buy visitors
|
|
|
|
Поступ з краю »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
ЄЕП: зрада чи добробут |
|
|
| Роман РАК |
| |
Передучора український парламент ратифікував угоду про Єдиний економічний простір. За вступ нашої держави до ще однієї міжнародної спільноти, до того ж із частковою втратою суверенітету завдяки створенню в ЄЕП наднаціонального органу, рішення якого будуть обов'язковими для всіх учасників цього об'єднання, віддали свої голоси 265 нардепів, а саме члени парламентської більшості та комуністи.
Ті, хто голосував за входження України до ЄЕП, стверджують, що воно принесе Україні ледь не золоті гори, оскільки ми нарешті зможемо підняти свою економіку на вищий рівень. Протилежної думки дотримуються ті, хто за ЄЕП не голосував, називаючи своїх опонентів зрадниками державних інтересів. Зважаючи на таку розбіжність у думках, про позитиви та негативи вступу України до ЄЕП ми вирішили дізнатися у депутатів-економістів.
Сергій Соболєв
"Наша Україна"
Я думаю, що чекає розчарування на тих, хто сподівається на те, що за допомогою старих методів і старих зв'язків можна налагодити економіку в нових умовах. Більшість підприємств уже розчарувалася у цьому після підписання договору про СНД. Адже попри те, що в межах співдружності підписували десятки угод економічного спрямування, не було виконано жодного їх пункту.
Щодо угоди щодо ЄЕП, то гадаю, що вона є суто політичною і жодної економіки там немає. Найбільша ж загроза у ній -- це створення так званого наднаціонального органу, в якому, згідно з економічним потенціалом цієї держави, голоси матимуть лише представники Російської Федерації.
Усі слова і заяви керівництва держави на чолі з президентом Кучмою про так званий європейський вектор орієнтації України і вступу її до СОТ є нічим іншим, як теревенями. А головний вектор -- це залишитися зі старими економічними умовами, технологіями тощо. Мій остаточний висновок: ЄЕП -- це не економічне утворення, це акція напередодні виборів, щоб покричати про єдність братських народів. Жодних позитивних наслідків від ЄЕП для України я не бачу, до того ж усі документи цієї угоди я вивчив досконало.
Євген Жовтяк
"Наша Україна"
Позитивів від вступу України до ЄЕП, очевидно, немає жодних, бо ті умови, які записані в цьому договорі, однозначно є неприйнятними для будь-якої суверенної держави. Тим паче для України, яка не встигла ще створити інститутів захисту свого економічного суверенітету. Отже, погодитися з цим, що суверенітет України вирішуватиме наддержавний орган, в якому більшість голосів матиме Росія, неприпустимо. Оскільки трьох інших учасників Росія може і не скликати, а ухвалити рішення сама. У цьому разі апеляція до структури ЄС, де держави поступаються частиною суверенітету, є необґрунтованою. У ЄС і Німеччина, і Португалія, і держави-карлики мають однакову кількість голосів у керівних органах.
Юрій Костенко
"Наша Україна"
Позитивів я не бачу жодних, тому що у кожного з учасників цього договору своя мета. Росія через ЄЕП намагається ще більше встановити свій контроль над державами колишнього СРСР. З іншого боку, договором про ЄЕП вона показує світу, що має намір утворити новий центр геополітичних впливів. Тобто реалізувати план відновлення могутності Росії як визначального чинника міжнародних впливів та політики.
Щодо України, то, попри запевнення про додаткові можливості для економічної співпраці і розвитку економічних відносин, на практиці це не підтверджується. Щобільше, експертиза угоди засвідчила, що Україна наражає себе на велику кількість економічних та соціальних проблем. Наприклад, українська економіка має вдвічі дорожчі енергоносії, ніж Росія, що робить нас не конкурентоспроможними. Це загрожує нам масовим безробіттям і обвалом цілих галузей, а також тягне за собою економічну кризу. У політичному плані Україна теж отримує лише негативи: наприклад, ми не будемо інтеґрувати в ЄС і схожі структури. Тому цю угоду можна назвати Переяславською угодою №2. |
|
|
|
|
"Трудовики" і "промисловці" розійшлись |
|
|
| Юрій ТИШКУН |
| |
Друга за численністю фракція парламентської більшості і четверта за загальною кількістю фракція парламенту -- "Трудова Україна" та Партія промисловців та підприємців України (Ту-ППУ) -- саморозпустилась. "Трудовики", не відкладаючи справу у довгу шухляду, уже створили самостійну фракцію. Щодо промисловців, то вони наразі перебувають у невизначеності, хоча і обіцяють створити власне об'єднання.
