BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Поступ технологій.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
8 квітня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  12:40 22-11-2017 -   Патрульні затримали злочинців, які у центрі Львова пограбували чоловіка  
  12:28 22-11-2017 -   Усіх охочих запрошують на Вірменський вечір у Сенсотеці  
  12:27 22-11-2017 -   Завтра у Львові відкриють макет Собору св. Юра у бронзі  
  12:0 22-11-2017 -   На двох вулицях Залізничного району змінять організацію руху  
  11:58 22-11-2017 -   Будівництво об’їзної дороги Львова до Білогорщі обійдеться у майже 28 мільйонів  
Україна
  12:32 22-11-2017 -   В Україні з початку року від ботулізму померло 11 осіб  
  12:14 22-11-2017 -   Звільнено від бойовиків кілька селищ на Світлодарській дузі, – волонтер  
  12:5 22-11-2017 -   Озброєні люди арештували «генпрокурора «ЛНР», який є людиною Плотницького  
  11:49 22-11-2017 -   Заборгованість українців за комуналку знизилася  
  10:38 22-11-2017 -   У ДТП в Дніпропетровській області загинули діти  
Світ
  12:41 22-11-2017 -   У Тихому океані розбився літак ВМС США  
  10:37 22-11-2017 -   ЗМІ повідомили про смерть Дмитра Хворостовського  
  10:16 22-11-2017 -   Дельфіни привертають увагу самок подарунками – вчені  
  14:54 21-11-2017 -   У Росії онколог порадив пити пиво через радіоактивне забруднення  
  11:25 21-11-2017 -   У Монако засипають море, щоб вмістити мільйонерів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Ожилі картини старої Польщизни
 
Скільки б не говорили у Львові (пригадуєте, як зауважив Андрухович, -- "У Львові завжди кажуть...") про нову прем'єру в Опері "Страшного двору" Станіслава Монюшка, а наговоритися все ніяк не можуть! І можливо, не в останню чергу через те, що польський режисер Роберт Скольмовський щонайретельніше подбав про мальовничо вибудувані масові сцени із залученням хористів, кожна з яких могла позмагатися в композиційній довершеності із творами старих майстрів пензля. Навіть інколи здавалося, що перед очима глядача чиясь невидима рука перегортала альбом із репродукціями давнього малярства чи графіки, розпросторюючи ауру ностальгії за красою романтичного. Цьому сприяли і розписи костюмів за мотивами старопольщизняних жанрових картин. Проекти костюмів Малгожати Слоньовської вдало зреалізували живописці Ярослав Бринь, Христина Козак та художник костюмів Оксана Зінченко, розмалювавши краєвидами, натюрмортами й сюжетними сценками одяг артистів, пошитий не із єдвабів та оксамитів, а зі звичайного полотна. Витримані в сепійній гамі ці розписи на полотні, яке кольором і фактурою нагадувало натуральний льон, вийшли напрочуд стильними. Вони й не просто викликали алюзії із творами старого малярства, а відверто цитували їх.

Утім усе на сцені справді корилося руці одного вирозумілого художника, генерального креатора цього дійства, який візуалізував картини старої Польщизни ожилими пластичними образами. Власне ожилими, бо, зважаючи на ті залізно змонтовані композиції, звинуватити постановника у скульптурній статиці його картин, було б неможливо. Зі сцени, розсуваючи різьблену позолочену раму -- основний сценографічний елемент -- у глядацький зал перетікали життя мистецтва, жива історія, жива легенда, живий переказ, жива народна мелодія, жива, нехай не надто вдало артикульована співаками, польська мова...

Із цієї картинної рами постають то затишні інтер'єри родинної садиби, то немов у перспективу з вікна зачарованого замку історії зміїться битий шлях із розп'яттями й капличками обабіч, єднаючи своєю ниткою різні часи, згадка про які у лібрето "Страшного двору" становить чи не найбільшу цінність цього твору -- його глибоко, на всіх рівнях розкриту антологію суспільного життя, яка своїм патріотичним звучанням робить привабливою цю оперу і для сучасних поляків. Треба було бачити і чути, як реагували на прем'єрі глядачі із сусідньої країни на певні місця в куплетах, які провідним мотто пронизували цілу оперу своєрідною одою свободі! Оплески лунали одразу ж! І таку безпосередню реакцію патріотів постановник звісно ж передбачав. Адже, за його зізнанням, він ставив спектакль, у якому є дві важливі речі: мрії про волю і мрії про любов. "Свободу легко здобути, важко втримати, та ще важче навчитися кохати", -- вдавався до афоризмів Роберт Скольмовський, аби пояснити, про що йому йшлося в екстрасюжетному плані. Бо коли в сюжетному, то все зводиться до передшлюбної комедії за участі двох братів -- Стефана і Збігнєва та Ганни і Ядвіги -- двох дочок Мечника, який приятелював із батьком молодих лицарів. Драматургічну інтригу, як це звикло в комедіях, становлять зумисні обмови інших персонажів опери, зацікавлених в тому щоб події розвивалися за їхнім сценарієм. Утім, коли з'ясовують правду, тоді й настає щаслива розв'язка...

