BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю в Поступі.    Поступ резонансних подій.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
16 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:10 15-12-2017 -   На Жовківщині відкрили дахову сонячну електростанцію  
  16:8 15-12-2017 -   У Гарнізонному храмі відновили унікальні фрески  
  15:37 15-12-2017 -   Завтра на вулиці Львова повернуться тролейбуси №5 та №24  
  13:29 15-12-2017 -   Мешканець Львівщини загинув під час пожежі в дерев`яному будинку  
  13:22 15-12-2017 -   В області завершили ремонт автодороги Львів-Тернопіль  
Україна
  15:35 15-12-2017 -   В Україну прийде справжня зима з 19 грудня  
  15:33 15-12-2017 -   ГПУ закрила справи проти шести нардепів  
  14:19 15-12-2017 -   МЗС: Біометрія на кордоні запрацює з Нового року  
  14:18 15-12-2017 -   Подвійне вбивство: у Дніпрі розстріляли сім'ю бізнесмена  
  13:25 15-12-2017 -   Керуючу заводом у Дніпрі затримали за хабар у $35 тисяч  
Світ
  16:25 15-12-2017 -   Вчені визначили причину пияцтва  
  15:36 15-12-2017 -   Іспанію можуть відсторонити від участі в ЧС-2018  
  13:23 15-12-2017 -   Ще три жінки звинуватили Дастіна Гоффмана в домаганнях - ЗМІ  
  10:58 15-12-2017 -   На заводі у Тернополі пролунав вибух  
  10:54 15-12-2017 -   Напади з ножем в Нідерландах: загинули двоє людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ резонансних подій  »  СКАНДАЛ

___________________________________________________________________________

Лакмусова реакція на корупцію
Західна преса висловлює недовіру до організації реставрації “фресок Шульца”
Остап ДРОЗДОВ
 
Упродовж року справа із віднайденим у Дрогобичі настінним малярством Бруно Шульца нагадувала некеровану ланцюгову реакцію скандалів. Причому кожен з них проектувався на площину такої реалії українського життя, як корупція.

Ось і тепер – ще не встигли розійтися кола попереднього скандалу, пов’язаного з тим, що чиновники заборонили Студії “1+1” фільмувати знахідку в інтер’єрі, а фото- і телекореспондентам – уже відреставровані фрагменти на ганебній презентації в муніципальному краєзнавчому музеї, як не забарилася ще одна буча.

Її спричинила публікація “заборонених” репродукцій у польському часописі “Газета виборча” й Інтернеті. І це при тому, що у фотографуванні вітчизняним журналістам бюрократи відмовляли на підставі охорони інтересів евентуальних спадкоємців авторських прав Шульца. Хоча тепер їхня заборона виглядає абсурдною, однак громадськості останній прижиттєвий малярський твір Бруно Шульца лишається недоступним. І наразі не знаємо, чи матимемо доступ до малюнків 12 липня – на 110-ті уродини митця. Зате вкотре мусимо ковтати гірку пілюлю нового скандалу. Тепер він стосується вже міжнародного резонансу недовіри до організації реставраційних робіт. Бо як повідомила Магдалена Михальська “Газеті виборчій”, 5 фрагментів стінопису Бруно Шульца, котрі на прохання колишнього мера Дрогобича Олексія Радзієвського були державним коштом зняті зі стін і піддані реставрації у Львові, не нагадують оригіналів!


Отже, польські фахівці не поділяють захоплення всіх наших чиновників (від столичних до місцевих) рівнем виконаної реставрації. Мають на те підстави. Бо, по-перше, малюнки не поміщено в скляні касети, які б гарантували відповідні умови зберігання, а просто вставлено в дерев’яні рамки. Крім того, це малярство виглядає значно кращим, ніж торік навесні. А це викликає підозри про домальовування. По-друге, музей “Дрогобиччина” не диспонує документацією про виконані роботи щодо демонтажу малюнків та їх реновації, тому не можна оцінити сумлінність реставраторів. Брак фотодокументації унеможливлює відтворення первісного розташування малюнків на стіні та приблизного вигляду цілісної композиції. Сумніви породжує також спосіб зберігання картин: вони стоять на запилюженій підлозі музейного сховку.