Ініціаторами "харакірі" однієї з найпотужніших фракцій парламенту стала партія "Трудова Україна". Її представники стверджують, що розлучитися з партією екс-прем'єр-міністра Анатолія Кінаха вони змушені задля "створення умов для виконання членами фракцій виборчих програм". Натомість експерти та колишні соратники "трудовиків" по фракції кажуть, що насправді головна причиною "розлучення" партій полягає в іншому: "трудовики" вже готуються до пропорційних виборів до Верховної Ради 2006 року. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Кучма захищає олігархів |
|
|
| Євген ДУДЕНКО |
| |
Президент Леонід Кучма закликав утримуватись від спрощень в оцінках процесів становлення промислово-фінансового капіталу, його концентрації і взаємодії з державою в розвитку національної економіки. "Ці процеси часто огульно ототожнюються з олігархізацією, що цілком неправильно", -- зазначив Леонід Данилович, виступаючи вчора в Києві на науково-практичній конференції "Стратегія стабільного розвитку і структурно-інноваційної перебудови української економіки в 2004-2015 роках".
Водночас Кучма висловився проти можливого нового перерозподілу власності в країні. "Я проти полювання на відьом. Новий цикл перерозподілу власності в Україні неприпустимий. Це дуже небезпечна позиція", -- переконаний Кучма. На його думку, навпаки, треба збільшувати прошарок приватних власників, стимулювати людей до володіння приватною власністю і її ефективного захисту -- одного із принципових пріоритетів ефективної політики доходів. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Парламент згадав про політреформу |
|
|
| Андрій ДАВИДЕНКО |
| |
|
Конституційна комісія Верховної Ради ухвалила рішення продовжити роботу над проведенням конституційної реформи. Як повідомив член комісії, постійний представник президента в парламенті Олександр Задорожній, робота комісії буде зосереджена на двох законопроектах, зареєстрованих у Верховній Раді. Йдеться про законопроект, внесений народним депутатом Анатолієм Матвієнком (3207-1), а також законопроект депутатів Степана Гавриша, Раїси Богатирьової і Катерини Ващук (4180). |
| Детальніше>> |
|
|
|
Васильєв проти Винокура |
|
|
| Ю. Т. |
| |
Генеральний прокурор Геннадій Васильєв не хоче бачити на посаді судді Конституційного Суду Сергія Винокура, колишнього заступника генпрокурора. Свої аргументи щодо цього він виклав у листі до парламенту, який днями має розглядати призначення Винокура до КС.
Причиною звернення Васильєва є справа 2001 року про вбивство гендиректора телекомпанії "Тор" Ігоря Александрова з міста Слов'янська (Донецька область). Тоді на Сергія Винокура було покладено обов'язки організувати розслідування цієї кримінальної справи і здійснити прокурорський нагляд із виїздом на місце події. І саме в цей час до кримінальної відповідальності було притягнуто Юрія Вередюка. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Підписано Цивільний процесуальний кодекс |
|
|
| Андрій ДАВИДЕНКО |
| |
Президент України Леонід Кучма підписав ухвалений Верховною Радою України Цивільний процесуальний кодекс України. Кодекс набуде чинності 1 січня 2005 року, але не раніше, ніж набуде сили Адміністративний процесуальний кодекс України.
Цивільний кодекс визначає початок перебігу процесуального строку. Він розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Встановлено, що судові витрати мають складатися з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Тобто замість державного мита сплачуватимуть судовий збір. Документ передбачає такий захід процесуального примусу як приведення свідка, який здійснюють органи внутрішніх справ із відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. Про неможливість виконання приведення негайно повідомляють суд із письмовим поясненням причин невиконання. Суди розглядатимуть справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. |
| Детальніше>> |
|
|
|
