BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    Дайджест.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
17 березня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Убивчий звичай
 
Сцена з вистави
Остання із черги прем'єра в Національному академічному українському драматичному театрі імені М.Заньковецької, якою втішився львівський глядач минулих вихідних, -- четверте звернення цього колективу до драматургії Лесі Українки. Попередні постановки -- "Камінний господар", "Блакитна троянда" та "Лісова пісня", яка здобулася на дві заньківчанські інтерпретації, -- не на пам'яті в молодого покоління глядача, який з усіх інших театрів, які є в місті, віддає перевагу саме академічному (те, що такий глядацький прошарок є сформованим і стійким, мали засвідчити результати громадського опитування, влаштованого у фойє театру перед прем'єрою). Отож прихильна до заньківчан молодь, якщо й відкриє для себе всю актуальність Лесиного слова, то це станеться саме через написану 1913 р. і посмертно дозволену до постановки театру М.Садовського в Києві "Оргію" -- актуалізовану постановкою режисера Федора Стригуна драматичну поему класика української літератури, яка порушила в модерному дискурсі не тільки питання жіночої емансипації, а й проблему існування митця в парадигмі поневоленої культури (на полярність культур Греції й Риму Леся Українка загострено публіцистично екстраполює антагонізм ситуації з культурами України й Росії).

Здавалося б, нарешті дочекалися. Після всіх отих "коханих нелюбів", "тріумфальних жінок", "неапольських попелюшок", державних зрад" тощо нарешті на цю сцену зійде слово інтелектуальної драми, адже ж який автор! Які ідеї! Натомість реалізована постановка "Оргії" вкотре примусила задуматися, чому інтелектуальна драма не розкриває своєї природи на цій сцені. Дивишся на нову роботу акторів, а в очу стоять майже ті самі мізансцени що й у попередніх. Ті ж жести. Ті ж інтонації. Та ж артикуляція. Ті ж пози. Все те ж. Ось штамп, як він є. Невже театрові доводиться жертвою Лесиного слова спокутувати гріх попередньої неперебірливості? Зігравши стільки вистав, які насправді й близько не були позначені пошуками мистецького ословлення сучасності, цей театр тепер (тепер, коли здавалося саме є шанс вивільнити чисту енергію) виявився неспроможним на такий крок. Можливо, це творча імпотенція? Щоб "Оргія" -- і така тягомотина? Ні, це нестерпно!

Нестерпно бачити, як руйнують поезію, позбуваючись форми. Як застиглим (дарма, що рухається й щось гучно говорить) бовдуром постає головний герой -- співець Антей у виконанні заслуженого артиста України С.Глови. Як вельми серйозну -- про посутнє! -- розмову Антея із Федоном на вічно пекучу тему "З ким ви, майстри мистецтв?", зумисне занижено до п'яного варнякання (Ярослав Кіргач, який грає скульптора пішов найлегшим шляхом, у зовнішньовізуальному плані окарикатуривши митця-колаборанта пародійним трактуванням ролі, а коли б на тверезо, -- то що не той ефект?). Нестерпно бачити неестетичну примітивну хореографію у виконанні незграбних танцівниць, які не можуть синхронно виконати ані сиртос (хоровод), ані педиктос (танці з підскоками) у складних (5/4,5/8, 7/8, 9/8) музичних розмірах грецької народної мелодії. Зрештою нестерпно слухати цю оглушливу циганщину, яку виснував композитор Іван Небесний із сертакі (хоча до чого тут сертакі? -- воно, хоч Греція опинилася під Візантією від 4 ст., поширилося вже після османського панування від середини 15 ст.). Та хіба не зрозуміло чому? Просто взяли ще одне кліше, адже таким є наше тривіальне уявлення про музику Греції. Заяложене, поширене, і, здається, вже таке, що його й не викорінити. Театр до такої "пропаганди" й "популяризації" приклався всім своїм авторитетом. Оскільки ж він має промовляти до загалу відомою йому мовою символів, то й опиняється в замкненому колі. Відтак служить не мистецтву, культурі й істині, а невігластву. Це ж неодмінно наражається на внутрішній спротив глядача, який з усією серйозністю намагатиметься аналізувати знакову систему сценографії і не знаходитиме в ній концепту, а тільки знову ж набір штампів. Здається, основним символом поневоленого Римом Корінфу -- чистим, сильним і лаконічним! -- могла б стати запропонована художником-постановником, заслуженим діячем культури Польщі Валерієм Бортяковим зруйнована колона. Та чому її ордер із двома великими волютами, а не з пишною капітеллю різьбленого акантового листу? В ремарках драматичної поеми написано: "Діється в Корінфі під римським пануванням", -- тож і логічно. Щоб і ордер був корінфський. Хоч може ці закиди до сценографії -- придирки незадоволеного дійством глядача, який не отримав сатисфакції від акторської гри, бо якби ж то така була на рівні, то вона б і в голому просторі прозвучала. Коли ж навіть жестом у стиль не потрапляв ніхто, крім Мецената (народний артист України Богдан Козак), та нехай якось по-декоративному Неріси (Альбіна Сотникова), то й доводилося чудуватися еклектичному реквізиту. Я ні на мить не припускаю, що художник не знає різниці між трьома основними видами колонних ордерів, чи між лірою та кіфарою, між плектроном і струною (знаряддя самовбивства за волею автора "Оргії" і режисера -- різні), але... Якби ж то стилістика постановки передбачала це концептуально. Та ж ні. Тому так сприкрювала какофонія між умовністю костюму (найнаочніше це було видно в строях вігілів) та реалістичністю ужиткових предметів, які не підносили до висоти промовистого знаку, а просто рятували пустку, що виникала не через дисонанс великої сцени й малої кількості персонажів, а виявлялася як порожнеча неосмисленої форми й теми, тобто начебто постановка "Оргії" й відбулася, але що ж із того? Порожній звук.

