ще в гімназії поет записав понад 800 пісень. |
| Детальніше>> |
|
|
|
