BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
21 квітня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Володимир ЄШКІЛЄВ: Нам кажуть, ото таке рожеве з товстим сраченям -- щастя
 
Володимир Єшкілєв
-- У Вас -- складна проза, з міждисциплінарним понятійним апаратом, із довгими реченнями. Щоб прочитати такі гіпертексти до кінця, треба бути вдумливим, невтомним читачем із філософським складом мислення. Може, Ви б трошки простіше писали?

-- Можливо, це -- недолік тексту, якщо він написаний довгими реченнями. Я останнім часом намагаюся опановувати нові стилі і форми викладу прози: наскільки мені вдасться зробити в цьому напрямку те, що хотілося б, подивимося... Однак намагаюся все-таки, щоб написане мною було чітким і зрозумілим. Зрештою, ніколи в своїй творчості не орієнтувався на масового читача, бо не впевнений у здатності апелювати саме до великих читацьких мас. Не знаю, чи можу я щось сказати людині, котра торгує на базарі зубною пастою, чи водієві тролейбуса, чи... те, що є змістом моїх внутрішніх переживань, може бути цікавим для такого читача. До того ж моя проза не стилістична, а змістова.

-- З іншого боку, важче дивитися на речі простіше: людина схильна до надумування...

-- Думаю, що справжня проза -- це та, до якої повертаються. Може, йдеться про відповідний настрій, про вік тих, кому вже минуло тридцять років. Мій читач -- людина, яка вже знає ціну поразки, знає, що таке оббити чоло об бетонну стіну життя, і яка зрозуміла, що все на світі збудоване складніше, ніж у серіалах. Адже життя триває зовсім по-іншому, ніж дійство кінороману "Бідна Настя". Мій читач шукає інші відповіді-виходи на запитання, які його цікавлять, оскільки починає усвідомлювати: за декораціями цього світу стоїть дуже складна метафізична система знаків, символів, законів.

-- Може, в усьому цьому хаосі / комедії / трагедії закладена якась релігійна проблема? Може, йдеться про щось божественне?

-- Релігія -- зв'язок і нічого, окрім зв'язку. Зв'язок із Богом. І ця комунікація в різних народів і в різні часи відбувається по-різному. Бог один. Більшість людей вирішує власні побутові, життєві проблеми, та не релігійні, тому для них існують релігійні споруди для зв'язку з Богом. Тобто тоді цим людям нібито не треба напружуватися на самостійний пошук Бога, їм легше шукати Бога в таких "колективних місцях". Думаю, що будь-який храм є чимось на кшталт дзеркала: якщо ми звикли перед дзеркалом приводити до ладу своє тіло, то в храмі ми приводимо до ладу душу. Тільки спосіб зв'язку -- справа кожного. Я особисто нечасто потребую для спілкування з Богом церковної атмосфери.

-- Таким розумникам, як Ви, вдається багато чого зрозуміти, проте Ви, бачу, неодружений: де та жінка, з якою б Вам вдалося приємно-взаємно порозумітися?

-- Ти що: я ще ж молодий! (Сміється. -- Авт.) Було декілька спроб одружитися, хоча невдалих, чому ж? Напевно, мені як людині з постмодерним мисленням дуже важко знайти іншу людину, яка б мене розуміла, особливо в компактно провінційному Станіславі.

-- А що таке постмодерне мислення у Вашому розумінні?

-- Мислення, яке чітко відрізняє гру, в якій ми живемо, і правила гри, котрі є поза межами ігрового поля. Можливо, хтось із цим не погодиться, але ми живемо в світі, створеному до нас, говоримо мовою, створеною теж не нами, мислимо тими поняттями, які нам накинули, -- все це в межах процесу, який почався тисячі років тому. Ні мети, ні початку, ні правил цієї гри ми не знаємо. Наприклад, коли починається війна, нам пропонують край боронити. Постмодерніст у такому разі запитує: що таке війна, хто її розпочав і навіщо край боронити? Йдеться, отже, про серйозні речі. Я стою за межами цієї серйозності, яку пропонують. Я розумію, що насправді це несерйозна гра. Я скажу: так, уже жив у Радянському Союзі, за існування якого 100 млн людей віддали своє життя. Хтось загинув у бою, хтось -- все життя пропрацював на заводі за копійки, хтось -- до кінця днів своїх вірив в ідеали Комунізму... Потім виявилося, що прийшли якісь люди й усе це купили теж за копійки, витратили на себе, своїх коханок, проїли чи просто перетворили імперію-монстра... на сміття. Виникає запитання: якщо то все було серйозно, то чому закінчилося таким балаганом, такою клоунадою? Я підозрюю, що мільйони людей хтось мав за йолопів з їхнім ентузіазмом, вірою і з усім іншим. Кажуть, от ви, постмодерністи, зі всього "стібаєтеся", перетворюєте серйозне на глум; не ми це перетворили на глум.

-- Слухайте, то є щось / хтось, заради чого варто жити?

