З 1 червня має зрости експортне мито на російську нафту з 9,2 долара до 20,4 долара за одну тонну, вирішила Комісія із захисних заходів у зовнішній торгівлі Російської Федерації 29 квітня ц.р. Експерти запевняють, що це посилить тенденцію зростання цін на нафтопродукти в Україні. Цю тенденцію у травні-серпні посилює не тільки сезонне посилення споживання нафтопродуктів, але і прогнозоване підвищення цін на нафту на світовому ринку.
В уряді запевняють, що намагатимуться мінімізувати зростання цін. “Будемо намагатися мінімізувати.
Але не за рахунок погіршення фінансових умов діяльності суб’єктів цього ринку, а ринковими методами, завдяки його насиченню і створенню умов прозорої конкуренції”, — сказав в інтерв’ю прем’єр-міністр Анатолій Кінах. По-суті, допомогти мінімізувати негативні наслідки підвищення Росією експортного мита на нафту міг би Татарстан — інших можливостей в України нині немає.
Не чекаючи на введення нового експортного мита, ціни на нафтопродукти почали впевнено підніматися ще минулого місяця. За даними Мінекономіки, у квітні роздрібні ціни на нафтопродукти зросли на 13-20 відсотків: ціни на дизельне паливо — до 1,05-1,20 грн./літр, на бензин А-76 - до 0,90-1,10 грн/літр, на бензин А-95 - до 1,35-1,60 грн./літр.
»
ФРАКЦІЇ
Проблеми парламентського будівництва
Іван МОСКАЛЕНКО
На своїй черговій прес-конференції керівник підготовчої депутатської групи (“спікер міні-парламенту”) Адам Мартинюк розповів про технологічні труднощі, що з’явилися у процесі підготовки першого пленарного засідання новообраного парламенту.
До початку роботи ВР, себто до 14 травня, повинні бути зареєстровані всі депутатські фракції.
Наразі ж лише СПУ та КПУ офіційно подали списки членів своїх фракцій. Нагадаємо, що, окрім партій та блоків, які дополали 4% поріг, у Верховній Раді прогнозують створення ще й фракції з числа незалежних депутатів (попередньо, її ідеологом є депутат Володимир Сівкович).
Микола Мельниченко звернувся до президента Росії Володимира Путіна із проханням... захистити його совість. Колишній майор державної охорони президента Леоніда Кучми хоче, щоб росіяни переконали Міністерство юстиції США не вимагати від нього видачі всіх записів розмов на плівках.
Мельниченко стверджує, що існують записи, які зачіпають інтереси Росії: “Сподіваюсь побачити в особі російського президента людину, яка зацікавлена у збереженні конфіденційної інформації про Росію”. Зокрема, він стверджує, що має у своєму розпорядженні записи розмов Кучми з першим президентом Росії Борисом Єльциним, Володимиром Путіним — як прем’єр-міністром і президентом, Віктором Чорномирдіним та іншими високопосадовцями.
Альфа-банк” купив генпродюсера “1+1” для телеканалу СТС
Юрій КОРОЛЬЧУК
Генеральний директор “Студії 1+1” і водночас найбільший акціонер популярного українського телеканалу Олександр Роднянський віднедавна переїхав до Москви й сів у крісло гендиректора не дуже популярного російського телеканалу СТС. Роднянський, за повідомленням радіо Deutsche Welle, почав виконувати свої нові обов’язки ще минулого вівторка 30 квітня. Перед зазначеними подіями власники російського телеканалу СТС на зборах акціонерів, які відбулися в Лондоні, відправили у відставку гендиректора каналу Романа Петренка. Канал СТС належить американській компанії StoryFirst Communications (75% мінус одна акція) і “Альфа-банк” (25% плюс одна акція). Серед кандидатів на посаду гендиректора СТС, крім прізвища Роднянського, раніше називали імена Марка Томпсона (Channel 4), Джона Вілліса (Granada TV), Руфі Ріглі (RTL), П’єра Лескюра (Canal+), Джолдіпа Джагпала (SMG TV Productions), Барклая Кнепа (NTL).
Рішенням Києво-Святошинського суду скасовано усі висунуті щодо Юлії та Олександра Тимошенків обвинувачення і закрито усі кримінальні справ, які були порушені щодо них як колишніх керівників корпорації “Єдині енергетичні системи України”. Конкретніше кажучи, знято звинувачення у контрабанді валюти та газу, фальшуванні документів, в “дачі хабара Павлові Лазаренку”, відмінено запобіжний захід — “підписку про невиїзд щодо Тимошенко Ю.В. та Тимошенка О.Г.”.
Голосіївський суд Києва вирішив допитати народного депутата Андрія Шкіля як свідка у справі членів УНА-УНСО, обвинувачених в організації та участі у масових заворушеннях 9 березня 2001 року. Проте лідер УНА навідріз відмовився свідчити у цій справі, вважаючи рішення суду незаконним, і не покинув залу кінотеатру “Загреб”, де відбувається судове засідання. Як свідок він мусив би це зробити.
Шкіль припускає, що ухвала суду про його допит буде лише затягувати “справу унсовців” і має на меті усунути його як народного депутата із залу судового засідання.
Конгресмен США Крістофер Сміт, співголова групи із захисту прав людини, зазначив, що розслідування справи про вбивство українського журналіста Георгія Ґонґадзе і досі не завершено. Сміт каже, що українська влада повинна особливу увагу приділити розслідуванню обставин, які призвели до вбивства Ґонґадзе. Конгресмен зазначив, що з 1988 року в Україні вбито 11 журналістів та 48 були травмовані внаслідок нападів, вчинених на них за нез’ясованих обставин
