BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю в Поступі.    Дати в Поступі.    Поступ технологій.    Арт-Поступ у світ.    Львівські обсервації.    Спорт-Поступ.    Розмаїтий Поступ.    КіноПоступ.    Наша Афіша.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
16 травня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю в Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Кшиштоф Савіцький: Погляди на польський патріотизм бувають різними...
 
Кшиштоф Савіцький
Його можна частенько зустріти на роковому чи джазовому концерті, за літнім столиком із гальбою пива. Вбраний у джинси та футболку, цей рудий неголений чоловік найменше нам асоціюється з чиновником, а тим більше з дипломатом. Але все ж це – Кшиштоф Савіцький – Генеральний консул Республіки Польща у Львові. Він не надто любить розмовляти про політику, радше про культуру й мистецтво, може, навіть, на прохання публіки, заграти на органках джазову річ. “Поступу” все ж вдалося “розкрутити” пана Кшиштофа на інтерв’ю, у якому політика й дипломатичні справи були пріоритетними.


Генеральний консул Республіки Польща у Львові переконаний, що “хтось намагається використати проблему Личаківського цвинтаря у своїй політичній грі”, але вважає, що цей конфлікт вирішиться сам собою...

– Пане Кшиштофе, розпочнемо із запитання чи ненайболючішого для самого Консульства. Чи вирішилося нарешті питання з придбанням для Вас нового будинку?

– На жаль, в останній момент у Варшаві було вирішено, що ціна, яку вимагає українська сторона є надто високою. Тому на цей момент процедуру придбання цього будинку призупинено. Я підкреслюю: не відкинуто, а лише призупинено. Ми маємо надію, що незабаром усе вдасться залагодити. Поки що, як тимчасове вирішення ми плануємо в чинному будинку Консульства, трішки його перебудувавши, створити всі умови для надання віз у майбутньому, а всі відділи представництва, які безпосередньо не стосуються віз, будуть перенесені до іншого приміщення. Все це вже узгоджено з львівською владою – як міською, так і обласною, тож я переконаний, що нам вдасться створити всі необхідні умови для нормальної роботи.

– У липні наступного року вступає в силу візовий режим, а чи можна нині бодай приблизно говорити про права, які даватиме польська віза?

– Загалом польська віза функціонуватиме 1,5-2 роки, це даватиме права на рух цілою Європою. Це зрозуміло. Але володіння польською візою даватиме громадянину України козир для отримання в’їзної візи до країн шенгенської групи. Очевидно, за цей час Європейський Союз придивлятиметься, чи поляки й українці зможуть нормально впорядкувати кордон, який би цивілізовано функціонував.

– Пане консуле, до нового режиму роботи, напевно, готуються польські представництва не лише у Львові?

– Хочу зазначити, що за кілька місяців в Україні запрацює п’ять Генеральних консульств. Нове представництво відкривається в Луцьку, Одесі, функціонує вже у Києві та Харкові.

– А якщо я, приміром, матиму шенгенську візу, то чи повинен отримувати ще й польську транзитну візу, щоб доїхати автобусом до Німеччини?

– Цього ще не знаю. Можливо, що й ні. Це виясниться з часом. На жаль, ще не існує документа, який би детально регулював візовий режим. Але будь у якому випадку не варто так боятися запровадження віз. Я можу впевнено говорити, що буде визначено групи громадян України, які отримають привілейоване становище для отримання віз. Напевно, для всіх них буде запроваджено довготермінові візи, можливо, навіть на ці ж 1,5-2 роки. Це, зокрема, будуть бізнесмени, науковці, діячі мистецтва, журналісти і, звичайно ж, місцеві поляки.

– До речі, про останніх. Ходять поголоски, що між Вами й польськими товариствами у Львові виник якийсь конфлікт.

– Конфлікт – це заголосно сказано. Просто існує між мною і головами деяких товариств різниця в поглядах на польський патріотизм. Як і в церкві різні шляхи ведуть до Бога, так існують францисканці, черниці, які ходять босоніж, але існують черниці чи священики, які є письменниками, філософами, вони походжають в елегантних костюмах, їздять шикарними автами. Але в принципі тут немає якогось принципового конфлікту, суперечності. Просто ніхто не повинен мати права монополізувати патріотизм. Бо коли хтось приписує собі це право, то в країні виникають такі конфлікти, як, наприклад, в Югославії, Словаччині, Угорщині, коли оживають старі демони шовінізму.

– А які у Вас склалися взаємини з новим львівським керівництвом?

– Ми вже добре й досить давно знаємося з паном Янківим. Щодо пана Буняка, то я був першим дипломатом, який привітав його з перемогою на виборах. Ми мали неофіційну зустріч наступного дня по виборах. Ще кілька разів зустрічалися з ним на мистецьких імпрезах. Останній раз ми разом відвідали виставку ікон Юрія Новосельського.

– Чи так само добре у Вас складаються взаємини з новим лівим урядом Польщі, адже Ви, як мені відомо, навіть були в свій час активним членом „Солідарності”?