-- Зараз покажу (показує репродукцію картини Вермера. -- Авт.). Саме "В пошуках втраченого часу" Пруста є епізод, коли один із персонажів роману Сван, який хворий і знає, що скоро помре, приходить у Лувр, аби поглянути на картину Вермера. Картину, де зображене вікно, в якому видніється шматочок жовтої стіни. Сван дивиться на цей "шматочок" і плаче, бо він ще не бачив такого кольору -- це для нього жовте в його абсолютній межовій можливості. Адже через це -- небачену красу, момент прекрасного, яке абсолютне, -- варто жити. Ніцше, що не менш цікаво, вважав, що іноді людині вдається штурмувати небо. Інколи трапляються моменти, коли людині вдається вийти за межі себе і зробити те, що зробити практично не можливо. Зауважте, цю ідею дуже часто і не найкраще експлуатують в американських фільмах.

-- Штурмувати небо -- це одне, а суспільне програмування -- зовсім інше, нам завжди щось вказують...

-- Оце, нам кажуть, демократія. А це, нам кажуть, сенс життя, а оце, бачите, щастя. Ото таке рожеве з товстим сраченям -- це щастя. Я намагаюся обійти будівлю збудованого світу і побачити: що збоку, що -- за нею. Попри те, що багатьох цікавить, а що ж там можна підгледіти у вікні. Натомість мене фасад не цікавить: я хочу побачити, чи такий самий гарний з вигляду задній двір, а головне -- побачити режисера, котрий демонструє всі ті "вистави для всіх".

-- Невже Вам вдалося побачити "режисера"?

-- Так. Але опишу його не прямим текстом. Був такий американський фантаст Говард Лавкрафт, в романах якого розповідалося про різноманітних неземних істот як про форми, для опису яких немає слів у людській мові. Навіть сама спроба побачити цих істот, за Лавкрафтом, призводить до незворотних змін в людській свідомості, і людина божеволіє. Тому говорити про те таємне, сховане за лаштунками буття, я не можу не тому, що...

-- ...Ви збожеволіли?

-- Тому що про такі речі треба говорити опосередковано, навіть літературно. На моє переконання, література переважно є певним симулякром, себто замінником справжніх метафізичних форм. Але ніде література не виступає самодостатньою сферою буття, яка б виходила сама зі своїх причин. Я не знаю такої літератури. Насправді література -- це не вівтар. Майстерня. І в літературі давно діють певні технології. Взагалі, мені подобається слово т е х н о л о г і я. Тільки б вона не зашкодила сенсу сказаного.

Існує література на зразок Толкієна, де пропонується модель альтернативного світу, в який можна вірити, а можна й не вірити. Та, на жаль, література, яку викладають в українських школах, нікому не потрібна, за великим рахунком. Повірте, коли настали нетоталітарні часи і вільно прочитати енциклопедію гностицизму, то нащо комусь після цього читати "Майстра і Маргариту" Булгакова? Без окультної заплутаної і забороненої раніше містики цей текст є просто банальною любовною історією.

-- Від любовних історій нікуди не дінешся. І ви теж нікуди від них не дінетеся, хіба будете дещо оригінальніше, нетрадиційніше (спробуйте "віджартуватися") зваблювати жінок!

-- Зваблення жінки -- це одна з найцікавіших, найпоширеніших містерій влади, які тільки можуть бути. Можна фінансами, також -- кулінарією, фармакологією: індивідуальна доза амфітаміну -- і жінка твоя. Та головне в звабленні жінки -- створення таємниці. До речі, жінок ніколи не приймають в ініціаційні ордени, тому що там навіть адепти останніх ступенів не знають усього. А жінка хоче знати абсолютно все. Один із найвідоміших способів: жінка віддається чоловікові, щоб вивідати ту чи іншу таємницю. У кожній жінці десь прихована Мата Харі. Чоловікові варто лише навчитися створювати навколо себе таємниці...

Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК

Івано-Франківськ -- Львів

DOVIDKA: Володимир Єшкілєв. Прозаїк, поет, есеїст. Народився 1965 року в Івано-Франківську. 1988 -- закінчив історичний факультет Прикарпатського університету. 1990 -- у другому числі "Четверга" була надрукована перша повість "Гавані Сірту". Автор концепції та частини текстів проекту "Четвер-імперія" (1993. -- №4). 1993 -- у співавторстві з Олегом Гуцуляком написав роман знаків "АДЕПТ, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен" (перша публікація -- "Сучасність". -- 1995. -- №1-2, окремою книгою -- 1997, видавництво "Лілея-НВ"). Автор циклу оповідань, котрі друкували у часописах "Перевал" (1993. -- №1), "Кур'єр Кривбасу" (№36, №87-9), "Четвер"(№7), повісті "Конспект відкритого уроку" ("Сучасність". -- 1996. -- №9), п'єси для малої сцени "Ті, що малюють коло". 1996 -- персональний журнальний проект "Плерома" (1996. -- №1-2, 1998. -- №3), який засвідчив розгорнення нового теоретичного мистецького дискурсу в українській культурології. Як головний редактор "Плероми" упорядкував для 3-го числа журналу "Малу українську енциклопедію актуальної літератури". 2003 -- роман "Пафос". Готуються до друку ще два нових романи автора.









