BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:29 24-11-2017 -   У Львові воїну АТО встановлять меморіальну таблицю  
  15:14 24-11-2017 -   Сьогодні у Органному залі Львова – Великий прийом  
  14:11 24-11-2017 -   У Львові вітчим забив на смерть пасинка металевою палицею  
  14:6 24-11-2017 -   У Львові буде 25 місць для роздрібної торгівлі хвойними деревами  
  14:5 24-11-2017 -   Трамвайні маршрути № 2 та № 7 вимушено скоротили кількість вагонів на сьогодні  
Україна
  16:26 24-11-2017 -   Синоптик розповіла, якою буде зима в Україні  
  15:18 24-11-2017 -   Через сльозогінний газ зі школи на Рівненщині евакуювали понад 500 учнів  
  15:13 24-11-2017 -   На Новий рік «Укрзалізниця» запустить 7 додаткових потягів  
  14:9 24-11-2017 -   У Києві суддю спіймали на хабарі в 15 000 гривень  
  14:8 24-11-2017 -   Україна відновила будівництво військових кораблів  
Світ
  16:24 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  16:21 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  15:23 24-11-2017 -   У Єгипті стався вибух у мечеті  
  11:0 24-11-2017 -   Австралія ніколи не визнає анексію Криму  
  10:57 24-11-2017 -   Міжзоряний астероїд-«мандрівник» прибув у Сонячну систему  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ у Львові  » 

___________________________________________________________________________

Рецепти дослідження історії від Інституту національної пам'яті
Антон БОРКОВСЬКИЙ
 
Польський прапор
Інститут національної пам'яті -- Комісія з переслідування злочинів проти польського народу -- був заснований на основі закону від 18 грудня 1998 р. Головний офіс Інституту у Варшаві, а там, де функціонують апеляційні суди, організовано 10 його відділень (м. Бялисток, Ґданськ, Катовіце, Краків, Люблін, Лодзь, Познань, Ряшів, Варшава, Вроцлав). Інститутом національної пам'яті керує голова, який, здійснюючи свої повноваження, залишається незалежним від органів державної влади. На посаду президента ІНП 8 червня 2000 р. сейм РП обрав проф. Леона Кєреса, його повноваження чинні 5 років. Сейм також обрав Колеґіум ІНП, у складі якого працюють 11 осіб, що виконуватимуть свої обов'язки протягом семи років.

Завданнями Інституту є збір і впорядкування документів органів державної безпеки від 22 липня 1944 р. до 31 грудня 1989 р., контроль над ними, ведення слідств у справах нацистських та комуністичних злочинів і освітня діяльність. Загалом Інститут національної пам'яті було засновано "задля збереження пам'яті про численні жертви, яких зазнав польський народ у роки ІІ світової війни та після її завершення, традиції патріотичних змагань польського народу з окупантами, нацизмом та комунізмом; дії громадян, спрямовані на встановлення самостійності Польської Держави та на захист свободи і гідності людини; обов'язку переслідування злочинів проти миру, людства та воєнних злочинів, повинності задовольнити нашою державою усіх скривджених тою державою, що порушувала права людини, і це є виявом нашого переконання, що жодні незаконні дії з боку держави супроти громадян не можуть охоронятися таємницею та не можуть забутися". Дуже важливим кроком з боку польського уряду, що продемонстрував відносну відкритість та ліберальність спецслужб та відмову їх від совєтської традиції став Закон про ІНП, що передбачає надання доступу до документів, зібраних в архівах спецслужб ПНР особам, про які органи державної безпеки цільово збирали інформацію, зокрема й таємними методами.

Актуальний досвід для запозичення Україною має Головна комісія з переслідування злочинів проти польського народу, яка виконує слідчі функції Інституту. На її прикладі можна відстежити тяглість польської традиції у боротьбі зі злочинами ІІ Світової війни, бо її діяльність є продовженням справи Головної комісії досліджування німецьких злочинів у Польщі, що виникла у 1945 р., завданням якої було збирати документацію у справі засудження нацистських злочинців. 1949 року назву Комісії змінено на Головну комісію з досліджування гітлерівських злочинів у Польщі. Під такою назвою вона продовжувала здійснювати слідчі й дослідні роботи до 1991 р.