– Як приватна особа, я, звичайно ж, маю якісь політичні погляди. Мені найбільше імпонує консерватизм на кшталт британського. А загалом нашій країні амбасадорами призначають завдяки фаховості, а не політичній лояльності. Я є чиновником середньої ланки державної адміністрації, а міняти таких, як я, за кожної зміни уряду було навіть із матеріальної точки зору досить збитково. Зрештою, перебуваючи в якійсь країні я не репрезентую там певну партійну лінію, а лише загальнодержавну політичну лінію, де пріоритетним є дбання про спільне благо.

– Пане Кшиштофе, невже амбасадор не повинен під час виборів на своїй дільниці забезпечити провладній партії чи кандидатові відповідну кількість голосів?

– Та що Ви, так могло бути хіба що за комуни. Нині це було б просто смішно.

– Ви вже готуєте ґрунт для прибуття до Львова президента Квасневського на відкриття Польських військових поховань на Личаківському цвинтарі? Чи, може, таке станеться, що він не приїде?

– Можу впевнено сказати, що Квасневський має величезне бажання, зрештою, так само, як і Кучма, відкрити цвинтар вчасно. На жаль, переговори між українською та польською сторонами пройшли в ці вихідні невдало. Проте 21 травня відкриття таки відбудеться, й на ньому будуть присутніми обидва президенти. Як вдасться залагодити всі спірні деталі, поки що невідомо.

– У чому таки, з Вашої точки зору, полягає суть цього конфлікту?

– Є три суперечливі моменти: напис на головній плиті, встановлення пам’ятника американським летунам і французьким піхотинцям. Хочу почати від двох останніх елементів, бо дуже часто й, зокрема, у львівські пресі подається багато історичних помилок на цю тему. Адже американці й французи воювали як добровольці у польсько-большевицькій війні, а не польсько-українській. Адже на “Цвинтарі Орлят” були поховані поляки, які загинули не лише у польсько-українській війні. Американці, наприклад, загинули під час тестового польоту на новому літаку. Тому я не розумію причини спротиву Львівської міської ради. Невже не можна вшанувати тих, хто боровся з большевиками.

– Більше суперечок викликає напис на головній плиті.

– Тут я теж не розумію суті суперечок. Адже ці хлопці, як поляки, так і українці, боролися за батьківщину. По-іншому її розуміли, але таким був історичний момент, і сталося те, що сталося. То чому ми повинні нехтувати історичними фактами. Я вважаю, що поведінка опонентів з українського боку, зокрема в Міські раді, вмотивована не так патріотичними почуттями, як іншими чинниками. Радше хтось намагається використати проблему цвинтаря в своїй політичній грі, яка має мало спільного з дбанням за спільне благо. Зрештою, може, я й не повинен взагалі про це говорити. Упевнений, що конфлікт вирішиться сам собою, адже існує воля політичної еліти у Києві й у Львові. А я точно знаю, що багато львів’ян погоджуються з моїми думками.

– Чи посприяє залагодженню суперечок зміна влади в місті та області?

– Свято переконаний, що так.

– То й на цій оптимістичній ноті залишімо цю дражливу тему. Поговорімо про інше, що, я думаю, Вам приємніше. З Вашим приходом у Консулят помітно активізувалася україно-польська співпраця у мистецькій сфері. Чому саме цьому Ви приділяєте стільки уваги?

– Я довго думав над визначенням напрямків своєї роботи у Львові й прийшов до висновку, що ми – поляки й українці – не конче повинні кохатися. За часів комунізму мали вже досить цієї любові між народами. Перш за все ми повинні навчитися акцептувати один одного. Тому своїм головним завданням я вважаю презентувати Польщу багатогранно, як приязну, доброзичливу країну. Я намагаюсь привезти до Львова з Польщі різні оркестри, які грають серйозну музику, а також хлопців, котрі грають рок, джазменів, художників, артистів театру. Так само ми організовуємо приїзд українських митців до Польщі. Може, різні середовища у Львові це оцінюють по-різному, але я точно знаю, що середовище, яке формується навколо Мистецького об’єднання “Дзиґа”, сприймає все це зі щирим серцем. Тому саме в це середовище ми повинні інвестувати в культуральному сенсі. Чи це пропаганда? Напевне, що так, але не в гебельсівському чи комуністчному сенсі. Це – ненав’язлива пропаганда в доброму значенні слова. Продовжуючи свою діяльність як Генеральний консул, хочу ще встигнути посприяти розвитку українсько-польської наукової співпраці.

– Ви кажете, що, окрім приязно налаштованого до Польщі середовища, існує й інше. Може, ви потрапляли в якісь неприємні ситуації?

– На щастя, ні. Я ніколи не стикався у Львові з проявом якогось шовінізму, агресивної налаштованості до поляків. Звичайно, в Україні, як і в Польщі, існують люди, котрі доволі штучно намагаються ескалувати напруженість у наших взаєминах. Хочу сказати лише одне: розглядаючи історію наших стосунків, не можна послуговуватися релятивізмом, не слід, як Яцек Куронь у Польщі, використовувати принцип “око за око”, мовляв, ви мордували поляків на Волині, а ми у відповідь вчинили акцію “Вісла”. Це все одно, що порівнювати комунізм з гітлеризмом – абсолютний нонсенс. Ми повинні, як у феноменології, зробити ретельний незалежний аналіз усіх цих фактів, аби в майбутньому не дати нікому можливості послуговуватися історією як політичним аргументом.

