BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю в Поступі.    Поступ резонансних подій.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:29 24-11-2017 -   У Львові воїну АТО встановлять меморіальну таблицю  
  15:14 24-11-2017 -   Сьогодні у Органному залі Львова – Великий прийом  
  14:11 24-11-2017 -   У Львові вітчим забив на смерть пасинка металевою палицею  
  14:6 24-11-2017 -   У Львові буде 25 місць для роздрібної торгівлі хвойними деревами  
  14:5 24-11-2017 -   Трамвайні маршрути № 2 та № 7 вимушено скоротили кількість вагонів на сьогодні  
Україна
  16:26 24-11-2017 -   Синоптик розповіла, якою буде зима в Україні  
  15:18 24-11-2017 -   Через сльозогінний газ зі школи на Рівненщині евакуювали понад 500 учнів  
  15:13 24-11-2017 -   На Новий рік «Укрзалізниця» запустить 7 додаткових потягів  
  14:9 24-11-2017 -   У Києві суддю спіймали на хабарі в 15 000 гривень  
  14:8 24-11-2017 -   Україна відновила будівництво військових кораблів  
Світ
  16:24 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  16:21 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  15:23 24-11-2017 -   У Єгипті стався вибух у мечеті  
  11:0 24-11-2017 -   Австралія ніколи не визнає анексію Криму  
  10:57 24-11-2017 -   Міжзоряний астероїд-«мандрівник» прибув у Сонячну систему  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ резонансних подій  »  НЕЗНИЩЕННІСТЬ

___________________________________________________________________________

Супроти вандалізму
 
Супроти вандалізму
Наприкінці квітня вкотре осквернено пам’ять поета Богдана-Ігоря Антонича. Із Янівського кладовища невідомі знову демонтували частину надмогильного пам’ятника – триріжкового підсвічника у вигляді дерева. Як розповів завідувач Янівського цвинтаря Іван Губа, про це адміністрацію повідомили відвідувачі. Опісля факт було зафіксовано працівниками міліції. Директор Львівського комунального підприємства виробничо-реставраційного комбінату обрядових послуг Павло Газдун занепокоєний тим, що крадіжки частин надмогильних плит відбуваються доволі часто. Однак Ірина Калинець упевнена, що причиною цих злочинних діянь є безладдя на Янівському кладовищі. “Що говорити, коли з офіційного дозволу дирекції на територію можуть в’їжджати і легкові, і вантажні автомобілі. Усі бачать, скільки таких машин заїжджає на цвинтар, але ніхто не перевіряє, що ввозять чи вивозять власники авто. Окрім пам’ятника Богданові-Ігорю Антоничу, було зруйновано надмогильну плиту художникові Валерію Гнатенку. До речі, після цього випадку інший художник Володимир Магінський стверджував, що літери було знято з використанням автогену”.


Те, що викрали вандали з могили Богдана-Ігоря Антонича, не було кілограмами металу. Нехай навіть і того коштовно-шляхетного сплаву, котрий так любий вічності й метафористам. Хоч бронза на скупках брухту має копійчану заставу, утім походження її здебільшого є кримінальним.

Крадуть бронзу переважно із цвинтарів – це знають усі й мовчазно з цим погоджуються. Зиск, гендлярство, меркантильність, прагматизм вибудовують піраміду надприбуткового бізнесу із розгалуженою мережею, пільговим оподаткуванням і безліччю пролобійованих привілеїв. У тіні цієї піраміди – не тільки нелегальна галузь економіки нашої держави, а й присмерк КУЛЬТУРИ. Культура ж, як відомо з історії цивілізацій, починається з поховального обряду. Тому цвинтарна тема в даному контексті більш ніж показова.