6 квітня 1984 р. сейм надав Комісії статус Інституту національної пам'яті. З цього моменту повна назва Комісії така: Головна комісія з дослідження гітлерівських злочинів у Польщі -- Інститут національної пам'яті. 1991 р. Комісія, згідно з законом від 4 квітня 1991 р., отримала назву Головна комісія з досліджування злочинів проти польського народу -- Інститут національної пам'яті та розширила межі своєї діяльності. В її полі зору опинились не лише гітлерівські, але й сталінські та інші злочини, які визнавались злочинами, що не мають терміну давнини, скоєні проти осіб польської національності або проти польських громадян іншої національності у 1939-1956 рр. Комісія започаткувала слідчі та дослідницькі роботи, пов'язані з депортаціями солдатів формацій, спрямованих на здобуття самостійності, та мешканців східних кресів ІІ Речі Посполитої вглиб СРСР; зі злочинами, здійсненими функціонерами Військової інформації та функціонерами Міністерства громадської безпеки; пацифікацією підрозділами НКВС польських земель між Віслою та Бугом у 1944-1947 рр. та іншими злочинами, що мали характер воєнних злочинів та злочинів проти людства. Загалом розпочато 1900 слідств про гітлерівські злочини, насамперед на землях, що входили до складу Речі Посполитої. У січні 1999 р. набув чинності Закон "Про Інститут національної пам'яті -- Комісію з переслідування злочинів проти польського народу", який ліквідував Головну комісію з дослідження злочинів проти польського народу.

Головну комісію з переслідування злочинів проти польського народу було створено як слідчий підрозділ Інституту національної пам'яті. Прокурори Головної комісії започаткували й ведуть слідства у справах про злочини, скоєні проти осіб польської національності або польських громадян інших національностей, які зараховано до злочинів, що не мають терміну давнини, та слідства у справах про комуністичні злочини, здійснені від 17 вересня 1939 р. до 31 грудня 1989 р. Головна комісія та її Відділення працюють у містах, де розташовані апеляційні суди. Прокурори Головної комісії контролюють слідства, які ведуть прокурори Відділень комісій. У межах Комісії працює Відділ експертиз та досліджень, у якому науковці своїми розвідками про воєнні злочини, що сталися у Польщі, допомагають прокурорам, які ведуть слідства та опрацьовують урядові оцінки та експертизи, що стосуються воєнних злочинів та злочинів геноциду -- для судів, урядів, фундацій й інших інституцій та юридичних осіб. Зараз Комісія веде понад 1000 слідств, більшість з яких стосується комуністичних злочинів.

Ймовірно, що досвід польських люстраційних процесів може ніколи не стати у потребі, враховуючи те, що надто багатьом людям в Україні, колись задіяним у тих чи інших формах "суспільного виробництва", є що "забути". Надто страшною може виявитись документально доведена пам'ять, надто страшним може виявитись суд нової генерації, що не знала умовностей окупації та обставин колаборації, проте все ж таки колись має настати час, що розставить наголоси. Інститут Національної пам'яті є насамперед певним симптомом змін історичної свідомості, бо ж коли нема змін у свідомості, то нема й питань, а коли нема питань, то нема заради чого шукати правду.

У справі "Волинської трагедії" польська сторона виглядала набагато підготовленішою, насамперед завдяки зусиллям науковців з ІПН. Проте Інститут завжди намагався бути максимально аполітичною структурою та не інструменталізувати історію, використовуючи її з політичною метою. Під час підготовки до вшанувань пам'яті загиблих на Волині у Польщі проводився публічний аналіз історичних причин, зокрема на конференції, проведеній 1 липня у Варшаві, Леон Кєрес наголосив: "Інститут національної пам'яті у своїх діях не оминає мовчанням навіть найскладніші теми. Проводячи науково-освітні та слідчі дії, ми не керуємось національними засадами. Для нас не важлива національність жертв та виконавців злочинів, головне -- оцінка зробленого. Інститут національної пам'яті є аполітичною інституцією. Наша інтенція полягає лише у тому, аби якнайкраще пізнати важку та різнопланову історію. Лише показ правди про ті події може призвести до очищення історичної пам'яті".

Зараз прокуратори ІПН провадять 50 слідств, предметом яких є "злочини, скоєні протягом Другої світової війни та у подальший час щодо осіб польської національності або щодо польських громадян інших національностей українськими націоналістами". Я наводжу це не для того, аби кинути тінь на людей, що брали участь у національно-визвольному русі з українського боку, чи заради збурення апологетів націоналістичного табору, але насамперед, аби наголосити, що слідства ведуться, а незнання закону не звільнить від відповідальності. І якщо українська держава не усвідомлює необхідності у стратегіях формування модерної національної ідентичності, то це не означає, що активні представники громади -- парламентарії -- мають неуважно ставитись до проблем, які потребують нагального вирішення. Питання "національної пам'яті" потребують централізованого підходу, бо Україна має кому висунути обґрунтовані претензії, і річ не в націонал-патріотичних амбіціях, насамперед йдеться про вшанування пам'яті невинно замордованих та покривджених людей. Справою вшанування, наприклад, жертв голодомору чи численних депортацій, повинні займатися не лише історики та парламентарії, а головно люди, що мають досвід роботи у судах та у прокуратурі. Водночас в Україні має бути інституція, що об'єктивно оцінюватиме й евентуальні злочини, скоєні нашими громадянами, бо польський Інститут національної пам'яті провадить слідства у справах злочинів, які скоїли вояки війська польського, співробітники Міністерства Оборони, члени польських партизанських відділів, співробітники різноманітних служб безпеки та цивільні громадяни проти українців. Зараз ведеться дев'ять таких справ, зокрема щодо вбивства поляками українського населення сіл Павлокома 3 березня 1945 та Малковичі 17/18 квітня 1945 р.

