BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю в Поступі.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
14 травня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  13:59 17-10-2017 -   На Яворівщині розшукали бабусю, яка півтори доби блукала лісом  
  13:57 17-10-2017 -   На Львівщині судитимуть посадовця «Народної міліції ЛНР»  
  11:54 17-10-2017 -   У центрі Львова планують зробити безбар'єрну вулицю  
  11:49 17-10-2017 -   У Львові на маршрути виїхала половина автобусів  
  11:47 17-10-2017 -   Садовий доручив впорядкувати діяльність вуличних музикантів  
Україна
  13:53 17-10-2017 -   У Луганській області провели навчання снайперів  
  13:51 17-10-2017 -   Мінімальна пенсія для чорнобильців зросла на 11%  
  13:50 17-10-2017 -   Саакашвілі прибув на мітинг під Раду  
  11:57 17-10-2017 -   У Маріїнському парку перебувають військові 209-ї танкової бригади  
  11:56 17-10-2017 -   На Закарпатті буде додатковий вихідний день  
Світ
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  
  13:49 17-10-2017 -   Різ Візерспун заявила про домагання режисерів  
  11:38 17-10-2017 -   Двоє українців претендують на престижну шведську премію з літератури  
  10:59 17-10-2017 -   Лісові пожежі в Португалії та Іспанії забрали життя 39 людей  
  10:10 17-10-2017 -   90 відсотків депортованих із Польщі нелегальних працівників – українці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю в Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Олександр Лавринович: З “Нашою Україною” мене пов’язує формальність
 
Олександр ЛАВРИНОВИЧ
Олександр Лавринович – новий міністр юстиції України, який змінив на цій посаді Сюзанну Станік.
Стіни цього відомства для нього не чужі – із серпня 2001 року він займав тут посаду держсекретаря. Основною відмінністю між попередньою і нинішньою посадами, як підкреслив Лавринович у розмові з кореспондентом “Поступу”, для нього є те, що він може повернутися в активне політичне життя. А донині був держслужбовцем. Отже, не мав на це права. Тепер пан Лавринович пообіцяв продемонструвати зовсім іншу манеру поведінки.

Хоча щодо останньої, то поведінка Олександра Лавриновича давно сформувала йому імідж дуже обережного політика. Журналістові розмовляти з ним легко, але тільки доти, доки він не починає оминати незручних запитань, напівжартома заводячи розмову в потрібне йому русло. Прогнозів на майбутнє Лавринович робити не ризикує. Скажімо, на запитання про ймовірний склад майбутньої парламентської більшості пан Олександр перехрестився, театрально звів складені долоні й зітхнув: “Цього не може знати ніхто”...


– Олександре Володимировичу, у перших інтерв‘ю на посаді міністра Ви висловлювалися про найбільш “болючі” напрями у галузі юстиції, якими займетеся першочергово. Однак того, що саме ви вважаєте такими “болючими” напрямами, не конкретизували...

– Так сталося, що я не вчора почав працювати в міністерстві. Перший робочий день тут я провів 20 серпня минулого року. Тому продовжується нормальна праця. Відмінність у тому, що вирішення окремих питань тепер не потребують погодження. Це я вже відчуваю і сподіваюся, що коли заповняться вакансії держсекретаря і його заступників, коефіцієнт моєї корисної дії буде дещо вищим. Що стосується болючих напрямів, то відомо, що в Україні існують проблеми з виконанням судових рішень. Для мене сьогодні найпріоритетніший напрямок – забезпечення того, аби вироки, що виносяться іменем України, виконувалися. Існуючий стан справ підриває довіру не до Міністерства юстиції, а до держави в цілому.

– Як гадаєте, з чим саме пов‘язана проблема судової системи в Україні, бо вона є таки дуже відчутною і особливо наочною в таких гучних справах, як, наприклад, справа Фельдмана, справа УНА-УНСО тощо?