Спершу викрадена бронза з могили Антонича була ЛІТЕРАМИ, з яких складалися слова ПАМ’ЯТІ про те, що тут поховано ПОЕТА. Удруге викрадена бронза із надгробка Антонича була формотворчим матеріалом МИСТЕЦЬКОГО АКТУ (а як почислити ціну мистецтва?!!) львівської художниці Фані Бриж —незабутньої багатьом із “шістдесятницької” інтелігенції. Ця світлої пам’яті скульпторка створила дещо дивний пластичний образ поганського божка, вважаючи його найвідповіднішим до Поетового (“закоханий у житті поганин”) світовідчуття, заснованого на пантеїзмі. “Ти поклоняйся лиш землі”, – устиг сказати він за “шеллівський” термін своєї земної гостини, і прихильники його “розвесненого” таланту всі 60 років по раптовій смерті Поета, виплекавши своєрідний культ для вибраних, пристосували цей заповіт і до того клаптика землі, що прийняв Поетове тіло на вічний спочинок “під папороті квітом”.

Цей культ передавався через покоління – від причетних до втаємничених. Орієнтири були пунктирними. Наприклад, згадка Антоничевого приятеля (вже також покійного) Святослава Гординського про час похорону Поета: “Сонячного липневого дня невеликий гурт провів його львівськими вулицями на Янівський цвинтар до могили, що лежить біля підніжжя гіллястих дерев і серед влади трав. Було щось символічне у поверненні автора “Зеленого Євангелія” до того вибуялого рослинного царства зелені, хмільності, росту і буяння соків, яке він так майстерно передав у своїй поезії”.
Гординському належать й інші пунктири в означенні культового вектора пам’яті про Антонича, причому не сучасні, а ще довоєнні, але особисто для мене – це виявлені наприкінці 80-х перші публікації Антоничевих поезій і статей 1935-36 років у багатьох числах мистецького часопису “Назустріч”, раритетним зшитком яких ласкаво поділився мистецтвознавець Роман Яців – коло втаємничених завше становили гідні інтелектуали, вони й ставали приватними провідниками.

Добре пам’ятаю запах букету дрібненьких “гвяздочок” для Антонича 6 липня й відчуття інтимної довіри до того, хто мене першим привів до цієї могили. Йому так само інтимно вказав цей шлях Андрухович, який 20 років по тому у своїй есеїстиці згадає спільне містичне пережиття “вісімдесятників” – чорного Антонича (мова про антрацитну суперобкладинку вибраного з Антоничевого доробку, упорядкованого Павличком). Підозрюю, що Андруховичу показав цей шлях Рябчук, передаючи своєрідну естафету від Чубая, той же знав його від дисидентів-”шістдесятників”.
Могилу поета із напівзогнилим березовим хрестом, якою таємно опікувалися черниці-василіянки, віднайшло подружжя Калинців. Коли зайшлося до впорядкування поетового поховання, встановили камінний надгробок у вигляді стрілецького хреста й навскісної стелки із викарбуваною епітафією зі слів самого Антонича: “Дорогу нам не стелять тільки рожі./ Напроти, віє вітер сніговий./ На скелі пнемось гострі, непригожі”, – а для квітів була камінна ваза, повна дощівки...

Калинцям так само належить ідея вшанування пам’яті Антонича публічними поетичними читаннями. Уперше влаштовані наприкінці 80-х під пам’ятником Степанові Тудору, який був прихильним до таланту цього “аполітичного” митця, ці читання незабаром переросли в перші масові демонстрації, які ознаменували підйом хвилі національного пробудження, крах тоталітарної системи та передчуття демократичної доби.

Ця доба виявилася чи не найбільш прихильною до творчої спадщини Антонича: велика кількість конференцій і публікацій з нагоди 90-річчя від дня його народження; встановлення пам’ятника на могилі й меморіальних таблиць; відкриття музею на батьківщині видатного лемка; виставка графіки Василя Семенюка за мотивами поезії Антонича; вистава акторів театру ім. Леся Курбаса; прекрасний нарис життя і творчості поета, виданий професором Миколою Ільницьким; збірка із серії “Бібліотека поета”; меморіум “Весни розспіваної князь”, упорядкована тим же Миколою Ільницьким і Романом Лубківським; публікація роману “На другому березі” в журнальному варіанті й у найповнішому двотомнику, підготовлена моєю любою Ларисою Головатою за рукописами, що зберігаються в науковій бібліотеці НАНУ ім. В. Стефаника; заснування видавництвом “Каменяр” премії ім. Антонича для переможця конкурсу “Привітання життя”, незмінним головою журі якого є Ігор Калинець, – усе й годі перелічити!