Дуже важливим моментом стало підписання домовленості про співпрацю між Інститутом національної пам'яті, Аґенцією внутрішньої безпеки та Аґенцією розвідки у Варшаві 31 липня 2003 року. Ця домовленість регулює підстави архівної роботи та дозволяє коректно співпрацювати з засекреченими даними громадськості, оскільки часто саме від рекомендацій Голови ІПН залежить рішення про доступ до засекречених документів. На 30 червня 2003 року Інститут національної пам'яті прийняв з архівів Аґенції внутрішньої безпеки (ABW, колишньої UOP) понад 13328 погонних метрів документів.

На прикладі Інституту національної пам'яті стає зрозуміло, що потреба принципового реформування історичної науки повинна турбувати не гурт нефахових ентузіастів, який готовий відгукнутися на будь-який суспільний виклик, а таки ширші суспільні верстви. Має з'явитись суспільний тиск, що змінив би ставлення київського уряду до проблем українського минулого, і це безпосередньо пов'язане з формуванням нової української тожсамості. Надто складно зворухнути глибу псевдоісториків старої формації, які щитами зі своїх дипломів прикривають власну істинну неосвіченість. Ці люди битимуться за свої академічні пенсії до останнього, бо їм справді нема що втрачати, і, як не дивно, їх можна зрозуміти. До того ж, з формального погляду небагато можливостей впоратися з ними, бо заслужений діяч науки (або ще якесь непросте, успадковане з совєтської доби звання) може керувати своїм науковим підрозділом, поки ноги його носять, незважаючи на стан загального інтелектуального запаморочення. Проте суспільство повинно турбувати не лише очищення авгієвих стаєнь української історичної науки, які до того ще не надаватимуться казна-скільки часу, а майбутній образ України, який мали би побачити наступні покоління і водночас дати гідні відповіді на різноманітні запитання з боку країн-сусідів. Бо ж те, що ми спимо, не означає, що світ готовий нам пробачити наше невігластво, а те, що нефаховість знань часто-густо підмінюють загальними націоналістичними гаслами, не означає, що історія як наука неможлива.









» 
Львів семизначний
Я. М.
 
Львів продовжує переходити на семизначні телефонні номери. У ніч на 14 березня на семизначне число було переведено номери телефонів, що розпочинаються на дев'ятку. А за прогнозом заступника директора "Укртелекому" з питань маркетингу Мирона Онуфрика, за два роки, згідно з планом генерального розвитку міських телефонних мереж, увесь Львів буде переведено на семизначні телефонні номери.
Детальніше>>
» 
Польські "Мости" у Львові
К. З.
 
Учора в приміщенні Інституту розвитку міста відбулася зустріч львівських журналістів із польськими колегами та керівниками інституту "Мости на Схід", що був створений спеціально для співпраці між представниками мас-медіа двох держав.

На зустрічі домовилися про тісну взаємну підтримку, обмін досвідом та інформацією, виїзні тренінги, реалізацію спільних проектів. Передбачається, що поляки приїжджатимуть до нас, аби на місці вивчати найбільш злободенні соціальні проблеми, і навпаки.
Детальніше>>
» 
Поразка Сендака
М. П.
 
Михайло Сендак
Намагання голови Львівської облради Михайла Сендака подати до суду на одного із своїх головних політичних опонентів, лідера ЛОО СДПУ(о), народного депутата Ігоря Шурми, увінчалось невдачею. Прокуратура Львівської області відмовила Сендаку в порушенні кримінальної справи проти Шурми.

Нагадаємо, що голова облради звинувачував свого опонента з СДПУ(о) у тому, що той розголосив таємницю всиновлення Михайлом Сендаком свого внука. Цю тему Ігор Шурма два місяці тому порушив на прес-конференції.
Детальніше>>
» 
За дешеве треба платити
Орися ПІДЛІСНА
 
Учора у всьому світі святкували День прав споживачів. У Львові, схоже, права споживачів також не пусті слова. Судячи з того, що до обласного управління у справах захисту споживачів щодня надходить до 10 скарг, можна зробити висновок, що щораз більше львів'ян розпочинає відчувати себе споживачами. А отже, вимагати захисту своїх прав.

