BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Дати Поступу.    Арт-Поступ у світ.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Реклама в Поступі.    Спорт-Поступ.    Розмаїтий Поступ.    КіноПоступ.    Наша Афіша.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
9 травня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
Тілько ві Львові
 
Наша Львівська залізниця моцно ся стратила на виборах. Мільйони гривень пішли котові під хвіст.
Ну і тепер, бідачки, мусять надолужувати. А окремі несвідомі громадяни того не хочуть розуміти і протестують.

Їдна панянка на ім’я Анничка написала мені листа з Івано-Франківщини Надвірнянського району про трафунок, який її дуже моцно знервував. Довелося їй купувати квитки ві Львові на поїзд “Львів-Донецьк”. “Квитків на купейний вагон о четвертій годині дня (а поїзд відправлявся о 18 год. 40 хв.), за словами касирки, вже не було. Але троха подумавши, тота пані каже: “Ви лишайте документи, а о 16 год. 40 хв. буде зніматися бронь – і я вам два квитки дам. Правда, вони будуть коштувати на штири гривні дорожче”.

Ну і панянка ся згодила, а заки-м чекала, то з нудьги перечитала ружні мудрі написи. Наприклад такий: “Квитки і гроші перевіряйте біля каси”. Як незабаром виявилося, власне тота премудрість їй і згодилася.

У визначений час касирка подала панянці два квитки, згорнені в трубочку, і сказала їхню вартість – 140 грн. Панянка заплатила і замість того, щоб як пурєдна законослухняна громадянка піти собі десь до буфету і зіжвакуляти п’ять пиріжків з капустою, виявила повну недовіру до держави і державних службовців. Вона – о жах! – розгорнула біля каси квитки і зувиділа, жи їден квиток коштує 65 грн. 42 коп. Разом то б складало 130 грн. 84 коп. Тобто мали ті квитки бути дорожчими іно на штири гривні, а вийшло, що на дев’ять.

Якби тота панянка була місцева, то знала би, жи наша залізниця вибори програла і перебуває в сильному нервовому збудженні. Місячник ввічливості, вишкірених радісних усмішок і дармових калєндариків із натхненними фотками залізничного начальства минув першого квітня. Настали суворі будні. Тра відбивати копійку. Але панянка була з моїх країв. А там не звикли ся патичкувати. Та й відразу почала ся допитувати, чому то аж на стільки її обрахували. Касирка від такого нахабства просто отетеріла. Вона б, звичайно, могла якійсь більш інтелігентній особі пояснити, що залізниця моцно ся стратила, мільйони гривень осіли на городоцько-мостиському напрямку і в Залізничному районі міста Львова. Окремі дари вдалося у невдячних плебеїв відбити назад, але то іно крапля в морі. Але перед нею стояла не інтелігентна дама, а зелене дівча зо села. Шо ти такій поясниш? Та й чи варто?

Отже, касирка сказала все, що вона думає про таких-во несвідомих громадян, і грошей не вернула.
Але панянка на цьому ся не зупинила. Пішла до адміністратора вокзалу, і тота пані сказала касирці повернути гроші. “Ви б виділи ту сцену! Касирка так кричала, що далі б бульки з писка йшли: що вона не забуде мене до кінця життя, що віддає мені власні гроші, що отако-во її віддячують за добро, і шпурнула мені вісім гривень (одну гривню, певно, си лишила на валідол). Але знаєте, що мене здивувало? Поведінка адміністратора. Тота пані ані не вибачення в мене не попросила, ані не пояснила, чому з мене здерли зайві гроші, а спокійно лишила мене під касою, аби я за свої ж таки гроші вислуховувала ще й образи”.

Далі наша прониклива Анничка висловлює підозру, жи тота касирка, певно, з адміністратором грошима ся ділит. Видите, яке то дівчисько в’їдливе? Ніби пані адміністраторка не мусить ділитися з тим, котрий вище, а той з тим, що ще вище і найвище. І шо, ви мені скажіть, від тих грошей ся лишає?
Пшик! То чи варто робити через той пшик бучу?