А скількома алюзіями та неприхованими цитатами увійшов Антонич у контекст сучасної літератури, вплинувши не тільки на поетику Ігоря Калинця, а й на тексти Римарука, Герасим’юка, Малковича, Неборака, Андруховича, Мідянки! “Ви всі так чи інак вийшли із Антонича”, – переконував мене Рябчук 15 років тому, зрештою, тепер він міг би цих “вихідців” нарахувати куди більше. Однак культове коло і далі лишається сталим, і вже цим втаємниченим і причетним для когось іншого належиться стати провідниками до поетової могили в цей непевний час плюндрування його пам’яті ницими цвинтарними мародерами...

Загальний занепад культури не є виправданням (хоч, може, симптомом – так) бездіяльності влади.
Інакше незабаром святкуватимемо 100-річчя уродин Богдана-Ігоря Антонича при повній ганьбі перед світом, де його ім’я стоїть поряд з іменами Рембо, Рільке, Вітмена, Лорки, Єсеніна, Тувіма, Врхліцького, при його усе ще по-варварськи понівеченій могилі й гірко актуальній автоепітафії:

“А ти, як завжди, сам в пустелі світу лютій,
й оцінять марно, скупо, точно і тверезо.
А ти, як завжди, будеш сам під сонця гострим лезом,
Й складуть надгробний напис: жив і вмер забутий”.









»  СКАНДАЛ
Лакмусова реакція на корупцію
Західна преса висловлює недовіру до організації реставрації “фресок Шульца”
Остап ДРОЗДОВ
 
Упродовж року справа із віднайденим у Дрогобичі настінним малярством Бруно Шульца нагадувала некеровану ланцюгову реакцію скандалів. Причому кожен з них проектувався на площину такої реалії українського життя, як корупція.

Ось і тепер – ще не встигли розійтися кола попереднього скандалу, пов’язаного з тим, що чиновники заборонили Студії “1+1” фільмувати знахідку в інтер’єрі, а фото- і телекореспондентам – уже відреставровані фрагменти на ганебній презентації в муніципальному краєзнавчому музеї, як не забарилася ще одна буча.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко збирає антипрезидентську більшість 
  ·  Футбольна Україна – без Лобановського 
Погляд
  ·  Грандіозні плани Георгія Кірпи 
Поступ у Львові
  ·  Личаківська епопея триває 
  ·  Димінський визнав свої помилки 
  ·  Справа Білозора триває 
  ·  Мистецькі школи врятовано? 
  ·  Буняк і його команда 
  ·  Енергетики не реагують на листи 
  ·  Католицькі школи об’єднуються 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Як боротися з відмиванням брудних грошей 
  ·  Незалежний погляд на вибори 
  ·  Лавринович ігнорує Мельниченка 
  ·  Платню заганяють у тінь 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Кавказький ляпас російським силовикам 
  ·  Із церкви Різдва знято облогу 
  ·  Атака на євроскептиків 
  ·  Жінка – як запобіжний захід 
  ·  Ювілейне турне англійської королеви 
  ·  Земан знав правду про Ланського 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю в Поступі
  ·  Ігор Сторожук: Кучма в житті кращий, ніж на телебаченні 
Поступ резонансних подій
  ·  Супроти вандалізму 
  ·  Лакмусова реакція на корупцію 
Пост-Factum
  ·  Рятуймо Землю! 
  ·  КАЛЕНДАР