– По-вашому, саме в цьому полягає проблема толерантності?

– Постійно нині чуємо про толерантність. Це слово вже стало лейтмотивом навіть для людей невисокого інтелектуального рівня. А що це значить, що мусимо, зустрічаючись на вулиці, посміхатися один до одного як ідіоти? Чи це вияв толерантності? Я вже казав про те, що для мене чимось креативним у сенсі налагодження міжнаціональних стосунків є акцептування один одного. Історично склалося так, що ми – українці й поляки – потрапляли щоразу в бурхливий історичний вир. Нині ми вже не маємо часу на поступову толерантність, тож маємо піти вабанк – на акцептування іншого. Бо ми є іншими, й слава Богу, що так є. Маємо перескочити якийсь період історичного розвитку, а також суспільного, національного, конфесійного тощо, який нам було вирвано. Водночас треба пам’ятати, що поляки, які мешкають в Україні, чи українці та білоруси, які мешкають у Польщі, живуть одвічно на своїй землі й кожен з них повинен почувати себе як вдома.

– І на завершення, щодо Вашого приватного життя у Львові. Ви, до речі, спеціально намагалися потрапити до нашого міста, чи все це – випадок?

– Ні, шеф мені сказав, що маю їхати до Львова, то я й не мав вибору. Інша справа, що дуже з того втішився, хоч знав, що на мене чекає тут доволі тяжка праця. Львів – дуже привабливе місце, й працювати тут надзвичайно приємно. Загалом робота консула досить рутинна, й лише від людини залежить, чи тобі буде нудно, чи ні. У житті я працював за різними професіями: латав дахи, був охоронцем, продавцем у магазині, працював журналістом, та завжди свою роботу намагався виконувати добросовісно.

– А як тут ведеться Вашій сім’ї?

– Зараз зі мною в Консульстві працює моя жінка, з нами мешкає моя менша донька, а два сини живуть у Німеччині. Нам тут, у такому чудовому місті Львові живеться дуже добре. Вистачає поглянути на цю архітектуру, й тобі зразу стане краще. Є багато кнайп чи закладів культури, де можна приємно відпочити.

Розмовляв Любомир ПЕТРЕНКО









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Мартинюк - Плющ - Литвин 
Погляд
  ·  Сесія компромісів 
  ·  Європейська демократія нарешті побачила Кучму 
  ·  Росію допущено до натовського столу 
Поступ у Львові
  ·  Львів перед загрозою зневоднення 
  ·  Кадри вирішують усе 
  ·  Петро Бенюк видужує 
  ·  Викиду радіації не було 
  ·  День пам’яті про СНІД 
  ·  Міцний дах для міста 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Збройний скандал № 2 
  ·  У 2015 році – повний “дембель” 
  ·  Ліквідували порностудію 
  ·  В Україні з’явиться новий канал 
  ·  Спека загрожує врожаю 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Закид проти кандидата в канцлери 
  ·  Атака на День незалежності 
  ·  Кашмірське протистояння триває 
  ·  Новий режим санкцій 
  ·  Суд над заколотниками 
  ·  Перша жертва коров’ячого сказу в Японії 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю в Поступі
  ·  Кшиштоф Савіцький: Погляди на польський патріотизм бувають різними... 
Дати в Поступі
  ·  Польський наступ на Галичину 
Поступ технологій
  ·  Черговий рекордсмен від корпорації Intel 
  ·  Корисні поради зі знищення комп’ютера 
  ·  Мобільник” для сліпих глухонімих? 
Арт-Поступ у світ
  ·  Лондонці попрощалися з “Кішками” 
  ·  Дон Кіхот” – найкраща книга світу 
  ·  Злощасний грип Поваротті 
  ·  Картина Ван-Гога – в японському банку 
  ·  Колізей знову у шоу-бізнесі 
  ·  Міністр звинувачує Німеччину в цензурі 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Спорт-Поступ
  ·  Україна втратила Лобановського 
  ·  Чи очолить Блохін “Карпати”? 
  ·  Буряк визначився 
  ·  Українці зіграють із чемпіонами 
  ·  У “Феррарі” — проблеми 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Розмаїтий Поступ
  ·  АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ 
  ·  Загадки міста Лева 
КіноПоступ
  ·  Мадонна гратиме у фільмі про Джеймса Бонда 
  ·  Клуб диких режисерів 
  ·  55-й кінофестиваль у Каннах 
  ·  У Каннах настав кінець Голлівуду 
  ·  Помер Ів Робер – режисер комедії “Високий блондин у чорному черевику” 
Наша Афіша
  ·  НАША АФІША 
Пост-Factum
  ·  Ґумовий учитель Йода опинився на смітнику 
  ·  КАЛЕНДАР