BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    post-Поступ.    Інтерв''ю у Поступі.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
14 квітня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА
НА ПРОДОВЖЕННЯ РОЗМОВИ НА ОДНІЙ ІЗ КИЇВСЬКИХ КУХОНЬ
Олександр ВІЛЬЧИНСЬКИЙ
 
Тернопільський детектив
Український детектив?.. І чому я взагалі взявся за детективи?

Ще на початку 1990-х у мене з'явилася ідея опублікувати щось таке, детективну повість чи роман з продовженням, у "Тернополі вечірньому", сподіваючись, що це збільшить тираж газети, яку я тоді, за примхою долі, почав редагувати. І вся команда моїх літературних "аґентів" з Василем Габором на чолі у багатьох містах почала шукати потрібні тексти... Жарт, звичайно. Габор присилав мені лише свої оповідання. Насправді у тих пошуках я був ще більше самотній, ніж зараз, у пошуках того, чого тоді ще мовби і не існувало.

Досі жаль, що за бортом залишилося і оповідання Богдана Жолдака, у стилі його ж "Спокус", "суржикомовне", написане за одну ніч у готелі під час зйомок у Тернополі фільму "Іван і кобила" (Богдан Жолдак -- автор сценарію), яке я у нього попросив для газети. Тоді ж ще й у кадр потрапив з Володею Цибульком і Андрієм Середою ("Кому вниз"), і з гальбою халявного пива в руці... В епізод того шаленого літа 1990 року, коли для киянина Цибулька, з яким я познайомився рік перед тим на "нараді молодих" у Москві, найбільшим здивуванням у тодішньому Тернополі стало приміщення обласного КДБ на проспекті Степана Бандери...

Згодом виявилося, що Тернопіль не таке вже й маленьке місто, принаймні, як це мені спершу здавалося після одеської "п'ятирічки". І підтвердженням цьому були не тільки постійні автомобільні корки у центрі, а й те, що про місцевого "детективіста" Сергія Ухачевського я дізнався вже після того, як у видавництві "Лілея" вийшов його перший роман про рекетирсько-бандитські пристрасті. Цей пухкенький томик у м'якій палітурці називався "Пройдисвіти".

Десь у той час і в мене вперше з'явилася думка написати продовження у жанрі детективу своєї одеської повісті "День восьмий", опублікованої в журналі "Тернопіль" (1994). Хоч рецензент Петро Сорока відразу ж встиг у львівському "Post-Поступі" назвати головного героя повісті Мефодія бомжем. Бомж і детектив! Звучало багатообіцяльно... Але надто вже різким мав бути перехід від того, що у моєму розумінні вважалося "серйозною прозою". Тоді я ще не був до цього готовий. Тим паче, що Микола Рябчук ще від тих моїх авторських читань "Дня восьмого", які він влаштував у грудні 1989-го в київській Спілці, чекав від мене дещо іншого роману й під час кожної зустрічі не забував про це нагадувати.

Але коли з'явився Ухачевський, то на деякий час з детективом я дав собі спокій, подумавши, що для цього міста наразі досить і його "бандитських" романів. Власне з Сергія Ухачевського у Тернополі й розпочалося те, що прийнято називати розважальним жанром. Про чистоту жанру, звісно, не йдеться. Пізніше в Ухачевського з'явилися ще й "Пройдисвіти-2", де друзі, колишні рекетири, залишивши звичне "ремесло", стали бізнесменами, а ще пізніше, вже коли він переїхав на пмп до Києва, вийшли ще й "Проходимцы", щоправда, без вказівки, що це переклад.