» 
Колією на Підзамче
Віктор Неборак як потяг літературних вагонів першої кляси
Надія СЛОБОДЯН
 
Віктор Неборак і Юрій Андрухович
Перефразовуючи Маяковського, цей літератор у Львові мало кому не знаний як людина і як потяг. В сенсі чільник літературного процесу, його промовтер і центральна фігура. Бо й справді, без грандіозної (в усіх значеннях цього слова) постаті Віктора Неборака важко собі уявити літературне життя Львова останніх двадцяти років. І не тільки літературне, а й загалом мистецьке. До того ж щонайвищої проби. Оте славнозвісне постмодерне, із його щонайширшою амплітудою культур, напрямків, стилів від мінус нескінченості до плюс нескінченості. Бо хоч якого класичного вигляду Віктор Неборак уміє надавати своїм теперішнім літературним академіям, а все ж він напрочуд органічно поєднує у собі ґрунтовність академічного літературознавця із зануреністю в живий літературний потік. От так і виходить, що з одного боку -- карнавальна стихія "Бу-БА-БУ", "Вивиху", "Реберитацій", а з іншого -- праця в ЛНУ, Інституті літературознавства чи координування львівського осередку АУП. До речі, обидві письменницькі організації -- і НСПУ, й АУП -- ставляться до Віктора Неборака з неабияким пієтетом, для них він -- незаперечний авторитет, пограниччя офіціозу й андеґраунду, точка перетину різноспрямованих векторів, троянда вітрів, вітер, віяння, повітря, мода...
Детальніше>>
» 
Сон із четверга на п'ятницю
Любов ДОНЕНЬКА
 
Це про нього кажуть "в руку", або й віщий. Сон із четверга на п'ятницю збувається. Тільки ми про це не завжди здогадуємося, бо не пам'ятаємо: хто -- сну, а хто -- й календаря. Інколи це рятує від новин. Але є явища, які завжди -- новина. І є події, які понад усі календарі, хоча й, як і вони, характеризуються певною періодичністю. Тому їх так і класифікують -- періодика. Часопис текстів і візій "Четвер" власне належить до такої періодики, і завжди є подією й новиною.

До речі, за календарем, наступна п'ятниця, 23 квітня, -- Міжнародний день книги. Тому з нагоди цього свята львівське, проте відоме на всю Україну як "намбе ван" із випуску щонайактуальнішої сучасної літератури, і зокрема славнозвісного "Четверга", видавництво "Кальварія" планує презентацію-продаж 19 та 20 чисел журналу "Четвер". Новісіньких! Свіжісіньких! Запаморочливих!
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Продається Україна. Дешево 
  ·  Уроки Мукачевого 
  ·  Декларативна підтримка Януковича 
Погляд
  ·  Чи матимуть львів'яни гарячу воду влітку? 
  ·  Відмовились від Тузли та Європи 
  ·  Країна монологу 
Поступ у Львові
  ·  Прибрали -- починаємо смітити 
  ·  Протест як метод ремонту 
  ·  Проблеми молоді по-науковому 
  ·  Львівська влада за кордоном 
  ·  Яке ваше ім'я... 
  ·  ФОТОФАКТ 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  За блага треба платити 
Поступ з краю
  ·  Володимир СИВКОВИЧ: Перебувати в більшості, яка дозволяє мукачівські події, не п 
  ·  Янукович уже не єдиний 
  ·  Українці залишаються в Іраку 
  ·  Кучм стало більше 
  ·  ...вони там знову стріляють 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Голодна війна 
  ·  Паксас чекає на рішення ЦВК 
  ·  Запізнілий суд 
  ·  Економія -- причина трагедії 
  ·  Арабська солідарність 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Проблеми з боргами 
  ·  Ринковий збір: бути чи не бути 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Віце-президент Асоціації міст України Мирослав ПІТЦИК: Чогось бракує львівській 
Арт-Поступ
  ·  Муза і митець чи митчиня і муз? 
Літературний Поступ
  ·  Колією на Підзамче 
  ·  Володимир ЄШКІЛЄВ: Нам кажуть, ото таке рожеве з товстим сраченям -- щастя 
  ·  Сон із четверга на п'ятницю 
Спорт-Поступ
  ·  Студентський потяг "проенергетили" 
  ·  Повернення Меріон 
  ·  Традиції збережено 
  ·  Олімпіада для України 
  ·  Позмагаються із "залізом" 
  ·  Поки що все за планом 
  ·  Обережний оптимізм 
  ·  "Карпати-2" піднімаються вгору 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
post-Поступ
  ·  Викрадена перемога 
  ·  Європа до Тихого океану 
Пост-Faktum
  ·  Великий Керманич 
  ·  КАЛЕНДАР