BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Поступ життєзнавства.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
10 квітня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:3 28-06-2017 -   На вул. Кульпарківській, 230а при демонтажі впав кран, ніхто не постраждав  
  15:15 28-06-2017 -   На вул. Алмазній, 21 у сміттєвих майданчиках виявили предмети, схожі на гранати  
  15:13 28-06-2017 -   Дев’ятирічний хлопчик постраждав у аварії на Львівщині  
  14:29 28-06-2017 -   Львів і Варшаву з'єднає колія за 50 млн  
  14:27 28-06-2017 -   У Львові сотня пар виконала гопак  
Україна
  16:0 28-06-2017 -   Вірус Petya: Кіберполіції понад тисячу разів поскаржилися на втручання у комп’ютери  
  15:11 28-06-2017 -   На Донеччині вибухнуло авто зі співробітниками СБУ  
  14:34 28-06-2017 -   На території рівненського молокозаводу пролунав вибух  
  13:45 28-06-2017 -   На території рівненського молокозаводу пролунав вибух  
  12:56 28-06-2017 -   Держборг України скоротився на ₴11 млрд завдяки зміцненню гривні  
Світ
  16:2 28-06-2017 -   У Міноборони РФ відхрестилися від полоненого військового  
  15:17 28-06-2017 -   В Ізраїлі розробили лазерну систему збиття безпілотників  
  12:4 28-06-2017 -   Мерія Лос-Анджелеса схвалила будівництво музею «Зоряних воєн»  
  10:37 28-06-2017 -   В Ємені оголосили епідемію холери  
  10:32 28-06-2017 -   У Таїланді дівчині без ніг дали роботу з зарплатою $29 тис. на місяць  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

Блаженнійший Любомир кардинал Гузар: Церкву потрібно рятувати
 
-- Ваше Блаженство, оскільки наша розмова відбувається тоді, коли ще не готовим є Ваше Великоднє звернення, скажіть, що би Ви найдужче хотіли донести до вірних у переддень цьогорічного свята?

-- Передвеликоднє моє звернення буде і цього року, маю таку надію в Бозі. Але я б дуже бажав, щоби люди серйозно застановлялися, що властиво, для них значить Великдень. Бо це є таке радісне, екстравертне свято, де люди більше виходять з себе, виходять на двір, зустрічають весну. І мені здається, люди, на жаль, не досить часто застановляються над тим цілим комплексом правд релігійних, які становлять Страсний тиждень і Світлий тиждень. Бо це речі, які не тільки є дуже глибокого релігійного змісту, але й які мають надзвичайно важливий також аспект, що стосується цілого нашого життя. Я би дуже бажав, щоби люди користали з тих днів, вільних від праці, хоч, може, не настільки вільних, як би хотілося. І все ж таки переживали не тільки емоційно, а насправді застановлялися, витягали щось для себе, робили певні висновки. Я думаю, це би було так дуже поважано і корисно.

-- Цього року православний та католицький Великдень збіглись у часі. Таке рідко трапляється. Чи можемо бачити у цьому для себе якийсь знак?

-- І Богу дякувати, що збіглись. Але на жаль, наступного року буде аж п'ять тижнів різниці. З одного боку, воно би було так гарно, щоби ми щороку святкували разом. Всі християни. Але ми ще трохи зв'язані з певними такими звичаями, це навіть традицією назвати дуже трудно, бо є побудовано на більш чи менш докладному численні часу. Це не є побудовано на якихось дуже тривких основах. Цей звичай є старим і має за собою рішення синодів, але чи справді він є за своєю суттю традиційним? Я думаю, що ні, бо його можна змінити, оскільки ми удосконалюємо свої знання законів природи. Треба дуже подумати над тим, що у нашому житті є найважнійшим. Чи справді слід зберігати звичай, який свого часу був кроком вперед, а сьогодні, бачимо, не є так досконалим, і що, властиво, ще можна краще удосконалювати календар, чи то пак числення часу? Чи не було би найважливішим, щоби ми разом святкували, ми -- християни. Є інші релігії, які мають свої важливі свята в інші періоди. Але ми, християни, маємо одну базу, одну віру, і було б дуже побажаним, якщо ми незгоджуємося на цей так званий Григоріанський календар, пошукати кращого. Є вже певні наукові напрацювання на більш досконалий календар. Тут календар як спосіб числення часу є цілковито другорядним. Мені здається, що важливішим повинно бути для нас, щоб ми вибрали будь-який час, але щоб він був спільним.

