BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Поступ технологій.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
22 квітня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Третій термін з новим обличчям
Всеволод ПОЛІЩУК
 
Хто на старті?
Те, що виборча кампанія почалася, люди, які цікавляться політикою, зрозуміли вже давно. Однак дві події, які трапилися протягом останніх двох тижнів, актуалізували кампанію майже до критичної межі, змусивши багатьох оцінити ситуацію по-новому, а дехто цей неофіційний початок "справжніх виборів" відчув на власній шкірі. Йдеться про проголошення Віктора Януковича єдиним кандидатом від влади і про те, що увійшло в лексикон журналістів і політиків з абстрактним (мабуть, через те, що в Україні не було нічого схожого і назви ще не вигадали) визначенням "події в Мукачевому".

Що об'єднує ці дві, на перший погляд, дуже віддалені події? Те, що обидві вони дуже чітко показали: влада все ще "веде" виборчу кампанію і грає "першим номером". А опозиція змушена лише реагувати на випади супротивника. Належить сказати, що захист в опозиціонерів наразі слабенький і контратаки не провалюються на самому початку лише через потужну фору -- рейтинг найбільш рейтингового політика України. Взагалі, все, що пов'язане з виборами, вже починало скидатися на фарс: влада трохи кусає, опозиція трохи огризається, загалом зберігається статус-кво і всі очікують листопада. Одні, сподіваючись, що перемогу забезпечать базовий рейтинг і трохи популістських заяв, інші, покладаючись на адмінресурс і трохи популістських рішень.

Зараз же стало зрозуміло: виборча кампанія (за старим законом, до речі, вона мала би починатися вже за тиждень) переходить в активну фазу. Статус-кво неактуальний. У влади залишаються ті ж три варіанти, що й раніше: третій термін Леоніда Кучми, політреформа і пошуки прийнятного спадкоємця, -- однак змінилася їх пріоритетність і засоби реалізації. Треба змінювати спосіб дій і опозиції, однак вона, схоже, наразі тільки пристосовується до умов. Отож, в наступних матеріалах рубрики "Тема" ми обіцяємо розглянути й інші варіанти розвитку подій, які можуть запропонувати влада та опозиція. Сьогодні ж ідеться про найбільш, на нашу думку, актуальний варіант дій влади: висунення так званого спадкоємця. Хочемо наголосити, що не йдеться ні про висунення людини з прізвищем Янукович як вилами по воді писане, ні про так званий російський варіант. Наразі, схоже, це лише штамп, вигаданий багато років тому і не надто придатний у сучасній ситуації.

Фальстарт Януковича

Зараз, звичайно, далеко не так браво виглядає "єдинокандидатська" хода Віктора Януковича, як це могло комусь видатися після виступу Степана Гавриша, який повідомляв рішення керівників груп і фракцій на килимі у президента. Заява Валерія Пустовойтенка, що він балотуватиметься сам, слова Леоніда Кравчука про те, що не підписали угоду щодо єдиного кандидата Сергій Тігіпко й Анатолій Кінах, не надто оптимістичний настрій, який демонстрував протягом останніх кількох днів прем'єр, свідчать про те, що не все так добре у його домі.

Але наразі навіть за умови, що на вибори підуть і Пустовойтенко, і Кінах, реальним кандидатом від влади залишається тільки Янукович. Питання в іншому: чи залишиться він ним до жовтня. І чи не доведеться йому взагалі відмовитися від балотування?

Як стати "наступником"?

Щоб стати реальним "наступником", претендент має відповідати кільком вимогам. По-перше, йому має довіряти Леонід Кучма. Адже наразі він -- визначальний політичний гравцем, тому і його інтереси є визначальними під час визначення кандидатури. Хто переконає чинного президента, що саме він після виборів найкраще гарантуватиме безпеку Кучми та його бізнесу, той зробить півсправи. По-друге, претендентові мають повірити всі три основні фінансово-політичні групи. Інакше навіть за умови, що не висунуть свого кандидата, вони не працюватимуть на "єдиного" на повну потужність і, можливо, приховано підтримуватимуть конкурента, аби домогтися певних гарантій у нього. Ще однією умовою є можливість зайняти стартовий майданчик -- посаду прем'єра. І, звичайно, претендент повинен мати хороші шанси перемогти на виборах...

Для Януковича одна проблема вже відпала. Він уже прем'єр і мав достатньо часу, аби зібрати весь рейтинг, який майже автоматично дає ця посада. Що, знову ж таки, дає підстави стверджувати, що шанси на перемогу в нього є.

