BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
6 квітня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:58 29-06-2017 -   Мешканці вул. Лемківська, 8 пікетували будинок Садового  
  11:42 29-06-2017 -   Молодь запрошують на «Тиждень без планшета»  
  10:45 29-06-2017 -   Івано-Франківський театр покаже виставу у львівському сквері  
  10:36 29-06-2017 -   Під час купання у «Чорних озерах» втонула 71-річна львів’янка  
  10:17 29-06-2017 -   ЦНАПи Львова відновили роботу  
Україна
  12:1 29-06-2017 -   Суд визнав невинним сина нардепа Молотка, який п’яним влаштував ДТП з 4-ма постраждалими  
  11:49 29-06-2017 -   На Донбасі жінок і дівчат викрадають для сексуальної експлуатації - звіт Держдепу США  
  11:46 29-06-2017 -   У Києві затримали посібника Курченка  
  11:43 29-06-2017 -   Мостиська та Новокалинівська ОТГ отримали два сміттєвози  
  10:47 29-06-2017 -   «Укрзалізниця» закупить 11 нових вагонів-трансформерів  
Світ
  11:54 29-06-2017 -   Австралієць вживив собі в руку проїзний квиток  
  10:34 29-06-2017 -   В Італії закриють порти для іноземних суден через наплив мігрантів  
  10:30 29-06-2017 -   У Ватикані вибухнув скандал: кардинала звинуватили у сексуальних злочинах  
  16:2 28-06-2017 -   У Міноборони РФ відхрестилися від полоненого військового  
  15:17 28-06-2017 -   В Ізраїлі розробили лазерну систему збиття безпілотників  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

mUSICA CAMERALIS У СИТУАЦІЇ ПОСТМОДЕРНУ
Ірина СТРОЙ
 
"Життя духовне, частиною якого й одним із могутніх двигунів є мистецтво, це складний рух, втім, визначений і здатний набути виразу в простій формулі: вперед та вгору"

Василь Кандінський

Ще від часу віденських класиків камерну музику вважають елітним мистецтвом. Один із перших професійних квартетів, до складу якого входили віденські музиканти Ігнат Шуппанціг (саме той Ігнат Шуппанціг, який деякий час працював і в Лємберзі), Майзедер, Вейс, Лінке (меценатом був князь Ліхновський), сформувався 1794 року у Відні. Небуденна художня привабливість квартетного мистецтва спричинила широке його поширення не тільки в професійному оточенні музикантів, а й у широкому колі літераторів та освічених меломанів. Мабуть, навряд чи спромігся б до своєї славнозвісної байки Крилов, якби не грав партію першої скрипки в квартетах Боккеріні й Гайдна. На сьогодні тільки перелік відомих світових камерних ансамблів зайняв би десятки сторінок тексту.

Творцем квартетного жанру в українській музиці був, як відомо, Микола Лисенко, який 1869 року ще студентом Ляйпцізької консерваторії написав квартет і тріо для двох скрипок і альта. "Ніщо так не розвиває смаку до серйозної музики, не виробляє строгого чуття ритму, як камерна музика. Корисно у всіх стосунках часто грати musique d'ensemble", -- заповідав класик національної музики.

Історія камерного виконавства в Галичині має давній родовід, і репрезентують його імена європейського виміру. Новітню добу камерного музикування започаткувала професор Олександра Деркач (1924-2004) -- західноукраїнська скрипалька першої величини, із класу якої вийшло понад 60 скрипалів, серед них видатні музиканти-виконавці Пилатюк, Шутко, Бодіна та Стріхарж. "Камерна музика, -- зазначала Олександра Пилипівна, -- сповнена вишуканої образності, витонченої інтелектуальності, неперевершеної внутрішньої гармонійності та злагодженості, а це робить її особливо співзвучною сокровенним ідеалам людей". Засновниця першого в Україні камерного оркестру (1959) була переконана, що у зацікавленні камерною музикою вирішальну роль відіграють не зміна смаків чи мода, а світоглядні закономірності.

Сьогодні класична парадигма, яка вивершувала світоглядні цінності мистецтва, докорінно змінила свій естетичний вектор, і як контраверсійний образ гіперінформативного музичного простору, в якому високе межує з попсовим кітчем, висунувся постмодернізм, або постсучасність, метастиль, універсалізм тощо. За ємною метафорою Юрія Андруховича, постмодерн -- це там, де кожен із нас опинився сьогодні, це така обставина часу й місця, від якої нам нема куди подітися, ущелина між тисячоліттями, наша пам'ять, надія, самотність...

На авансцені сучасного музично-виконавського мистецтва, яка в постмодерному просторі, вочевидь, розташована поруч із арт-ринком, "тусується" безліч "зірок", супервіртуозів різної величини та яскравості. Втім, "талантів багато -- духу обмаль" (слушна думка Бориса Пастернака). Музичний світ справді перенасичено звуковою інформацією, та щораз більше дається взнаки відчуття духовної порожнечі й банальності, породжених комерціалізацією мистецтва. Відверто кажучи, сум'яття теперішнього життя, як і численні мистецькі шоу та дефіляди під знаком еросів та афродіт, не дуже спонукають до рефлексії про камерну інструментальну музику.