-- Владико, наближається планований Вами переїзд до Києва. Звістка про таке Ваше рішення свого часу шокувала галичан, і частина з нас досі не може із ним змиритися...

-- Бачите, галичани тішилися 200 років тому, коли митрополит з Києва приходив до Львова. То є така річ, ну, Боже милий, мусимо подивитись не на якісь там престижеві аспекти, але, властиво, на те, що є кориснішим для нашої Церкви. Перенесення до Києва зі Львова не значить, що це кінець Львова. Зовсім ні. Львів має свою особливість, яку мусить плекати, якою мусить жити, і немає потреби відчувати якесь ущерблення з такого переносу. Львів завжди залишиться дуже поважаним церковним центром. Може, канонічно, може, структурально буде інакше. Але не від якості уряду залежить релігійний центр, а від якості віри і християнського життя людей, які там живуть.

-- Але Львів -- це місто, яке, мабуть, заслуговує на особливий статус. Нинішня українська держава де-факто не визнає за ним права бути реґіональною столицею, й тому, чи не єдиним, що досі тішило наші амбіції, було те, що Львів є столицею УГКЦ...

-- Люди чомусь не роблять порівнянь і висновків. Пригадуєте, ми дуже недавно, в січні, святкували злуку українських земель. Наші діди 1918 року створили Західну Українську Народну республіку. Центром був Львів. Але вони відчули, що є в цьому якась певна недосконалість, що чогось бракує. І тому 1919 року того ж дня прийшло до злуки українських земель. Це був, як мені здається, надзвичайно правильний і мудрий крок. Бачите, своїм переносом до Києва ми хочемо, якщо можна так образно казати, засипати річку Збруч. Не зі злої волі засипати, а щоби вона перестала бути кордоном, щоби взагалі не було такої межі, щоби Україна відчула свою єдність. От за це нам розходиться. Наші діди то розуміли. Вони за то боролися в своїх визвольних змаганнях. Щоби у Києві була наша столиця. Вони не цуралися того, щоби йти боронити Київ. А ми, галичани, є трошки схильні до провінціалізму. Нам потрібно трошки часу, щоби з певними думками згодитися, зрозуміти їх. Але я думаю, що кожен галичанин, якщо добре застановиться, то побачить в тому велику користь і для Галичини. Ми не хочемо ділити Україну на, як колись казали, Галичину і Велику Україну. Є одна Україна, і Галичина є її дуже важливою частиною.

-- Останнім часом, Владико, в середині УГКЦ один за одним спалахують конфлікти. І це вже починає виглядати як тенденція. Чим Ви її бодай для себе пояснюєте?

-- Трудно мені сказати, чому так стається. Я нікого не суджу за злу волю, я думаю радше, що є люди, яким здається, що треба рятувати Церкву. Але Церкву треба рятувати завжди. Церква завжди потребує реформи, потребує оживлення -- це не є щось нового для нас, сама структура Церкви є такою, що потребує завжди бути в стані реформи. Але ці люди стараються рятувати Церкву в дивні способи, не подумавши про наслідки. Люди, на жаль, не читають історії. Не вчаться з неї. Роблять ті самі дурниці, які робили в інших державах чи культурах. А тим часом з історії ми могли би дуже добре навчитися, що не можна рятувати Церкви, розколюючи її. Богу дякувати, що ці люди хочуть рятувати Церкву, але якщо хочуть щось рятувати, де є спільнота, то треба бути у цій спільноті, а не ззовні.