А тоді, після нашого знайомства, "Пройдисвітів-2" вже друкували в "колонці з продовженням" у "Тернополі вечірньому", пізніще -- детективну повість Ухачевського "Фокстрот самотнього вовка" про колишнього зека Івана Ткачука, начебто і не зовсім героя, у значенні позитивного, але такого, що викликає симпатію... Не можу сказати, що ця повість якось підняла тираж газети, але редакційну премію "Автограф", яку ми тоді заснували за найкращу літературну публікацію року, Сергій таки отримав. Dолодаркою "Автографа" 1997 року, стала молода тернопільська письменниця, тоді ще студентка, Мар'яна Юхно за публікацію у газеті, так само з продовженням, повісті "Кохання, гра без правил" -- про нещасливе кохання дівчини Віки, її непрості взаємини з навколишніми. У другій повісті Юхно, "Наяда", йдеться про гіркі заробітчанські будні іншої дівчини -- Лілі. У 1998-му за повість "Наяда" Мар'яна стала лауреатом "Золотого Бабая". Невдовзі "Золотого Бабая" привіз до Козови, що під Тернополем, лікар Олексій Волков за роман "Виконавець". Життєві колізії містечкової людності, як і глобальні проблеми добра й зла, Волков пробує вирішувати через елементи містики, фантастики. Але чи не найбільшої слави у Тернополі та його околицях зажила своїми "жіночими" романами також лікар Леся Романчук. Її сучасний український роман "Не залишай...", що побачив світ у тернопільському видавництві "Джура" 2001 року, як і шість книг його продовження з різними варіантами цієї ж назви, стали справжніми "реґіональними бестселерами", як це підмітив Роман Семків у своєму огляді "Світло із заходу або Кілька думок про "реґіональні бестселери" у "Книжковому клубі плюс". Словом, легке без викрутасів чтиво. Зараз готується до видання вже восьма і, за словами пані Лесі, остання книга з серії "Не залишай...", а загалом, за три роки сукупний тираж її романів перевалив за двадцять тисяч. Для 250-тисячного Тернополя це не так вже й погано, та й, мабуть, не тільки для Тернополя.

Так, звичайно, й у нас всі розкладки заставлені низькоякісним російським кітчем у яскравих палітурках. Споглядання цих палітурок на розкладці у скверику перед тернопільським ЦУМом врешті-решт, коли після виборів 98-го я вперше залишився безробітним, і підштовхнуло мене до написання того, що пізніше отримало назву "Неврахована жертва" і що недавно вже пережило друге видання. А тоді просто хотілося нормального українського детективу, щоб без чорнухи і з іронією...



У Тернополі українська мова -- це спосіб життя, і це, мабуть, також дещо пояснює. Крім того, тут немає тієї пихи примарного месіанства, як у Львові, який переважно зайнятий пережовуванням минулого, а інший галицький сусід -- Франківськ -- наразі занадто "офеноменений", і, судячи з усього, деякий час це ще даватиметься взнаки... З інших великих переважно україномовних міст заходу -- Рівне/Ровно й досі відхекується після еміґрації до Ірпеня Сашка Ірванця, а для Луцька виявилося достатньо й одного Володимира Лиса, як для Чернівців -- Василя Кожелянка.

Отож, "тихий" Тернопіль. І хоч кількість імен ще ні про що не говорить, але те, що саме тут активно продукується україномовна з прицілом на "масовість" література, до того ж вельми пристойного рівня, вже є фактом доконаним. У тихому болоті, як відомо... Хоч я думаю, що для Тернополя все почалося значно раніше, і це місто над Серетом було приречене стати тим місцем, де добре писатимуться детективи, ще відтоді, як світлої пам'яті одесит Борис Нечерда відправив сюди, відразу ж у другому розділі, героїв свого єдиного гостросюжетного роману "Смерть кур'єра", несправедливо, як на мене, замовчуваного, на відміну від його поезії. ...Приблизно так воно починалося.

Про автора: Олександр Вільчинський народився 2 січня 1963 року в Тернополі. 1985-го закінчив Львівський університет. Працював журналістом в Одесі й Тернополі. З 1991-го -- головний редактор газети "Тернопіль вечірній". 1998-го -- безробітний, від 2000-го до 2002-го -- знову головний редактор тернопільської "Вечірки". Депутат міськради двох попередніх скликань. Сьогодні -- на вільних журналістських хлібах. Був в Асоціації "Нова література", член НСПУ й АУП. Автор книжок оповідань та повістей "Що скаже батько" (1989), "Дежа вю. Спроба повернення" (2002), детективних романів "Неврахована жертва" (2002, 2004), "Суто літературне вбивство" (2003). За роман "Суто літературне вбивство" -- лауреат "Коронації слова-2002". Живе в Тернополі.