І є таки, є свідомі громадяни, які скандалів не роблять. У потязі панянка розпитала сусідів з купе і дізналася, що й вони так само заплатили 140 гривень. Без скандалу. Причому про те, що квитків нема, вони дізналися вже з самого ранку, але їх теж заспокоїли: не переживайте, буде зніматися бронь тощо. “В Донецьку касирка виявилася значно скромнішою і здерла за два квитки лише дві гривні. Але тут її розрахунок виправдався, бо до відправлення залишалося лише кілька хвилин... В своїх обсерваціях Ви писали, що “нарід має знати своїх героїв”. На жаль, я не роздивилася прізвища тієї касирки, але сталося це 15 квітня по обіді, каса №11. Мій брат Володимир пропонує започаткувати в “Поступі” рубрику “Лис Микита”, в якій друкувати такі трафунки”.

Вєрєсєнь – ета жовтень ілі сєрпєнь?

Та сама Анничка надіслала мені ще витинанку з пачки прального порошку “Лотос Міх” з бадьорим закликом “Покупайте украинское”. А далі йдуть паралельно два тексти кацапським діалектом і буцім українською мовою:

“Предварительно замочите и застирайте сильно загрязненные вещи. – Попередньо замочіть та ЗАПРАСУЙТЕ дуже брудні вироби”. “Стирайте белые и цветные изделия раздельно. – ПРАСУЙТЕ білі та кольорові вироби окремо”. Але найцікавішою є така порада: “Прасуйте кольорову білизну окремо від білої та в теплій воді”.

Якби десь в Америці, то можна було б і до суду подати з приводу інструкції, котра становить небезпеку для життя. Прасування у воді, навіть якщо вона й тепла, може фатально ся скінчити. Але жиємо в дрімучій державі, котра не здатна захистити своєї державної мови. А зрештою, хто її, тоту мову, знає? Навіть Татуськові шось тєжко вона йде.


Ей, “Трємбітушка”, ухнєм! Або шо вартує гонор галичан

А сталася ця історична подія, коли “Трембіта” “ухнула” – 18 квітня в другій програмі німецького телебачення. Хор, перебуваючи на гастролях у Німеччині, отримав запрошення на виступ по телевізії в концерті на замовлення. А замовили німаки пісню про Стєньку Разіна – “Із-за острова на стрєжень”. І що ви гадаєте відповіли наші галичани? Ні, вони не обурилися: “За кого ви нас маєте!” Вони не пояснили німакам, що українці та кацапи – то як німаки і голландці, а зовсім не як баварці та саксонці. А тому їм не пасує оспівувати “распісниє чєлни” волзького пірата. Вони просто скромно поцікавилися: “Кілько?”

І ту відразу маємо дилему, перед якою впродовж усього свого історичного існування мусили стояти українці: за скільки продатися! Сума мусить бути такою, аби потім совість не мучила. Для галичан – щирих патріотів, таких, жи на бетон, – вдвічі більше! Але сума, за яку продалися наші “трембітарі”, була значно скромнішою і становила іно двадцять п’ять євро. Кожному. Шкода, жи німаки ся поскупили і не додали ще по п’ятці. Кожному.

І от наші галичани, тоті, жи на бетон, прасують свої вишивані сорочки (і руці їм не покрутило, як вони тото прасували?), вбираються, пуцують мешти, роблять на головах мандуляції і в тих вишиваних сорочках на всю Німеччину ревуть кацапську (до речі, не народну) пісню. Видовище було незабутнє.

Але те, що ся сподобало німакам, зовсім не сподобалося тамтешнім українцям. Виник гучний скандал, подія миттю облетіла всі осередки. Іван Бобин, голова товариства “Україна”, і магістр Богдан Шарко відразу ж завітали до Українського інтернату, де мешкали наші хористи і висловили своє обурення. Але наші галичани ніяк не могли второпати, що від них хочуть. А керівник хору ще й нагрубіянив двом поважним панам. Після цього з’явилося вже письмове звернення до хору, яке й потрапило до моїх рук цими днями.

“Ми, національно і культурно свідомі українці в Німеччині, – пишеться у зверненні І. Бобина і Б. Шарка, – які змагалися і боролися за українську культуру, за українську мову і пісню, за що багатьох із нас Росія вивозила на Сибір, не можемо з тим погодитися, щоби український хор “Трембіта” представляв під іменем України російські пісні на німецькому телебаченні і створював враження, що російські пісні притаманні українському народу і є одним з показових чинників сучасної української культури. Я висловив прохання, щоби ви старалися не повторювати російської програми в німецькому телебачення від імені української культури.

