BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
15 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Унікальний вчений-енциклопедист
Тихон ЛЕЩУК
 
Юрій Мушак
Студенти-семінаристи, яких у Львові в часи Другої світової війни Юрій Мушак навчав греки (грецької мови і літератури), називали свого професора Гефайстом -- на честь бога, якого живив вогонь і який вічно трудився у вогненній кузні, виковуючи із заліза дорогоцінні клейноди. Цими клейнодами були в нашій уяві молоді індивідууми, що будували дорогу у життя.

Світ античної культури (яка у дохристиянську добу була основою розвитку європейської цивілізації) поставав перед аудиторією в широких образах, викарбуваних художнім словом Юрія Мушака, виходив за межі трьохтисячолітньої давнини, сплітався з сучасною українською дійсністю, і тоді на тлі всієї світової історії наглядно і переконливо поставала історія нашого народу, долі наших людей -- українського хлібороба, вчителя, вченого, лікаря, судді, вигнанця з рідної землі, вічного мандрівника. В уяві студента це не був образ ні хлібороба, ні інженера, ні вченого, ні мандрівника, ні революціонера, ні проповідника духовного сану окремо взятого.

Це був образ усього того разом поєднаного в нерозривній цілості, конгломерат усіх доброчинств, могутня брила животворних ідей, знань і почуттів. Все те разом узяте, зчеплене клямрами людської краси, було закладене насамперед у внутрішньому багатстві справді народного вчителя Юрія Мушака так, як лише могла благотворна природа наділити його своєю геніальністю. Та й сама природа не всесильна, в його особі була ще могутня духовна енергія. Тоді весь цей людський витвір дихав великим творчим натхненням, що благодатно впливало на розум і серця молоді. Його унікальна інтелектуальність полягала в тому, що був добре обізнаний з усіма сферами літератури, мистецтва і науки. Не було такого питання, на яке не дав би вичерпуної відповіді.

Якось професор Лур'є сказав одному адміністратору, який відверто недооцінював Мушака як вченого: "Ви не називаєте його професором і робите помилку. Мушак -- професор найвищої проби". Професор Лур'є також був у незручному становищі, навіть визнаючи високий авторитет українського вченого, бо зіставлення високого інтелекту людини зі званням професора, на його погляд, не вичерпувало всієї глибини закладених у людині розумових надбань, інтелекту, здібностей, таланту. Бо що таке "професор" у порівняно з "ходячою енциклопедією", як називали Юрія Мушака.

Професор Мушак -- "ходяча енциклопедія" -- так називали його горді семінаристи. Чи заздрили йому інші професори? Чи мав він конкурентів, суперників? Кожний професор в умовах семінарії, варто зазначити, був творцем власної педагогічної системи. (У Львівській духовній семінарії викладали тоді найвидатніші українські вчені і педагоги -- двічі доктор наук, архієпископ Йосиф Сліпий -- згодом Митрополит, двічі доктор наук Гавриїл Костельник, професори і доктори Юліян Редько, Степан Сампара, Лев Глинка, Тит Мишковський, Юліян Дзерович, Микола Чубатий, Володимир Залозецький, Ярослав Пастернак, Юрій Полянський, Богдан Липинський, Володимир Максимець, Василь Лаба... Там працював також композитор Микола Колесса. Більшість вчених мала духовний сан.

Мушак, перейшовши в університет, приніс зі собою одночасно весь цей інтелектуально-духовний багаж, нагромаджений нашою національною педагогічною наукою.

Сила педагогічного слова Юрія Мушака полягала у його внутрішньому почутті, яким були пройняті усі його енциклопедичні знання, і вся ця могутня інтелектуальна енергія впливала на всю аудиторію, а через слухачів виринала вогнем за стіни будинку семінарії, вливалася в домівки, де жили семінаристи, у родини, здавалося, у часи війни -- приглушувала вибухи бомб, вуличні постріли. У ці часи ідеї життєствердної науки, в яких звучав також голос Мушака, наповнювали життя всієї Галичини, України, Європи. Було б помилкою говорити про цього українського вченого лише як про академічну особистість. Його основним життєвим гаслом було життя. Не був він позбавлений і гумору, що захоплював студентів життєствердним оптимізмом.

Могутній почуттєвий інтелект -- це не матеріальна категорія, яку можна б спіймати руками, схопити фразами, покласти в конспект, обмежити її дію простором, часом, ба навіть передати поетичним словом. Це була велика внутрішня сила, яку хіба що можливо було передати музикою, величавою музикою.

-- Quo vadis, domine? (куди Ви поспішаєте?)

-- До фризієрні, на розі вулиці Руської, -- каже професор Мушак, -- трохи заспокою свою чуприну, бо дуже бунтується...


Волосся чорне, як вугілля, переплетене сивиною, не піддавалося ніяким брилянтинам.

-- Бунтується, бунтується, благородство не сприймає неблагородства.

Він протистояв усім своїм єством проти насилля, проти темряви, проти приниження людського індивідууму, що щораз більше захоплювало світ своєю жорстокістю, своїм засліпленим натовпом. А для протистояння злу постійно і завжди шукав непереможну силу і ту силу бачив в огні, в огні правди, яку кував його улюблений герой Гефайст у вічній вогненній кузні. Саме з цієї вогненної кузні, якою для нього була антична культура, черпав учений красу і уявними іскрами висипав цю красу у серце і розум своїх учнів.