Хіба можна було 10-15 років тому побачити на обкладинці музичного журналу оголену діву, яка обіймає віолончель? І важко повірити, що глибокі декольте Анне-Софі Муттер (за що її назвали "скрипалькою без лямок") можуть сприяти її музичній славі. Власне сплетіння вимог "комерціалізованого" смаку та бажань справжньої краси є болісною дилемою часу. Очевидно, для молодої генерації музикантів, які творять свою мистецьку долю в постмодерному просторі, ці питання набувають особливого ваги.

У контексті сучасних реалій неординарною подією став академічний вечір кафедри камерного ансамблю "Камерна музика композиторів Львова", що зібрав до великого залу ЛДМА імені Миколи Лисенка численних прихильників інтелектуального музичного жанру. Ідея відродження традицій публічних камерних концертів, залучення студентської молоді до високої ансамблевої культури кристалізувалася в багаторічному педагогічному та артистичному досвіді завідувача кафедри з. а. України, професора Артура Микитки. Треба надати належне й натхненній праці досвідчених викладачів кафедри -- доцентові Шуп'яній, Залеській, Гумецькій та Слюсар, студенти котрих демонстрували цього вечора майстерність як солісти та учасники камерних ансамблів.

Загальну концепцію концерту (автор проекту та ведуча -- Андрієвська) визначали дві взаємопов'язані лінії: вшанування пам'яті духовного наставника кількох поколінь львівських музикантів професора Деркач і охоплення різнобарвної панорами камерної музики львівських композиторів ХХ століття. У концерті лунали такі різножанрові цікаві твори, як фортепіанне тріо (1 ч.) Нижанківського; фортепіанний квартет (1 ч.) Колесси; Соната №1 для скрипки і фортепіано (1 ч.) Скорика; "Диптих" для віолончелі і фортепіано Ланюка; Соната для флейти і фортепіано Фроляк тощо.

Концерт-спомин розпочався виступом колишнього учня та палкого послідовника музичних настанов Деркач, ректора академії професора Пилатюка. У виконанні Львівського камерного оркестру прозвучали In memoria Камінського та Largo sostenuto Барвінського, які в інтерпретації Пилатюка лунали по-новому, виразно артикульовано, з незмірною внутрішньою глибиною. Ці твори стали наче епіграф до цілої програми концерту.

ХХ століття невипадково отримало образну назву доби інтерпретації. В естетиці постмодерну постать виконавця стає визначальною, адже саме від нього залежить, чи почують, сприймуть музичну інформацію. Сьогодні не так важить, що грають, хто грає і як. І тут можемо сказати, що концерт камерної музики відкрив цілу вервечку молодих імен, яким вдалося яскраво виявити індивідуальність.

Пристрасне й сильне "емоційне поле", в якому виразно вчувалися різні інтонаційні джерела, напрочуд природна, гнучка, часом квазіімпровізаційна мелодична пластика виконання дозволили Андрію Крещенському та Олені Аливаєвій створити неоромантичну ауру Сонати № 2 для скрипки і фортепіано Скорика.

Цікаво й переконливо пролунала Соната для віолончелі та фортепіано Маєрського в інтерпретації Сергія Коров'яцького та Ольги Бурдуковської. Ідеальне врівноваження складної фортепіанної партії у діалозі з віолончеллю, майстерне оволодіння художньо-виразовим темпоритмом, суголосне виконання динаміки, гнучкість у сфері фразування та цілковите занурення у звуковий простір дозволили музикантам розкрити експресивний зміст музики Маєрського.

Вперше пролунав у Львові оригінальний авторський варіант -- для струнного квартету "Шостої партити" Скорика в блискучому виконанні лауреатів міжнародних конкурсів скрипалів Анастасії Пилатюк та Федеріко Кассіка, альтиста Максима Семенюка та Сергія Коров'яцького (віолончель). Постмодерністичний принцип "стильової гри", кліпова зміна форм загального руху, наскрізна поемність форми, межова експресія ліричного вислову, багатий образний спектр твору осягнули музиканти на високому рівні виконавської майстерності. Яскрава, вибухова Анастасія Пилатюк полонила артистичною волею та зрілістю індивідуального вияву.

Той великий заряд енергії, натхнення та захоплення музикою, який отримали слухачі від молодих музикантів свідчив про консеквентність "формули уперед і вгору". Навіть у ситуації постмодерну.