На мої зауваження керівник хору п. Кулик запитав, з якою рацією я дозволив собі робити хорові і зокрема йому, Куликові, завваги. На закінчення погрозив мені, що викличе на мене поліцію, і на тому встав, а з ним всі інші – і вийшли. Після того у вестибюлі підійшов п. Кулик до мене і став кричати, ще раз грозити мені, що викличе поліцію за те, що я провокую і бунтую людей. Погроза поліцією нагадала мені часи російської окупації Західної України в 1939 р. , коли такі ж “Кулики” робили всякі брехливі доноси на невинних людей. На його погрозу я йому відповів, що він може поліцію викликати, бо я нікого не бунтував, не провокував. З цієї причини назвав я його брехуном і обманщиком.

Шановні пані і панове, такої брутальної, некультурної поведінки керівника Вашого хору “Трембіта” п. Кулика я не сподівався, як і не сподівався, що Ви майже всі вийшли і не захотіли зі мною говорити, щоби цю неприємну ситуацію бодай трохи вияснити.

Наша претензія до п. Кулика і до хору полягала в тому, що після багатьох століть приниження, топтання, заборони Росією в Україні української культури, української мови і пісні вважаємо, що в кожного національно і культурно свідомого українця є святий обов’язок відроджувати, плекати і ширити українську культуру, українську мову та українську пісню.

Ми є свідками того, що Росія зовсім не приховано, а відверто веде завзяту, ворожу боротьбу проти української національної свідомості і тим самим проти українського народу, самостійності та державності України. Росія здійснює шалену русифікацію України на всіх відтинках життя. Подивіться тверезими очима на російську пресу в Україні, на телевізійні передачі в Україні та Росії, зокрема передвиборну кампанію, де були брехня, обман і цькування демократичних сил України. Тому ми вважаємо, що кожний українець і українка, які говорять російською мовою, які співають російські пісні, свідомо чи несвідомо допомагають Росії русифікувати Україну і є ганебними зрадниками української культури, української мови й української пісні. Тому надіємося, що хор ‘Трембіта” не буде продовжувати співати російські пісні як в Україні, так і на Заході.

Щодо запитання п. Кулика про те, яке я маю моральне право до нього і до хору. Соромно мені, що п. Кулик задав таке некваліфіковане питання. Бо я, як і всі свідомі українці, маю не тільки моральне право, але святий обов’язок змагатися за своє рідне і боронити нашу національну культуру. Я звертався до Вас на підставі морального обов’язку. Але цікаво би знати, яке моральне право мав п. Кулик і хор “Трембіта” співати на німецькому телебаченні російську пісню “Стєнька Разін” і створювати в німецького глядача враження, що Росія й Україна є одним і тим самим? Бо що інакше може німець думати, як подивиться на ту Україну, де велика частина говорить чужою, російською мовою, а хор Трембіта” під українським ім’ям співає російські пісні перед мільйонами глядачів, завдаючи величезної шкоди українській культурі й українському народові”.

Ну видите? І так-во ся наші галичани і самі спаплюжили, і Україну зганьбили. Тому я би просив, щоби надалі той хор поміняв свою назву на “Дубінушка”, вбрав косоворотки і лапті та ширив свою рідну кацапську культуру по всіх краях, де ще її хочуть видіти і чути. А нашій діяспорі я б порадив, коли вони зачують про гастролі наших співаків, зібрати кожному по 30 євро і вручити відразу по приїзді, аби ті могли порятувати свій гонор. Бо більше як 30 він, відав, не коштує.


Львів бандитський

У вівторок о дев’ятій вечора львів’яни мали змогу спостерігати дивні сцени в самому серці Львова.
Велика група підлітків налетіла біля пам’ятника Шевченкові на якогось хлопця і стала його бити й копати. Потім погнала до статуї Матері Божої, з нальоту повалила на землю іншого хлопчину і теж почала гамселити. Вибір жертв відбувався спонтанно. Жертви поняття не мали, за що їх б’ють.

З галасом і криком та зграя переміщувалася на сусідні вулички, і не було сили, яка б їх спинила.
Жодного міліціянта! В центрі міста! Людину можуть закатрупити – і ніхто не захистить.