-- Знаєте, мені доводилося чути дві кардинально різні думки, якими намагаються пояснити причину внутрішніх церковних конфліктів. Одна -- Блаженнійший Любомир кардинал Гузар є надто жорстким керівником, і це обурює церковнослужителів. Друга -- він є занадто м'якою людиною, аби тримати Церкву в дисципліні. Як Ви гадаєте, котра є ближчою до правди?

-- Я думаю, що я занадто м'який. Мене так виховували. І це, мабуть, є проблема вдачі і виховання. Люди, які мають відповідальність, повинні трошки більше застановлятися, думати, а не тільки робити все емоційно. У нас страшно багато емоцій. Українці є емоційні. Нам абсолютно замало розуму, такої, розумієте, задуми. Не є так, щоби нам бракувало розуму. Ми люди здібні, тільки не задумуємося. Люди не дивляться, не намагаються зрозуміти ситуації. До того ж, ми живемо в таких обставинах, де, можливо, й справді треба було б деколи гримнути макогоном по голові, щоби доходило. Я маю такі випадки, коли певні люди кажуть: "А Ви нам не наказали!". А чи все треба наказувати?! А чи не мають люди свого розуму?! Ми ж не є громада якихось недолітків чи недорозвинутих людей. Люди повинні думати самі. Я не є призвичаєний гримати. Мене так не виховували і мені то дуже трудно приходить. Але, може, воно так і треба було б. Знаєте, є така приказка: "Хлопа не бий -- хлоп слабий". От коли людину притиснеш, то вона вже й робить те, що треба. А я, знаєте, грішу м'якістю, браком твердого п'ястука.

-- Попри таку свою м'якість, Вам завжди вдавалося вистояти перед тиском багатьох поважних політиків, які, я знаю, приходять до Вас і просять про підтримку на виборах. Говорю зараз про це, бо Україна вже почала жити передчуттям президентських виборів, що відбудуться 31 жовтня...

-- Я наводжу політикам свої пояснення, і вони не можуть остаточно їх заперечити. Я нікому не кажу "Ні", радше стараюся пояснити, чому я не буду робити жодних кроків, щоби ту чи іншу особу підтримати. Різні люди тут у мене бували -- це правда. І всі вони наприкінці спокійної розмови розуміли, в чому наша позиція є. Позиція Церкви. Можливо, всім їм було неприємно. Можливо, вони всі хотіли користати з нашої підтримки, але я переконався, що кожен, хто тут був, має голову на карку, бо визнав нашу рацію і погодився з нею.

-- Ваше Блаженство, але Ви, мабуть, навіть краще за інших розумієте важливість для України того вибору, який усі ми маємо зробити цієї осені. Не маю сумніву в тому, що цей вибір робитимете й Ви. Як вдається Вам опертися спокусі не вказати нам шлях, який Вам особисто видається правильним?

-- Першедусім тут є дві речі. Перша, що я не знаю, що є краще. І боюся, бо з досвіду знаю, що люди в одній ситуації поводяться так, в іншій -- інакше. Щоби ставити на якусь людину, треба ту людину надзвичайно добре знати. Я нікого так не знаю, чи то є президент, чи то є депутат, чи то є інша виборна особа. Як я знаю, що він направду буде кращим? Є така старовинна латинська приповідка, яка каже, що почесті міняють поведінку. Людина може бути дуже гарна, добра на певному становищі, а підійде на вище становище -- може цілковито зіпсуватися. Дуже мудро каже інша латинська приповідка: влада нівечить людей, а абсолютна влада -- нівечить абсолютно. Це є одна річ, а друга полягає в тому, що я стараюся дуже свідомо не виявити своїх преференцій. І мені то не приходить так дуже трудно.

-- Себто, Владико, Ви усвідомлюєте, що можете помилитися, і боїтеся цього?

-- Так, у цьому немає ані найменшого сумніву. Я не знаю людей. А щоби не помилитися, треба знати людину в дуже різних обставинах. А того, що ця людина сама про себе каже, замало.

Розмовляла Тетяна НАГОРНА









» 
ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ БЛАЖЕННІЙШОГО ЛЮБОМИРА
 
Дорогі у Христі!