Однак не завжди згадане управління може їм зарадити. Як свідчить статистика, з усіх справ, які там розглядають, задовольняють лише 86%, решта залишається без відповіді. Зрештою, й тим, які отримують відповіді, часто залишається лише моральна сатисфакція, оскільки покарати чи вплинути на кривдника не завжди вдається. Адже левова частка усіх скарг -- це скарги на роботу комунальних служб. Наприклад, на те, що комунальники не ремонтують даху, каналізації, не латають дір на дорогах. Змусити заплатити штраф, коли їм постійно бракує грошей, -- майже не реально.
Детальніше>>
»  НЕБЕЗПЕКА
Жертви цивілізації
Вікторія ПРИХІД
 
За можливість користуватись благами цивілізації треба платити. Інколи навіть власним здоров'ям. Кілька сотень львів'ян можуть стати заручниками нової небезпечної тенденції, яка вже встигла охопити найбільші міста світу. На даху будинку, що на вулиці Кульпарківській, один із українських операторів мобільного зв'язку планує облаштувати високочастотну антену (так звану базову станцію). Електромагнітні хвилі високої частоти, які випромінюватиме ця антена, лякають мешканців, і вони готові протестувати проти такого експерименту над своїм здоров'ям.
Детальніше>>
» 
ХРОНІКА
 
У Львові можуть створити антитерористичний центр. Принаймні таку пропозицію подав начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Петро Гребенюк, -- повідомляє інтернет-видання "Портал". Це зумовлено тим, що Україна, як і Іспанія, виступила на боці антигусейнівської коаліції під час військових дій в Іраку і може стати мішенню для ісламістських терористів.

Заборгованість із виплати зарплати працівникам підприємств, проти яких впродовж 2002-2003 років порушено справу щодо банкрутства, становила 19,5 млн грн, проте у 2003 році погашено лише близько 43%, -- повідомляє прес-служба ЛОДА. Загальна заборгованість за станом на 01.02.04 становила 10,68 млн грн.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Зміни на кордоні 
  ·  У Мадриді загинув українець 
  ·  Почався суд над Лазаренком 
Погляд
  ·  Соціалісти прийшли до влади 
  ·  Собор за Ющенка 
  ·  Податківці захопили міськраду 
  ·  Десята планета 
Поступ у Львові
  ·  Рецепти дослідження історії від Інституту національної пам'яті 
  ·  Львів семизначний 
  ·  Польські "Мости" у Львові 
  ·  Поразка Сендака 
  ·  За дешеве треба платити 
  ·  Жертви цивілізації 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Прихід жінок до влади 
  ·  Самоврядування по-українськи 
  ·  ОБСЄ переймається виборами 
  ·  Кучма теж за свободу преси 
  ·  Януковича продовжать на рік 
  ·  Литвин не піде в президенти 
  ·  "Батьківщина" в небезпеці 
  ·  Клюєв посварив міністрів 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Путін побив Путіна 
  ·  Саакашвілі відповів ультиматумом 
  ·  Авіаудар у секторі Ґаза 
  ·  Рекорди Івана Павла ІІ 
  ·  Аристід на Ямайці 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  "Магнус": крапка чи три? 
  ·  WorldCom -- рекордсмен з шахрайства 
  ·  Кваснєвський контролює приватизацію 
  ·  Проблеми Митного кодексу 
  ·  Банкіри домовилися про іпотеку 
  ·  Мобільний зв'язок по-закарпатськи 
  ·  Рейтинг найважливішого 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Ї-Поступ
  ·  Путін ставить на Америку 
  ·  who are You, Miss Russia? 
Арт-Поступ
  ·  Глум над історією міста 
  ·  Шляхами фортепіанної творчості столітніх митців 
  ·  Сміючись і усвідомлюючи 
  ·  Прем'єра кривавої "Оргії" 
  ·  cYPRESS HILL 
Літературний Поступ
  ·  Дух і ревність перемишлян 
Спорт-Поступ
  ·  Київська весна -- для гімнастики 
  ·  Велоукраїнці 
  ·  Ще одне "золото" для Павлиш 
  ·  Беккер переміг у Києві 
  ·  Кубковий дубль сім'ї Пуаре 
  ·  Шевченко -- "кришталева" лижниця 
  ·  Майбутнє українського дзюдо 
  ·  Гостьові перемоги 
25-Й КАДР
  ·  Добре вигострить сокиру 
  ·  Телецитати тижня 
post-Поступ
  ·  Експорт надії 
Пост-Faktum
  ·  Зборів -- місто козацької слави 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Коханим подарували весну!