Так само як багатою є антологія картин суспільного старопольського життя у "Страшному дворі", багаторівневим є і запрограмоване режисером їх сприйняття. Від символічного трактування образів, які примарами з'являються у глядацькому залі під пронизливий свист вітру історії ще до того, як зазвучить перша нота увертюри, до ілюстративного ототожнення персонажів на сцені із сарматськими портретами, що зберігаються у фондосховищах Львівської галереї мистецтв. Розрахована на подразнення всіх органів чуття, ця опера не дозволяє куняти, бо коли набридає дослуховуватися до співаних слів, можна просто милуватися сценографією, костюмами, чудуватися зібраності оркестру під батутою музичного керівника Януша Пшибильського, спостерігати за невпинною дією на сцені, або ж, врешті-решт, у льорнету роздивлятися живопис на костюмах! І в усьому знаходити таку насолоду, яку не зможе зіпсувати ані умовно наближена до польської вимова артистів, ані проблемне освітлення, ані непередбачений партитурою звук від роботи двигуна димового піддувальця, ані безліч друкарських помилок у програмці за п'ять гривень, ані відпадання шматків декорацій...

Усе це виглядає несуттєвими прикрощами на тлі тієї сатисфакції, яку принесла із собою така неочікувано динамічна для нашої сцени опера Монюшка. Хоча ще в переддень прем'єри на генеральному перегляді до загальної гармонії було ой як далеко! Бракувало костюмів, реквізиту, виконавської дисципліни, загальної скоординованості. "Спадок по москалях у театрі такий, як і по всій москальській господарці, що вони лишили", -- резюмував Роберт Скольмовський. Та режисер чітко знав, чого він хоче досягнути. І це було найголовнішим, що вплинуло на результат. "Усі понад 200 осіб, які працювали над виставою під гаслом "Більше поту -- менше крові, доклалися до загального успіху," -- вважає директор Опери Тадей Едер. Та й сам Роберт Скольмовський начебто не має підстав нарікати: "Хор в 70 осіб -- це живі люди, а не виконавці ораторії! Вони перфектно дають собі раду в реквізитах, вони рухаються і співають. А такого вибору, як ваші три прекрасні тенори, я в жодному театрі Польші не мав!" Схоже, львів'яни і самі це збагнули, винагородивши шквальними оплесками не тільки працю хористів (хормейстри Василь Коваль та з. д. м. України Орест Кураш), балету (хореографія "Мазура" з. а. України Петроса Малхасянца) чи солістів -- з. а. України Анатолія Липника (Мечник), н. а. України Романа Вітошинського (Дамази), з. а. України Савчук (Чеснікова), а й стрімке сходження на небосхилі нашої опери молодої яскравої зірки -- студента III курсу ЛДМА ім. Миколи Лисенка Павла Толстого.

Загалом ставка режисера на участь молоді у "Страшному дворі" позитивно позначилася на опері, хоч спровокувала хвилю закулісних інтриг, які, за словами директора Тадея Едера, доходили до сліз. Та що й казати, Яна Войтюк (Ядвіга) та Наталія Курильців (Ганна)очевидно відповідали своїм персонажам за віком. Рівно ж, як і інші артисти молодого поповнення. Зрештою, навряд чи сеньйорам сцени із почесними званнями вдалося б викидати такі колінця, яких вимагав Роберт Скольмовський.