З Божою допомогою дожили ми до найбільшого свята літургійного року -- празника Христового Воскресіння. Цього святого дня, єднаючись із християнами цілого світу, ми зібралися в наших храмах, щоб спільною молитвою прославляти Ісуса Христа у Його воскресінні. З цієї нагоди хочу висловити Вам свої найщиріші побажання і поділитися двома думками.

Перша думка стосується подій, над якими ми розважали впродовж Страсного тижня, -- останніх днів і хвилин земного життя Ісуса Христа. Протягом цього року ми мали можливість в особливий спосіб переживати смерть і страждання Ісуса Христа завдяки перебуванню в різних храмах України копії Туринської плащаниці. Вдивляючись у це похвальне полотно зі слідами ран знятого з хреста і покладеного до гробу Ісуса, ми намагалися уявити собі, які муки Він перетерпів. Однак жодна людина не здатна це вповні усвідомити, навіть той із нас, хто став жертвою несправедливої системи, зазнавши катувань під час ув'язнення чи за будь-яких інших обставин. Супроти Ісуса Христа несправедливість була незрівнянно більшою, адже Він не мав навіть тіні гріха, а прийняв на себе наші, людські провини! Ми запитуємо: для чого Він це зробив, чому терпів наругу над собою?! Господь прийняв усе це з любові до нас, щоб звести нас до Небесного Отця, щоб відкрити нам дорогу до неба.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  В очікуванні Воскресіння 
Погляд
  ·  ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ БЛАЖЕННІЙШОГО ЛЮБОМИРА 
  ·  Блаженнійший Любомир кардинал Гузар: Церкву потрібно рятувати 
Поступ у Львові
  ·  Звільнення замку 
  ·  Уся література за кілька годин 
  ·  У міліції кадрові зміни 
  ·  І свічка може призвести до біди... 
  ·  Великодній дарунок залізниці 
  ·  ДАІ опікується сиротинцем 
  ·  Невиплата зарплати -- кримінал 
  ·  Життя дорожчає 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Чи буде спроба №2, 3... 
  ·  Неслухняних депутатів "мочитимуть" 
  ·  Опозиція перейшла у наступ 
  ·  Як Лазаренко став панамцем 
  ·  Герої політреформи 
  ·  Президента НТКУ -- у відставку 
  ·  Політреформа -- крок назад 
  ·  Нова депутатська група 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Американці зайняли Ель-Кут 
  ·  Свідчення Кондолізи Райс 
  ·  Розпродаж таємниць 
  ·  Громадянська непокора 
  ·  Дев'ять тисяч років із котами 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Банки зроблять прозорими 
  ·  ПДВ-рахунки скасували? 
  ·  Кредит банк продали 
  ·  Зв'язок від Львівської залізниці 
  ·  Великдень для усіх 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Віктор ПИНЗЕНИК: Ми змусимо уряд спрямувати вкрадені 10 мільярдів гривень на соц 
Поступ життєзнавства
  ·  Гроші теж знадобляться 
  ·  Не надійся на старість 
  ·  Пожертвувати розумом 
Арт-Поступ
  ·  Етелла ЧУПРИК: Не мислю себе поза музикою 
  ·  Коронування Ратуші 
  ·  Речитал польської піаністки 
  ·  Бівіс і Батгед через 1000 років 
Спорт-Поступ
  ·  Серйозні наміри іспанців 
  ·  Гра, яка вона є 
  ·  ФОТОФАКТ 
  ·  Українці борються добре 
  ·  Гандболістки сидять удома 
  ·  Що тихше їдеш... 
  ·  Заверикіна вилучили 
  ·  "Динамо" збадає "Шахтар" 
  ·  Це "Сталь"?.. Це пластилін! 
post-Поступ
  ·  Україна і Польща: минуле, сучасність, майбутнє 
  ·  Примарологія 
Пост-Faktum
  ·  Довкола Збаразького замку 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Томас Андерсон -- людина-антивірус 
  ·  Клички наб'ють Роккі морду. Може.