BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Поступ життєзнавства.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Мікроскоп пана Юрка.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
27 березня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:3 28-06-2017 -   На вул. Кульпарківській, 230а при демонтажі впав кран, ніхто не постраждав  
  15:15 28-06-2017 -   На вул. Алмазній, 21 у сміттєвих майданчиках виявили предмети, схожі на гранати  
  15:13 28-06-2017 -   Дев’ятирічний хлопчик постраждав у аварії на Львівщині  
  14:29 28-06-2017 -   Львів і Варшаву з'єднає колія за 50 млн  
  14:27 28-06-2017 -   У Львові сотня пар виконала гопак  
Україна
  16:0 28-06-2017 -   Вірус Petya: Кіберполіції понад тисячу разів поскаржилися на втручання у комп’ютери  
  15:11 28-06-2017 -   На Донеччині вибухнуло авто зі співробітниками СБУ  
  14:34 28-06-2017 -   На території рівненського молокозаводу пролунав вибух  
  13:45 28-06-2017 -   На території рівненського молокозаводу пролунав вибух  
  12:56 28-06-2017 -   Держборг України скоротився на ₴11 млрд завдяки зміцненню гривні  
Світ
  16:2 28-06-2017 -   У Міноборони РФ відхрестилися від полоненого військового  
  15:17 28-06-2017 -   В Ізраїлі розробили лазерну систему збиття безпілотників  
  12:4 28-06-2017 -   Мерія Лос-Анджелеса схвалила будівництво музею «Зоряних воєн»  
  10:37 28-06-2017 -   В Ємені оголосили епідемію холери  
  10:32 28-06-2017 -   У Таїланді дівчині без ніг дали роботу з зарплатою $29 тис. на місяць  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Не знаю, чи написав я духовну музику
 
У кожного більш-менш обізнаного в класичній музиці слухача ім'я італійського композитора Джоаккіно Россіні (1792-1868) природно асоціюється передовсім з низкою вишуканих комічних ситуацій, розіграшів, яскравих дійових персонажів, наділених не менш яскравими мелодіями, що досі не втрачають популярності. Із опер "Севільський цирульник", "Сорока-злодійка", "Вільгельм Телль"... Але мало кому, мабуть. Відомо, що цей композитор-романтик, наче покликаний Богом для творчості в оперній сфері, ще за 40 літ до своєї фізичної смерті перестав творити в оперному жанрі і протягом усього цього часу писав доволі мало, спрямовуючи свої творчі зусилля в русло духовної музики. Останнім його твором загалом, і зокрема твором у жанрі духовної музики, стала "Маленька урочиста меса", написана 1863 року, за 5 років до смерті.

Відновити у виконавській практиці цей твір, а водночас відкрити для загалу маловідому грань творчості великого класика -- це завдання оригінально вдалося здійснити колективу студентів вокального факультету ЛДМА ім. Лисенка класу професора камерного співу Мирослави Логойди на концерті в храмі Св. Лазаря, що відбувся днями в межах VI студентського фестивалю "Музика тисячоліття". Оригінально, бо, по-перше, виконання здійснювали лише студенти, а по-друге, хор був кількісно невеликим (11 осіб), серед якого були і солісти (7 осіб). Отже, усталене уявлення про хор і солістів у практиці виконання таких творів були своєрідно вирішені і не збігалися із загальноприйнятою практикою. Зауважимо також, що цим концертом проф. Логойда вже втретє силами студентів виносить на широку сцену і популяризує духовні полотна європейських класиків. У її активі -- ораторія Генделя "Самсон" (1994), "Ілія" Мендельсона (2000) і от тепер "Маленька урочиста меса" Россіні.

Кожний, хто хоч трохи ознайомлений з операми Россіні, під час слухання цієї меси неодмінно відчує, що, незважаючи на канонічний латинський текст Богослужіння, музика є наче перенесена з опери в сферу духовної музики. Слухаючи прекрасні кантилени -- типові зразки італійського bel canto, які пристосовані до канонічного тексту й іноді разюче невідповідні йому (як у Crucifixus, де, замість творення скорботного образу розіп'ятого Христа, маємо мажорну (!) оперну сопранову арію), -- є підстави сумніватися в тому, чи це твір духовної музики. Усвідомлював це і сам композитор, який у кінці партитури, звертаючись до Бога, з деякою іронією написав: "Не знаю, чи написав я духовну музику, чи бозна яку. Я народився для опери-буффа, і Ти це знаєш. Мало знань, дещо більше серця -- ось і все. Будь прихильним до мене і ласкавим, приготуй для мене рай". Можна дискутувати, наскільки ця меса як духовний твір сприяє зверненню до Бога чи відволікає від нього, але нам видається, що, беручи цей твір як майстерно зроблену справді гарну музику, його треба визнати як своєрідний дар Бога і вираз хвали Йому.

Виконання вийшло вдале -- відчувалося, що стиль музики близький і приємний виконавцям. Це особливо виявилося у натхненно виконаних сольних номерах. Варто відзначити тенорове соло Quoniam соліста Юрія Шевчука, сопранове соло в Crucifixus солістки Христини Макар, а також два номери з мецо-сопрановим соло у виконанні Тетяни Вахновської O Salutaris та Agnus Dei.

Невеликий хор у відповідних частинах звучав потужно, переконливо і єдиною масою (Kyrie eleison, Gloria, Credo, Sanctus). Дириґентові Ользі Стрілецькій (клас хорового дириґування проф. Бобер) вдалося з хору створити єдине ціле і повести його за собою. Витонченістю зачаровували ті хорові уступи, де хор звучав без інструментального супроводу. Однак бракувало місцями динамічної гнучкості й рельєфності, оскільки в деяких фрагментах сама музика вимагала більшого відтінення масивного форте і памерного піано, а виконавці (і насамперед дириґент) залишалися не зовсім чутливими до цього.