Зате як артисти виходять на поклони під згадане вже запальне сиртакі ("Бо уявіть собі, що й тії мавпи / до слави не байдужі: раз плесніть, / то потім і прогнати з кону трудно".).









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Буняк мріє про відставку 
  ·  Вічний прем'єр 
  ·  Таємна місія Безсмертного 
  ·  Медіа не перевірятимуть 
  ·  Комунальні послуги нам не по кишені 
Погляд
  ·  Грузія на межі війни 
  ·  Лазаренко -- опозиціонер 
  ·  "Аль-Каїда" загрожує Португалії 
Поступ у Львові
  ·  Національна пам'ять стосується усіх 
  ·  Львівщина туристична 
  ·  Медицина з фінансовими дірками 
  ·  "Художник" залишається 
  ·  Найбільший боржник -- держава 
  ·  Ще одне обговорення у мерії 
  ·  Антени, які забирають здоров'я 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Українцям треба покинути Ірак 
  ·  Кандидата не вдасться усунути 
  ·  За Мукачеве візьметься парламент 
  ·  Ганебна українська цензура 
  ·  Торгівля людьми зменшиться 
  ·  Рак наступає, але з ним борються 
  ·  СБУ шукає диверсантів 
  ·  Сина побили за батька 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Падіння польської лівиці 
  ·  Політичне розлучення 
  ·  Іракці задоволені життям 
  ·  Туберкульоз розбушувався 
  ·  Небезпека газу 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Полювання на зайців 
  ·  "Західенерго" -- банкрот? 
  ·  Банкірам дозволили мигалки 
  ·  Шрьодер -- найбідніший лідер 
  ·  Кошик трохи збільшать 
  ·  Власність Григоришина заарештували 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Олег ТЯГНИБОК: Ми їх і на Марсі дістанемо 
Арт-Поступ
  ·  Убивчий звичай 
Літературний Поступ
  ·  Степан ПРОЦЮК: Амур має багато двійників 
  ·  Щоденник врятованого рабина 
Спорт-Поступ
  ·  Європейський тріумф 
  ·  Шпажисти відвідають Афіни 
  ·  До чого тут футбол? 
  ·  Визначено октет найкращих 
  ·  "Волинь" знову програла 
  ·  Квартет найкращих 
  ·  Ахонен повертає собі Кубок 
Дайджест
  ·  Рокери з серця націоналізму 
post-Поступ
  ·  Дошка пошани 
Пост-Faktum
  ·  Народний диктатор 
  ·  КАЛЕНДАР