BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Постать Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
17 травня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  11:33 12-12-2017 -   На Львівщині перевищення епідемічного порогу із захворюваності на грип немає  
  10:38 12-12-2017 -   Перекрито рух транспортних засобів на перехресті вул. Тернопільська - П.Мирного – Угорська – С.Литвиненка  
  10:36 12-12-2017 -   Сьогодні буде призупинено подачу води до частини будинків у Галицькому районі  
  10:30 12-12-2017 -   Зірваний вітром шифер травмував 17-річну дівчину в Трускавці  
  10:26 12-12-2017 -   У Дублянах під час пожежі загинула бабуся  
Україна
  11:30 12-12-2017 -   ООН: На Донбасі загинули понад 2800 мирних жителів  
  11:30 12-12-2017 -   У Криму знову обшуки у кримських татар  
  10:47 12-12-2017 -   Погода на вівторок: різке потепління  
  10:43 12-12-2017 -   У Житомирській області шкільний автобус потрапив у ДТП  
  10:42 12-12-2017 -   Біля Мар'їнки загинули двоє українських добровольців  
Світ
  11:32 12-12-2017 -   В Італії затримали 48 осіб за зв'язки з мафією  
  10:33 12-12-2017 -   У Чехії зібрали сотні різдвяних подарунків для українських дітей  
  10:24 12-12-2017 -   Вчені розповіли, як чоловіки стають геями  
  15:33 11-12-2017 -   У Нью-Йорку на автовокзалі вибухнула бомба  
  15:28 11-12-2017 -   Саудівська Аравія знімає 35-річну заборону на роботу кінотеатрів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Пост-Factum  »  СИЗИЙ ЗМІЙ

___________________________________________________________________________

Сизого диму манливі чари
Побутує думка, що вкласти до вуст добру сигару – приблизно те ж, що й сісти за кермо Rollse-Royce’а
Юрко БАНЗАЙ
 
Сизого диму манливі чари
Коли кільканадцять років тому Фідель Кастро кинув курити, світові здалося, що йому просто зашкодили сигари. Але кожному відомо, що комунізм простих справ не визнає. Офіційна причина стала відома світові з вуст самого вождя. “Це моя найбільша офіра революції”, – повів він. Щоправда, щоби зрозуміти правдивий сенс цієї жертви, потрібно знати, що Куба – це одне велике пуделко з сигарами, а її мешканці, розпачаючи за вождем, випалюють їх щороку двісті шістдесят мільйонів, що – загалом – руйнує їхнє здоров’я. Але не про легені співвітчизників думає Фідель. Адже замість бездумно пускати собі з димом сигару, кубинці могли б ті тютюнові торпеди експортувати і трути капіталістів. Елєґансько і з великим зиском.

Щодо одного – жодних сумнівів немає: найкращі сигари походять із Куби. Так було, є і буде. Навіть комунізмові, котрий потрафить зіпсувати все, не вдалося зашкодити якості сигар. Чому? Відповідь проста: боронила її сила природи. Отож того, що справді добрі сигари потребують, тяжко за межами гарячого острова знайти. Більше ніде – це вже давно з’ясували – вітер і сонце не мають такого чарівного впливу на тютюнове листя.

Усе є неймовірно простим. Зрізані листки (жнива відбуваються в лютому і в березні) сушать на бамбукових тичках, потім складають у великі купки, так щоби неповторний клімат зробив своє.
Згодом настає час вкритої найбільшою таємницею ферментації. Листки складені в малих дерев’яних барилках у пивничному мороці чекають на хвилю своєї слави. Тоді змінюється їхній колір – із зеленого на “сигарний”. Фахівців оцінить якість сировини. Потрібно ще вісімнадцять місяців відлежування – його шанувальники елєґанського тютюну називають “хворобою” – поки легкі й делікатні, найкраще жіночі, пальці скрутять листки в грубий сувій. І вже маємо сигару.

І хоч ароматом чудових сигар шляхетні чоловіки і екстраваґантні панянки тішаться від століть, ніхто не перечитиме, що найкраща марка є надзвичайно молода – вона народилася у 1968 році. Тоді перед Авеліно Ларою (Avelino Lara), одним із двох чоловіків на світі (другим є міністр сільського господарства), що знають усі секрети тютюнових листків, кубинська революція поставила завдання.

Треба, на славу батьківщини, вигадати сигару, рівних якій не було би в цілому світі. Пиха Лари – і вічно молодої революції – називається Cohiba (що на діалекті індійців Тайхо означає “тютюн”) і вирощують її на невеликому 300-гектарному кавалкові острова, 150 кілометрів південніше Гавани.
Створенням цих сигар займається коло трьохсот осіб – переважно жінок. Кожен дістає купку листя (якого – це найстрашніша таємниця) і в рамках революційної норми має скрутити з них 100 сигар на день. Він децидує про розмір і форму сигари. Cohiba – зауважимо з репортерського обов’язку – надається в трьох стандартних для всіх сигар довжинах: Lancero, Corona Especial i Panatela.

Тютюн, що використовується в сигарах Cohiba, втричі дорожчий від решти, що свідчить про їхню ціну. Найдешевші – Panatela, – довжиною коло десяти сантиметрів, коштують приблизно десять доларів, тобто долар за сантиметр паління. Lancero – це вже чотири бакси за сантиметр.