Фортепіанний супровід упевнено і до деталей точно тримала в своїх руках концертмейстер Оксана Кулінченко. Віддаючи належне оркестровості запропонованої нею інтерпретації фортепіанної партії, зазначимо, що іноді вона втрачала контроль над силою удару і гучністю звуку інструменту. Це призводило не раз до надмірно різкого звучання, яке заважало солістам. Зокрема, в Dominus Deus різкий звук фортепіано був зовсім недоречним, а крім того, це не йшло на користь тенору-солісту, який, стоячи у хорі позад фортепіано, голосом не міг перекрити звучання інструменту. Та нехай там що, а твір цей, багатий і розкішний своїм мелодизмом, численними гармонічними і колористичними барвами, є вдячним для слухацького сприйняття.









» 
Театральна міні-енциклопедія
Випуск до Міжнародного дня театру 2004 року
Світлана ВЕСЕЛКА
 
А

Амбіція -- універсальний замінник професійної гідності.

Алібі -- позиція драматурга щодо вистави за своєю п'єсою в сучасному театрі.

Б

Бомж -- знаний "Театр у кошику", який поневіряється різними сценічними майданчиками.

Богдан (Хмельницький) -- остання крапка в історії, поставлена Володимиром Кучинським у "неісторичній хроніці" під такою назвою у Театрі ім. Леся Курбаса.
Детальніше>>
» 
Рідлі Скотт -- реаніматор
jurko BANZAJ
 
Вареники всіх країн, злипайтеся, а кіномани -- єднайтеся. І не просто так, а під прапорами офіцера Ріплі та злої потвори із кислотою замість крові. І втіха тоді захлисне ваші легені, бо леґендарний режисер Рідлі Скотт візьме та й зробить продовження двох культових стрічок: "Чужого" та "Хижака".
Детальніше>>
» 
Родріґез збирає банду
jurko BANZAJ
 
Десперадовий татуньо, він же автор "Дітей-шпигунів", вирішив знову згадати буйну молодість. Роберт Родріґез взявся до знимкування серії коміксів Френка Міллера "Місто гріха" (Sin City). Я особисто цих коміксів ніколи на власні очі не видів, але знаючи манери дядька Боба, посмію припустити, що відсотків 40 усіх грошей із бюджету стрічки буде спущено на всілякі піротехнічні прибамбаси. Решта ж бюджету, вочевидь, піде на гонорари акторів.
Детальніше>>
» 
Ґібсон зробить єврейський вестерн
jurko BANZAJ
 
Автор "Христових страстей", Мел Ґібсон, має намір зробити кіно про виникнення юдейського свята Ханука. Воно виникло на честь перемоги над грецьким царем Антиохом IV за 165 років до Р. Х. Після перемоги Єрусалим, що до того був під грецькою владою, став вільним містом. "Мене зацікавила ця історія, -- сказав Ґібсон на одному з американських телеканалів. -- Вони повстали й виграли війну. Це дуже нагадує вестерн!"
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Лазаренко "прославив" Україну 
  ·  Ющенко все одно переможе 
  ·  Переходимо на літній час 
  ·  Пропорційний крок до політреформи 
Погляд
  ·  Нова кадрова сенсація 
  ·  Шість котеджів Лазаренка 
Поступ у Львові
  ·  Ювілей Львівського вокзалу 
  ·  До Польщі з карткою 
  ·  Вода робить ями 
  ·  Перукарі змагаються 
  ·  Амбіції обласного значення 
  ·  Януковича використали 
  ·  Святкуймо по-європейськи 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ірак Кучму не врятує 
  ·  Депутати проти Медведчука 
  ·  Жир не віддавав плівки Мельниченка 
  ·  Влада боїться Сороса 
  ·  Напад на журналістів у Мукачевому 
  ·  У Марчука пропали ракети 
  ·  "1+1" дасть слово Тимошенко 
  ·  Кучма зрадив олігархам 
  ·  Кучма погрожує Клюєву 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Арафату дозволили жити 
  ·  Конституцію ЄС ухвалять влітку 
  ·  Вбиваєш плід -- вбиваєш людину 
  ·  З печери -- до цюпи 
  ·  "Аль-Каїда" готує переворот 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Кредитні історії від Нацбанку 
  ·  Чесний бізнес в Україні неможливий 
  ·  "Одеса-Броди" запрацює у травні 
  ·  Україна забула подати заявку 
  ·  Чорнобиль у оренду 
  ·  Виплати самогубцям 
  ·  Росія відмовилася від претензій 
  ·  Кучма проти мораторію 
Поступ життєзнавства
  ·  Три людські насолоди 
  ·  Чистота молитви 
  ·  У вузькому колі обмежених людей 
  ·  Для Мела Ґібсона фільм "Страсті Христові" став Літургією 
Арт-Поступ
  ·  Театральна міні-енциклопедія 
  ·  Не знаю, чи написав я духовну музику 
  ·  Рідлі Скотт -- реаніматор 
  ·  Родріґез збирає банду 
  ·  Ґібсон зробить єврейський вестерн 
Спорт-Поступ
  ·  Голепад на "Сан-Сіро" 
  ·  У Львові скоро фінал 
  ·  Ставка на футболістів "Дніпра" 
  ·  Сьогодні "Карпати" -- "Волинь" 
  ·  Інтертото не буде 
  ·  Плющенко -- король льоду 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
post-Поступ
  ·  Україна як алегорія 
Пост-Faktum
  ·  Література олігархів 
  ·  КАЛЕНДАР