– Це – комплексна проблема. Корпус суддів, який працював до 1991 року, працював не просто в іншій системі. Вони ментально були скеровані на те, щоб виконувати правоохоронну і репресивну функцію. Тому це не проблема фахового рівня, кодексів і законів. Це проблема усвідомлення людиною того, чим вона займається. Крім того, додамо відсутність усталеної системи судоустрою, процесуальних підходів і мізерне фінансування. Коли заходиш в суд поза межами Києва, то ані його приміщення, ані вигляд суддів не асоціюються з місцем, де чиниться правосуддя. За рік цієї проблеми не вирішити. А ті, хто мають безпосереднє відношення до тих прикладів, які ви наводите, розуміють, що це далеко не найпоказовіші справи і кримінального, і цивільного характеру стають найбільш резонансними...

– Пане Олександре, судячи з висловлювань багатьох політиків, не всі впевнені, що Вас можна вважати членом команди “Нашої України” на цьому посту. За словами Юрія Костенка, наприклад, сумнівно, що Ви зможете відчувати і реалізовувати себе як “нашеукраїнець”, бо Ваше призначення відбувалося в зовсім іншій площині. Як Ви це прокоментуєте?

– Він що так дослівно і сказав?! Я думаю, він мав на увазі лише те, що посада була не пропозицією політичного блоку “Наша Україна”. Та очевидно, що я маю відповідну партійну приналежність і фігурував у списку виборчого блоку “НУ”. Я ніколи не відхрещувався від цього. А наскільки це було аргументом “за” чи “проти” у моєму призначенні, я цього знати не можу...

– Як складаються Ваші стосунки з учасниками блоку “Наша Україна”? І чи в подальшому Ви не збираєтеся відійти від нього?

– Думаю, мої світоглядні позиції широко відомі. Ніяких сюрпризів чи змін бути не може.

– Я по-іншому задам питання: наскільки ймовірно, що у Вас із блоком “Наша Україна” не повториться така ситуація, яка склалася свого часу в Русі. Маю на увазі конфлікт із В’ячеславом Чорноволом, який, кажуть, стався через розбіжності Ваших поглядів на членство в Русі Чайки і Бродського?

– Я вже не вперше таке чую, і це весь час тиражується... У мене були розбіжності в поглядах, стратегіях розвитку політичної партії з Чорноволом, але ніколи не було принципових розбіжностей. Наші з ним дискусії ніколи не закінчувалися тим, чим закінчилася ситуація після мого відходу: буквально через півроку, коли я був усунутий із керівних посад у Народному Русі України, перший же конфлікт закінчився розколом організації.

А в блоці “Наша Україна” зовсім інші принципи. У його партійному житті я взагалі ніякої участі не брав. На з’їзді блоку “Наша Україна”, на якому мене і не було, прийняли рішення про моє включення в список блоку під номером 60. Це все, що мене формально зв’язує з блоком... Тому це – інша ситуація.

– А щодо Бродського і Чайки, яких, кажуть, власне Ви й рекомендували в Рух, то нині підтримуєте контакти з головними “яблучниками”?

– Кілька Ваших колег-журналістів настирно хотіли, щоби це було правдою. Саме тому часто повторювали це. А правда в тому, що Бродського і Чайку рекомендував для вступу в Народний Рух України В’ячеслав Чорновіл. І в обох випадках – і при їхньому прийнятті, і при їхньому виключенні – мій голос був “за”. Те, що ви кажете, – міф.

– А які ще політичні міфи Ви про себе знаєте?

– Я їх не колекціоную. І ніколи на них не реагую, як і на образи.

– Те, що Ви працювали двірником у 1974 році, – також міф чи якась помилка в біографічних даних?

– О, а я й не знав, що це комусь відомо. Ні, про двірника – правда. Двірник – це мій перший запис у трудовій книжці. Другий запис – муляр-штукатур.

– Пане Олександре, Ваше просування по кар‘єрній драбині вважають віддякою влади за позицію, зайняту Вами під час роботи в парламентській комісії у справі Георгія Ґонґадзе. Яка користь була від цієї комісії ?

– Якщо говорити про користь з формально юридичної точки зору, то всі, без винятку, тимчасові парламентські комісії мають нульовий результат. Й іншого результату мати не можуть. Нинішня нормативна база для цього не дає можливостей: слідча комісія сьогодні не має права на проведення слідчих дій. А з політичної точки зору, комісію у справі Ґонґадзе хотіли, як я сьогодні розумію, використати як інструмент політичної боротьби.