От де точно можна міліцію злапати, то біля Галицького базару. Може, там у них опорний пункт. Може – штаб. І водночас їдальня. Бо люблять вони посновигати поміж льотками, які ковбасами торгують, понасипати собі повні кишені сємучок і суворим тоном повчати бабусь, які петрушкою торгують. Бо петрушка, блін, нє сємучка. Не то удовольствіє.

В останньому числі “Незалежності” Микола Савельєв описав бурхливу діяльність “лохотронщиків”, які практикують свій бізнес біля “Добробуту”. Там міліція теж є, але шахраїв якось не помічає. Усі їх бачать, навіть я в окулярах бачу, а міліція – нє. Може, вона повірила свому начальству, котре запевнило журналістів, що наведе порядок. “Пригадалася мені, – пише М. Савельєв, – давня прес-конференція в управлінні міліції та обіцянка начальника УМВС генерала Володимира Ортинського, що незабаром усі “лохотрони” викорінять і не зможуть вони, спекулюючи на споконвічному людському бажанні спіймати птаха щастя, “кидати” православних і греко-католиків біля “Добробуту” і Краківського, доводячи людей до остаточного зубожіння та безумства. Та сьогодні кремезна охорона “лохотронів” даремно боїться мого викличного погляду: в державі, де генерали не дотримують свого слова, можна бути твердо переконаним – за мною, як і за рештою громадян, ніхто не стоїть”.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Коров’ячий сказ уже в Галичині 
  ·  Новий міністр правосуддя України 
Погляд
  ·  Прем’єр залишився. Час пішов... 
  ·  Голандія в жалобі 
Поступ у Львові
  ·  Аварії на водогонах загрожують будинкам 
  ·  Уряд дарує Львову телебачення 
  ·  Селяни хочуть заробляти 
  ·  Компроміс без слів 
  ·  Переможна хода “Нашої України” 
  ·  Нових каруселей не буде 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Проблеми парламентського будівництва 
  ·  Мельниченко просить захисту в Путіна 
  ·  Роднянський переїхав до Москви 
  ·  Знято звинувачення з Тимошенків 
  ·  Бензин буде дорожчим 
  ·  Шкіль відтермінував суд над унсовцями 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Місяць ліберального уряду 
  ·  Бомбою — по переговорах 
  ·  Єдиний європейський прикордонник 
  ·  Незалежне королівство Дракули 
  ·  Найбільший страйк у Німеччині 
  ·  Бомбовий замах поблизу Карачі 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Дати Поступу
  ·  Коли закінчилася війна? 
  ·  Чим є для нас 9 травня? 
Арт-Поступ у світ
  ·  Денді, бонвіван, колекціонер 
  ·  Завершуючи епоху, або Останній із могикан 
  ·  Першими городянами були індуси 
  ·  В’єтнам: пекінська опера у фотографіях 
  ·  Ще одна Єгипетська піраміда 
  ·  Картина Рембрандта буде продана за рекордну суму 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ технологій
  ·  Корпорація Intel будує в Ірландії суперсучасний виробничий об’єкт 
  ·  Цікавинка від Sony 
  ·  Корисні поради зі знищення комп’ютера 
Реклама в Поступі
  ·  Свято на Великдень львів’янам подарували “Львівські дріжджі” та “Галкорн” 
Спорт-Поступ
  ·  Трагедії “Інтера”, “Баєра” та “Ланса” 
  ·  Неймовірне досягнення “Карпат” 
  ·  Україна вже дев’ята у світі 
  ·  Тепер матимемо єдиного чемпіона 
  ·  Залишилася одна вакансія 
  ·  Німці хочуть Лужного 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Розмаїтий Поступ
  ·  АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ 
  ·  Загадки міста Лева 
КіноПоступ
  ·  Деніел Редкліфф: Так, я – Гаррі Поттер! 
  ·  Драма, яку важко забути 
  ·  Краса по-американськи 
Наша Афіша
  ·  Унікальна моновистава Лідії Данильчук 
  ·  НАША АФІША 
  ·  125-річний творчий доробок 
  ·  Святі на склі 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Квіти за відчуття провини 
  ·  Помер автор пісень Елвіса Преслі