Гарантії для гаранта

Отже, два пункти із чотирьох -- доволі непоганий результат. Однак чи задовольняє Янукович головну вимогу до спадкоємця? Чи довіряє йому Кучма? Важко сказати точно, але радше ні, ніж так. Біографія Віктора Федоровича, постійні донецькі війни, спроби домовлятися то з "нашоукраїнцями", то з "Приватом", то з есдеками, через деякий час знову з ними воюючи, здача Гайдука та Єрмілова і багато інших ознак навряд чи спонукають Леоніда Даниловича легко передати владу Януковичу і бути впевненим у своєму світлому майбутньому. Щобільше, майже напевне можна сказати, що і серед теперішніх пропрезидентських політиків і навіть серед опозиціонерів є люди, чиїм гарантіям Кучма може вірити значно більше.

Друзі-вороги

Навряд чи довіряють Януковичу і представники ще досі конкурентних груп -- дніпропетровці Пінчука-Деркача та есдеки. І якщо есдеки ще можуть сподіватися на те, що завдяки їхній силі і меншому перетину бізнес-інтересів вони втримаються на плаву, навіть якщо Янукович гарантій не дотримає, то дніпропетровці не можуть бути у цьому впевнені. Останнім часом вони явно почувають себе ображеними, адже їх виштовхують і з великого бізнесу, і з великої політики. Недарма ж уже майже рік поширюються Україною чутки про те, що Пінчук просить Кучму підтримати на виборах Ющенка. До того ж, саме їхні бізнес-інтереси суттєво перетинаються з інтересами донецьких. Очевидно, що вони мають остерігатися потенційного президента Януковича. Мабуть, навіть більше, ніж Ющенка, особливо ж після того, як хороше прикриття Пінчукові організував Джордж Сорос, розпочавши спільний благодійний проект. Та й соціал-демократи, найімовірніше, якщо зможуть відшукати більш нейтральну з погляду належності до фінансових груп кандидатуру, одразу ж і відмовляться від підтримки Януковича.

До речі, не остаточним фактом є навіть те, що Янукович може опиратися на "донецьку" групу. Якщо Леонід Кучма передумає висувати його єдиним кандидатом, навряд чи вони будуть надто галасувати. Щобільше, не відкидають навіть, що вони підтримають Ющенка. Звичайно, це вже буде крайність. Але ж така можливість усе ще є...

А якщо?

Який висновок? Шанси Януковича балотуватися єдиним кандидатом -- 50 на 50. Тобто, він наразі лише напівкандидат. А це означає, що не можна прем'єра скидати з шальок терезів, але й не можна прораховувати всю виборчу стратегію з розрахунку на нього. Але про це трохи далі.

Наразі ж уявімо, що буде у тому разі, якщо прем'єр якимось дивом переконає президента і всю його рать у тому, що тільки він може врятувати їх від Ющенка і страшної речі під назвою "перерозподіл капіталів", а декого, вочевидь, і від більш страшних речей? Найімовірніше, Янукович таки увійде до другого туру. Теперішні п'ятнадцять відсотків плюс гроші, плюс медіа-ресурс, плюс адмінресурс, плюс все це разом, виражене у вересні бурною радістю студентів від підвищення стипендій, яку покажуть всі центральні канали, дозволить прем'єр-міністрові відірватися від Симоненка, не кажучи вже про всіх інших конкурентів. Але чи переможе він у другому турі? Тут, власне, практика популістських рішень може зіграти з Януковичем злий жарт. Адже з першого листопада має зрости мінімальна зарплата. Однак перед другим туром ніхто ще цієї зарплати не отримає. Зате обіцянку її збільшити з президентськими виборами пов'язуватимуть усі. Чи розбереться народ у кандидатському популізмі? Цілком можливо. І навіть імовірно. У Ющенка ж мінімальний рейтинг є, і нижчим від нього його результат бути не може. От тільки "не може" і "не буде" в Україні різні речі. Після виборів мера в Мукачевому жоден аналітик не може вірити своїм розрахункам і жоден спостерігач -- своїм очам. Адже хто відкине варіант, за якого голова ЦВК просто ткне пальцем у стелю і напише потрібному кандидатові 51 відсоток?