» 
МАРТИРОЛОГ ЖЕРТВ "ЗОЛОТОГО ВЕРЕСНЯ"
Іван ЛУЧУК
 
Романів Олег. Федущак Інна. Західноукраїнська трагедія 1941. Друге видання. -- Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Шевченка, 2003. -- 431 с.

Щораз більше вражає цинізм колишніх львівських владоможців, які веліли приурочувати святкування Дня міста приблизно до 17 вересня, тобто до дати першої совєтської окупації Західної України. Аж не так давно міські райці чи владці спромоглися перенести святкування Дня міста Львова на початок травня -- поближче до Дня св. Юрія, патрона нашого міста. А всім же було добре відомо, яке то "визволення" принесли на багнетах комуністичні ординці у "золотому вересні" 1939 року. Було відомо багато, та далеко не все. Хоча й серце повсякчас обливається кров'ю, проте правду варто знати, до того ж, у найповнішому обсязі. Для цього Олег Романів та Інна Федущак й написали книгу "Західноукраїнська трагедія 1941".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Марш цинкових трун 
  ·  Маркевич залишається 
  ·  Мороз іде на вибори сам 
Погляд
  ·  ПДВ-рахунків не буде 
  ·  Лазаренко+Кучма+Марчук 
  ·  Тулуб -- новий міністр ПЕК 
Поступ у Львові
  ·  Свято на нашій вулиці 
  ·  Свято смугастих жезлів 
  ·  На заробітки -- під консулат 
  ·  Бренд Руху в дії 
  ·  Як розпустити облраду? 
  ·  Неприємності на Пасху 
  ·  Профілактичний тиждень 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Петро ОЛІЙНИК: Ми захистили честь українського закону 
  ·  Замах на Тимошенко? 
  ·  Секс-табу для миротворців 
  ·  БЮТ теж за політреформу 
  ·  Росія не боїться НАТО 
  ·  Чиж виправдовує темники 
  ·  Журналіста побили в суді 
  ·  Україна програла в Євросуді 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  У всьому винні спецслужби? 
  ·  Відкриття карт 
  ·  Бомба з вірусом СНІД 
  ·  КНДР таки має бомбу 
  ·  На посаду через детектор 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Нові ворота для Ужгорода 
  ·  Карпачова вимагає повернення заощаджень 
  ·  Китайці занепокоєні зростанням 
  ·  За боржників візьметься прокуратура 
  ·  Міжнародні переговори подешевшають 
  ·  Найдорожчий особняк 
  ·  Банки зроблять прозорими 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Арт-Поступ
  ·  Життя швидкоплинне -- мистецтво вічне 
  ·  Пошуки етичних меж 
Літературний Поступ
  ·  ТЕРНОПІЛЬСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА 
  ·  МАРТИРОЛОГ ЖЕРТВ "ЗОЛОТОГО ВЕРЕСНЯ" 
Спорт-Поступ
  ·  Фаталізм завершальних хвилин 
  ·  Шостий титул "залізничників" 
  ·  Причини залишаються у тіні 
  ·  На завершення -- "срібло" 
  ·  Спінкс знову абсолютний 
  ·  Попрощалися з зимою 
25-Й КАДР
  ·  У хаті повішеника 
  ·  Телерадіоцитати тижня 
post-Поступ
  ·  Броньована камізелька для Папи 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Юрій ЧАБАН: Мені неприємні ці звинувачення 
  ·  Володимир ШЕГДА: Чабан запхав нам ніж у спину 
Пост-Faktum
  ·  Іслам, що не любить ісламу 
  ·  КАЛЕНДАР