Крім смаку, аромату і ціни є ще щось, завдяки чому вони справді не прості сигари. Cohiba – то майже раритет, або антикваріат, якщо хочете. Якщо хтось виставляє їх на продаж, то тільки з других рук. Хтось, хто їх мав із якихось, з лише йому відомих причин, вирішив з Cohib’ою розлучитися. У дикому виді в Галичині цих сигар до нинішнього дня не було. Річ у тім, що з перших рук стати щасливим власником Cohib’и можна тільки шляхом дипломатичним: у тракті більш чи менш формальних контактів з офіційними особами Куби. Такими подарунками возвеличували великих світу цього. Від коронованих голів до Бориса Єльцина та Саддама Хусейна.

На Cohib’і світ може й закінчується, але, напевне, не починається. Інші марки теж бувають непогані. І, вочевидь, доступніші. І якщо в тебе ще не склалася думка про те, які сигари тобі подобаються найбільше, є кілька речей, які ти мусиш знати. Увага: перед тим, як почнеш вибирати сигару для себе, мусиш потрапити у відповідне місце. Усілякі лотки і ятка – то повна профанація.

Характер сигар залежить, звичайно ж, від багатьох чинників. Є, правда, кілька непорушних аксіом.

По-перше, працює тут правило: щоби досягнути необхідної якості, сигара мусить своє відлежати.

Оптимально – від шести до дванадцяти років. Абсолютний мінімум – рік-півтора. Треба також звернути увагу на форму та колір. Під формою розуміємо товщину та довжину. Найкоротші і найтонші не сильно відрізняються від так званих сигареток. Найгрубші і найдовші – це понад п’ятнадцятисантиметровий грубий сувій тютюну. Окремі довжини та товщина мають свої класифікаційні назви, котрі опираються на згаданий вище Кубинський потрійний стандарт. Із кольором ситуація приблизно та ж сама. Виділено п’ять основних кольорів. Від дуже ясного (ССС, або claro) до дуже темного (М, чи maduro). Фахівці користуються також відтінками, котрих є аж двадцять. Для сигарного жовтодзьобика найважливішим є те, що добрі сигари в одній коробці не можуть різнитися між собою відтінками, а тим паче – кольорами. Варто додати, що найчастіше сигари пакують у дерев’яні або металеві пуделка та рурки. Після купівлі зі сигарами мусиш обходитися дуже делікатно. Доведено, що найкраща для них температура – це 18-19 градусів при вологості 53-57%. Досвідчені практики, однак, кажуть, що зберігання сигар у відповідному кліматі є рисою педанта. Добрі результати дає зберігання сигар у банальному холодильнику.

Перед тим, як вкласти сигару до вуст, обов’язково мусиш надтяти один кінець ножем, гільйотиною чи спеціальними ножичками. Для припалювання сигари добрим є делікатний і тривалий контакт вогню з тютюном. Надаються до того лише сірники. Про газ і бензин із запальничок забудь. Принаймні тому, що одне одному зовсім не пасує.

При курінні у жодному випадку не вільно затягуватися! Ніколи! Мусиш також пам’ятати, що не всі потрафлять ароматом доброї сигари тішитися.

І насамкінець ще одна порада. Зіно Давідофф, котрий перед тим, як зайнятися парфумами, пса з’їв на торгівлі сигарами. Він полюбляв із філософською задумою казати: “Джентльмен ніколи собі не дозволить, щоби сигару йому вибирав лакей”.









» 
КАЛЕНДАР
 
Свята та пам’ятні дні

Міжнародний день електрозв’язку

Іменинники

Микита, Кирило, Пелагія, Климент, Никифор, Ісакій, Сильван, Мирослава, Еразм, Славомир, Бруно

Уродинники

Анатолій Дімаров (1922) – письменник

Анатоль Камінський (1925) – голова ОУН (з)

Борис Шарварко (1929) – режисер “українських” дійств
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Мертва точка Личакова 
Погляд
  ·  Дев’ятий тріумф королів із Мадрида 
  ·  Україна в тіні Росії 
Поступ у Львові
  ·  Наша влада буде сильною...” 
  ·  Кадрові вектори Буняка 
  ·  Російський центр закидали пляшками 
  ·  У Львові “Кобра” і Смирнов 
  ·  Міські голови мають бути розумними 
  ·  В очікуванні інвестиційного буму 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Туманні перспективи Кінаха 
  ·  Як розташуються “парламентські зорі”? 
  ·  Німеччина дякує за “архів Баха” 
  ·  Сформовано керівництво Криму 
  ·  Продають “Україну” 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Перемогли християнські демократи 
  ·  Боснія озброювала Ізраїль 
  ·  Японія оголосила торговельну війну США 
  ·  Нелегальні іммігранти 
  ·  Антикитайські виступи у Киргизстані 
  ·  Індійські аферисти-мільярдери 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Постать Поступу
  ·  Місія Другого апостола Павла 
Арт-Поступ
  ·  Фокус симультанного простору 
  ·  Запальне ачелерандо Мрозека 
  ·  Арт-анонси на уїк-енд 
Пост-Factum
  ·  Сизого диму манливі чари 
  ·  КАЛЕНДАР