Батьківський інстинкт

Окрім Януковича, політики й політологи називають доволі багато можливих наступників Леоніда Кучми у разі, якщо він поставить саме на цей варіант. Говорять і про Георгія Кірпу, і про Євгена Марчука, і про Володимира Литвина, і про Сергія Тігіпка... Однак насправді, якщо оцінити всіх цих людей з погляду довіри Леоніда Кучми до них, зважити на підтримку їх якомога більшою кількістю політичних сил і, головне, порівняти їх шанси на перемогу, то очевидно, що кандидатське коло звузиться. Навряд чи Кучма може довіряти Євгенові Марчуку, навряд чи міністрові оборони забуде канівську четвірку виборець. Найімовірніше, не ризикуватиме балотуватися Володимир Литвин -- він виявляє себе як доволі тверезий політик і розуміє, які шанси в політика з низьким рейтингом за дуже високого рівня публічності. У такій самій ситуації і голова Нацбанку: звичайно, він останнім часом трохи менш публічний, ніж Литвин, але ж і рейтинг у нього нижчий... Найімовірніше, якщо спадкоємцем не буде Леонід Кучма, то ним буде "темна конячка", яка отримає стартовий майданчик -- прем'єрське крісло, -- не маючи за спиною негативу скандалів і причетності до найвищої влади.

Третя сила

Хоча міністра транспорту Георгія Кірпу розпочали називати одним із потенційних кандидатів майже два роки тому, ще досі він зберігає статус "темної конячки". "Темної конячки", яка цілком може стати вже після офіційного початку виборчої кампанії повноправним кандидатом від влади. Причин такої "темності" кілька. По-перше, незважаючи на деякі дані про співпрацю міністра транспорту з соціал-демократами, достеменно сказати, що він прив'язаний до якогось із трьох угруповань, які фактично ділять владу під крилом Леоніда Кучми, ніхто ще не зміг. Водночас інформація про (об'єднану) належність Кірпи радше базувалася на тому, що він мав деякі непорозуміння з "донецькими" чи "дніпропетровськими". По-друге, всі говорять про особливе ставлення президента Кучми до головного транспортника. Однак ні Кучма, ні Кірпа про це ніколи не згадували. Щобільше, Кучма не дає приводів говорити про Кірпу як про фаворита, але його вперто так називають. По-третє, сам міністр всіляко уникає запитань про можливе його балотування: ніхто ще не чув від нього ні підтвердження, ні спростування статусу претендента на кандидата у президенти. Тому наразі про ймовірність президентського походу Кірпи можна говорити лише на основі логічних умовиводів.

Отже, чи може Леонід Кучма поставити на Кірпу? Точніше, чи довіряє Кучма Кірпі? Судячи з усього, президент міністрові транспорту таки довіряє. І у разі з можливими гарантіями особистої безпеки та безпеки сімейного бізнесу, найімовірніше, саме Кірпа буде одним із тих, чиїм гарантіям Кучма довірятиме найбільше. Йдеться і про психологічні особливості Кірпи, і про, сказати б, його "кредитну історію": міністра транспорту не можна звинуватити у зневажливому ставленні до колишніх керівників чи колишніх партнерів.

Чи може Кірпа перемогти? За грамотної кампанії і хорошої кон'юнктури він може зібрати найбільш різношерстий електорат. З одного боку, він уже має непоганий базовий рейтинг у Галичині і, як єдиний кандидат, який походить із Галичини, може претендувати на голоси галичан, які ще не визначилися. Окрім того, можна згадати про його участь у добудові кількох важливих об'єктів (найгучніший -- Сихівський міст), які відкривали з помпою. Головною дійовою особою кожного разу був саме пан Кірпа.

З іншого ж боку, у міністра транспорту непоганий імідж і на сході, а саме завдяки простоті поведінки, ремонтам вокзалів і розрекламованим новим рейсам (до речі, схоже, що їх реклама спрямована не на купівлю квитків, а на зростання популярності міністра, який одночасно є гендиректором "Укрзалізниці"). Цілком можливо, що ще до виборів завершиться будівництво автобана Одеса -- Київ. І тоді у Георгія Кірпи з'являться природні прихильники й на півдні України.

Однак щоби витиснути з широких електоральних можливостей максимум, Кірпі потрібен стартовий майданчик. Вочевидь, йдеться про крісло прем'єра. Чи, радше, виконувача обов'язків. Адже проходження кандидатури через парламент навряд чи можливе. По-перше, провівши чистки в портах, Кірпа нажив собі ворогів у НДП. Адже керівництво портів було чи не останнім бастіоном цієї маленької, не дуже гордої, але все ж таки інколи капосної партії. По-друге, можуть пригадати старі непорозуміння і донеччани з дніпропетровцями. Однак це вже технічні деталі. Головне для Кірпи -- благословення Леоніда Кучми. А далі шанси в нього принаймні не менші, а радше більші, ніж у Віктора Януковича, і передусім завдяки відсутності великої кількості негативу за спиною.