Отож, чи не вперше наш Оперний театр вдався до такого нагального експерименту із формуванням трупи, який давно вже стоїть на порядку денному, та все якось в'язне у рудиментах совкової свідомості. Хто зна, можливо, коли б це були не поляки, то навряд чи директор Опери дав би їм такий карт-бланш. Та хай там як, а вже саме життя виштовхує Театр із державного соцзабезу до ринкових умов існування із їхнім жорстким принципом "природного відбору". Наочна демонстрація: вартувало з'явитися в нашій Опері двом ключовим постатям -- режисерові й дириґенту, які дотримувалися концепції і не велися на різні "обставини", як усе стало на свої місця. Цікаво тільки, як довго після їхнього від'їзду, вистава протримається у цій бездоганній формі? Адже прикрий досвід попередніх постановок запрошеними режисерами примушує непокоїтися тим, що вдало сфокусована (немов наведена на чітку різкість) оптика "Страшного двору" незабаром дасть збій, як в музичному, так і сценічному плані. Тому було б не зле, щоб по якімсь часі Роберт Скольмовський та Януш Пшибильський знову відвідали Львів. До речі, як повідомила "Поступ" керівник міжнародного відділу львівського магістрату Ірина Подоляк, є підстави сподіватися, що так воно і буде.

А ще під час реалізації цього спільного українсько-польського мистецького проекту виникла ідея наступного: поставити в одному з польських театрів оперу Мирослава Скорика "Мойсей" українською мовою на відзначення Року України в Польщі!









» 
АРТ-ГАЛЕРЕЯ
 
До виставки Ричарда Стриєца
Якщо року Росії в Україні у Львові ми не відчули жодним чином (і слава Богу), то рік Польщі в Україні розпочався у нашому місті вагомими і цікавими культурними подіями. Минулими вихідними львів'яни змогли подивитися на сцені Львівського театру опери та балету прем'єру опери Станіслава Монюшка "Страшний двір". Відверто кажучи, як сама опера, так і постановка, а також сприйняття львів'янами її на біс приємно вразили.

Ще не вгамувалися пристрасті навколо цієї події і обговорення її у львівських кав'ярнях, як нас здивували другою приємною акцією -- цього разу з ділянки образотворчого мистецтва. У понеділок, 5 квітня, у виставкових залах Львівського історичного музею (площа Ринок, 6) відкрилась виставка рисунків та друкованої графіки польського художника (вже класика) Ричарда Стриєца (1932-1997) з колекції Державної галереї мистецтв у Сопоті.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Учителі протестують 
Погляд
  ·  Марафон протестів 
  ·  Лазаренко виступить у суді 
  ·  Хабар чиновникам 
  ·  Ніхто не хотів помирати 
Поступ у Львові
  ·  Китайці йдуть 
  ·  Нові назви на карті міста 
  ·  Дефіцит міліціонерів 
  ·  Ікона -- контрабандою 
  ·  На Великдень змінять рух 
  ·  "Прибиральний" сезон триває 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Влада ставить на Мороза? 
  ·  Чим ми жили у березні 
  ·  Телефони опозиції прослуховують 
  ·  Процюка вбили американці 
  ·  Політреформа настане сьогодні? 
  ·  Нова парламентська група 
  ·  КРАЄВИД 
  ·  Чоловіче здоров'я -- важливе питання 
Поступ у світі
  ·  Прем'єрові до храму не можна 
  ·  Шпигун чи аналітик? 
  ·  Президент у реанімації 
  ·  Звільнено терориста 
  ·  "Трансвааль": винні проектувальники 
  ·  Вільна торгівля в Південній Америці 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Суд поправив Ґаранта 
  ·  СБУ попередила банкірів 
  ·  Рахункова палата проти ПДВ 
  ·  Банкам дозволили емітувати облігації 
  ·  Китай стає лідером 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Поступ технологій
  ·  uкраїнське Телебачення-2004 
  ·  На крок ближче до споживача. На крок попереду від конкурентів 
Тема Поступу
  ·  Нескінченна історія 
  ·  Анатолій ГРИЦЕНКО: Реформа -- тільки після 2006-го! 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Львівські обсервації
  ·  Майонезом по Європі 
Арт-Поступ
  ·  АРТ-ГАЛЕРЕЯ 
  ·  Ожилі картини старої Польщизни 
Спорт-Поступ
  ·  Встигнути пожити на помості 
  ·  Хто є хто 
  ·  "Золота" шпага 
  ·  Олімпіада без Віти? 
  ·  Мізіна дискваліфіковано 
  ·  Переможне значення мотивації 
Поступ реляксу
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
post-Поступ
  ·  ЙОГО СВЯТОСТІ ІВАНОВІ ПАВЛУ II ПАПІ РИМСЬКОМУ 
  ·  Львів без Міцкевича? 
Пост-Faktum
  ·  Корида поза законом 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Коли життя тече помалу... 
  ·  "ВІТАТЕКС" -- ШЛЯХ ДО ЗДОРОВ'Я 
  ·  Чи матиме Львів автомобільний супермаркет?