Щодо віддяки за мою позицію в комісії у справі Ґонґадзе. Знаєте, я кілька днів тому йшов на роботу і зустрів Анатолія Гальчинського. Він мені розповів одну історію. Коли в 1995 році після призначення прем’єром Марчука були підготовлені пропозиції президенту, то навпроти пропозиції на посаду міністра юстиції стояло моє прізвище. Та раптом з’ясувалося, що запропонований і підтриманий претендент не має закінченої юридичної освіти. На той час я був ще студентом Харківської юридичної академії. Щодо подібних версій, то я не можу нікому заборонити мати власну думку. І зрештою, ніхто, крім прем’єр-міністра чи президента, не може точно знати, чому сталося це теперішнє призначення. Я теж не знаю.

– Нещодавно Ви сказали, що не варто реагувати на заяви майора Мельниченка. Чому Ви так вважаєте, і чи свідчить це про Ваше негативне ставлення до плівок Мельниченка, на яких, до речі, згадано і Вас?

– Я слухав частину цих записів. І користувався даними експеритиз, які робила генпрокуратура у Відні. Ці експертизи не змогли підтвердити автентичність плівок. Тому оцінювати їхній зміст є неприпустимим. До дій майора Мельниченка в мене не тільки юридично, а й чисто по-людськи абсолютно негативне ставлення. Громадянин держави, який обирає такий шлях боротьби за покращення ситуації в країні, замість добра принесе значно більше шкоди.

– Свого часу генпрокурор Потебенько заявив, що Ваш попередник на цій посаді Сюзанна Станік відповідальна за зловживання співпрацівників Мінюсту, виявлених у підзвітній міністерству компанії “Укрспецюст”. Наскільки доцільним було заснування подібного підприємства?

– “Укрспецюст” – державне підприємство, утворене Кабінетом Міністрів України. Його функція полягала в реалізації конфіскованого майна. Оскільки підприємство державне, то працює жорстко на адмінзамовленні і не має на меті бути прибутковим. Хоча функціонувати має на самоокупності. Чи потрібно таке підприємство в Україні, чи цю функцію мають здійснювати приватні компанії? У випадку з приватними компаніями виникає багато проблем. Відповідні аргументи і були взяті до уваги в розпал скандалу в Кабміні. Після розгляду питання вирішили, що ліквідовувати держпідприємство потреби немає – є потреба навести лад. Бо хто дасть страховий поліс, що в приватних підприємствах не буде ще більших зловживань?! Також і я сьогодні не давав би гарантії, що таких зловживань не було.

Розмовляла Ольга СНІЦАРЧУК, Київ









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  ФБР проґавило 11 вересня 
  ·  Любомир Буняк передумав відмовлятися від кредиту на воду 
Погляд
  ·  Лобановського прооперовано 
  ·  Честь української сторони: київська чи львівська? 
  ·  Апетит приходить під час “Єди” 
Поступ у Львові
  ·  Львівелектротранс” обікрали 
  ·  Монополісти не терплять конкуренції 
  ·  Треба частіше будити богів 
  ·  Шкіль відмовляється від референдуму 
  ·  ЛАЗів багато і різних 
  ·  Комуніст може очолити “Карпати” 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Правоохоронці мають право на помилку 
  ·  Бюджетне фінансування партій 
  ·  Кінах виніс сміття з кухні “За ЄдУ!” 
  ·  Слабка стать слабо представлена у ВРУ 
  ·  Тимчасову президію теж очолить Мартинюк 
  ·  АвтоЗАЗ” продано 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Шарон програв боротьбу за вільну Палестину 
  ·  Російський шатл” поховано 
  ·  Аль-Каїду” в Пакистані не чіпатимуть 
  ·  Картер на Кубі 
  ·  Страйк докотився до Берліна 
Інтерв''ю в Поступі
  ·  Олександр Лавринович: З “Нашою Україною” мене пов’язує формальність 
Арт-Поступ
  ·  Знавець культурної спадщини Галичини 
Пост-Factum
  ·  "Зоряні війни" зайнялися доброчинністю 
  ·  КАЛЕНДАР