Перший випадок коров’ячого сказу (губчастоподібної енцефалопатії) виявлено 4 травня в Польщі – на одній з різниць Малопольського воєводства. Поки ветеринари з’ясувують шляхи зараження цим смертельно небезпечним захворюванням, основні імпортери польського м’яса негайно обмежули ввезення яловичини .
Першою це зробила Росія, потім Литва й Естонія. А після них – Україна: у понеділок заборонено імпорт польської яловичини і будь-яких продуктів із неї.
За даними державних митних органів, у січні-лютому цього року з Польщі в Україну було імпортовано яловичини на суму близько 391 тис. доларів США. Тепер мінімум 5 років українці не їстимуть польського м’яса. Як повідомив начальник служби Держветконтролю на кордоні та транспорті Ігор Підганюк, Польща стала 20-ю країною, неблагополучною щодо енцефалопатії. Першою, у 1997 році була Великобританія. А починаючи з минулого року заборони імпорту яловичини пішли лавиною.
Міжнародне епізоотичне бюро внесло губчастоподібну енцефалопатію великої рогатої худоби до Списку “Б” як особливо небезпечне захворювання для тварин і людей.
Відповідно до Державної програми запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію, головним засобом боротьби з хворобою є знищення усього стада, в якому виявлено захворювання, та його потомства. За країною залишається статус неблагополучної протягом семи років після останнього випадку захворювання, що обмежує відповідні імпортно-експортні операції. Значні кошти витрачаються і на постійне проведення діагностичних заходів, утилізацію тощо.
Коров’ячий сказ, тваринний відповідник хвороби Крейцфельдта-Якоба, вперше було зафіксовано в 1986 році, однак широку увагу хвороба привернула в 90-х роках після епідемії у Великобританії. Для запобігання її розвитку було знищено 465 млн. голів, а загальні втрати оцінено в 6 млрд. USD.
1996 року в Nature з’явилася публікація про можливість зараження через споживання м’яса хворих тварин, у липні 2000 року Science оприлюднив дослідження науковців Каліфорнійського університету про те, що білок може поводитися в організмі, як віруси чи бактерії, долаючи при цьому міжвидові бар’єри.
7 травня президент Кучма здійснив далекоглядну рокіровку в окремо взятому міністерстві. Заслуги міністра юстиції Сюзанни Станік нарешті було вшановано постійною дипломатичною роботою. Міністром юстиції глава держави призначив держсекретаря мінюсту, народного депутата від “Нашої України” Олександра Лавриновича (60-й у списку, за квотою НРУ).
Лавринович пройшов повний цикл “президентської лазерної терапії”. У рідній для нього фізиці цей процес іменується – “Інтенсифікація оброблення надтвердої кераміки лазерним випромінюванням” (саме таку назву мала його кандидатська дисертація). Лавринович довгий час розглядався як “надтвердий” націонал-демократ, самостійний політичний лідер. Він мало що не став вождем у Русі. Проте політико-ідеологічна кар’єра Лавриновича дала тріщину ще чотири роки тому. У травні 1998-го на позачерговому з’їзді НРУ його було позбавлено всіх керівних посад. Щоправда, покійний Чорновіл, який позбувався “міцного горішка”, домігся призначення заступником голови Костенка. Менш ніж через рік останній став одним із ідеологів “деіконізації” в НРУ. А Лавринович, якому в 1998-му, по суті, обрубали крила, залишився рядовим членом НРУ.