Його лекції були зразком педагогічного мистецтва. Умів як справжній артист перевтілюватися у ролі героїв античної літератури. Тоді на очі наверталися сльози, переповнювали радість і гордість -- то торжествувала сила правди і справедливості, то знову, гнаний шляхами Одіссея, виражав тугу за рідною землею. Освоївши всю велич античної культури, він час від часу піднімався поверх реальної історії, сягав туди далеко, де Зевс, покритий таємницею своїх діянь, нібито кивав йому якимись нікому не зрозумілими знаками, відкривав перед ним шлях до розгадки життя...

У просторій кімнаті його помешкання, без стола, посередині одне крісло, а навколо -- книги, з яких піднімаються до життя постаті різних часів. Вони живуть, говорять з дослідником, дискутують, протестують. Вони горять вогнем інтелекту, а він горить з ними добрим вогнем, як Гефайст в огненних іскрах з сяючим обличчям, не дає погаснути життю, розуму, почуттям, живому духові. В очах то сльози, то радість, сповнена надіями, то знову тривога і сльози за наше рідне, придавлене, пригнічене:

"Іване без роду,

Іване без долі..."

-- його вірш, який любив цитувати.

Він подарував авторові цього спогаду книгу -- Ґьоте "Фауст" в оригіналі:

-- Тут усе є, -- проговорив душевним, щирим голосом, піднявшись вверх допитливими очима, підтверджуючи свою думку загадковим виразом обличчя, на якому вирисовувався відбиток вічних пошуків. Він начебто випробовував себе, багатозначуще додав:

-- А може, може, можливо, може, можна було б там ще щось додати?.. -- І знову багатозначуще поглянув з-під густих чорних брів на співрозмовника.

Час був поза вимірами його самобутності. І все ж, хто він -- Юрій Мушак? Що являє собою не яки Гефайст -- бог вогню, а як земна людина? Напевно, з цього треба було б починати наше знайомство з професором Мушаком. Можливо, тому опустимося на "землю" і цим завершимо цей короткий нарис.

Народився Юрій Мушак 12 листопада 1904 р. в с. Бреза (Козаківка) Долинського р-ну Івано-Франківської області і прожив до 22 листопада 1973 р. Закінчив Львівський університет у 1935 р., у Тернопільській гімназії навчав учнів латинської і грецької мов, далі -- у Львівській духовній семінарії, згодом -- постійно у Львівському державному університеті ім. Івана Франка. З його опублікованих праць назвемо переважно переклади зі старогрецької та латинської мов: Святого Августина "Сповідь", Геракліта "Фрагменти", Платона "Діалог", Секста Проперція "Про свою поезію", "Казки" Езопа, деякі твори Данте, "Про роль сновидінь у римській літературі" Грільйоне, "Про риторику" Прокоповича (підготовка до видання). З німецької переклав "Езопа" Броннера, написав декілька підручників з латинської мови, низку статей та ін. Не потрібно, мабуть, наголошувати, що його праці характеризує високий ступінь перекладацької майстерності. На завершення цього спогаду пропонуємо читачеві поетичний уривок "Забутий талант", який автор статті присвятив своєму вчителеві:

...Лиш трамвай проїде по львівській бруківці,

Кондуктор прошепче ім'я Мушака,

А може, і скажуть сучасні сміливці:

Талант був великий та доля важка.

А може, не скажуть? А може не знають?

А може, забули, чим був при житті?

Лиш трамвай заплаче, пташки заспівають,

Та ім'я Твоє ще зійде в майбутті!









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
Протижидівські розрухи в Кишиневі -- як доносять з Черновець -- повторилися знова в минулім тижни. Товпа мужиків, коли вірити жидівським газетам, мала переходити улицями Кишинева з криком і вибивати вікна в жидівських домах та бити жидів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Як у Мукачевому мера обирали 
  ·  Вбили ще одного лідера ХАМАС 
Погляд
  ·  Невдача Владіміра Мечіара 
  ·  Кириченко теж не бідний 
  ·  НАТО чекає на Україну, але... 
Поступ у Львові
  ·  Усі -- на суботник! 
  ·  Нові призначення в прокуратурі 
  ·  Пластунам 92 роки 
  ·  Шкільна весна 
  ·  Надія для ліфтів 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Володимир РЯБЦЕВ: Не дуріть автоінспектора! 
Поступ з краю
  ·  Кінець епохи Кучми 
  ·  Янукович на почин посадив дерево 
  ·  В Німеччині судять українців 
  ·  Візит в.о. президента 
  ·  Українці не наступатимуть в Іраку 
  ·  Галицький вибір? 
  ·  Міністерські зарплати 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Миротворці не витримують 
  ·  Діаманти позбавляють життя 
  ·  Жертви нового закону 
  ·  За без'ядерний Близький Схід 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Опозицією по ПДВ 
  ·  Ліки під контролем 
  ·  Бідний президент 
  ·  Нафта подорожчає 
  ·  ЄБРР радиться в Лондоні 
  ·  Аграріїв захистять від СОТ 
  ·  Пільги для слуг народу 
  ·  Астрономічні хабарі 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  Унікальний вчений-енциклопедист 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  В садах Едему 
  ·  Квітень у Парижі 
  ·  АРТ-НОВИНИ КОРОТКО 
  ·  Пам'ять про Австрію 
Спорт-Поступ
  ·  Переможця визначать опівдні 
  ·  Фаворити виграють 
  ·  Гімнасти у підсумку п'яті 
  ·  Повернення Рахмана 
  ·  Лише вісім легіонерів... 
  ·  "Реал" зумів перемогти 
  ·  Тільки найкраще! 
  ·  ''Арсенал'' не програв 
post-Поступ
  ·  Нові демократи 
  ·  Неврожай українських слонів 
Пост-Faktum
  ·  Інтернет розлучає подружжя 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  КОШТОВНОСТІ: КРАСА І НЕБЕЗПЕКА