» 
І гармонія, і сила, музика та й годі
Яким ГОРАК
 
Цими Шевченковими словами найлаконічніше і найточніше можна передати те загальне піднесення, емоційний благородний порив до генія Шевченка, які панували недавно у концертному залі ім. Станіслава Людкевича на вечорі українських музичних кантат, які до ювілею Кобзаря підготували музиканти з музичної академії у Львові. Справді, гармонія урочистого, натхненного настрою виконавців та публіки, сила Шевченкового слова, врешті, численні красоти музичних інтерпретацій у кантатах "Хустина" Левка Ревуцького, "Лічу в неволі" Дениса Січинського, "Б'ють пороги" Миколи Лисенка -- все це злилося воєдино, створивши неповторну, світлу мистецьку ауру, яку доповнювала і кантата Кирила Стеценка "Шевченкові".
Детальніше>>
» 
"Страшний двір" у Львівській опері
 
Два дні поспіль минулого вікенду львів'яни та гості міста мали шанс безперешкодно придбати квитки на прем'єру опери класика польської музики Станіслава Монюшка "Страшний двір", поставлену на сцені Львівського державного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Хоч прем'єра, як влита, вписалася в межі Року Республіки Польщі в Україні, однак ідея запросити до співпраці знаного польського дириґента, професора музичної академії ім. Монюшка в Гданську, музичного директора Балтійської опери Януша Пшибильського виникла в колишнього головного дириґента Львівської опери, маестро Мирона Юсиповича, ще кілька років тому.
Детальніше>>
» 
Українська преса Львова
Іван ЛУЧУК
 
Українські часописи Львова 1848-1939 рр.: Історико-бібліографічне дослідження: у 3 Т. / Укладачі: Романюк М.М., Галушко М.В., Галушко Т.І. 1848-1900 рр.; Т. 2. 1901-1919рр.; Т. 3. Кн. І. 1920-1928 рр. -- Львів: Світ, 2001, 2002, 2003. - 744 с., 692 с., 912 с.

Науково-дослідний центр періодики академічної бібліотеки імені Василя Стефаника завершує один із найамбітніших своїх проектів -- дослідження української преси Львова від періоду "весни народів" до катастрофи "золотого вересня". Укладачі цього тритомника (у чотирьох книгах) -- Мирослав Романюк та Марія Галушко -- є водночас і дуже активними авторами дослідження. Ба навіть увесь перший том вийшов під їхніми іменами, а в попередньому слові до нього було згадано про участь у підготовці бібліографічних описів ще шести авторів. У другому томі кількість авторів значно збільшилася, і про авторство кожної статті було зазначено вже окремо, як, зрештою, і в томі третьому, перша частина (книга) якого вже вийшла друком, а друга -- з'явиться незабаром. Із часом ми матимемо весь комплект цього неоціненого, надзвичайно корисно й інформативного видання.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Шиїти виганяють українців 
  ·  Політреформа до Великодня 
  ·  Вибори президента -- в законі 
Погляд
  ·  Ґейтс уже не найбагатший 
  ·  Російський Шварценеґґер 
  ·  Хакера-галичанина судять у США 
Поступ у Львові
  ·  На Львівщині буде море 
  ·  Якість блакитного палива 
  ·  Львівські податківці міґрують 
  ·  Вуличну торгівлю -- на вулицю 
  ·  Великодні традиції у Львові 
  ·  Область готова до весни 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Спрощення візового режиму 
  ·  Українці -- моральна нація 
  ·  "Отпор" по-українськи 
  ·  Сороса "замовив" Кремль 
  ·  Незабаром з'явиться третя сила 
  ·  Посольства стежитимуть за виборами 
  ·  Армія братається з молоддю 
  ·  Донецька перемога опозиції 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Шиїти збунтувалися 
  ·  Росія-НАТО: холодний мир 
  ·  Словенці проти прав меншин 
  ·  ДТП -- глобальна проблема 
  ·  Уранові солдати 
  ·  Антитерор по-французьки 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Земля мусить стати товаром 
  ·  Що в нас із хлібом? 
  ·  Студентам від "Львівського" 
  ·  Долар повертає позиції 
  ·  Україна вступить до Егмонтської групи 
  ·  Найтерплячіший мільйонер 
  ·  Рейтинги по-українськи 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Ї-Поступ
  ·  Феномен Путіна 
  ·  Сучасна російська політ-культура 
Арт-Поступ
  ·  І гармонія, і сила, музика та й годі 
  ·  "Страшний двір" у Львівській опері 
  ·  Українська преса Львова 
  ·  mUSICA CAMERALIS У СИТУАЦІЇ ПОСТМОДЕРНУ 
Спорт-Поступ
  ·  Переможець визначиться у Броварах 
  ·  Допінг зачинив двері 
  ·  Екзотика 
  ·  Тріумф 
  ·  На горизонті перша ліга 
  ·  Не дострибнули до нагород 
  ·  Фортуна на боці гостей 
  ·  Шумахер: хет-трик для розгону 
25-Й КАДР
  ·  Президент -- друг мародера 
  ·  Телецитати тижня 
post-Поступ
  ·  Без жалю до словаків 
Пост-Faktum
  ·  Славське під Тростяном 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  JANET JACKSON повернулася