Свій серед чужих?

Віктор Ющенко

Як би не тиснули на опозицію, зокрема й на Віктора Ющенка, люди, які мають безпосередній стосунок до Леоніда Кучми, і як би не критикував Віктор Ющенко владу (зауважмо, тут значно частіше звучить абстрактне слово "влада", ніж конкретні прізвища, а якщо вже й звучать прізвища, то це радше прізвища Медведчука і Януковича, а не Кучми), жоден аналітик в Україні не відкидає можливості, що Ющенко й буде кандидатом від влади. Головна підстава для такого припущення -- особисті якості Віктора Андрійовича. Навряд чи Леонід Кучма знайде серед сьогоднішніх своїх друзів людину, гарантіям якої він міг би довіряти більше, ніж гарантіям, які може дати Ющенко. Домовившись із Ющенком, Кучма може забезпечити собі безхмарне майбутнє і увійти в історію як людина, яка демократично передала владу президентові-реформатору.

Щодо інших владних акторів, то дві з трьох пропрезидентських груп можуть погодитися на підтримку Ющенка або принаймні невисування свого кандидата. Найпотужніший із дніпропетровців, Пінчук, як відомо, сам агітує Кучму підтримати Ющенка. Навряд чи важко було би знайти спільну мову з Ющенком ображеним представникам Індустріального союзу Донбасу -- Віталієві Гайдуку, Сергієві Таруті, Сергієві Єрмілову. Ринат Ахметов, до речі, протягом останніх двох років активно легалізував свої капітали. Цілком можливо, що зараз він майже готовий до зміни правил гри в бізнесі. А ця сфера для нього найважливіша. Тому, якщо Кучма вирішить підтримувати Ющенка, навряд чи Ахметов пручатиметься.

Фактично єдина група, яка за жодних умов не погодиться на такий варіант -- соціал-демократи. Вони з "нашоукраїнцями" перебувають у стані війни, і війну цю не назвеш "холодною". Конкуренція майже у всіх сферах бізнесу, особиста неприязнь чи то навіть ненависть лідерів не дозволяють говорити про те, що есдеки можуть розраховувати на якісь гарантії з боку Ющенка. Саме завдяки есдекам Ющенко, навіть ставши кандидатом від влади, ніколи не буде єдиним.

У соціал-демократів, за умови, що Леонід Кучма вирішить таки підтримати Віктора Ющенка, залишається лише два варіанти. Перший -- висунути свого кандидата. Ним буде швидше Кравчук, ніж Медведчук. Однак за такої ситуації (коли треба йти проти волі Кучми) Кравчук може й не погодитися. До того ж це варіант "пальцем у небо" чи, як кажуть росіяни, "на авось". Значно більше шансів -- не на перемогу, а на уникнення розгрому -- дає варіант із підтримкою соціал-демократами Мороза. Можливо, якщо Кучма підтримає Ющенка, то есдеки таки підтримають Мороза, який з їхніми ресурсами і за відсутності офіційного кандидата від влади матиме шанси поборотися з Ющенком, а в разі перемоги навряд чи "мочитиме" соціал-демократів. Одна проблема -- за змодельованої ситуації Кучмі доведеться відправити у відставку Віктора Медведчука. Окрім того, вочевидь, йшлося б і про зміну губернаторів-есдеків на політично нейтральних людей. Фактично Морозу чи іншому гіпотетичному кандидатові від есдеків довелося би розраховувати лише на фінансовий ресурс, але не на адміністративний.

Такий, як Путін

Як уже було сказано, російський варіант у сучасній українській ситуації навряд чи ймовірний. Але це не означає, що під час виборів неможливо використати "феномен Путіна". Принаймні його використання -- необхідна умова варіанту, про який щораз частіше говорять політики в Києві, а саме балотування секретаря РНБО, колишнього голови СБУ Володимира Радченка.

Належить зазначити, що нічого неймовірного в такому варіанті немає. Радченко, вочевидь, значною мірою відповідав би окресленим критеріям кандидата. По-перше, він не сварився із жодною з провідних фінансово-політичних груп. Якщо Леонід Кучма відрекомендує їм секретаря РНБО і скаже "Нада!", вони, можливо, з нехіттю, але скажуть-таки "Єсть!"