Такі ж сумніви непокоять і Єжи Фіцовського – письменника і дослідника творчості Шульца, для котрого непевність і знаки питання – це все, що він може сказати про відреставровані фрагменти.
Фіцовський, кажучи про поспішну “консервацію”, бере останнє слово в лапки, бо нема жодної документації (фотографічної чи іншої), яка б представляла етапи праці над залишками малюнків. “А не існує детальної документації праці реставраторів... Її взагалі не робили! То безпрецедентна річ у професіональних кола”, – робить логічний висновок польський мистецтвознавець.

Фіцовському здається, що ці малюнки створені не однією особою. “В одному місці виразно гротесково виконано постать старої, в іншому – сповнена анатомічних хиб подоба кота (якому, зрештою, Шульц присвятив не один чудовий олівцевий шкіц, а також прекрасний опис котячої натури і аналіз котячих звичаїв). Шульц малював за наказом гестапівця, зі смаками якого мусив рахуватися, але чи ж коштом котячої анатомії?” – гірко іронізує п. Ежи. “Думаю, що, наприклад, уцілілий кіт, добутий з-під фарби, в більшій мірі є справою реставраторів, які змогли його воскресити із занадто нечітких слідів, – припускає мистецтвознавець. – Таке могло статися й з іншими “образками”, котрі ще й набули не задокументованої раніше брутальної барви тла. Відправним пунктом був, звичайно, Шульц, і це не підлягає сумнівам. Але тільки це”.

“Результат праці фахівців не викликає довіри. Значно більш вірогідними були б “білі плями”, залишення тих чи інших фрагментів візерунку в недоторканому стані, який би свідчив про “нечитабельність” оригіналу в певних частинах. Не підтвердив би сертифікату автентичності тих 5 фрагментів. Вони, як на мене, є радше спробою занадто довільної “реконструкції з домислів”, аніж консерваційним актом”, – робить висновок Єжи Фіцовський.

До цього варто додати, що такі ж сумніви висловлював і незалежний громадський часопис “Нові горизонти”, і дрогобицьке інформаційно-мистецьке інтернет-видання. До речі, на офіційний запит “Поступу” надати документи, що стосуються діяльності реставраційної комісії, усе ще відмовчуються як управління культури ЛОДА, так і магістрат Дрогобича, порушуючи цим Закон “Про інформацію”. Що змушує трактувати цю ситуацію в ракурсі під назвою “корупція”.

Але навіть за такої вітчизняної інформаційної блокади є й приємні сенсації в справі “фресок Шульца”. Саме такою стало інтерв’ю, згоду на яке першим серед українських ЗМІ отримав “Поступ” від п. Марека Подстольського. Саме від того “евентуального” правовласника копірайту Шульца, який, як виявляється, ніколи не був проти того, щоби зображення настінного малярства його двоюрідного діда репродукувалося в українській пресі! То за кого ж нас мають наші чиновники, які визначають, що дозволено дивитися, а що ні?

КОМЕНТАР

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ

Насамперед застережу: я жодним чином не хочу образити працівників музею “Дрогобиччина”, на зберіганні якого перебуває тепер малярство Шульца. Але оскільки виникла проблема із забороною публікації цих зображень, то варто розглянути її у правовій площині. Якщо твори належать державі в особі музею, то ця установа має повне право регламентувати надання дозволу на зйомку. По-перше, музей може сам видавати альбоми чи каталоги із репродукціями, продаючи їх і заробляючи на цьому гроші. По-друге, може за певну плату допускати фотографа чи телеоператора до авторських зйомок.
Причиною відмови у зйомці може бути тільки збереженість твору (в тому випадку, коли спалах чи інше додаткове освітлення негативно впливають на фарбовий пігмент чи на структуру матеріалу).
Іншої причини не бачу. Коли нашим журналістам відмовляють у зйомці, а закордонним – ні, то тут, мабуть, маємо справу з іншим явищем. Щонайменше – це провінційно та неетично. І річ не в тому, що наші журналісти не мають можливості заплатити за фільмування. Припустимо, що прейскурант на платні послуги музею “Дрогобиччина” справді затверджено міськрадою, і тих 35 доларів за кадр вимагали легітимно. Однак підстава відмови на зйомку для наших журналістів є іншою: покликана забезпеченням авторського права. Оскільки не є відомо, за яких обставин польським журналістам вдалося сфотографувати малюнки, то можна припускати, що коли б ви запропонували 100 доларів, то вам би ще й фотоапарат потримали! Це проблема корупції. Вона, на жаль, загальна для нашого суспільства. Скидається на те, що коли ті малюнки вивозили, чиновники продешевили. Тепер вирішили надолужити. Ми задемонстрували свою провінційність зверху донизу від самого початку цієї історії.
Відсутність корупції передбачає рівні правила для всіх, а коли чиновник робить для когось виняток
– то це і є корупція, у мистецтві теж, на жаль.