Чи може так сказати Леонід Кучма? Вочевидь, може. По-перше, є інформація, що він справді обдумує такий варіант. По-друге, якщо вірити людям, які знають секретаря РНБО особисто, він відповідає визначенню поняття "справжній офіцер" і чітко дотримується "офіцерської честі". Завдяки цьому, можливо, власне ним і завершується перелік тих людей, яким міг би довіряти Кучма як гарантам безпеки після виборів.

Чи може Радченко отримати прем'єрське крісло? На відміну від Георгія Кірпи йому навряд чи довелося би бути в. о. прем'єра. Навряд чи за бажання Кучми за секретаря РНБО не проголосували би більшовики. А в разі чого, він може розраховувати й на голоси деяких опозиціонерів. Адже навіть найбільш радикальні соціалісти й "нашоукраїнці" ставляться до Володимира Радченка з очевидною повагою і називають його "порядним професіоналом".

Шанси на перемогу? А таки є в Радченка шанси. Для цього достатньо перед призначенням прем'єром, наприклад, викрити потужний корупційний скандал, що могло би певною мірою замінити путінську Чечню. У разі чого можна для "чеченського ефекту" додати залагодження деяких проблем у Криму, які починають створювати вже зараз... Щодо скандалу, який викрив би Радченко... Чому б, наприклад, йому не знайти 10 мільярдів, які, за словами "нашоукраїнців", приховує уряд? У такий спосіб, до речі, зі шляху буде прибрано й Віктора Януковича з його амбіціями. "Донецькі"? Якщо нікого з них, крім чинного прем'єра, не чіпати, то навряд чи вони пручатимуться. Отже, великий антикорупціонер, який знайшов десять мільярдів, людина, яку й досі не сприймають без фуражки (згадаймо про "феномен Путіна"), колишній керівник СБУ, яка, до речі, в Україні є одним із інститутів, яким найбільше довіряють, приходить на готове підвищення стипендій і пенсій, а з листопада ще й підвищення зарплат обіцяють... Чи не ідеальний кандидат, особливо якщо штаб Віктора Ющенка залишиться таким неповоротким, як зараз?









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Усю землю -- на продаж 
  ·  Мукачеве у Верховній Раді 
  ·  Поляки підуть з Іраку? 
Погляд
  ·  Місту бракує поваги 
  ·  Хто відповідатиме, якщо тобі на голову впаде балкон? 
  ·  Сам собі кандидат 
  ·  Олійник та Павленко у лікарні 
  ·  Кривава середа у Басрі 
Поступ у Львові
  ·  Штрафи наразі не лякають 
  ·  Тиньк на голову 
  ·  Навчальна тривога 
  ·  Про ДАІ жартома і серйозно 
  ·  Місто-бар'єр 
  ·  Від перестановки доданків... 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  "Трудовики" і "промисловці" розійшлись 
  ·  Кучма захищає олігархів 
  ·  ЄЕП: зрада чи добробут 
  ·  Парламент згадав про політреформу 
  ·  Васильєв проти Винокура 
  ·  Підписано Цивільний процесуальний кодекс 
Поступ у світі
  ·  Міраж свободи 
  ·  Шлюб без розрахунку 
  ·  Зустріч на орбіті 
  ·  Аль-Валід мертвий 
  ·  Француженок не бити! 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Стрітрейсінг-Україна 
  ·  "Одеса -- Броди" росіянам більше непотрібен 
  ·  Тест на правдивість аудиторів 
  ·  Квартири не подешевшають 
  ·  Інтернет-рейтинг хабарників 
Поступ технологій
  ·  Мій телефон у інтернеті 
Тема Поступу
  ·  Третій термін з новим обличчям 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Арт-Поступ
  ·  Балет за 60 секунд 
  ·  Місто, якому не потрібне мистецтво? 
Літературний Поступ
  ·  Видавництво "Каменяр" пропонує 
  ·  Сон із четверга на п'ятницю 
Спорт-Поступ
  ·  У День Києва без Києва 
  ·  Втрата "Карпат" 
  ·  Три медалі для українок 
  ·  З рингу -- без ліцензій 
  ·  Кому допомагає допінг 
  ·  Уперед, королівство! 
Поступ реляксу
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  Чуєш, сурми заграли?.. 
post-Поступ
  ·  Ніжний цинічний роман 
  ·  3 надією на ремісію 
  ·  Соціалістична партія України самостійно йде на вибори 
Пост-Faktum
  ·  Андрій АНТОНІВ: Головний секрет успіху банку -- у відкритості та прозорості робо 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Унікальний препарат "ЛАОДЖАН" 
  ·  Просте вирішення складних проблем 
  ·  Акція від живої легенди 
  ·  "Аваль" -- банк нашої довіри