Андрій ПАВЛИШИН,
редактор незалежного культурологічного часопису “Ї”

Це доволі типова ситуація, коли держава чи службовці, які є її репрезентантами, найбільше “шугають” своїх співгромадян і найменше мають поваги до них. Найбільше ідолопоклонство (незважаючи на всю агресію й ксенофобію) викликають у них іноземці, котрі завжди зможуть залагодити справу, бо за ними стоїть та чи інша держава, яка всіма силами завжди захищатиме своїх людей. Тому польський, французький чи британський журналіст може бути певним, що його батьківщина у випадку чого виступить на захист честі, гідності й професійних прав своїх громадян. Україна є для журналістів просто мачухою. Її державні службовці різного рівня тому так поводяться із журналістами, бо відчувають, що такою є загальна тенденція. Такою є парадигма їхнього чиновницького мислення. Їх усунути неможливо. За значно менші порушення, зауважені журналістами, люди на Заході роблять значно гостріші кроки: ідуть у відставку, наприклад, або навіть демонстративно стріляються, коли хочуть довести, що звинувачення у корупції є безпідставними. Тим самим вони доводять високий рівень респекту професії держслужбовця, політика чи управлінця. У нас же політика чи держслужбовця звинувачують у найстрашніших злочинах, а він і далі почуває себе комфортно. Чиновники в нас мізерні як особистості, й реакція у них відповідно є ницою. Тому журналістика їх не проймає, вони поки що не здатні реагувати, як люди із сумлінням, на ті імпульси, котрі надсилають на їхню адресу журналісти як представники громадянського суспільства.









»  НЕЗНИЩЕННІСТЬ
Супроти вандалізму
 
Супроти вандалізму
Наприкінці квітня вкотре осквернено пам’ять поета Богдана-Ігоря Антонича. Із Янівського кладовища невідомі знову демонтували частину надмогильного пам’ятника – триріжкового підсвічника у вигляді дерева. Як розповів завідувач Янівського цвинтаря Іван Губа, про це адміністрацію повідомили відвідувачі. Опісля факт було зафіксовано працівниками міліції. Директор Львівського комунального підприємства виробничо-реставраційного комбінату обрядових послуг Павло Газдун занепокоєний тим, що крадіжки частин надмогильних плит відбуваються доволі часто. Однак Ірина Калинець упевнена, що причиною цих злочинних діянь є безладдя на Янівському кладовищі. “Що говорити, коли з офіційного дозволу дирекції на територію можуть в’їжджати і легкові, і вантажні автомобілі. Усі бачать, скільки таких машин заїжджає на цвинтар, але ніхто не перевіряє, що ввозять чи вивозять власники авто. Окрім пам’ятника Богданові-Ігорю Антоничу, було зруйновано надмогильну плиту художникові Валерію Гнатенку. До речі, після цього випадку інший художник Володимир Магінський стверджував, що літери було знято з використанням автогену”.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко збирає антипрезидентську більшість 
  ·  Футбольна Україна – без Лобановського 
Погляд
  ·  Грандіозні плани Георгія Кірпи 
Поступ у Львові
  ·  Личаківська епопея триває 
  ·  Димінський визнав свої помилки 
  ·  Справа Білозора триває 
  ·  Мистецькі школи врятовано? 
  ·  Буняк і його команда 
  ·  Енергетики не реагують на листи 
  ·  Католицькі школи об’єднуються 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Як боротися з відмиванням брудних грошей 
  ·  Незалежний погляд на вибори 
  ·  Лавринович ігнорує Мельниченка 
  ·  Платню заганяють у тінь 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Кавказький ляпас російським силовикам 
  ·  Із церкви Різдва знято облогу 
  ·  Атака на євроскептиків 
  ·  Жінка – як запобіжний захід 
  ·  Ювілейне турне англійської королеви 
  ·  Земан знав правду про Ланського 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю в Поступі
  ·  Ігор Сторожук: Кучма в житті кращий, ніж на телебаченні 
Поступ резонансних подій
  ·  Супроти вандалізму 
  ·  Лакмусова реакція на корупцію 
Пост-Factum
  ·  Рятуймо Землю! 
  ·  КАЛЕНДАР